Рішення

від 17.10.2019 по справі 923/162/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2019 року Справа № 923/162/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси", м. Нова Каховка Херсонської області, код ЄДРПОУ 40189966,

до Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат", м. Каховка Херсонської області, код ЄДРПОУ 32278035,

про стягнення 513968,57 грн. та витребування майна із чужого незаконного володіння.

За участю представників сторін:

від позивача - адвокат Літвінова Т.О., ордер серії ХС № 024224 від 09.01.2019;

від відповідача - Палагнюк І.В., член правління, протокол № 8 від 30.07.2018; адвокат Бебік О.О., ордер серії ХС № 129662 від 24.04.2019р.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: 04 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат" 513968,57 грн. надмірно сплачених орендних платежів та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем умов укладеного з позивачем договору оренди нерухомості № 1 від 01.11.2016 та посиланнями на норми статей 330, 387, 388, 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2019 справу розподілено судді - Нікітенко С.В.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області позовну заяву ТОВ "ВП"Каховські ковбаси" залишено без руху та надано позивачу час для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою від 26 березня 2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/162/19 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

22 квітня 2019 року до Господарського суду Херсонської області від Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат" надійшла зустрічна позовна заява з позовними вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" про стягнення 329354, 15 грн. заборгованості з орендної плати та комунальних послуг, 88512,00 грн. відшкодування вартості знищеного майна, яке було передане в оренду, 9900 грн. вартості майна, яке не передавалось в оренду, але зникло з вини ТОВ "Каховській ковбаси".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.04.2019 зустрічну позовну заяву Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" про стягнення 329354,15 грн. заборгованості з орендної плати та комунальних послуг, 88512,00 грн. відшкодування вартості знищеного майна, яке було передане в оренду, 9900,00 грн. вартість майна, яке не передавалось в оренду, але зникло з вини ТОВ "Каховській ковбаси", та додані до неї матеріали повернуто заявнику без розгляду.

Зазначена ухвала була оскаржена відповідачем до апеляційної інстанції.

23 травня 2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з направленням до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду від 25.04.2019.

Ухвалою від 23 травня 2019 року суд відмовив Каховському районному споживчому товариству "РайСТ Харчокомбінат" у задоволені клопотання про зупинення провадження у справі, продовжив строк проведення підготовчого засідання у справі № 923/162/19 та відклав підготовче засідання у справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 апеляційну скаргу Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат" залишено без руху та надано час для усунення виявлених недоліків.

Оскільки відповідачем не виконано вимоги ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019, не усунуто виявлені недоліки, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31 травня 2019 року апеляційну скаргу Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.04.2019 у справі №923/162/19 повернуто скаржнику.

22 квітня 2019 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідачем позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, оскільки позивачем були порушені зобов`язання за договором щодо строку оплати та порядку проведення розрахунків за орендоване майна, а також зобов`язання щодо відшкодування Каховському районному споживчому товариству "РайСТ Харчокомбінат" вартості всіх комунальних послуг. Відповідач також стверджує, що позивачу за актом - приймання передачі було передано у тимчасове користування основні засоби, які знаходились в орендованих ним об`єктах, однак зазначене майно було позивачем знищене. Зазначене відповідач обґрунтовує складним актом приймання - передачі від 01.11.2016 до договору оренди № 1 від 01.11.2016 стосовно передачі у тимчасове користування основних засобів, які знаходились в орендованих об`єктах, які знаходились у задовільному стані, однак при огляді було встановлено, що основні засоби передані в оренду пошкоджені.

Також відповідач стверджує, що на об`єкті нерухомого майна, що було передано позивачу в оренду знаходилось майно, яке не було передане в оренду, але зникло з території консервного цеху, що встановлено комісією Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат" під час огляду переданого в оренду майна. Вартість зниклого майна за твердженням відповідача становить 9900,00 грн.

Відповідач також зазначає, що ТОВ "ВП "Каховські ковбаси" без згоди Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат" були проведені ремонтні роботи, здійснено заміну електропроводки, пошкоджено орендовані приміщення, відсутнє електропостачання, водопостачання та інше обладнання.

На підставі наведеного, відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними, а тому просить суд відмовити позивачу у задоволені позову.

У відповіді на відзив відповідача, позивачем спростовуються доводи відповідача. Позивач зазначає, що посилання відповідача на обов`язки орендаря щодо матеріальної відповідальності перед орендодавцем за збитки, заподіяні об`єкту оренди та за забезпечення санітарних норм та правил, є такими, що не мають жодного відношення до предмету та підстав позовних вимог, які ґрунтуються на стягненні надмірно сплачених орендних платежів за договором №1 оренди об`єкта нерухомості та щодо повернення із чужого незаконного володіння майна. Відповідач жодним належним доказом не підтвердив твердження про передачу позивачу у тимчасове користування основних засобів, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо підтвердження тверджень щодо зникненням майна, пошкодження. Позивач зазначає, що питання щодо проведення позивачем ремонтів було узгоджено та заперечень щодо здіснення позивачем таких дій від відповідача не надходило, наполягає на твердженні, що позивачем було належним чином виконано умови укладеного договору оренди., у зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги, оцінює надані докази на свою користь.

Ухвалою від 23 липня 2019 року суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "ВП"Каховські ковбаси" у задоволені усного клопотання про виклик свідка, закрито підготовче провадження у справі № 923/162/19 та призначено справу до судового розгляду по суті.

14 серпня 2019 року до суду відповідача у справі надійшло клопотання по об`єднання справ в одне провадження з тих підстав, що 12.08.2019 суддя Гридасов Ю.В. відкрив провадження у справі № 923/653/19 за позовними вимогами Харчокомбінату Каховського РайСТ до ТОВ ВП Каховські ковбаси , про стягнення заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 1 від 01.01.2016 року, укладеним між Харчокомбінатом Каховського РайСТ та ТОВ ВП Каховські ковбаси ухвала про відкриття провадження додається.

На думку відповідача, вимоги у зазначеній позовній заяві стосуються предмету спору у справі № 923/162/19, а саме стягнення заборгованості з орендної плати за спірним Договором оренди нерухомого майна. За таких обставин просить суд об`єднати провадження у справах № 923/162/19 та 923/653/19 в одне провадження та призначити справу до розгляду.

14 серпня 2019 року до початку судового засідання через відділ документального забезпечення Господарського суду Херсонської області від Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат" надійшла заява про відвід судді, в якій заявник на підставі ст. 35 ГПК України просить здійснити відвід судді Господарського суду Херсонської області Нікітенка С.В. у справі № 923/162/19 за позовом ТОВ ВП Каховські ковбаси до Харчокомбінату Каховського РайСТ про стягнення надмірного сплачених орендних платежів та повернення майна.

Ухвалою від 14 серпня 2019 суд визнав заявлений Каховським районним споживчим товариством "РайСТ Харчокомбінат" відвід судді Нікітенку С.В. необґрунтованим, зупинив провадження у справі № 923/162/19 до вирішення питання про відвід та передано заяву про відвід судді у справі № 923/162/19 на повторний авторозподіл для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 ГПК України.

Ухвалою від 16 серпня 2019 року суддею Гридасовим Ю.В. розглянуто заяву про відвід та відмовлено Каховському районному споживчому товариству "РайСТ Харчокомбінат" у задоволені даної заяви.

Ухвалою від 19 серпня 2019 суд поновив провадження у справі № 923/162/19 та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.08.2019р.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді у період з 27.08.2019 по 30.08.2019, розгляд справи призначений на 29.08.2019 не відбувся. Ухвалою від 02 вересня 2019 року продовжено строк розгляду справи № 923/162/19 по суті на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та призначено справу до судового розгляду по суті на 02 жовтня 2019 року на 15:00.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про об`єднання справ № 923/162/19 та 923/653/19 в одне провадження, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до п. 2 ст. 173 ГПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Пунктом 3 ст. 173 ГПК України об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Згідно з п. 7 ст. 173 ГПК України про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Як свідчать відомості з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", в провадженні різних суддів господарського суду Херсонської області дійсно перебувають справи № 923/162/19 та № 923/653/19.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Проте, за висновком суду, об`єднання в одне провадження 2-х справ та передання їх на розгляд одному судді може призвести до порушення вказаних засад судочинства (щодо своєчасного вирішення судом спорів), а також суттєво ускладнить вирішення спорів у цих справах.

Крім того, відповідачем пропущено строк для подачі клопотання про об`єднання позовів, оскільки п.3 ст. 173 ГПК України об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

У відповідності до положень статті 118 господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Перше підготовче засідання у справі 923/162/19 відбулось 24 квітня 2019 року за участю представника позивача та відповідача.

Ухвалою суду від 23 липня 2019 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті. Клопотання Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат" про об`єднання справи в одне провадження, згідно відмітки канцелярії надійшло 14 серпня 2019 року, тобто з пропуском встановленого строку.

За таких обставин, враховуючи те що, відповідачем пропущено встановлений судом строк для звернення з даним клопотанням, суд дійшов висновку про залишення клопотання Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат" про об`єднання справи в одне провадження без розгляду.

У судовому засіданні 02.10.2019р. суд розпочав розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 02.10.2019р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.10.2019р. позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву.

02 жовтня 2019 року суд оголосив перерву у засіданні суду до 17.10.2019р.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2019р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.10.2019р. позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 17.10.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що згідно до договору оренди об`єкта нерухомості № 1 від 01.11.2016р. (надалі - договір) укладеного між ТОВ Каховські ковбаси (надалі - позивач або орендар) і Каховським районним споживчим товариством РайСТ Харчокомбінат (надалі - відповідач або орендодавець) останній передав позивачу у строкове платне користування об`єкти оренди, а саме: ковбасний цех - 1163.5 м.кв., консервний цех - 875 м.кв., для виробництва м`ясних продуктів строком до 01.11.2019 року включно. Передача об`єкта оренди здійснюється на протязі 2 (двох) днів після укладання вказаного договору оренди та за актом приймання передачі, який є невід`ємною частиною даного договору.

Порядок розрахунку орендної плати встановлено в розділі 5 договору, за змістом п. 5.1. якого орендна плата за місяць в т.ч. ПДВ за користування об`єктом оренди становить 20247,30 грн. і вноситься орендарем на рахунок орендодавця до 3-го числа кожного місяця в якому здійснюється користування об`єктом оренди. Крім орендної плати, орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків орендодавця відшкодовує вартість усіх комунальних послуг (водо-, тепло-енергопостачання, телефонний зв`язок, тощо), які споживаються орендарем.

Згідно п.4.1. договору він діє з 01.11.2016р. до 01.11.2019р. включно.

Пунктом 4.2. договору сторони встановили, що якщо орендар користується майном після закінчення строку договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди після закінчення строку його чинності, протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умова, і кожна із сторін цього договору має право відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду об`єкт нерухомості, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2016р.

Позивач вказує, що він як орендар на протязі тривалого часу виконував належним чином покладені на нього обов`язки договором оренди, своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, яка перевищувала обумовлену договором суму, що підтверджується підписаними уповноваженими особами сторін актами приймання-передачі виконаних робіт за період з 01.01.2018р. по серпень 2018 року включно. Розмір безпідставно отриманого майна відповідачем, а саме надмірно сплачених орендних платежів складає 513968,57 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків станом на 31.12.2018р., який було направлено відповідачу, але з яким останній не погодився та нарахував позивачу суму заборгованості у розмірі 176890,30 грн. за весь період припинення дії договору оренди.

Позивач також вказує, що договір є припиненим з 03.11.2018р., однак після припинення дії договору, відповідач відмовляється підписати акт приймання - передачі орендного майна, не повертає із незаконного володіння майно орендаря, яке складається з: металопластикові вікна (6 штук), провід ПВС 4x4 100 метрів, провід ПВС (2x2.5) 100 метрів, холодильне обладнання DANFOS Gommercsal Compressors -1 шт., двері до морозильної камери з теном відпайки з правого боку - 3 шт., сандвіч-панель ППУ 150 (38 м.кв.) із чужого незаконного володіння, ми вимушені звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Отже, за твердженням позивача, грошові кошти у розмірі 513968,57 грн., є переплатою здійсненою при виконанні позивачем договору оренди №1 від 01.11.2016р., а тому за доводами позивача грошові кошти у розмірі 513968,57 грн. підлягають витребуванню від Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат", як безпідставно отримані.

Отже, у зв`язку із порушенням відповідачем договірних зобов`язань, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 513968,57 грн. та витребувати з незаконного володіння відповідача майно.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦКУ, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Так, приписами ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, з детального правового аналізу ст. 1212 ЦК України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Необхідною умовою для встановлення того факту, що мало місце зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, є обов`язкова відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

З викладеного слідує, що позивач повинен довести, що мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити па користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Положеннями ч. 5 ст. 11 ЦК України встановлено, що у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Отже, системний аналіз положень ч.5 ст.11, ст. 177, ч.1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин, а також судове рішення з якого виникають визначені сторонами правочину зобов`язання, є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова ч.1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених ст. ст. 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання або з зобов`язання, що виникло з рішення суду, не є безпідставним.

Наявні у справі докази свідчать, що грошові кошти у розмірі 513968,57 грн., які були сплачені позивачем на рахунок відповідача за період з 01.01.2018р. по серпень 2018 року включно, були сплаченні останньому саме на виконання умов договору оренди № 1 від 01.11.2016р., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі наданих послуг (т.1 а.с. 39-46) та банківськими виписками по рахунку (т.1 а.с. 96-1489), які мали реквізити з посиланням на договір оренди № 1 від 01.11.2016р.

Суд також звертає увагу, що позивач взагалі не обґрунтовує причини систематичної сплати орендної плати у розмірі, який перевищував обумовлену договором.

Отже, позивачем не доведено, що мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до умов п.5.3. договору крім орендної плати, орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків орендодавця відшкодовує вартість усіх комунальних послуг (водо-, еиерго-, теплопостачання, телефонний зв`язок тощо), які споживаються орендарнм.

Оплата рахунків орендодавця, виставлених орендареві відповідно до цього пункту, здійснюється не пізніше 3-х днів після отримання рахунку орендарем від орендодавця.

Оцінивши у сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що грошові кошти у розмірі 513968,57 грн. були сплачені позивачем на виконання умов п.5.3. договору, тобто в рахунок відшкодування вартості комунальних послуг, які споживались орендарем.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат" грошових коштів у розмірі 513968,57 грн., як безпідставно отриманих, є необґрунтованою, оскільки ці кошти були перераховані Каховському районному споживчому товариству "РайСТ Харчокомбінат" саме на виконання умов договору оренди № 1 від 01.11.2016р., тобто за наявності правових підстав.

З огляду на викладене та враховуючи, що кошти у розмірі 513968,57 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, сплачено останньому за наявності правових підстав, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не можуть бути стягнуті відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно набуті.

Щодо вимоги позивача в частині витребування майна, яке складається з: металопластикові вікна (6 штук), провід ПВС 4x4 100 метрів, провід ПВС (2x2.5) 100 метрів, холодильне обладнання DANFOS Gommercsal Compressors -1 шт., двері до морозильної камери з теном відпайки з правого боку - 3 шт., сандвіч-панель ППУ 150 (38 м.кв.) із чужого незаконного володіння, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття статтею 388 Цивільного кодексу України визначає випадки, за яких майно може бути витребуване від добросовісного набувача. Положеннями цієї статті передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Виходячи із змісту вищезазначених норм цивільного законодавства, позивач, звертаючись із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинен довести належними і допустимими доказами своє право власності на спірне майно, факт вибуття майна з володіння позивача поза його волею та заволодіння цим майном відповідачем без належної правової підстави.

Також умовами п.3.3.10. договору сторони встановили, що випадку проведення реконструкції або капітального ремонту, чи будь-яких інших невід`ємних поліпшень орендар зобов`язаний в 30-ти денний термін після їх завершення і документального оформлення передати орендодавцю копії проектно-кошторисної документації, усіх документів та іншої документації, пов`язаної з дозволами і виконанням цих робіт.

Суд, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки позивачем документально не доведено у тому числі з урахуванням п.3.3.10. договору, що спірне майно знаходилось та на даний час знаходиться на об`єкті оренди, а також те, що саме позивач є власником вказаного майна.

Проаналізувавши позовні вимоги з документальними доказами наданими в їх обґрунтування, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення суми основного боргу задоволенню не підлягає. У позові відмовлено за ознакою не доведення позивачем зазначених ним підстав вимог, змісту позову.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до приписів статі 129 ГПК України, судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Нна підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.10.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко