Рішення

від 11.10.2019 по справі 334/8539/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 334/8539/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гончарука В.П.,

за участю секретарів: Краснової І.В., Гриценко О.І.

позивача - ОСОБА_1 ,

представник відповідача: Литвин А . В..

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Державний ощадний банк України третя осба ПрАТ СК Брокбізнес про відшкодування шкоди заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди , суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ПАТ Державний ощадний банк України матеріальної шкоди заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 150307,83 грн., моральної шкоди у сумі 800 000 грн., інфляційних втрат, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у сумі 46202,24 грн., 40 000 грн. завданих збитків та здійснення оплати у сумі 20 000 грн. щомісячно у зв`язку з втратою працездатності.

Позивач ОСОБА_1 мотивує свої вимоги тим, що 05.09.2016 року приблизно о 15 год. на ділянці автодороги 26 км Бориспіль-Київ сталося ДТП. Під час ДТП він перебував в автомобілі Хонда CR-V д.н. НОМЕР_1 , яким керувала його дружина ОСОБА_1 .

Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2018 року водія АТ Державний ощадний банк України ОСОБА_4 який виконував посадові обов`язки інкасатора-водія було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строком на 1 рік. На підставі ч.1 ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та призначено іспитовий строк на 2 роки. Цивільний позов ОСОБА_1 до ПАТ Державний ощадний банк України , треті особи, які не заявляють самостій-них вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 та приватне акціонерне товариство Страхова компанія Брокбізнес , про стягнення мате-ріальної та моральної шкоди було задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000 гривень.

Внаслідок лікування тяжких тілесних травм, отриманих внаслідок ДТП позивач зазнав значних фінансових втрат, у сумі 150307,83 грн.

Крім майнової шкоди, позивач зазнав моральної шкоди, що полягає в моральних стражданнях та втратою працездатності, оскільки будучи інвалідом II групи не має можливості використовувати автомобіль який не підлягає відновленню після ДТП. Крім того встановлення металевих імплантів на шийних позвонках, не дозволяє в подальшому керувати транспортним засобом. Будучи адвокатом, позивач втратив можливість займатися адвокатською практикою у зв`язку з чим не має можливості фінансово забезпечувати себе та свою сім`ю.

З метою подальшої оплати лікування, дружиною позивача яка діяла в його інтересах, що підтверджується нотаріально завіреною довіреністю було отримано кредит у сумі 8000 доларів США, що на момент укладання позики складало 200000 грн.

За вказаним кредитом було сплачено 40 000 грн. процентів за користування кредитом, що являється прямим збитком позивача.

Відповідачем було проігноровано вимогу, щодо надання коштів на лікування позивача.

Розмір відшкодування моральної шкоди визначено в сумі 800 000 грн.

Розмір інфляційних втрат від сум витрат пов`язаних з лікуванням за період з 12 вересня 2016 року по 11 вересня 2018 року склав 46202,24 грн.

На момент вчинення ДТП, водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем Ford Transit Connect д.н. НОМЕР_2 , виконував посадові обов`язки інкасатора-водія ПАТ Державний ощадний банк України .

Позивач має право вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, від відповідача ПАТ Державний ощадний банк України , оскільки існує прямий причинно-наслідковий зв`язок з фактом ДТП скоєного службовою особою ПАТ Державний ощадний банк України , який було визнано судом належним цивільним відповідачем.

04 березня 2019 року представником відповідача ПАТ Державний ощадний банк України - Литвин А.В. до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог просив відмовити, оскільки заявлені вимоги є не обґрунтованими та не підтверджені належними доказами. Цивільно-правова відповідальність АТ Ощадний банк України , як власника автомобіля Ford Transit Connect д.н. НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ СК`Брокбізнес на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власника наземного транспортного засобу № АК/4590902 від 26.07.2016 року. Положенням п.4 Полісу визначено, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 200 000 грн., а за шкоду заподіяну майну - 100 000 грн. Так, суб`єктом який має задовольнити вимоги позивача є ПрАТ СК`Брокбізнес , що являється страховиком відповідача. Відповідач може нести лише субсидіарну відповідальність за завдану позивачу шкоду внаслідок ДТП. Вимоги позивача щодо стягнення матеріальної шкоди внаслідок укладання його дружиною Договору позики є необґрунтованими та не відносяться до відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я потерпілого від ДТП. Позивачем не обґрунтовано суду вимоги щодо стягнення з відповідача 800 000 грн. моральної шкоди, та не враховано , що внаслідок погіршення його стану здоров`я , пошкодження автомобіля судом було стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 50 000 грн., як відшкодування завданої подружжю моральної шкоди.

03 липня 2019 року до суду позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, але вказана заява не була прийнята судом до розгляду в зв`язку з пропуском позивачем процесуальних строків.

В судовому засіданні від 27 вересня 2019 року протокольною ухвалою суд постановив залучити до участі у справі третю особу: ПрАТ Страхову компанію Брокбізнес .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги підтримав в повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні з обставин викладених в позовній заяві, при цьому пояснив, що в послідуючому АТ Ощадбанк має право в порядку регресу звернутися до страхової компанії щодо відшкодування збитків, які банк понесе внаслідок відшкодування йому шкоди.

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ Державний ощадний банк України проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі, обгрунтовуючи свою позицію, що позивач повинен звернутися про відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди до страхової компанії.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 5 вересня 2016 року приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_4 керуючи технічно-справним автомобілем марки Ford Transit Connect , номерний знак д.н. НОМЕР_2 , рухався по автодорозі м. Київ м. Харків в напрямку м. Києва. На ділянці цієї авто-дороги, що розташовується на 26 кілометрі та 880 метрах, обвинувачений змінив напрямок руху автомобіля та виїхав на праве узбіччя. В порушення пп. б п.2.3 та п.10.1 ПДР України він не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та перед зміною напрямку руху не переконався у тому, що виконання цього маневру буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам руху. У зв`язку з цим ОСОБА_4 допустив зіткнення з автомобілем марки Honda CR-V , номерний знак НОМЕР_1 , що розташовувався на правому узбіччі. За кермом цього автомобіля перебувала ОСОБА_1 , а на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_1 Від удару автомобіль марки Honda CR-V , номерний знак НОМЕР_1 перекинувся на дах. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , зазнав легкі тілесні ушкодження у вигляді саден мяких тканин кінцівок, забою мяких тканин голови та струсу головного мозку; тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді перелому правої ключиці зі зміщенням, множинних переломів ребер зліва та компресійно-уламкового перелому тіла Th4 хребця грудного відділу хребта; а також тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми шийного відділу хребта у вигляді косо-поперекового перелому справа, зліва передньої і задньої дужок хребця С1, перелому нижнього суглобового відростку хребця С6 зі зміщенням уламків та перелому тіла хребця С7 шийного відділу хребта.

Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2018 року водія АТ Державний ощадний банк України ОСОБА_4 який виконував посадові обов`язки інкасатора-водія було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строком на 1 рік. На підставі ч.1 ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та призначено іспитовий строк на 2 роки. Цивільний позов ОСОБА_1 до ПАТ Державний ощадний банк України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 та приватне акціонерне товариство Страхова компанія Брокбізнес , про стягнення матеріальної та моральної шкоди було задоволено частково .

Стягнуто з публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000 гривень. У задоволенні цивільного позову в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди в більшому розмірі ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні цивільного позову приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал Страхування до ОСОБА_4 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України та приватне акціонерне товариство Страхова компанія Брокбізнес , про стягнення матеріальної шкоди було відмовлено.

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_4 працює в ГУ по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк . Під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди він керував інкасаторським автомобілем та виконував посадові обов`язки інкасатора-водія.

Вищевказане свідчить проте, що ОСОБА_4 на час дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з АТ Ощадбанк .

Згідно з приписами ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Наявна в матеріалах справи Виписка з медичної карти №3276 стаціонарного хворого нейрохірургічного відділення свідчить про те, що при зверненні за медичною допомогою 08.09.2016 року ОСОБА_1 було встановлено діагноз - Основний : поєднана краніо-вертебральна травма (05.09.2016 року), закрита хребтово-спинномозкова травма, багато уламкові переломи С1,С6,С7 хребців, виражений больовий синдром по типу цервікобрахіалгії ліворуч, Frankel D, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, виражений цефалічний синдром.

Порушення ОСОБА_4 ПДР України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням ДТП та отриманням ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що цивільно-правова відповідальність АТ Ощадний банк України , як власника автомобіля Ford Transit Connect д.н. НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ СК`Брокбізнес на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власника наземного транспортного засобу № АК/4590902 від 26.07.2016 року.

Згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Обов`язки страховика визначені у ст. 988 ЦК України, а страхувальника - у ст. 989 ЦК України.

У відповідності до ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначених договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність АТ Ощадний банк України , як власника автомобіля Ford Transit Connect д.н. НОМЕР_2 була застрахована у відповідності до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПрАТ СК`Брокбізнес .

Пунктом 1.12 статті 1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , передбачено, що дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону, потерпілі - це юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок ДТП з використанням транспортного засобу.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до абз. 1 п. 22.1 ст. 22 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 21.4 ст. 24 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до приписів п.36.1 ст. 36 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Аналіз положень ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т.ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено у ст. 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди та у ст. 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , як власник пошкодженого транспортного засобу Хонда CR-V д.н. НОМЕР_1 та як потерпілий внаслідок ДТП не звертався до ПрАТ СК`Брокбізнес , як до страховика АТ Ощадний банк України з заявою про виплату страхового відшкодування.

Стягнення шкоди з відповідача буде суперечити самій меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Позивач не позбавлений права звернутися до третьої особи ПрАТ СК`Брокбізнес про стягнення заподіяної шкоди здоров`ю в межах страхової суми.

У зв`язку з вищевикладеним вимога позивача про стягнення з ПАТ Державний ощадний банк України матеріальної шкоди заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, інфляційних втрат не підлягає до задоволення.

Суд також критично ставиться до позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 40 000 грн. завданих збитків.

Оскільки позивач визначає 40 000 грн. як збитки, що були завдані йому внаслідок укладеного його дружиною ОСОБА_1 в його інтересах, договору позики для відновлення його здоров`я, то дані збитки як і матеріальна шкода мають бути відшкодовані страховиком в силу укладеного договору та положень статі 22, Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Крім того, цивільний позов ОСОБА_1 до АТ Ощадний банк України про стягнення матеріальної шкоди внаслідок укладання договору позики від 10.09.2016 року досліджувався судом в межах кримінальної справи № 359/4372/17. Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2018 року було встановлено, що витрати на оплату процентів за користування позикою, а також інфляційні витрати за договором позики не відносяться до відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров`я потерпілого ОСОБА_1 .

У зв`язку з вищевикладеним позовна вимога про стягнення відповідача на користь позивача 40 000 грн. завданих збитків, не підлягає до задоволення.

Крім того не підлягає до задоволення вимога про здійснення виплат на користь позивача щомісячно 20 000 грн. у зв`язку з втратою останнім працездатності, оскільки звертаючись до суду позивач не обґрунтував норми цивільно процесуального законодавства України якими регулюються дані правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При з`ясуванні фактів, з якими закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови: Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформаціїї. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст.12,81 ЦПК України.

Виходячи з викладеного вище, розглядаючи справу у відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України в межах заявлених позовних, приймаючи до уваги обґрунтування моральної шкоди з боку позивача, обставин її завдання з вини водія ОСОБА_4 який на час дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з АТ Ощадбанк , моральних переживаннях позивача, що призвело до нервового стресу та душевних страждань, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовну вимогу в частині стягнення моральної шкоди та стягнути з АТ Державний ощадний банк України , суму у відшкодування моральної шкоди в розмірі - 70 000 грн.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи зібрані у справі письмові докази, суд прийшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись , ст.ст. 1,6,22,36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. 979,988,989,990,1166,1167,1187,1188 ЦК України, ст.ст. 13, 14, 76-82, 95,141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Державний ощадний банк України третя осба ПрАТ СК Брокбізнес про відшкодування шкоди заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Державний ощадний банк України на користь ОСОБА_1 70 000 грн. за відшкодвання моральної шкоди.

В іншій частині задоволення позову - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Державний ощадний банк України на користь Державного бюджету України 1762 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судове рішення складено 21 жовтня 2019 р.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - АТ Державний ощадний банк України : м.Київ, вул. Госпітальна, буд.12 -Г, кв.12, ідентифікаційний код 00032129;

Третя особа: ПрАТ СК Брокбізнес ЄДРПОУ 35529829, адреса : м.Київ, вул. Білоруска, буд.3.

Суддя: