Постанова

від 17.10.2019 по справі 1-5/12

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 1-5/12

Провадження № 1/591/2/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2019 року

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підсудної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимої, одруженої, не працюючої, яка мешкає в АДРЕСА_1 ,

яка обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. 149 ч. 3, ст. 27 ч. 5, ст. 154 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що в лютому 2002 року ОСОБА_6 , яка з липня 1997 року по серпень 2002 року систематично виїжджала за кордон працювати танцівницею, познайомилась в м. Нікосія Республіки Кіпр з громадянином Болгарії ОСОБА_7 і вступила з ним в злочинну змову про продаж жінок для їх сексуальної експлуатації.

22 серпня 2002 року ОСОБА_6 в м. Суми зустрілася зі своєю знайомою ОСОБА_5 , ознайомила її з ОСОБА_7 та їхніми намірами і за винагороду запропонувала підшукувати дівчат для здійснення цього плану, на що ОСОБА_5 погодилась.

5 січня 2003 року ОСОБА_6 , досягнувши узгодженості з ОСОБА_5 , прибула в м. Дубай ОАЕ, де зустрілась з ОСОБА_7 В м. Дубай ОСОБА_6 і ОСОБА_7 познайомилися з невстановленими слідством особами, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, і вступили з ними у попередню змову щодо продажу або іншої оплатної передачі жінок для сексуальної експлуатації.

ОСОБА_5 , виконуючи відведену їй роль, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_6 , запропонувала ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які бажали виїхати на роботу за кордон, сприяти у їх виїзді на роботу танцюристками та надала їм неправдиві відомості щодо умов роботи, проживання, харчування і високої оплати. При цьому витрати за оформлення всіх документів та переліт за кордон кожної потерпілої гарантувалося ОСОБА_5 з подальшою сплатою цієї суми з їх заробітку.

Далі ОСОБА_5 отримавши закордонні паспорти ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 виготувала їх ксерокопії і відправила в м. Дубай для оформлення віз, де ОСОБА_6 і ОСОБА_7 оформили на потерпілих 4 туристичних візи і 4 квитка на літак з м. Москви до м. Дубай.

ОСОБА_5 , отримавши від ОСОБА_6 копії віз на виїзд потерпілих в ОАЕ, виконуючи прийняті на себе зобов`язання по переміщенню потерпілих в м. Дубай, придбала за рахунок ОСОБА_6 квитки на потяг "Суми - Москва" та на літак "Москва-Дубай".

16 лютого 2003 року в аеропорту м. Дубай ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і невстановлені слідством особи, зустріли ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , привезли їх на квартиру, забрали закордонні паспорти і квитки на зворотну дорогу, позбавивши їх можливості повернутися в Україну і поставили перед ними вимогу, що вони отримають ці документи після того як відпрацюють борг, займаючись проституцією.

Наступного дня, застосовуючи до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 психічне насильство, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і невстановлені слідством особи перевезли потерпілих в м. Аляйн ОАЕ та передали їх невстановленій особі для сексуальної експлуатації і подальшої передачі половини одержаних від клієнтів грошей ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Але через тиждень невстановлена слідством особа за домовленістю з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 повернула потерпілих в м. Дубай, оскільки вони відмовилися займатися проституцією.

Зустрівши потерпілих, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 розселили їх у дві квартири, встановили за ними повний особистий контроль і, застосовуючи психічне насильство та погрожуючи фізичним насильством, продовжили сексуально експлуатувати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 до затримання їх правоохоронними органами ОАЕ.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились пособництві при неодноразовому примушенні жінок: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 до вступу в статевий зв`язок з чоловіками, особою від якої вони були матеріально залежні, скоїла злочин, передбачений ст. 27 ч.5, ст.154 ч.1 КК України, тобто примушування до вступу в статевий зв`язок.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились в продажу, іншій оплатній передачі, громадянок України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , пов`язаними з законним переміщенням за їх згодою через державний кордон України для подальшого продажу або іншої передачі іншим особам з метою сексуальної експлуатації, втягненням в боргову залежність, скоєному особою, від якої потерпілі були в матеріальній залежності, за попередньою домовленістю та сумісно з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та невстановленими особами у складі організованої злочинної групи, відносно декількох осіб, ОСОБА_5 скоїла злочин, передбачений ст.149 ч. 3 КК України, тобто торгівля людиною, або інші незаконні дії щодо передачі людини, кваліфікуючими ознаками якого є здійснення злочину відносно декількох осіб, особою від якого потерпілі знаходились в матеріальній залежності, за попередньою згодою організованою групою осіб.

В попередньому судовому засіданні від обвинуваченої надійшло клопотання про закриття кримінальної справи відносно неї у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор проти закриття справи не заперечував, вважав, що справа підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Захисник вважав, що є підстави для закриття кримінальної справи у зв`язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченої, суд вважає що клопотання обґрунтоване і підлягає задоволенню, ОСОБА_5 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності, в зв`язку із закінченням строків давності, кримінальну справу відносно неї закрити.

Від потерпілої ОСОБА_14 надійшла письмова заява, в якій вона просить розглядати справу без її участі, проти закриття кримінальної справи не заперечує.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , повідомлені судом належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання з невідомих причин не з`явилися. На думку суду, їх неявка не перешкоджає проведенню попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, в період 2003 року, один з яких є особливо тяжким. З часу вчинення злочинів минуло більше 15 років. Давність притягнення особи до кримінальної відповідальності становить 15 років, а тому, суд вважає за необхідне кримінальну справу закрити та звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. 111, ст. 237, 244, 248 КПК України (в ред. 1960 року), -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. 149 ч. 3, ст. 27 ч. 5, ст. 154 ч. 1 КК України та звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності.

Постанову суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1