Ухвала

від 23.10.2019 по справі 554/4367/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 23.10.2019 Справа № 554/4367/19

Провадження № 1-кс/554/14297/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Октябрського районного суду м.Полтави скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, у кримінальному провадженні № 62019170000132 від 19.02.2019,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №62019170000000123 від 19.02.2019 року, та просив скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_6 від 02.08.2019 про відмову у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 62019170000000123 від 19.02.2019; визнати бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні належного йому майна, протиправною; зобов`язати слідчих ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві та прокурорів прокуратури Полтавської області у кримінальному провадженні № 62019170000000123 від 19.02.2019 р. повернути: планшет марки «Аррlе» сірого кольору, в шкіряному чохлі чорного кольору; ноутбук марки «Dell», чорного кольору, модель «Іnsairon», серійний номер № 5010-5617 та зарядний пристрій до ноутбуку; мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору, Іmei 0.

Скарга мотивована тим, що 28.05.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 21.05.2019 року слідчим було проведено обшук за адресою місця проживання ОСОБА_5 , за результатами якого згідно з протоколом обшуку було вилучено наступне майно: планшет марки «Аррlе», сірого кольору, в шкіряному чохлі чорного кольору; ноутбук марки «Dell», чорного кольору, модель «Insarion» №5010, серійний номер №5010-5617 та зарядний пристрій до ноутбуку; мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору, Imei 0. При цьому жодного відношення до вказаного кримінального провадження він не має. З метою недопущення порушення своїх прав та повернення майна, він звернувся до слідчого з відповідним клопотанням від 30.07.2019 року про повернення тимчасово вилученого майна, на що 17.09.2019 року отримав постанову слідчого від 02.08.2019 року про відмову в задоволенні клопотання. Постанова мотивована тим, що перелік майна, вилученого за місцем обшуку, був прямо зазначений в ухвалі слідчого судді, а тому таке майно не вважається тимчасово вилученим. Із вказаною постановою не згоден, вважає бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні майна, протиправною, оскільки станом на 18.09.2019 року слідчий чи прокурор у кримінальному провадженні з клопотанням про арешт майна, вилученого у нього під час обшуку до суду не звертались. Вважає, що вищевказане майно не входило до переліку, щодо якого надано дозвіл на відшукання та вилучення, оскільки в судовому рішенні містився перелік речей, які визначені за родовими ознаками та вилучення конкретно цих речей не містить, крім того, його речі не містять на собі відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та не стосуються кримінального провадження. Вважає, що підстави для утримання майна в рамках вказаного кримінального провадження у слідчого відсутні. Крім того, для утримання речей має існувати очевидна істотна причина, але з моменту проведення обшуку пройшло більше трьох місяців, за цей час слідчим не отримано експертного висновку, що вилучене майно містить у собі відомості про обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також жодній особі не повідомлено про підозру. На підставі викладеного, посилаючись на ст.41 Конституції України, положення ст..1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також судову практику ЄСПЛ, просить задовольнити подану скаргу.

У судовомузасіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав з підстав, викладених у скарзі, та просив їїзадовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні зі скаргою не погодився, пояснив, що вилучене під час обшуку майно прямо зазначено в ухвалі слідчого судді, а тому не є тимчасово вилученим.

Слідчий ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, у якій заперечував проти вимог скарги та просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_5 з огляду на те, що в ухвалі слідчого судді надано дозвіл на вилучення мобільних телефонів та інших носіїв інформації, у зв`язку з чим вилучене під час обшуку майно не може вважатися тимчасово вилученим.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 62019170000000123 від 19.02.2019 року, слідчий суддя встановив таке.

Положеннями ст.2КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ст.24 КПК України, які узгоджуються з приписамист.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.1. ч.1ст.303 КПК Українина досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамист. 169 цього Кодексу, володільцем тимчасово вилученого майна.

Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володіння яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

КПК передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках: 1) у затриманої особи; 2) при проведенні огляду; 3) при проведенні обшуку.

Відповідно до ч.5статті 171 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

За змістом ч.1ст.169 КПК Українитимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті173цьогоКодексу; 4) у разі скасування арешту.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, знаходиться кримінальне провадження №62019170000000123, відомості яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.364 КК України, та згідно з фабулою витягу зазначені дані за фактом зловживання службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди всупереч інтересам служби працівниками правоохоронних органів, що спричинило тяжкі наслідки.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 21.05.2019 року надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , якою користується ОСОБА_5 та власником якої є ОСОБА_7 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей та документів, які містять в собі відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, серед яких, зазначено про мобільні телефони та інші електронні носії та інформацію, яка міститься на них щодо діяльності комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, зв`язків посадових осіб ГУ ДФС у Сумській області з суб`єктами господарювання щодо яких приймалося рішення на засіданнях комісії (а.с.8).

Як вбачається з протоколу від 28.05.2019 року, за результатами обшуку, проведеного на підставі зазначеної ухвали слідчого судді, у квартирі за вищевказаною адресою було виявлено і вилучено, зокрема, планшет марки «Аррlе», сірого кольору, в шкіряному чохлі чорного кольору; ноутбук марки «Dell», чорного кольору, модель «Insarion» №5010, серійний номер №5010-5617 та зарядний пристрій до ноутбуку; мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору, Imei 0 (а.с.9-10, 11).

З матеріалів скарги слідує, що ОСОБА_5 звертався 30.07.2019 року до органу досудового розслідування з клопотанням про повернення його особистих речей, вилучених під час обшуку 28.05.2019 року, а саме: планшету марки «Apple» сірого кольору, ноутбуку марки «Dell» чорного кольору, модель Insarion №5010, серійний номер 5010-5617 із зарядним пристроєм, мобільного телефону «Samsung».

Так, за результатами розгляду вказаного звернення заявника постановою слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_6 від 02.08.2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_5 відмовлено.

Постанова слідчого мотивована тим, що з огляду на зміст ч.7 ст.236 КПК України, майно, вилучене під час обшуку, яке прямо вказано в ухвалі слідчого судді, не вважається тимчасово вилученим. Тому, враховуючи, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 21.05.2019 року, якою надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , надано дозвіл на вилучення мобільних телефонів та інших електронних носіїв та інформації, яка на них міститься, у зв`язку з чим зазначене майно не є тимчасово вилученим (а.с.13).

Вирішуючи вимоги скарги щодо скасування постанови від 02.08.2019 року про відмову у задоволенні клопотання та визнання бездіяльності слідчого протиправною, у зв`язку із неповерненням тимчасового вилученого майна, слід зазначити про таке.

Як вбачається з наявних матеріалів скарги, слідчим клопотання заявника ОСОБА_5 було розглянуто та прийнято відповідне процесуальне рішення, яке оформлено постановою, про що повідомлено заявника у встановленому КПК України порядку (а.с.12, 14). Як зазначив ОСОБА_5 у скарзі, вказану постанову він отримав 17.09.2019 року (а.с.2).

Разом із тим, слідчий не зобов`язаний в обов`язковому порядку задовольнити клопотання, однак він зобов`язаний розглянути його в порядок і строк визначений ст.ст.110,220 КПК України. В той же час, у судовому засіданні встановлено, що слідчий дотримався вимог КПК України щодо розгляду звернення заявника, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови з наведених у скарзі мотивів не вбачається.

Щодо посилань заявника стосовно статусу майна як тимчасово вилученого, слідчий суддя враховує таке.

Відповідно до ч.7ст.236 КПК Українивилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Виходячи з аналізу вказаної статті, слід дійти висновку, що тимчасово вилученим майном є вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обіг.

Крім того, відповідно до положеньст.168 КПК Українитимчасово вилученим є майно, вилучене під час затримання особи в порядку, передбаченому статтями207,208цьогоКодексута майно, яке вилучене під час обшуку, огляду.

Так, встановлено, що планшет марки «Аррlе» сірого кольору, в шкіряному чохлі чорного кольору; ноутбук марки «Dell», чорного кольору, модель «Іnsairon», серійний номер № 5010-5617 та зарядний пристрій до нього, а також мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору вилучені в порядку, передбаченомуст.ст.234-236 КПК України.

З огляду на вищенаведене, вилучені речі, котрі просить повернути заявник, не є тимчасово вилученим майном у розумінні положень ч.7 ст.236та ст.168 КПК України, оскільки вони вилучені слідчим на підставі ухвали від 21.05.2019 року про надання дозволу на проведення обшуку, тобто, на їх вилучення було надано дозвіл ухвалою слідчого судді.

Таким чином, доводи заявника про те, що вилучене під час обшуку майно не входило до переліку, щодо якого в ухвалі суду від 21.05.2019 року надано дозвіл на відшукання та вилучення, є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами кримінального провадження.

Також не є переконливими посилання щодо зазначення лише родових ознак такого майна, оскільки відповідно до положень п.7 ч.3 ч.234 КПК України у системному зв`язку з п.6 ч.2 ст.235 КПК України вимога щодо індивідуальних ознак речей, документів, іншого майна, які планується відшукати, є альтернативною, що відповідає суті даної слідчої дії.

З огляду на викладене вимога ОСОБА_5 про скасування постанови слідчого від 02.08.2019 року є безпідставною та задоволенню не підлягає.

У свою чергу, як встановлено під час розгляду скарги щодо вказаного вище майна з моменту його вилучення під час обшуку 28.05.2019 року органом досудового розслідування протягом тривалого часу жодні процесуальні або слідчі дії не здійснювались, і протилежного в судовому засіданні не доведено.

Так, із доручення слідчого, скерованого на адресу УЗЕ в Сумській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України за №6919/02-1 від 30.05.2019 року, слідує, що останній в порядку ст.40 КПК України просив провести огляд речей та документів, вилучених в ході проведення обшуків 28.05.2019 року у строк до 10.06.2019 року, зокрема, мобільного телефону «Samsung», ноутбуку марки «Dell», планшету марки «Apple».

Однак, вказане доручення в частині огляду зазначених речей уповноваженою особою виконано не було, що підтверджується копією протоколу огляду документів від 24.06.2019 року, а також матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. Повторного судового доручення направлено не було.

Крім того, щодо зазначених речей в межах кримінального провадження №62019170000000123 постанова про визнання речовими доказами слідчим у встановленому порядку не виносилась, арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів не накладався, так само протягом розгляду даної скарги від слідчого до суду не надійшло будь-яких підтверджуючих документів щодо зв`язку вилучених у ОСОБА_5 речей із вчиненим кримінальним правопорушенням, та відсутні будь-які відомості щодо того, чи вживав слідчий достатніх заходів щодо встановлення факту, чи мають вилучені в ході обшуку речі відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема щодо діяльності комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, зв`язків посадових осіб ГУ ДФС у Сумській області з суб`єктами господарювання щодо яких приймалося рішення на засіданнях комісії.

Відповідно до ст.7КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, доводи заявника щодо необґрунтованого, недоцільного та тривалого утримання належного йому на праві власності майна, у зв`язку з чим істотно порушуються його права, знайшли своє підтвердження.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

Суд звертає увагу органу досудового розслідування на те, що відповідно до положень ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Факт перебування майна у кримінальному провадженні тривалий час фактично позбавляє конституційного права власника такого майна на законних підставах розпоряджатися своєю власністю.

Безпідставне обмеження права власності не є співрозмірним із завданнями кримінального провадження та порушує основоположні права власника майна, які визначеніКонституцією Українита чинним законодавством України.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також ті обставини, що арешт на вилучене майно не накладався, відомості про визнання речовими доказами відсутні, слідчі дії із залученням даного майна з моменту вилучення протягом тривалого часу не здійснювалися та органом досудового розслідування не зазначено істотних причин для його подальшого утримання, разом із тим, доказів щодо існування потреби в цих речах для подальшого досудового розслідування у встановленому порядку суду не представлено, що в свою чергу обмежує гарантовані чинним законодавством права власника такого майна, слідчий суддя приходить до висновку, що дане майно має бути повернуто особі, у якої воно було вилучено.

Таким чином, слідчий суддя вважає задовольнити вимоги скарги частково та зобов`язати слідчих у кримінальному провадженні № 62019170000132 повернути ОСОБА_5 вилучене майно, а саме: планшет марки «Аpple» сірого кольору, в шкіряному чохлі чорного кольору; ноутбук марки «Dell», чорного кольору, модель «Іnsairon» № 5010, серійний номер № 5010-5617 та зарядний пристрій до ноутбуку; мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору, Імеі 0, вилучені під час обшуку 28.05.2019 року.

Разом з тим, не обґрунтованими є вимоги про визнання бездіяльності протиправною, оскільки ч.2 ст.307 КПК України встановлено перелік ухвал, які можуть бути постановлені за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора:1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

З огляду на положенняст.307 КПК України, слідчий суддя вважає, що вимога заявника про визнання бездіяльності слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.169,171,303,304, 307, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Зобов`язати слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві у кримінальному провадженні № 62019170000132 від 19.02.2019 повернути ОСОБА_5 вилучене майно планшет марки «Аpple» сірого кольору, в шкіряному чохлі чорного кольору; ноутбук марки «Dell, чорного кольору, модель «Іnsairon» № 5010, серійний номер № 5010-5617 та зарядний пристрій до ноутбуку; мобільний телефон марки «Samsung, чорного кольору, Імеі 0, вилучені під час обшуку 28.05.2019 року.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1