Ухвала

від 05.02.2018 по справі 40/353-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"05" лютого 2018 р. Справа № 40/353-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О.

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, м.Харків, вх. №143 Х/2 на рішення господарського суду Харківської області від "21" січня 2011 р. у справі № 40/353-10 (суддя Хотенець П.В., рішення ухвалено у приміщенні господарського суду Харківської області, повний текст складено 25.01.2011)

за позовом Приватного підприємства "АН "Рестріелт" , м.Харків.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт", м.Харків,

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.01.2011 позов задоволено повністю. Визнано право власності Приватного підприємства "АН "Рестріелт" на квартирний багатоповерховий житловий будинок літ. "А-10" по проспекту Тракторобудівників, 2 у м. Харкові, який має загальну площу 9585,10 кв. метрів і складається із 145 квартир загальною площею 6813,10 кв.метрів та нежитлових приміщень загальною площею 2772,00 кв.метри. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт" на користь Приватного підприємства "АН "Рестріелт" 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради у грудні 2017 року подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. До апеляційної скарги додано платіжне доручення на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 153,00 грн. Також апелянт надав заяву (вх.№274 від 10.01.2018) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення., в якій із посиланням на ч.2 ст.261 ГПК України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017), зазначає, що Департамент не був залучений до розгляду цієї справи в суді першої інстанції та не знав про існування оскаржуваного рішення, а оскільки суд ухвалив рішення про права, інтереси та обов'язки Департаменту, то, на думку заявника, у нього виникло законне і обгрунтоване право на оскарження рішення з часу обізнаності про його існування. Апелянт зазначає, що він дізнався про існування рішення після звернення ОСОБА_1 до Харківського міського голови з питанням щодо законності розташування на земельній ділянці по проспекту Тракторобудівників, 2 у м. Харкові квартирного багатоповерхового житлового будинку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 вказану апеляційну скаргу залишено без руху з тих підстав, що апелянтом неправильно вказано адресу сторін у справі, не зазначено повне найменування позивача, також у клопотанні про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження апелянтом не обґрунтовано твердження про те, що суд ухвалив рішення про його права, інтереси та (або) обов'язки, апелянтом у наданій суду заяві не обгрунтовано твердження про те, що суд ухвалив рішення про права, інтереси та (або) обов'язки Департаменту, не вказано, коли саме створено даний Департамент і чи могло бути його залучено судом першої інстанції до розгляду справи на час ухвалення оскаржуваного рішення від 21.01.2011 (враховуючи, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом апелянта, Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради утворено рішенням Харківської міської ради від 20.04.2016); заявником апеляційної скарги не надано Положення або іншого нормативного документа, яким визначався б правовий статус Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради; не вказано, коли саме мало місце звернення ОСОБА_1 до Харківського міського голови, на яке посилається заявник скарги, та коли апелянт дізнався про оскаржуване рішення. Судом було встановлено строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення заявнику копії ухвали.

Копію вказаної ухвали було отримано представником Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради 18.01.2018, тобто, встановлений ухвалою суду від 15.01.2018 десятиденний строк закінчився 29.01.2018.

У межах вищевказаного строку апелянт подав заяву про виправлення помилок в апеляційній скарзі. До заяви додано докази направлення копії скарги на належну адресу позивача та відповідача. Тобто заявником апеляційної скарги усунуто недоліки її оформлення, пов'язані з неналежним виконанням вимог п.3 ч.3 ст.258 ГПК України, про які було зазначено в ухвалі суду від 15.01.2018.

Апелянтом також надано додаткові пояснення та докази щодо заявленого ним клопотання про відновлення пропущеного строку подання скарги.

А саме, до заяви додано витяги з нормативних документів (Положень), якими врегульовано діяльність апелянта, копію звернення ОСОБА_1 від 21.09.2017 до Харківського міського голови, та копію листа Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 20.12.2017, адресованого Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради щодо розгляду вказаної заяви та наміру подати апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2011. За твердженням апелянта, вказаний лист є доказом того, що Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради довідався про існування оскаржуваного рішення 20.12.2017.

В обґрунтування тверджень щодо поважності причин тривалого (майже на 7 років) пропущення строку апеляційного оскарження апелянт посилається на те, що на час прийняття оскаржуваного рішення органом місцевого самоврядування, який здійснював видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, був Департамент містобудування, архітектури та земельних відносин, правонаступником якого (згідно з наданими апелянтом суду Положеннями про відповідні Департаменти) є Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради.

Апелянт наполягає на тому, що довідався про оскаржуване рішення лише тоді, коли звернення ОСОБА_1 від 21.09.2017, адресоване Харківському міському голові, потрапило на виконання до Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради - а саме, наприкінці грудня 2017 року.

Розглянувши клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (з урахуванням пояснень та доказів, наданих ним після отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.2 ст.261 ГПК України (на застосуванні якої наполягає апелянт), незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.

Однак колегія суддів зазначає, що з приписів вищенаведеної процесуальної норми (ч.2 ст.261 ГПК України) не вбачається безумовного обов'язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки. Натомість, як вбачається з системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд встановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовуються причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року).

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, у ній фактично йдеться про права та інтереси не безпосередньо Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради як суб'єкта господарських правовідносин, а територіальної громади м.Харкова як власника землі в межах населеного пункту у відповідності до ст.83 Земельного кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.56 ГПК України, держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Із матеріалів даної справи вбачається, що 25.07.2012 Харківською міською радою було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду від 21.01.2011. Заявник просив суд відновити пропущений строк подання скарги, посилаючись на те, що довідався про оскаржуване рішення суду випадково, після звернення 13.06.2012 на ім'я Харківського міського голови генерального директора ПАТ Завод Південкабель . Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2012 відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку подання скарги з посиланням на сплив граничного строку, встановленого ч.2 ст.93 ГПК України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали) та повернуто скаргу заявнику. Вказану ухвалу залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2012.

Отже, як вбачається з вищенаведених обставин, міській раді як органу місцевого самоврядування ще у 2012 році було відомо про оскаржуване рішення, також ним було реалізовано своє процесуальне право на апеляційне оскарження даного рішення та на касаційне оскарження ухвали про повернення відповідної апеляційної скарги.

Таким чином, подання у 2017 році одним із виконавчих органів Харківської міської ради апеляційної скарги на це ж рішення, на думку колегії суддів, суперечить принципу правової визначеності (res judicata), оскільки фактично є спробою домогтися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

В обґрунтування поважності причин пропущення строку подання скарги апелянт також зазначає, що довідався про оскаржуване рішення лише тоді, коли звернення ОСОБА_1 від 21.09.2017, адресоване Харківському міському голові, потрапило до Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради - а саме, наприкінці грудня 2017 року.

Проте апелянтом не зазначено, коли саме ним було отримано вказане звернення. Із доданої до заяви копії листа від 20.12.2017 даної обставини не вбачається.

Тобто фактично заявником не усунуто недолік, зазначений в ухвалі від 15.01.2018, а саме, не зазначено, коли саме апелянт довідався про оскаржуване рішення та не підтверджено відповідну обставину належними, допустимими та достовірними доказами в порядку ст.76 - 78 ГПК України.

Колегія суддів також зазначає, що посилання на тривале проходження документа від одного структурного підрозділу органу місцевого самоврядування до іншого не можуть бути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку, оскільки дані обставини стосуються виключно внутрішньої організації діяльності Харківської міської ради та її виконавчих органів. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.01.2018 у справі № 32/177.

Тобто, виходячи з приписів норм ГПК України в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги (на які посилається апелянт) колегія суддів не знаходить підстав для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, оскільки наведені апелянтом аргументи не можуть бути визнані поважними причинами пропуску відповідного строку.

Окрім того, відповідно до п.13 Перехідних положень ГПК України, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ч.2 ст.93 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) встановлено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Як уже зазначалося, саме з підстав пропуску граничного строку тривалістю в один рік, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2012 Харківській міській раді було відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку подання скарги на рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2011. Як було встановлено вище, на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом було надано витяг з Положення про Департамент містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, з якого вбачається, що відповідний Департамент є виконавчим органом Харківської міської ради.

Отже, подання у 2017 році окремим виконавчим органом Харківської міськради апеляційної скарги на вищевказане рішення суду не є обставиною, що уможливлює задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

Згідно з п.4 ч.1 ст.261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради у поновленні строку подання апеляційної скарги.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від "21" січня 2011 року у справі № 40/353-10.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку на підставі, у строки та в порядку, визначеному ст.287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток заявнику: апеляційна скарга з додатками на 16 аркушах, в тому числі квитанція №14750179 від 29.12.2017 на сплату 153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.