Постанова

від 16.10.2019 по справі 925/510/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2019 р. м.Київ Справа№ 925/510/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Куксова В.В.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання: Короля Д.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 16.10.2019 року у справі №925/510/15 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті - груп та Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.19, повний текст якої складено та підписано 02.08.19

у справі № 925/510/15 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті - груп

до Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор

про стягнення 1 390 032,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Скайсіті - груп (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор (далі-відповідач), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 1 390 032,00 грн боргу за виконані ним підрядні роботи за договором на виконання послуг з ремонту під`їзних шляхів від 06.05.2014 №156/06-01 відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт від 30.06.2014 №СГ-0000504 і № СГ-0000505.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.09.2018 закрито провадження у справі №925/510/15 на підставі ст.231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвала суду першої інстанції мотивована сплатою відповідачем суми боргу у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018, залишену без змін постановою Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №925/510/15, вказана ухвала скасована та дану справу направлено на розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції приймаючи зазначене судове рішення визнав висновки суду першої інстанції про сплату відповідачем суми боргу та відповідно закриття провадження, передчасними.

За наслідками нового розгляду, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.07.2019 закрито провадження у справі №925/510/15 та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті - груп 23 888,08 грн судового збору, а також 79 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що наявні в матеріалах справи докази проведення відповідачем розрахунків по оплаті виконаних робіт по договору №156/06-01 на виконання послуг по ремонту під`їзних шляхів від 06.05.2014 підтверджують факт відсутності на даний час заборгованості у заявленій до стягнення позивачем сумі, а тому, оскільки предмет спору між сторонами відсутній, провадження у даній справі на підставі ст.231 ГПК України підлягає закриттю. Також, судом першої інстанції на підставі ст.129 ГПК України покладено судові витрати на відповідача.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.2019 по справі № 925/510/15 в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нове судове рішення про розподіл цих витрат шляхом покладання їх на позивача, посилаючись на порушення норм процесуального права - ст.ст.13, 14, 80, 126, 129 ГПК України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/510/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - КозирТ.П., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.19 по справі №925/510/15 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.19 по справі №925/510/15 та призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор на 04.09.2019.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач також звернувся з апеляційною скаргою, у якій, з урахуванням доповнень до неї, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.19 по справі № 925/510/15, посилаючись на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності та дійшов до хибного висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Також, позивач посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги рішення Господарського суду м Києва від 17.04.2018 у справі №910/23290/17, яким встановлено факти незаконної перереєстрації ТОВ "Скайсіті-груп" на іншу особу (рейдерське захоплення). Зазначеним судовим рішенням та іншими доказами у справі достовірно встановлено, що в період з 09.08.2016 року по 17.04.2018 року ТОВ "Скайсіті-груп" перебувало під контролем невстановлених осіб, що здійснили його рейдерське захоплення.

Крім того, позивач зазначає, що подані відповідачем докази щодо відсутності заборгованості - копії платіжних доручень від 27.10.2016 року №1089 на суму 9 900 грн, №1094 на суму 460 044 грн, №1095 на суму 460 044 грн, №1096 на суму 460 044 грн (а.с.266-269 т.2) є недостовірними та недопустимими доказами, оскільки позивач розрахунковий рахунок, що був зазначений в цих платіжних дорученнях не відкривав, не контролював, та відповідно жодного боргу від відповідача не отримував.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду), апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті - груп на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.19 по судовій справі № 925/510/15 передана раніше визначеному автоматизованою системою складу суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.19 по справі № 925/510/15; об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.19 по справі № 925/510/15 з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.19 по справі № 925/510/15; розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп та Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.19 по справі № 925/510/15 призначено 04.09.2019.

30.08.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення в частині закриття провадження у справі - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

У зв`язку з перебуванням суддів Козир Т.П. з 30.08.2019 по 06.09.2019 та Коробенка Г.П. з 02.09.2019 по 16.09.2019, які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках, розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3379/19 від 03.09.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/510/15.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №925/510/15, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 03.09.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді - Тищенко А.І., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп та Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.19 по справі № 925/510/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді - Тищенко А.І., Куксов В.В.; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп про поновлення строку на подання доповнень до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.19 по справі № 925/510/15 задоволено; розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп та Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.19 по справі № 925/510/15 ухвалено здійснити у раніше призначеному судовому засіданні 04.09.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті - груп та Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.19 у справі № 925/510/15 відкладено на 25.09.2019.

25.09.2019 у судовому засіданні суддею Тищенко А.І. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 заяву про самовідвід судді Тищенко А.І. від розгляду справи задоволено та матеріали справи №925/510/15 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №925/510/15, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 30.09.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді - Куксов В.В., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті - груп та Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.19 у справі №925/510/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді - Куксов В.В., Кравчук Г.А., а також розгляд яких призначено на 16.10.2019.

16.10.2019 у судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати.

Представник відповідача у даному судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги позивача та підтримав доводи викладенні у своїй апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу позивача.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг та відзиву, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення в частині закриття провадження не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення прав та обов`язків є договір.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2014 між сторонами був укладений договір №156/06-01 на виконання послуг з ремонту під`їзних шляхів (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався у встановлений даним договором строк виконати ремонт під`їзних шляхів відповідно з вимогами наданої відповідачем документації на виконання робіт і наданої ним концепції пристрою об`єкта. Відповідач, в свою чергу, зобов`язався прийняти результат виконаних позивачем робіт по акту приймання - передачі і оплатити виконані роботи згідно умов даного Договору (а.с.7-15 т.1).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Предметом спору є розрахунки за виконані позивачем підрядні роботи по Договором підряду.

Порядок здійснення оплати сторонами встановлений у розділі 5 Договору, відповідно до якого відповідач мав протягом 20 банківських днів з моменту прийняття робіт перерахувати кошти на банківський рахунок позивача.

Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт №СГ-0000504 і № СГ-0000505 від 30.06.2014 на загальну суму 607 404,00 грн та №СГ-0000502 на суму 425 640,00 грн і №СГ-0000503 на суму 356 988,00 грн від 30.06.2014, позивач виконав, а відповідач прийняв виконані ним роботи, які передбачені умовами Договору. Загальна сума за вказаними актами становить ціну позову - 1 390 032,00 грн. Вказані обставини визнаються обома учасниками справи, отже не потребують доведенню.

За доводами позивача відповідач не розрахувався за вказані роботи в загальній сумі 1 390 032,00 грн.

В свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що ним в повному обсязі здійснені розрахунки за Договором №156/06-01 виконання послуг по ремонту під`їзних шляхів від 06.05.2014 у загальній сумі 1 390 032,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 27.10.2016 №1089 на суму 9 900,00 грн, №1094 на суму 460 044,00 грн, №1095 на суму 460 044,00 грн, №1096 на суму 460 044,00 грн, у зв`язку із чим на даний час фактично відсутній предмет спору у справі №925/510/15 (а.с.264-269 т.2).

При дослідженні питання виконання відповідачем свого обов`язку зі сплати вартості прийнятих робіт в розрізі відповідності розрахункового рахунку, на який були сплачені кошти відповідачем та умов Договору, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п.5.3 Договору оплату послуг замовник мав здійснити протягом 20 банківських днів з моменту прийняття робіт перерахувати кошти на банківський рахунок підрядника.

При цьому, Договір не містить умов щодо порядку сплати вартості виконаних робіт, зокрема, не містить інформації щодо сплати у певний спосіб чи за спеціальним порядком.

Отже, сторони Договору не передбачили конкретного рахунку, на який відповідач мав сплатити кошти за надані послуги.

Заперечуючи проти отримання коштів позивач наполягає, що у період з 2014 року і дотепер позивач має відкритим лише один відкритий рахунок № НОМЕР_1 в АТ ТАСкомбанк , МФО 339500 і саме цей рахунок був зазначений у Договорі на виконання підрядних робіт, куди і мав перерахувати кошти відповідач.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріалами справи підтверджується існування інших банківських рахунків, зокрема рахунку № НОМЕР_2 , який відкритий у відділенні Акціонерного товариства КБ Приватбанк у м.Києві.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява свідка у справі - генерального директора відповідача ОСОБА_1 , в якій свідком надані пояснення щодо питань пов`язаних з виконанням сторонами Договору з ремонту під`їзних шляхів №156/06-01, зокрема, щодо оплати вартості виконаних робіт. Так, за поясненнями свідка у жовтні 2016 року він зустрівся з власником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп ОСОБА_2, який на підтвердження своєї особи і своїх повноважень показав паспорт, Протокол Загальних зборів товариства, наказ про призначення його на посаду та відповідний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Під час зустрічі директор Товариством з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп ОСОБА_2 надав для розрахунку за виконані за договором роботи реквізити рахунку № НОМЕР_2 у філії Київсіті ПАТ КБ Приватбанк , пообіцявши у випадку сплати вартості виконаних робіт не висувати додаткових майнових вимог та взяти на себе судові витрати у справі №925/510/15. На вказаний ОСОБА_2. рахунок платіжними дорученнями від 27.10.2016 №1089 на суму 9 900,00 грн, №1094 на суму 460 044,00 грн, №1095 на суму 460 044,00 грн, №1096 на суму 460 044,00 грн Товариство з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор сплатило свою заборгованість, яка є предметом розгляду у справі №925/510/15 (а.с.184-186 т.3).

Проте, позивач стверджує, що зазначений рахунок на який був перерахований відповідачем борг за Договором, відкритий на підставі підроблених документів, особою, що не мала відповідних повноважень діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп .

В той же час, згідно за інформацією, наданою керівником з питань корпоративного бізнесу Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , яка міститься у листі №54-1-0/1080 від 06.05.2019, відповідачем 27.10.2016 та 28.10.2016 були здійсненні платежі на користь позивача (ТОВ Скайсіті-груп ) за платіжними дорученнями №1089, №1094, №1095, №1096. Отримувачем за вказаним платежами є Товариство з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп , рахунок отримувача 26005056127209, банк отримувача - філія Київсіті ПАТ КБ Приватбанк м.Київ, вказані платежі не поверталися банком без виконання (а.с.213 т.3).

Крім того, як вбачається з виписки по рахунку № НОМЕР_2 за період 01.10.2016 до 31.01.2017, 28 та 28 жовтня 2016 відповідачем було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп (позивачу) чотири платежі на загальну суму 1 390 092,00 грн, як плату за виконані роботи, згідно з договором №156/06-01 від 06.05.2014. Крім того, як вбачається з виписки по рахунку № НОМЕР_2 Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп , вона містить інформацію і щодо інших платежів, які були проведені по цьому рахунку, зокрема, позивачем за іншим зобов`язаннями та і іншими його контрагентами (а.с.217-241 т.3).

Відповідно до статті 51 Закону України Про банки та банківську діяльність для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці. Платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції. При виконанні розрахункової операції банк зобов`язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.

Обов`язок банків щодо ідентифікації клієнтів визначений у статті 64 Закону України Про банки та банківську діяльність , згідно з якою банкам забороняється: відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки; у разі коли виникає сумнів стосовно того, що особа виступає не від власного імені; в інших випадках, встановлених законом. Банк зобов`язаний ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку.

Доводи позивача щодо того, що у період з 09.08.2016 до 17.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп , перебувало під контролем іншої особи, приймаються до уваги, як такі що підтвердженні матеріалами справи, зокрема рішенням Господарського суду м.Києва від 17.04.2018 у справі №910/23290/17, проте, вказане не спростовує, того факту, що відповідачем з 27.10.2019 по 28.10.2016 були здійснені платежі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп на рахунок № НОМЕР_2 , Філія Київсіті ПАТ КБ ПриватБанк у м.Київ. Оскільки борг за Договором був сплачений Товариству з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп , як юридичній особі, у суду відсутні підстави для неврахування доказів відповідача щодо сплати цієї заборгованості саме юридичній особі - позивачу, та не повернення її банком без виконання.

Крім того, колегія суддів враховує те, що позивач звернувся до Господарського суду з позовом у грудні 2017 та 22.01.2018 відкрито провадження у справі №910/23290/17, а судове рішення у цій справі прийнято 17.04.2018, в той же час, як розрахунки між сторонами по договору були проведені ще в жовтні 2016 року, відтак твердження позивача спростовується про обізнаність відповідача з фактами рейдерського захоплення товариства.

З огляду на що, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні в матеріалах справи докази проведення відповідачем розрахунків по оплаті виконаних робіт по Договору №156/06-01 від 06.05.2014 підтверджують факт відсутності заборгованості у заявленій до стягнення позивачем сумі, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст.231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення в частині закриття провадження у справі в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що враховуючи факт проведення відповідачем оплати за Договором та встановлені судовим рішення від 17.04.2018 у справі №910/23290/17 обставини незаконної перереєстрації третіми особами на себе корпоративних прав юридичної особи позивача, він не позбавлений справа пред`явлення відповідного позову в межах кримінального провадження.

Що стосується оскаржуваного судового рішення в частині присудження до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу (правову) допомогу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а судове рішення в цій частині частковому скасуванню, виходячи з наступного.

За приписами статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст.129 ГПК України судовий збір, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч.2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 79 500,00 грн.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір між сторонами виник з вини відповідача, який не вчасно сплатив позивачу суму заборгованості за виконані позивачем роботи та розрахувався після порушення провадження у даній справі, намагаючись уникнути її сплати подавши договір новації, як докази відсутності заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сплачений позивачем судовий збір та витрати на правову допомогу підлягаю стягненню з відповідача на користь позивача.

Проте, приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції не дослідив повній мірі існування доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2014 року між Адвокатським об`єднання Ковальчук і партнери та позивачем був укладений Договір про надання правової допомоги (а.с.209 т.1).

В матеріалах справи наявні довіреності, якими уповноважено Ковальчука Віталія Володимировича представляти інтереси позивача.

Ковальчук Віталій Володимирович є адвокатом згідно Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2464 від 23.02.2006 року.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано Акт приймання - передачі наданих послуг по Договору про надання правової допомоги від 24.11.2014, рахунок №26/10 від 26.10.2016 на суму 55 500,00 грн та квитанцію до прибуткового касового ордера б/н від 26.10.2016 на суму 55 500,00 грн (а.с.247, 250, 251 т.3).

Отже, вказаними доказами підтверджується здійснення позивачем оплати за надані послуги на загальну суму 55 500,00 грн.

В Акті приймання - передачі наданих послуг по Договору про надання правової допомоги від 24.11.2014 міститься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проаналізувавши зазначений Акт та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно присуджено до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 55 500,00 грн.

Також, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем лише подано Акт приймання - передачі наданих послуг по Договору про надання правової допомоги від 24.11.2014 та рахунок №22/07 від 22.07.2019 на суму 24 000,00 грн (а.с.248-149 т.3). Проте не надано доказів здійснення позивачем витрат на вказану суму.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.10.2019, представник позивача підтвердив факт відсутності оплати зазначених коштів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн, тому оскаржуване судове рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Заперечення відповідача щодо неспіврозмірності витрат позивача на правничу допомогу не заслуговують на увагу, оскільки юридичне супровід справи адвокатом позивача здійснювався протягом майже чотирьох років та розмір витрат підтверджений належними доказами, тому витрати на правничу допомогу підлягають до стягнення з відповідача у сумі 55 500,00 грн.

Також посилання скаржника на невідповідність порядку розрахунків, зокрема у готівковій формі, вимогам, встановленим чинним законодавством на час здійснення готівкових розрахунків відповідно до Договору про надання правової допомоги від 24.11.2014, не приймаються колегією суддів, оскільки не спростовують сам факт оплати за наданні послуги, а також оскільки не є предметом даного спору встановлення дотримання чи не дотримання сторонами граничних сум готівкових розрахунків при виконанні даного Договору, за недотримання чого передбачена адміністративна відповідальність.

Інші доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення скасуванню в частині присудження до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у їх стягненні, а також з викладенням резолютивної частини ухвали Господарського Черкаської області від 23.07.2019 у справі №925/510/15 щодо розподілу судових витрат в редакції викладеній в даній постанові. Ухвалу Господарського Черкаської області від 23.07.2019 в частині закриття провадження у справі №925/510/15 слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті - груп на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.2019 у справі №925/510/15 залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.2019 у справі №925/510/15 задовольнити частково.

3.Ухвалу Господарського Черкаської області від 23.07.2019 у справі №925/510/15 скасувати в частині присудження до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у їх стягненні.

4. Викласти резолютивну частину ухвали Господарського Черкаської області від 23.07.2019 у справі №925/510/15 в частині розподілу судових витрат в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор (19700, Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Січева, 22, код ЄДРПОУ 31082518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-груп (01042, м.Київ, вул.Філатова, 10-а, офіс 3/10, код ЄДРПОУ 38913185) 23 888,08 грн (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень вісім 08 копійок) судового збору та 55 500,00 грн (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу .

5.Ухвалу Господарського Черкаської області від 23.07.2019 в частині закриття провадження у справі №925/510/15 залишити без змін.

6. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

7. Матеріали справи №925/510/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 21.10.2019.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Куксов

Г.А. Кравчук