Ухвала

від 29.12.2020 по справі 1-5/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-5/12

Провадження № 1-в/752/54/20

ПОСТАНОВА

29 грудня 2020 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

представника заявниці адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_6 , про скасування арешту автомобіля,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту з майна, зокрема автомобіля, який на праві власності належить ОСОБА_6 . В обґрунтування відмічено, що 30.07.2008 року старшим слідчим в рамках розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_6 постановою було арештовано її майно, зокрема автомобіль марки «DAEWOO», моделі «MATIZ», д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_2 , та заборонено його відчуження (передачу, переуступку).

В подальшому кримінальна справа була направлена до Голосіївського районного суду м. Києва та 04.03.2013 року вироком суду ОСОБА_6 була визнана виною та засуджена за ч.4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, від відбування якого, на підставі ст. 75 КК України, звільнена з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов`язків визначених ст. 76 КК України. За ч.3 ст.28, ч.2 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, та, на підставі ст. 49 КК України, від його відбування звільнення у зв`язку з закінченням строків давності; за ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, та, на підставі ст. 49 КК України, від його відбування звільнення у зв`язку з закінченням строків давності.

Додаткове покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 не призначалося та стягнуто з неї кошти на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Вирок набрав законної сили 19.03.2013 року.

За таких обставин, відповідно до норм закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи щодо стягнення коштів за вказаним вироком суду могли бути пред`явлені до виконання до 19 березня 2016 року. Місцем пред`явлення таких виконавчих листів є відповідний відділ ДВС за місцем проживання ОСОБА_6 як Боржника. Такими відділами з 2013 року були Оболонський районний у м. Києві відділ ДВС (місце проживання, визначене в вироку суду) та Подільський районний у м. Києві відділ ДВС (місце реєстрації ОСОБА_6 )

Відповідно до відповіді Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУІО у м. Києві № 65081 від 17.07.19 в провадженні вказаного відділу перебувало виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_6 коштів, на виконання вироку суду (ВП 49706507) яке закінчено фактичним виконанням.

Відповідно до відповіді Подільського районного відділу ДВС м. Київ

ГТУЮ у м. Києві № 46991790/14 від 05.06.19 в провадженні вказаного відділу перебували виконавчі провадження по стягненню з ОСОБА_6 коштів на виконання вироку суду, які закінчено фактичним виконанням.

Отже на дату звернення з клопотанням відсутні виконавчі провадження щодо виконання вироку суду.

Відповідно до п. 9 Розділу XI Перехідних положень КПК України від 13.04.2012року, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни,

скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом,а арешт накладався за правилами КПК України 1960 р.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 29 КПК України (в редакції 1960 року), при наявності достатніх даних про те, що злочином завдана матеріальна шкода, або понесені витрати закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, орган дізнання, слідчий, прокурор, і суд

зобов`язані вжити заходів до забезпечення цивільного позову. Одночасно, згідно з ч.1ст.126 КПК України (в редакції 1960 року), забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 126 КПК України (в редакції 1960 року), накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Вказана потреба відпала, оскільки вироком суду конфіскацію майна до ОСОБА_6 не застосовано, виконавчі провадження щодо виконання вироку відсутні,строк для пред`явлення виконавчих документів виданих на виконання вироку закінчився.

З огляду на те, що справа розглянута Голосіївським районним судом м. Києва, та по ній винесено вирок розгляд питання та прийняття рішення за результатами розгляду клопотання про скасування арештів лежить у безпосередній компетенції Голосіївського районного суду м. Києва

Відповідно до ст. 409 КПК України питання про всякого роду сумніви і протиріччю, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

Підсумовуючи, адвокат просить скасувати арешт належного ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) майна-транспортного засобу - автомобіля марки «DAEWOO», моделі «MATIZ» державний номерний знак НОМЕР_1 , і номер кузова НОМЕР_4 , заборону його відчуження (передачу, переуступку), застосовані постановою б/н від 30.07.2008 року винесеною старшим слідчим спеціалізованого слідчого відділу СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 .

Представник прокуратури прокурор ОСОБА_4 , відмічала можливість задоволення клопотання.

Представник заявника клопотання підтримав зазначивши, що більше виконавчих листів немає і уже закінчилися строки на їх пред`явлення.

Ознайомившись з матеріалами кримінальної справи, вислухавши представника заявника та думку прокурора, суд прийшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Як з`ясовано, шляхом ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, 30.07.2008 року старшим слідчим з ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві, приймаючи до уваги що у справі заявлено цивільні позови і санкція ст. 190 ч.4 КК України передбачає можливу конфіскацію майна, винесено постанову про накладення арешту на транспортний засіб - автомобіль марки «DAEWOO», моделі «MATIZ» державний номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2006, колір жовтий, номер кузова НОМЕР_4 , свідоцтво НОМЕР_2 , видане 02.11.2006 року, належний ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ленінськ, заборонивши відчуження (передачу, переуступку) ( т. 129 а.с. 273).

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва наряду з іншими, ОСОБА_8 визнана виною та засуджена за ч.4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, від відбування якого, на підставі ст. 75 КК України, звільнена з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов`язки визначені ст. 76 КК України. За ч.3 ст.28, ч.2 ст. 358 КК України засуджено до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, та, на підставі ст. 49 КК України, від його відбування звільнено у зв`язку з закінченням строків давності; за ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України засуджено до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, та, на підставі ст. 49 КК України, від його відбування звільнено у зв`язку з закінченням строків давності. Також зазначено, що відповідно до вимог ст. 77 КК України, додаткове покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 не призначати.

Крім того, як видно з вироку, судом вирішено питання про задоволення цивільних позовів 60 потерпілих, та прийнято рішення стягнути у т.ч. з ОСОБА_6 солідарно на користь потерпілих як матеріальну так і моральну шкоду у даній кримінальній справі (т.276).

В додаток до клопотання не долучено письмових доказів на підтвердження виконання засудженою ОСОБА_6 вироку суду в частині усіх цивільних позовів 60 потерпілих, перелік яких відображений у вироку, а тому, скасування арешту щодо майна засудженої, який здійснений в тому числі з метою задоволення позовів, в даному випадку, може призвести до порушення прав частини потерпілих.

Враховуючи викладене, на даний час підстав для задоволення клопотання немає

Відмова в задоволенні клопотання з вищезазначених підстав, не позбавляє права повторного звернення.

Керуючись ст.ст. 409, 411 КПК України (редакція КПК 1960 року), суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_6 , про скасування арешту автомобіля.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1