Постанова

від 02.10.2019 по справі 274/5193/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 274/5193/16-ц

провадження № 61-19388св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ Спайк ,

третя особа - Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області як державний реєстратор прав на нерухоме майно,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року у складі колегії суддів:

Миніч Т. І., Косигіної Л. М., Худякова А. М. ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Спайк (далі - ТОВ ВКФ Спайк ), третя особа - Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області як державний реєстратор прав на нерухоме майно, про визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на аукціоні було придбано нерухоме майно, а саме: торговий комплекс із продажу будівельних матеріалів у складі споруд комунікацій, обладнання та офісних меблів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входять: Торгівельний комплекс літ. А-1 загальною площею 22,50 кв. м; кузов критого типу літ. Б-1 - 19,80 кв. м; кузов критого типу літ. В-1 - 19,90 кв. м; огорожа № 1 -

124 метра погонних, ворота № 2 - 7 метрів погонних, убиральня літ. Г-1 -1,3 кв. м, загальною вартістю 97 775 грн грн.

Також позивач зазначав, що оформлено договір купівлі-продажу, але йому відмовлено у реєстрації права власності із посиланням на відсутність всіх необхідних документів.

Посилаючись на те, що ухилення відповідача від нотаріально посвідченого договору призводить до порушення його прав, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на вищевказане нерухоме майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області

від 07 листопада 2016 року (у складі судді Щербака Д. С.) позов

ОСОБА_1 задоволено.

Визнано право власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно - Торгівельний комплекс літ. А-1 загальною площею 22,50 кв. м; кузов критого типу літ. Б-1 - 19,80 кв. м; кузов критого типу літ. В-1 -

19,90 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Огорожа № 1 - 124 метра погонних, ворота № 2-7 метра погонних, убиральня літ. Г-1 загальною площею 1,3 кв. м, загальною вартістю

97 775 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до частини першої статті 50 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Частиною четвертою статті 50 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Проте, всупереч нормам Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , якими врегульовано порядок проведення аукціону з продажу майна банкрута, відповідач протягом тривалого часу ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, укладеного за результатами проведеного аукціону, що суттєво порушує права позивача як переможця аукціону, який сплатив повну вартість майна з метою набуття на нього права власності.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області

від 07 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відсутні підстави вважати, що позивач на законних підставах набув право на спірне нерухоме майно, оскільки право відповідача на нього не підтверджено належними та допустимими доказами, та воно розміщено на земельній ділянці, на яку він не має законних прав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що статтею 650 ЦК України передбачено особливий характер укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах, які встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Відповідно до частини другої статті 15 Закону України Про товарну біржу угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Копія договору купівлі-продажу з додатками міститься в матеріалах справи.

Крім того, апеляційний суд залишив поза увагою той факт, що відповідач порушив вимоги Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , якими врегульовано порядок проведення аукціону з продажу майна банкрута, а саме протягом тривалого часу ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, укладеного за результатами проведеного аукціону, що стало основною причиною для звернення з позовом про визнання права власності на спірне нерухоме майно.

Разом з тим, після укладення договору купівлі-продажу майна на аукціоні ОСОБА_1 звертався до міської ради з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки, проте відповіді всупереч вимогам чинного законодавства не отримав.

Доводи інших учасників справи

У липні 2017 року Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для його скасування відсутні.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки , у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили що 11 лютого 2008 року Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області прийнято рішення про затвердження акта приймання в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта - Торговельного комплексу на орендованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

03 березня 2008 року ТОВ ВКФ Спайк на підставі розпорядження Бердичівського міського голови Житомирської області від 03 березня

2008 року № 49 отримало дозвіл на право розміщення об`єктів сфери торгівлі (Торговельного комплексу) за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки від 23 січня

2009 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ ВКФ Спайк на підставі рішення Бердичівської міської ради Житомирської області від 06 березня 2008 року № 383 прийняло в оренду терміном на 5 років з моменту реєстрації договору земельну ділянку площею 1 500 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка надається для комерційного використання, без права зміни цільового використання даної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26 травня 2009 року у справі № 10/95-09 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ ВКФ Спайк на підставі статті 53 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відкрито процедуру його санації.

Згідно з протоколом від 15 жовтня 2015 року № 031/15 Товарною біржою Подільський контракт був проведений аукціон згідно з оголошенням, опублікованим на офіційному сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України з реалізації майнових активів ТОВ ВКФ Спайк , а саме: Лот-12-Торговий комплекс з продажу будівельних матеріалів у складі, споруд комунікацій, обладнання та офісних меблів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , початкова вартість продажу 85 000 грн.

За результатами аукціону право на придбання об`єкту продажу (Лот-12) отримав ОСОБА_1 за 89 250 грн.

15 жовтня 2015 року між ТОВ ВКФ Спайк в особі арбітражного керуючого Болхотвітіна В. М. та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу Торгового комплексу з продажу будівельних матеріалів у складі споруд комунікацій, обладнання та офісних меблів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за 89 250 грн.

19 жовтня 2015 року між ТОВ ВКФ Спайк в особі арбітражного керуючого Болхотвітіна В.М. та ОСОБА_1 був підписаний акт про передачу права власності на куплене нерухоме майно, а саме: Торгового комплексу з продажу будівельних матеріалів у складі, споруд комунікацій, обладнання та офісних меблів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На вищевказані будівлі 20 травня 2016 року був виготовлений технічний паспорт інженером з інвентаризації нерухомого майна.

27 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Державної реєстраційної служби Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності за ним на вищевказане нерухоме майно.

01 серпня 2016 року державний реєстратор, розглянувши заяву позивача, виніс рішення про відмову у державній реєстрації, оскільки договір купівлі-продажу від 19 жовтня 2015 року укладено в простій письмовій формі, що суперечить вимогам чинного законодавства.

З метою прийняття в експлуатацію та визначення технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж Торгового комплексу

24 червня 2016 року за заявою позивача спеціалістами Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудекспертсервіс (далі - ТОВ Промбудекспертсервіс ) було проведено обстеження, за результатами якого 27 червня 2016 року винесено технічний висновок, що нерухоме майно Торгового комплексу з продажу будівельних матеріалів у складі, споруд комунікацій, обладнання та офісних меблів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Торговельний комплекс літ. А-1 загальною площею 22,50 кв. м; кузов критого типу літ. Б-1 - 19,80 кв. м; кузов критого типу літ. В-1 - 19,90 кв. м; огорожа № 1 - 124 метра погонних, ворота № 2 - 7 метра погонних, убиральня літ. Г-1 - 1,3 кв. м,

у задовільному стані та придатні до експлуатації.

Відповідно до довідки, виданої Бердичівським міжміським бюро технічної інвентаризації, вартість торгового комплексу становить 97 775 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу шляхом визнання права.

Відповідно до статті13 Конституції України та статті 386 ЦК України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнаючи право власності за позивачем, суд першої інстанції виходив з того, що позивач набув таке право на законних підставах, а тому воно не може бути порушене.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до технічного висновку ТОВ Промбудекспертсервіс нерухоме майно Торгового комплексу з продажу будівельних матеріалів у складі, споруд комунікацій, обладнання та офісних меблів має всі конструктивні елементи капітальної будівлі і його слід вважати об`єктом капітального будівництва. Крім того, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до частини першої статті 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

У даному випадку договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчений.

Однак, відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з частиною третьою статті 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Вказані правові норми були зрозумілими і точними та мали на меті гарантування, що ситуації і правовідносини будуть передбачуваними, тобто відповідали вимогам правової визначеності (звіт Венеціанської комісії 86 пленарна сесія 25-26 березня 2011 року).

Крім того, повноваження щодо проведення державної реєстрації прав відповідно до статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить суб`єктам державної реєстрації прав.

01 серпня 2016 року державний реєстратор, розглянувши заяву позивача, виніс рішення про відмову у державній реєстрації, оскільки правочин купівлі-продажу спірного об`єкту нерухомості укладено у простій письмовій формі.

Матеріали справи не містять докази того, що позивач оскаржував дії державного реєстратора щодо відмови у здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Разом з тим, суд не може перебирати на себе функцію, яка законом віднесена до повноважень конкретного суб`єкта або замінювати такий суб`єкт шляхом відміни визначених законом вимог щодо реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи відсутність нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу спірного майна, визнання права власності в судовому порядку у цій справі є неможливим. Крім того, заявляючи позов, зокрема, на підставі статті 392 ЦК України позивач не звернув уваги, що з таким позовом передбачено можливість визнання права власності на майно за власником, право якого оспорюється або не визнається іншою особою, наприклад у зв`язку із втратою документа, який засвідчує право власності.

З огляду на зазначені обставини, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи ( Проніна проти України ,

заява № 63566/00, від 18 липня 2006 року).

Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки апеляційним судом правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Отже, рішення суду апеляційної інстанції є достатньо мотивованим та відповідає вимогам закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому його необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська