Ухвала від 22.10.2019 по справі 199/1948/18

Справа № 199/1948/18

(1-кп/199/46/19)

УХВАЛА

22.10.2019 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018040030000368 від 07.02.2018 відносно ОСОБА_3 за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про повторне постановлення судом ухвали щодо проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 з метою відтворення події дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 07.02.2018 за адресою: м. Дніпро, вул. Замполіта Бєляєва, в районі е/о № 68. Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що під час проведення 04.09.2019 слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 не було збережено відеозапис цієї слідчої дії, а тому це є підставою для повторного проведення даної слідчої дії.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 заперечували щодо повторного проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 .

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора ОСОБА_4 , вивчивши надані матеріали на виконання ухвали суду від 08.07.2019, зокрема протокол від 04.09.2019, та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Частиною 2 ст. 89 КПК України визначено, що у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочато.

Зокрема, у відповідності до ч. 6 ст. 107 КПК України незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 08.07.2019 було доручено СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області з метою перевірки і уточнення відомостей, повідомлених свідком ОСОБА_6 та малолітнім потерпілим ОСОБА_7 , провести слідчі експерименти за участі свідка ОСОБА_6 , малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , шляхом відтворення обставин події дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 07.02.2018 приблизно о 08:25 годині за адресою: місто Дніпро, вул. Замполіта Бєляєва, в районі е/о № 68. Даною ухвалою суду органу досудового розслідування визначено обов`язковим фіксацію перебігу слідчих дій на відеозапис.

В той же час, як слідує з рапорту слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , який виконував ухвалу суду від 08.07.2019, під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 провести слідчу дію під відеозапис на сталося можливим, оскільки в час його проведення вийшла з ладу карта пам`яті та відеозапис не було збережено.

Таким чином, встановлена очевидна недопустимість як доказу протоколу проведення слідчого експерименту від 04.09.2019 за участю свідка ОСОБА_6 , який складений слідчим ОСОБА_8 , через те, що під час проведення даної слідчої дії не було застосовано технічний засіб її фіксування відеозапис, враховуючи те, що його застосування визнано обов`язковим ухвалою суду від 08.07.2019, а сторона захисту заперечує проти визнання даної слідчої дії та результатів її здійснення чинними.

За таких обставин слід зазначити, що у відповідності до ч. 3 ст. 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Так, відповідно до досліджених в суді матеріалів кримінального провадження під час досудового розслідування кримінального провадження № 12018040030000368 був проведений слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 , який мав статус свідка, про що 12.03.2018 складено відповідний протокол. В подальшому ОСОБА_3 22.03.2018 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Відповідно до протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 22.03.2018 останній вину у скоєнні ДТП визнав в повному обсязі.

В той же час під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 заявив, що він не визнає свою вину в пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України. Сторона захисту заперечує як результати проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_3 , так і висновки судової автотехнічної експертизи № 5/10.1/197 від 14.03.2018, яка проведена за вихідними даними, зафіксованими в протоколі слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_3 .

Слідчий експеримент за участі свідка ОСОБА_6 під час досудового слідства не проводився.

При цьому, захисником ОСОБА_5 звертається увага суду на те, що в протоколі слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_3 не вказані марка, номер, технічні характеристики автомобіля (автомобілів), який використовувався під час даної слідчої дії. З протоколу та фото таблиці до нього вбачається, що при проведенні слідчого експерименту не використовувалися автомобілі Рено Трафік та Шевроле Авео, не вказано порядок визначення відстані пішохода у 1,5 м. з моменту його виходу із-за задньої частини автомобіля Рено Трафік до моменту зіткнення з автомобілем Шевроле Авео. В протоколі не вказано, ким саме долалась відстань 1,5 м. за певний час, із зазначенням віку, зросту, статі певної особи та чи була взагалі залучена особа з аналогічними антропометричними даними як і потерпілий, темп руху якої при зовнішньому спостереженні мав підтвердити або спростувати свідок ОСОБА_3 . Тобто, на думку сторони захисту, слідчий експеримент не проводився в умовах, максимально наближених до тих, які були на момент ДТП.

З урахуванням того, що даною ухвалою у відповідності до ч. 2 ст. 89 КПК України протокол проведення слідчого експерименту від 04.09.2019 за участю свідка ОСОБА_6 визнається недопустимим доказом, а обставини дорожньо-транспортної пригоди, на які звертає увагу сторона захисту, мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд вважає за необхідне провести перевірку і уточнення відомостей, повідомлених свідком ОСОБА_6 в судовому засіданні, оскільки відомості, які можуть бути отримані в ході проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_6 можуть мати істотне значення для з`ясування механізму дорожньо-транспортної пригоди, вказаного в обвинувальному акті, який заперечується стороною захисту і про перевірку якого просить прокурор.

Суд також наголошує, що об`єктивних підстав, які б не дозволяли провести дану слідчу дію у відповідності до вимог КПК України не існує, а тому перевірка показів вказаного вище свідка шляхом проведення слідчого експерименту за його участю буде сприяти більш повному з`ясуванню обставин у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, з огляду на викладене, клопотання прокурора ОСОБА_4 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 77, 86, 89, 110, 333, 350 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

На підставі ч. 2 ст. 89 КПК України визнати протокол проведення слідчого експерименту від 04.09.2019 за участю свідка ОСОБА_6 , який складений слідчим ОСОБА_8 , недопустимим доказом, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу в судовому засіданні.

Клопотання прокурора ОСОБА_4 задовольнити.

Доручити СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області з метою перевірки і уточнення відомостей, повідомлених свідком ОСОБА_6 , провести слідчий експеримент за участі свідка ОСОБА_6 , шляхом відтворення обставин події дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 07.02.2018 приблизно о 08:25 годині за адресою: місто Дніпро, вул. Замполіта Бєляєва, в районі е/о № 68.

Під час слідчого експерименту встановити, з урахуванням показів свідка ОСОБА_6 , наступні питання:

1) чи міг водій у конкретних умовах місця і часу бачити перешкоду?

2) чи могли учасники ДТП чути звукові сигнали, шум транспорту?

3) яка видимість і оглядовість з місця водія?

4) чи міг свідок з певної відстані впізнати особу, яка перебувала за кермом?

5) чи міг обвинувачений можливість здійснити певні дії в даних обставинах (розворот, поворот транспорту на конкретній ділянці дороги, гальмування автомобіля, наявність чи відсутність у водія професійних навичок, необхідних для керування і обслуговування транспорту)?

6) чи могли існувати які-небудь явища (наприклад занос транспорту, осліплення водія світлом фар)?

Органу досудового розслідування визначити обов`язковими фіксацію перебігу слідчої дії на відеозапис та про час і місце проведення слідчого експерименту завчасно повідомити свідка ОСОБА_6 , забезпечивши останньому можливість прийняти участь у відповідній слідчій дії.

Визначити органу досудового розслідування строк виконання ухвали суду до 22.11.2019 включно.

Копію ухвали для виконання направити СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Роз`яснити, що після виконання ухвали суду прокурор зобов`язаний надати доступ до матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчих (розшукових) дій за дорученням суду, учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, та надати їх суду у встановлений строк.

Ухвала набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1