Постанова

від 15.10.2019 по справі 712/326/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/821/366/19Головуючий по 1 інстанції Категорія: 311000000 Токова С. Є. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач)

Суддів Бородійчука В.Г., Єльцова В. О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Комунальний заклад Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради ;

третя особа - Директор Комунального закладу Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради Федоряка Юрій Григорович ;

особа, яка подає апеляційну скаргу - позивач ОСОБА_1

розглянувши у м.Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 червня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Токової С. Є. у залі Соснівського районного суду м. Черкаси 27.06. 2019 року о 13 год. 30 хв., повний текст рішення складений 05 липня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради , третя особа: Директор Комунального закладу Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради Федоряка Юрій Григорович про визнання відносин трудовими, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -:

в с т а н о в и в :

10 січня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Комунального закладу Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради , третя особа: Директор Комунального закладу Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради Федоряка Юрій Григорович про визнання відносин трудовими, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що згідно з даними трудової книжки ОСОБА_1 тривалий час працювала у відповідача на різних посадах.

З 01 лютого 2017 року на підставі наказу № 20-к від 01.02.2017 року про встановлення суміщення професій художньо-артистичному складу позивач працювала на посаді бандуриста-інструменталіста в тріо Вербена .

Наказом від 30.10.2017 року № 155-к ОСОБА_1 було звільнено з посади художнього керівника в зв`язку із закінченням строку дії контракту 31 жовтня 2017 року.

01 листопада 2017 року позивача прийнято на роботу бандуриста-інструменталіста в тріо Вербена з оплатою за роботу в сумі 4128 грн. на підставі цивільно-правового договору № 439 від 01.11.2017 року. В цей же день, даний договір було переукладено в новій редакції із збільшенням оплати за роботу до 6579,20 грн., включаючи 1651,20 грн. за почесне звання Народна артистка України та 800 грн. стипендія.

Позивач вказує, що у тріо Вербена вона виконувала ту ж саму трудову функцію на посаді бандуриста-інструменталіста, що передбачена посадовою інструкцією бандуриста-інструменталіста. Зокрема, позивачем здійснювалися репетиції тріо Вербена згідно встановленого у відповідача графіка репетицій та внутрішнього трудового розпорядку в приміщенні філармонії, проводилися концерти. ОСОБА_1 вважає, що зазначені обставини свідчать про те, що на підставі цивільно-правового договору № 439 від 01.11.2017 року між сторонами виникли не цивільно-правові, а саме трудові відносини.

ОСОБА_1 посилається, що з 30 листопада 2017 року її не допущено до роботи бандуриста-інструменталіста у тріо Вербена , але жодного наказу про звільнення не було надано їй для ознайомлення. Також вважає, не було підстав для припинення трудового договору з нею. Позивач посилається, що її звільнення є незаконним, оскільки відсутні підстави для звільнення, які передбачені ст. 36 КЗпП України, а тому вона змушена звернулась з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

ОСОБА_1 просила суд визнати цивільно-правові відносини, які виникли між ОСОБА_1 та Комунальним закладом Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради на підставі цивільно-правового договору № 439 від 01.11.2017 року трудовими, поновити її на роботі на посаді бандуриста-інструменталіста тріо Вербена у Комунальному закладі Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради та стягнути з відповідача на її користь 6579,30 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 червня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила рішення в апеляційному порядку, подавши 05 серпня 2019 року апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що з даним рішенням суду не згодна, вважає його необґрунтованим, винесеним із порушенням норм матеріального та процесуального права, без з`ясування обставин справи, на які сторони посилалися.

Скаржник вважає, що визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі, є наявність ознак трудових правовідносин між позивачем та відповідачем. Вона зазначає, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно - правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату, вказує скаржник.

ОСОБА_1 посилається, що судом встановлено, що між сторонами: позивачем та відповідачем було підписано цивільно - правовий договір № 439 від 01. 11. 2017 року на здійснення підготовчої роботи і виконавської майстерності гри на музичному інструменті ( бандура), як соліст або член інструментальної чи вокальної групи в рамках концертної діяльності тріо Вербена . Праця позивача за укладеним договором не є юридично самостійною, а здійснюється в межах діяльності тріо Вербена із систематичним виконанням трудових функцій, притаманних саме для робіт бандуриста - інструменталіста в тріо Вербена . Жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні бути відображені в акті їх приймання, як і відомостей щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних та якісних характеристик.

При цьому, зміст договору є саме процес праці - здійснення підготовчої роботи і виконавської майстерності гри на музичному інструменті ( бандура) а не її кінцевий результат. ОСОБА_1 посилається, що в акті - прийому виконаних робіт від 29. 11. 2017 року здійснено прийом роботи позивача : здійснювати підготовчу роботу і виконавську майстерність гри на музичному інструменті ( бандура) як соліст або член інструментальної чи вокальної групи у рамках концертної діяльності тріо Вербена .

Крім того, зауважує, що виплата позивачу коштів з цільовим призначенням: перерахування заробітної плати та інших виплат співробітнику Комунального закладу Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради свідчить про наявність між сторонами ознак саме трудових відносин, а не цивільно - правових.

ОСОБА_1 посилається, що у суму оплати 6 579, 20 грн., їй включено 1651 грн. 20 коп. доплати за почесне звання Народна артистка України та 800 грн. стипендії, які нараховуються та виплачуються виключно працівникам згідно з трудовим законодавством України, а не по цивільно - правовій угоді.

Позивач ОСОБА_1 не погоджується із висновком експерта, так як, визнаючи законною процедуру виплати позивачу 5296, 25 грн. відповідно вимог бюджетного законодавства як працівнику, експерт вийшов за межі спеціальних знань, оскільки питання визнання відносин трудовими, а отже, визнання позивача працівником, є предметом розгляду даної цивільної справи. Позивач вказує, що висновок експерта містить посилання на неіснуючі документи, а тому не може бути взятий до уваги судом як належний доказ.

ОСОБА_1 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 червня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

25 вересня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача від директора Комунального закладу Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради Федоряки Юрія Григоровича № Вх. 2161/19 Вх.

У відзиві Федоряка Ю. Г. вказує, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав. На думку представника Комунального закладу Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради Федоряки Юрія Григоровича, аргументи позивача є помилковими, та не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки предметом укладеного між КЗ Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради в особі її директора - Федоряки Ю.Г . та позивачем - ОСОБА_1 цивільно-правового договору № 439 від 01 листопада 2017 року є виключно здійснення підготовчої роботи і виконавської майстерності гри на музичному інструменті (бандурі), як соліст або член інструментальної чи вокальної групи у рамках концертної діяльності тріо Вербена в період часу з 01.11.2017 року по 29.11.2017 року, що по суті полягало у виконанні голосу певної вокальної партії в звучанні тріо Вербена із супроводжуваною грою на музичному інструменті в концертних заходах, що організовуються та проводяться КЗ Черкаська обласна філармонія ЧОР .

У відзиві вказується, що завданням виконавця за даним цивільно-правовим договором, в даному разі позивача, жодним чином не могли збігатися із трудовими функціями членів тріо Вербена , адже на останніх окрім власне виступів на концертних заходах в рамках діяльності філармонії покладалися, зокрема й обов`язки із проведення щоденних репетицій, а також розробки та затвердження творчих композицій та участь у аранжуванні музичних творів для подальшого їх відтворення у формі відмінній від оригіналу. Представник відповідача посилається, що укладаючи цивільно - правовий договір № 439 від 01.11 2017 року, позивач добре розуміла умови даного договору та специфіку надання послуг за даним договором , який не передбачав чітко обумовлених кількісних та якісних показників надання послуги за обумовлений у самому договорі період. Суд правильно вказав у рішенні, що відповідачем не було видано жодного наказу чи розпорядження, яке б зобов`язувало позивача підпорядковуватися правилам внутрішнього трудового розпорядку та дотримуватися графіку репетицій учасників тріо. Заробітна плата у вказаний період позивачу не нараховувалась та не виплачувалась. Доказів, які б спростували наведені обставини, позивачем не наведено.

Директор Комунального закладу Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради Федоряка Юрій Григорович просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення , а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду із ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи, характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування та зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з участю сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, але без їх участі у судовому засіданні.

Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вищевказаним вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання відносин трудовими, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з безпідставності та недоведеності позовних вимог, посилаючись, що заявлені позивачем вимоги про визнання відносин трудовими, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду судом справи, позивачем не надано доказів, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки вважає висновки суду обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалено у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 01 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та КЗ Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради був укладений цивільно-правовий договір № 439, згідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботу (надати послуги) із здійснення підготовчої роботи і виконавської майстерності гри на музичному інструменті (бандура), як соліст або член інструментальної чи вокальної групи у рамках концертної діяльності тріо Вербена в строк з 01.11.2017 року по 29.11.2017 року( а. с. 15).

У п. 1.1. договору вказано, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Відповідно до п. 1.2. договору замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором, а пунктом 2.2. договору визначено, що оплата виконується з дня прийняття замовником роботи за актом.

Згідно даних акту приймання виконаних робіт від 29 листопада 2017 року, підписаного позивачем ОСОБА_1 без будь-яких зауважень, останній було сплачено вартість наданих послуг в повному обсязі у розмірі 6579 грн. 20 коп. ( а. с. 16 ).

Пунктом 6.1 договору визначено, що термін дії договору становить з 01.11.2017 року по 29.11.2017 року.

31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи згідно до наказу № 155-к від 30. 10.2017 року у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору ( контракту ) на підставі п.2. ч. 1 ст. 36 КЗпП України ( а. с. 13).

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується.

Згідно положень КЗпП України та ЦК України, реалізувати своє право на працю можна шляхом укладення трудового договору, контракту або цивільно-правового договору, зокрема: договору підряду, договору доручення, авторського договору та інших цивільно-правових угод. Усі ці договори регулюють суспільні відносини у сфері трудової діяльності осіб, хоча їх правове регулювання істотно відрізняється.

Статтею 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язуються виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно до стаття 626 ЦК України визначено загальне поняття цивільно-правового договору та вказано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За цивільно-правовими договорами підрядник зобов`язується виконати на свій страх і ризик визначену роботу за завданням замовника.

Під час укладання цивільно-правових договорів процес праці виконавця не регламентується. Підрядник сам організовує свою роботу, визначає час початку і закінчення щоденної роботи, розподіляє час роботи і її тривалість на свій розсуд. У випадку виконання завдання за договором підряду та інших договорів цивільного права процес праці та умови її застосування перебувають за межами зобов`язальних правовідносин. Праця слугує тут лише способом виконання зобов`язань.

За цивільно-правовими договорами встановлюється тільки кінцевий термін виконання завдання.

Згідно роз`яснення Мінпраці та соціальної політики України від 11.03.2002 року № 06/2-4/452 та від 26.12.2003 № 067/1-4/2008, на яке послався суд першої інстанції, роз`яснено , що основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою укладання договору підряду є отримання певного матеріального результату. Тобто, за договором підряду процес праці не регламентується: працівник не зараховується до штату, не видається наказ про його прийняття на роботу, не вноситься запис до трудової книжки і на нього не поширюється дія внутрішнього трудового розпорядку. Цивільно-правовий договір завжди оформляється письмово, з вказівкою конкретної роботи, завдання, замовлення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, яким встановлено, що наказом від 01.11.2016 року № 112-к Про переведення на роботу за контрактом художньо-артистичні працівники закладу були переведені на посади на умовах укладеного з ними контракту строком на 1 рік з 01.11.2016 року і до 31.10.2017 року включно( а. с. 7).

Із матеріалів справи вбачається, що листом - повідомленням від 29.09.2017 року № 234/01-06, врученим під особистий підпис, та листом аналогічного змісту, направленим 29.09.2017 року поштовим відправленням (рекомендованим цінним із вкладенням листом із повідомленням), позивача ОСОБА_1 було проінформовано про закінчення строку дії, укладеного з нею контракту від 01.11.2016 року, та у зв`язку з цим припинення з нею в подальшому 31.10.2017 року трудових відносин із наступним її звільненням ( а. с. 12).

31 жовтня 2017 року у зв`язку із закінченням строку дії контракту від 01.11.2016 року, керуючись п. 3 Розділу 6 Умови зміни, припинення та розірвання контракту та п.1 Розділу 7 Строк дії та інші умови контракту Контракту з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури від 01 листопада 2016 року ОСОБА_1 була звільнена з посади керівника художнього комунального закладу Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради на підставі п.2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, про що зроблено запис в її трудовій книжці та з нею проведено остаточний розрахунок( а. с. 5 - 8), що не заперечується сторонами.

Позивач ОСОБА_1 погодилась із наказом про звільнення її з роботи, оскільки не оскаржувала наказ про її звільнення.

24 лютого 2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури від 28 січня 2016 року № 955- VIII, яким були внесені зміни в розділ III Закону України Про культури , шляхом викладу ст. 21 Закону України Про культуру в новій редакції.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 21 Закону України Про культуру , в редакції від 28 січня 2016 року, трудові відносини з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури оформлюються шляхом укладення контрактів.

Станом на 01.11.2017 року для прийняття особи на роботу в склад художньо-артистичного персоналу закладу за строковим трудовим договором (контрактом), необхідно провести конкурс на заміщення вакантної посади і вже за результатами цього конкурсу прийняти особу на роботу за строковим трудовим договором (контрактом) на вакантне місце. Дотримання зазначеного порядку формування художньо-артистичного складу працівників закладу Комунальним закладом Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради обумовлено вимогами Закону.

Апеляційний суд звертає увагу, що порядок прийняття на роботу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури визначається нормою Закону, якою запроваджено обов`язкове укладання строкового трудового договору (контракту) з працівниками художнього та артистичного складу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури. Вказана вимога закону не визнавалась неконституційною, тому без проведення конкурсу на заміщення вакантної посади бандуриста-інструменталіста та перемоги на ньому позивач не могла приступити до роботи у відповідача, а тому між позивачем та КЗ Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради не могли скластися фактичні трудові відносини, як посилається позивач у своїй позовній заяві, які були оформлені відповідно до цивільно-правового договору виконання робіт (надання послуг).

Тому дані доводи позивача, як і такі ж самі доводи апеляційної скарги є безпідставними, не відповідають вимогам закону, а тому не приймаються колегією суддів, а отже, не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, що за умовами договору про виконання робіт № 439 позивач ОСОБА_1 свідомо та з власної волі взяла на себе зобов`язання виконати роботу (надати послуги) замовнику та здавати її за актами приймання виконаних робіт з отриманням винагороди за виконані роботи згідно актів виконаних робіт. Доказів того, що під час виконання роботи за цивільно-правовим договором позивач виконувала трудову функцію на посаді бандуриста-інструменталіста, передбачену посадовою інструкцією бандуриста-інструменталіста, згідно встановленого графіку репетиції тріо Вербена та внутрішнього трудового розпорядку в закладі, позивачем не додається, що вказує на безпідставність її доводів, як у позові, так і в апеляційній скарзі.

За цивільно-правовою угодою виконавець робіт (послуг) отримує за виконану роботу винагороду, розмір і порядок виплати якої визначається сторонами в договорі за взаємною згодою, при цьому законодавчі гарантії щодо оплати праці на виплату винагороди не поширюються.

Відповідно до наказу Міністерства культури України від 01.07.2016 року № 497, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2016 року за № 1029/29159, та керуючись затвердженим цим наказом Порядком формування на конкурсній основі кадрового складу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури, Черкаська обласна філармонія оголосила конкурс на заміщення вакантних посад, в т. ч. на посаду бандуристки-інструменталістки, який відбувся 29.11.2017 року.

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про наміри взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади бандуристки-інструменталістки, була допущена та приймала участь у конкурсі, проте за рішенням конкурсної комісії переможцем конкурсу на посаду бандуристки-інструменталістки стала інша особа.

За таких обставин, приймаючи участь у конкурсі, позивач ОСОБА_1 визнавала факт перебування виключно у цивільно-правових відносинах із закладом у період часу з 01.11.2017 року по 29.11.2017 року на підставі договору виконання робіт за № 439.

Як вбачається із матеріалів справи позивач не подавала заяви про прийняття її на роботу відповідачу, як і не був виданий наказ відповідно до вимог закону про прийняття позивача на посаду.

Відповідно до ч. 3 с. 24 КЗпП України, якою передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного державного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із матеріалів справи також вбачається, що судом першої інстанції за клопотанням позивача ОСОБА_1 , яке було задоволено судом, була проведена судово-економічна експертиза, згідно висновків якої підтверджено факт перебування позивача ОСОБА_1 із відповідачем у цивільно-правових відносинах, та виплати винагороди відповідно до умов цивільно - правового договору в розмірі 5296,25 грн., проведених ОСОБА_1 відповідно до вимог бюджетного законодавства, визначених видатками одержувачів бюджетних коштів ( а. с. 116 - 120).

Доводи апеляційної скарги щодо непогодження із висновками експертизи позивача є необґрунтованими, не спростовуються висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази для задоволення вимог позивача згідно наданих сторонами доказів, тому не підлягають задоволенню колегією суддів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Проте, судом встановлено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що її позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не вбачається порушення прав позивача.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості, незаконності рішення суду, його ухвалення без встановлення дійсних обставин справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки скаржником не надано таких переконливих доказів, щоб спростувати висновки суду першої інстанції та вимоги закону, які підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Виходячи з вищевикладеного, колегією суддів не вбачається, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, та залишено не розглянутими обставини, що мають значення для справи.

Отже, доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, були предметом розгляду суду першої інстанції, яким дана належна оцінка, не спростовують висновків суду, тому не підлягають задоволенню апеляційним судом.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвалене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375 , 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради , третя особа: Директор Комунального закладу Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради Федоряка Юрій Григорович про визнання відносин трудовими, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів, в порядку та за умов, визначених цивільно - процесуальним законом.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Бородійчук В.Г.

Єльцов В.О.