Ухвала

від 22.10.2019 по справі 927/603/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

22 жовтня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/603/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000 в інтересах держави в особі

Позивачів: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 14243893, проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000

2. Деснянського басейнового управління водних ресурсів,

код ЄДРПОУ 34654458, проспект Перемоги, 39-А, м. Чернігів, 14017

до відповідача: Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Центр соціального добробуту "Доброчин-Інваль",

код ЄДРПОУ 37095082, вул. Бєлова, 11, м. Чернігів, 14000

адреса для листування: вул. Савчука, 7, кв. 84, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 34091,02 грн та зобов`язання повернути нерухоме майно,

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини ухвали .

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Деснянського басейнового управління водних ресурсів звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Центр соціального добробуту "Доброчин-Інваль", у якому, після збільшення позовних вимог, просить:

- стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 34091,02 грн, з яких на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області заборгованості з орендної плати у розмірі 3160,85 грн, пені у розмірі 64,95 грн, 13953,90 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати, а усього 17179,70 грн, та на користь Деснянського басейнового управління водних ресурсів 16911,32 грн заборгованості з орендної плати;

- зобов`язати відповідача повернути нерухоме майно згідно з договором оренди №70-16 від 06.05.2016, що належить до державної власності, а саме: ділянки із залізобетонних плит площею 650,00 кв. м та ділянки із залізобетонних плит площею 150,00 кв.м шляхом підписання акту прийому-передачі про повернення майна.

Ухвалою суду від 05.08.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 03.09.2019.

Ухвалою суду від 03.09.2019 відкладено підготовче засідання на 24.09.2019.

У судовому засіданні від 24.09.2019 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 03.10.2019.

Також суд зобов`язав позивачів надати до наступного підготовчого засідання належні обґрунтування та докази щодо підстав звернення або неможливості їх звернення самостійно за захистом своїх інтересів.

У зв`язку з перебуванням судді Шморгуна В.В. на лікарняному, судове засідання, призначене на 03.10.2019, не відбулось.

Ухвалою суду від 08.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання призначено на 22.10.2019 та викликано у судове засідання учасників справи.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 08.10.2019, направленої на адресу представника відповідача ( вул. Савчука, 7, кв. 84, м. Чернігів), але останній у підготовче засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Згідно з нормами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, підготовче засідання проводиться за відсутності відповідача.

До початку судового засідання 22.10.2019 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області подано до суду клопотання, з якого вбачається, що позивач-1 не мав можливості звернутись до суду з позовною заявою до Чернігівської міської громадської організації інвалідів Центр соціального добробуту Доброчин-Інваль щодо стягнення заборгованості, пені, неустойки за договором оренди та зобов`язання повернення майна, зважаючи на те, що станом на липень 2019 року у Регіонального відділення були відсутні кошти для сплати судового збору. Кошти для сплати судового збору відсутні і на сьогоднішній день. До клопотання додано: копія довіреності № 3 від 15.05.2019; копії виписок станом на 16.07.2019 та 25.09.2019, фіскальні чеки про направлення поштової кореспонденції.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З вказаних норм випливає, що обов`язок позивача-1 надіслати учасникам справи копію клопотання та доданих до нього документів, не залежить від того, чи є ці документи у інших учасників справи.

З пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила), вбачається, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Відповідно до пункту 2 Правил реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. При цьому, розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

У якості доказів направлення позивачем-1 клопотання з доданими до нього документами учасникам справи останнім надано фіскальні чеки ВПЗ - Чернігів від 02.10.2019 про направлення рекомендованого листа Заст Керівника Черні , Чернігміськ Громад О , Деснянське Басейнове , тобто з наданих фіскальних чеків відсутня можливість ідентифікувати особу отримувачів. Крім того, описів вкладення у цінний лист на підтвердження того, які саме документи було направлено позивачем-1не надано.

Зважаючи на наведене,фіскальні чеки про направлення рекомендованого листа жодним чином не підтверджують направлення позивачем-1 учасникам справи клопотання з доданими до нього документами, а тому суд доходить висновку, що позивачем-1 не подано належних і достовірних доказів відправлення прокурору, позивачу -2 та відповідачу копії клопотання та доданих до нього документів. Судом залучено до матеріалів справи клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області з доданими до нього документами, проте з огляду на приписи ч. 9 ст. 80 ГПК України суд не бере до уваги відповідні докази.

Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів витребуваних судом документів не надано.

У судовому засіданні представник позивача-2 пояснив, що у позивача-2 відсутні кошти для сплати судового збору.

Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104 цс 19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурором подано позов в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Деснянського басейнового управління водних ресурсів.

В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у суді, а саме Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Деснянського басейнового управління водних ресурсів, прокурором зазначено, що підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноважених суб`єктів владних повноважень-Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Деснянського басейнового управління водних ресурсів, зокрема їх бездіяльність. Проте всупереч інтересам держави до суду з позовом не зверталися, не вживають активних дій для підготовки проекту позовної заяви, сплати судового збору тощо. Подана прокурором позовна заява вжита, як захід прокурорського реагування з метою захисту інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, яке відповідно до Закону України Про оренду державного та комунального майна є орендодавцем нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна, та Деснянського басейнового управління водних ресурсів, яке є балансоутримувачем державного майна.

В позовній заяві також зазначено, що позивачі є державними бюджетними установами, яким державою делеговано функції реалізації ними прав власників щодо належного використання державного майна та своєчасного надходження коштів до державного бюджету від його використання. Несплата орендної плати, інших фінансових санкцій та неповернення орендарем державного майна порушує економічні інтереси держави. Невиконання відповідачем зобов`язань за договором тягне за собою порушення приписів Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік та невиконання доходної частини Державного бюджету України, у зв`язку з чим існує загроза реалізації державної політики, а це завдає шкоди інтересам держави. Прокурор посилається на те, що необхідність втручання органів прокуратури з метою забезпечення інтересів держави виникла у зв`язку з бездіяльністю Регіонального відділення ФДМУ по Чернігівській області та Деснянського басейнового управління водних ресурсів по захисту законних інтересів держави при стягненні заборгованості так поверненні державного майна за договором. Реалізуючи надані законом повноваження прокурор звернувся до суду з даним позовом виходячи з того, що фактично порушуються інтереси держави в особі Регіонального відділення ФДМУ по Чернігівській області та Деснянського басейнового управління водних ресурсів.

Прокурор зазначає, що враховуючи те, що Регіональне відділення ФДМУ по Чернігівській області та Деснянське басейнове управління водних ресурсів, які наділені відповідними повноваженнями, не вжили належних заходів до виконання повноважень, пов`язаних із захистом інтересів держави шляхом звернення із позовною заявою до суду, є підстави для представництва інтересів позивачів органами прокуратури, визначені ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Крім того, згідно листа Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 06.06.2019 басейнове управління позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості та зобов`язання повернення майна до суду подавати не буде. Також Деснянське басейнове управління водних ресурсів листами від 10.05.2019 та 18.06.2019 зверталося до РВФДМУ по Чернігівській області щодо вжиття регіональним відділенням заходів для повернення державного майна з незаконного володіння відповідача.

Прокурор також посилається на те, що згідно листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 27.06.2019 у останнього кошти для сплати судового збору відсутні, а також з метою захисту інтересів держави просить Чернігівську місцеву прокуратуру пред`явити позовну заяву до відповідача про витребування майна з незаконного володіння, стягнення заборгованості з орендної плати та інших фінансових санкцій. Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 08.07.2019 останнє у липні 2019 року з позовною заявою про повернення державного майна у зв`язку з закінченням договору оренди до суду звертатися не буде. Державою покладено на Регіональне відділення ФДМУ по Чернігівській області реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності. Проте, майно, яке перебуває у державній власності не повернуто, жодних заходів регіональне відділення для примусового повернення майна та стягнення заборгованості та інших фінансових санкцій упродовж тривалого терміну не вживає.

Оцінюючи наявність у прокурора підстав для представництва порушених інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Деснянського басейнового управління водних ресурсів, судом встановлено наступне.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", який визначає підстави для звернення прокурора до суду свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом , і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах № 924/1237/17 і № 822/1169/17.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17, від 17.04.2019 у справі №923/560/18.

В поданій позовній заяві прокурор, як на підставу звернення до суду зазначив про відсутність наміру вживати заходи щодо захисту порушених інтересів держави спрямованих на стягнення заборгованості з орендної плати та посилався на листи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 27.06.2019, 08.07.2019 та Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 06.06.2019.

Як вбачається з листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 27.06.2019 останнє вважає за необхідне звернутися до суду з позовом щодо витребування майна з незаконного володіння, стягнення решти боргу з орендної плати та пені, а також сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за весь час прострочення, проте відповідно до Закону України Про судовий збір РВ ФДМУ не звільнено від сплати судового збору. Станом на 26.06.2019 на рахунку РВ недостатньо коштів для сплати судового збору. З метою забезпечення захисту інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області останнє просить Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури звернутись до суду з позовом до Чернігівської міської громадської організації інвалідів Доброчин-Інваль .

З аналогічним проханням звернутися до суду з позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області звернулось до Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури і у своєму листі від 08.07.2019 № 10-0902161, у якому також зазначено, що станом на 01.07.2019 на рахунку Регіонального відділення недостатньо коштів для сплати судового збору, а тому у липні 2019 року Регіональне відділення не буде звертатися з відповідною позовною заявою до суду.

Відповідно до листа Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 06.06.2019 № 1-6105-06 вони позовну заяву до Чернігівської міської громадської організації інвалідів Доброчин-Інваль подавати не будуть та просять Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури звернутись з відповідним позовом до суду.

В поданій прокурором позовній заяві не надано жодного доказу наявності причин, які реально перешкоджали захисту інтересів безпосередньо Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів, зокрема, стосовно відсутності у позивачів коштів на сплату судового збору, у тому числі вжиття позивачами заходів на встановлення відповідних бюджетних призначень на судові витрати.

Посилання позивачів на відсутність коштів на оплату судового збору не можуть вважатись доказом неможливості останніх самостійно звернутися за захистом своїх прав до суду, оскільки питання оплати судового збору, його відстрочки чи розстрочки регулюються Законом України Про судовий збір , а прокурор не є тією особою, до компетенції якої цим Законом віднесено вирішення питань оплати чи звільнення від оплати судового збору, крім того, прокурор законом не наділений замісними функціями платника судового збору.

При цьому, враховані правові позиції Верховного Суду, викладені постанові від 31.07.2019 у справі №916/2914/18, яким зроблено висновок, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не свідчить про неналежність захисту і не є підставою для подання позову прокурором.

Посилання позивача-1 на відсутність коштів та неможливість звернення до суду з позовом у липні 2019 року у листі від 08.07.2019 № 10-0902161 не свідчить про відсутність коштів для сплати судового збору в інший період.

Відповідно до інформації автоматизованої системи документообігу суду Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області зверталось до Господарського суду Чернігівської області в якості позивача у 2018 році - 1 раз, у 2019 році - 3 рази, а Деснянське басейнове управління водних ресурсів в якості позивача зверталось до суду у 2017 році - 1 раз та у 2018 році - 2 рази, зокрема два рази з позовом саме до Чернігівської міської громадської організації інвалідів Центр соціального добробуту Доброчин-Інваль .

Доказів того, що позивачі, які є самостійними юридичними особами з відповідною процесуальною дієздатністю, не мають можливості самостійно захистити права у наведеному випадку, як і неналежності здійснення ними такого захисту, прокурором та позивачами не надано та, відповідно, матеріали справи не містять.

А тому наведені прокурором обставини не заслуговують на увагу суду, оскільки не звільняють Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Деснянське басейнове управління водних ресурсів від виконання покладених на неї повноважень, в тому числі вжиття належних заходів з метою ефективного захисту інтересів держави.

З наданих листів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Деснянського басейнового управління водних ресурсів вбачається перекладання своїх функцій на прокурора, а відтак і про альтернативність звернення до суду і фактичну заміну належного суб"єкта звернення.

Направлення позивачами листів з проханням до прокуратури пред`явити такий позов з огляду на відсутність коштів, не може свідчити про "виключність випадку" у розумінні статті 131-1 Конституції України, не є підставою для надання прокурору статусу альтернативного суб`єкта звернення до суду для захисту інтересів держави та розцінюється судом лише, як створення формального приводу для звернення прокурора до суду.

Абстрактні твердження прокурора, що позивачами не здійснюються повноваження відповідно до закону, порушуються економічні інтереси держави в зв`язку з цим, є формальними та декларативними, оскільки не містять посилання на те, що зазначене має місце.

У зв`язку з цим у прокурора відсутні підстави стверджувати про бездіяльність позивачів у цьому питанні та про неналежний захист інтересів держави.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурором всупереч вимогам частини 4 статті 53 ГПК України у позовній заяві не обґрунтовано причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належними суб`єктами, на яких чинним законодавством покладено відповідні повноваження, та відповідно не обґрунтовано "виключності випадку", як підстави для звернення до суду з позовом про стягнення орендної плати саме прокурором.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Тобто, про намір подати позов прокурор зобов`язаний повідомити відповідного суб`єкта владних повноважень саме попередньо, до звернення до суду, а не одночасно із самим зверненням.

Прокурором разом з позовною заявою від 19.07.2019 подано копії листів від 19.07.2019 № 6556 вих 19 та 6557 вих 19 на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Деснянського басейнового управління водних ресурсів із змісту яких вбачається, що прокурором повідомляється про пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Деснянського басейнового управління водних ресурсів до Господарського суду Чернігівської області.

Листи від 19.07.2019 № 6556 вих 19 та 6557 вих 19 направлені позивачам не до подання позову, а міститься в додатках до позовної заяви, копії яких направлені позивачам саме у порядку ст. 172 ГПК України.

Прокурором не додано доказів того, що ним попередньо , до звернення до суду із позовною заявою, повідомлено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Деснянське басейнове управління водних ресурсів про намір подати позов, натомість, таке повідомлення фактично відбулось лише у виді направлення матеріалів позовної заяви позивачам, а відтак, прокурором порушено встановлений порядок звернення до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позов Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Деснянського басейнового управління водних ресурсів до Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Центр соціального добробуту "Доброчин-Інваль" підлягає залишенню без розгляду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Беручи до уваги приписи п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір та відсутність клопотання від платника судового збору, відсутні підстави для повернення судового збору.

Керуючись ст. 13, 53, 162, 185, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 22.10.2019. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повний текст ухвали складено 28.10.2019.

Суддя В.В. Шморгун