ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/2332/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі № 160/2332/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ДНІПРОМОЛСЕРВІС"
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
встановив:
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для зазначення інших підстав про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 р.; надання доказів сплати судового збору в сумі 2881,50 грн.; уточнення вимог до суду апеляційної інстанції.
До апеляційного суду повернулося поштове повідомлення про отримання скаржником 13 лютого 2020 року копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, отже останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України) є 24.02.2020 року.
27.02.2020 року до суду від скаржника надійшли документи на виконання вимог ухвали від 03.02.2020 року: клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 2881,50 грн., уточнена апеляційна скарга та її копія.
В клопотанні про поновлення строку додатково до обґрунтувань, викладених раніше в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що вчасно виконати вимоги ухвали суду від 31.07.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДФС не мало можливості, оскільки є бюджетною установою; протягом червня-грудня 2019 року залишок коштів на рахунку був відсутній. Платіжним дорученням від 27.12.2019 року №705 був сплачений судовий збір. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення. Також в клопотанні скаржник посилається на судову практику.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження 07.05.2019 року без виклику (повідомлення) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням наведеного та враховуючи положення ч. 5 ст. 250, ст. 295 КАС України початком перебігу строку апеляційного оскарження є дата складення повного тексту судового рішення - 07.05.2019 року, а тридцятим днем цього строку є 06.06.2019 року
Копію оскарженого рішення скаржник одержав 10.05.2019 року (а.с. 83), останнім днем подання апеляційної скарги за правилами ч. 2 ст. 295 КАС України є 10.06.2019 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України).
Вперше апеляційна скарга була подана 04.06.2019 року (а.с. 89), тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України, проте в межах строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору, ухвалою від 31.07.2019 року - відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Одержавши 08.08.2019 року копію ухвали від 31.07.2019 року про повернення апеляційної скарги (а.с. 116), повторно скаржник звернувся з апеляційною скаргою лише 19.12.2019 року, тобто після спливу строків, встановлених ч. 1 та ч. 2 ст. 295 КАС України. Скаржник не обґрунтував неможливість подати апеляційну скаргу без зайвих зволікань після одержання копії ухвали від 31.07.2019 року.
У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
За правилами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 р. набрала законної сили та в касаційному порядку не скасована.
Отже, наведені скаржником доводи не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 299 КАС України).
Приймаючи до уваги, що скаржник у наданий строк не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 160/2332/19 за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року.
Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 160/2332/19 за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя В.Є. Чередниченко
Суддя С.М. Іванов
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2020 |
Оприлюднено | 17.03.2020 |
Номер документу | 88206131 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Панченко О.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні