Постанова

від 29.10.2019 по справі 160/2332/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 160/2332/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю:

представника позивача: Забари А.В.,

представника відрповідача: Єфіменко О.П..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року, суддя суду першої інстанції Лозицька І.О., прийняте в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м.Дніпро, повний текст судового рішення складено 10.05.2019 року, в адміністративній справі №160/2332/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Дніпромолсервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

13 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ДНІПРОМОЛСЕРВІС" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оформленого протоколом від 14.02.2019 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ДНІПРОМОЛСЕРВІС" віднесено до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ДНІПРОМОЛСЕРВІС" з переліку ризикових платників податку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ДНІПРОМОЛСЕРВІС" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом №76 від 14.02.2019 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ДНІПРОМОЛСЕРВІС" (адреса: вул. М.Величая, буд.9, м. Синельникове, Дніпропетровська область, 52500; код ЄДРПОУ 40194908) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49005; код ЄДРПОУ 39394856) судові витрати у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 копійок).

08.05.2019 року від позивача надійшло клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу. В обґрунтування свого клопотання товариство, посилаючись на положення ч. 7 ст. 139 КАС України , зазначило, що у зв`язку з розглядом справи ним понесено витрати на правову допомогу в розмірі 14600,00 грн., що підтверджується договором, додаткової угодою, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.05.2019 року, звітом, платіжним дорученням про перерахування попередньої оплати.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Дніпромолсервіс до головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Дніпромолсервіс (вул. М.Величая, буд.9, м. Синельникове, Дніпропетровська область, 52500; код ЄДРПОУ 40194908) 7500 грн. (сім тисяч пятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 39394856). У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ ТД Дніпромолсервіс в задоволенні заяви про розподіл судових витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем на підтвердження судових витрат не надано доказів, щодо складності справи та щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокату при розгляді даної справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI ).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС ) до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи встановлено, що 15.04.2019 року від представника позивача надійшла заява щодо судових витрат у зв`язку з розглядом справи, в якій зазначено, що докази понесення судових витрат та їх розмір будуть подані позивачем протягом 5 днів після ухвалення рішення суду (а.с.43).

08.05.2019 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання представника позивача про відшкодування витрат позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в розмірі 14600 грн. (а.с.71).

19.02.2019 року між позивачем та адвокатом Адвокатського бюро Альони Забари Забарою Альоною Володимирівною укладено договір №28 про надання правової допомоги (а.с.72-74).

Згідно Акту здачі-прийняття робіт(надання послуг) №0004 від 08.05.2019 року вартість наданих послуг в рамках вищевказаного договору склала 14600 грн. відповідно до додаткової угоди №1 від 19.02.2019 року до договору про надання правової допомоги №28.

При цьому, адвокатом виконані наступні роботи: усна консультація без вивченя документів (+500), вивчення документів клієнта (+1400), складання та направлення адвокатського запиту на адресу Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області (+1050), підготовка позовної заяви про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії (+4200), підготовка копій документів до позовної заяви для суду та відповідної кількості сторін (+800), підготовка клопотання про витребування доказів (+1050), підготовка та подача клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (+700), ознайомлення з матеріалами справи (+2100), вивчення відзиву на позов Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області (+700), підготовка відповіді на відзив (+2100) (а.с.75).

Вартість наданих послуг сплачена позивачем адвокату, підтверджується платіжним дорученням №37 від 19 лютого 2019 року на суму 10000 грн. (а.с.78).

Задовольняючи клопотання позивача частково, суд першої інстанції правильно зазначив, що з наданих заявником документів, сума що підлягає стягненню не відповідає принципу співмірності, дотримання якого передбачено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Крім того, судом першої інстанції враховано те, що на підтвердження оплати за надані адвокатські послуги позивач надав суду платіжне доручення №37 від 19.02.2019 року на суму 10000 грн., а до відшкодування заявляє 14600 грн., тобто з урахуванням ще фактично неоплачених на момент звернення до суду з відповідною заявою послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення понесенних витрат, а саме: у розмірі 7500,00 грн., з урахуванням критерію розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих позивачу, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а саме: 500,00 грн. (усна консультація без вивчення документів) +4200,00 грн. (вивчення документів клієнтів, складання та направлення адвокатського запиту на адресу Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, підготовка позовної заяви про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, підготовка копій документів до позовної заяви для суду та відповідної кількості сторін, підготовка клопотання про витребування доказів) + 700,00 грн. (підготовка та подача клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з матеріалами справи) + 2100,00 грн. (вивчення відзиву на позов Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, підготовка відповіді на відзив) = 7500,00 грн. Це відповідає принципу співмірності та розумності витрат заявленої до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його зміни або скасування - відсутні.

Керуючись ст. 243, ст. 308,ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова в повному обсязі складена 30.10.2019 р.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай