Рішення

від 14.04.2009 по справі 2-219/09

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 2-219/09 (2-3797/08)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Затолочного B.C., при секретарі Морозовій Н.С. М., за участю:

•   -     позивача у первісному позові, відповідача у зустрічному позові ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2

•   -     відповідача у первісному позові, позивача у зустрічному позові ОСОБА_3 та його представника Бурлаченка С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, обгрунтувавши позов тим, що домовився з відповідачем про те, що придбає в нього будинок за адресою: м. Кривий Ріг, вул. . Венеціанова, 4 за 12000 грн., про що уклали письмову угоду. Як завдаток передав відповідачу 4000 грн., а залишок мав віддати на протязі року. Зі згоди відповідача вселився в зазначений будинок разом із сім’єю. З вини відповідача укладення угоди купівлі-продажу не відбулося. За час проживання в будинку виконав в ньому значні ремонтні роботи. Просить стягнути з відповідача суму завдатку у подвійному розмірі за невиконання зобов’язання про продаж будинку, а також 2000 грн. шкоди, яка полягає у витратах на ремонт. Крім того, внаслідок дій відповідача позивач та його сім’я зазнали душевних страждань, тому що не змогли придбати для свого проживання належне житло. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 10000 грн., яку також просить стягнути з відповідача.

Відповідачем ОСОБА_3 пред’явлено зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Даний позов, який було прийнято до сумісного розгляду із первісним, обгрунтований тим, що дійсно між сторонами було укладено письмову угоду про намір здійснити купівлю-продаж належного позивачу домоволодіння по вул. . Венеціанова, 4 в м. Кривому Розі за 12000 грн. ОСОБА_4 сплатив 4000 грн., а залишок зобов’язався сплатити на протязі року. За їх спільною домовленістю ОСОБА_1 разом із сім’єю вселився в будинок і взяв на себе зобов’язання сплачувати комунальні платежі. Проте своїх зобов’язань ОСОБА_1 не виконав, залишок грошей за будинок не віддав, комунальні платежі не сплачував. Він пошкодив будинок і став ухилятися від зустрічей. Разом із сусідами ОСОБА_3 відкрив належний йому будинок і склали акт, в якому відобразили стан будинку. ОСОБА_1В плати за користування будинком не вносив. ОСОБА_3 просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1957 грн., яка полягає в заборгованості перед комунальними організаціями. Також просить стягнути з ОСОБА_1 1000 грн. моральної шкоди, завданої пошкодженням майна та зверненням до суду з позовом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник наполягали на задоволенні позову, в зустрічному позові просили відмовити.

ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні наполягали на задоволенні зустрічного позову, в позові ОСОБА_1 просили відмовити.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, суд вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити за недоведеністю.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного письмового договору від 06.06.2007 року сторони домовилися між собою про укладення договору купівлі-продажу будинку № 4 по вул. . Венеціанова в м. Кривому Розі. Відповідно до розписки, яка підтверджує намір сторін укласти договір, ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 4000 грн. як аванс за придбання будинку, та зобов’язався сплатити ще 8000 грн. на протязі 12 місяців. Крім того, ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання сплачувати комунальні платежі.

Після укладення договору про намір купівлі будинку ОСОБА_1 разом із сім’єю - дружиною та малолітньою дитиною з дозволу ОСОБА_3 вселилися у зазначений будинок, де проживали до липня 2008 року.

Договір купівлі-продажу будинку між сторонами укладено не було.

Зазначені фактичні обставини справи підтверджуються як дослідженою судом розпискою, так і поясненнями сторін, які були допитані судом, як свідки.

Наданим суду договором купівлі-продажу від 08.05.1990 року підтверджується придбання ОСОБА_3 у власність 3/5 частин домоволодіння № 4-6 по вул. Венеціанова в м. Кривому Розі.

Актом від 19.07.2008 року підтверджується, що ОСОБА_3 в присутності сторонніх осіб зламав двері будинку у зв’язку з відсутністю ключів від нього.

Цим же актом, а також показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтверджується виявлення пошкоджень будинку та електролічильника, електропроводки, газового котла.

Оскільки, як встановлено судом, договір купівлі-продажу будинку між сторонами укладено не було, сплачена ОСОБА_1 ОСОБА_3 сума в розмірі 4000 грн., згідно частини 2 статті 570 ЦК України, є авансом і подальших підстав для його законного утримання у себе у ОСОБА_3 немає.

Тому даний аванс має бути повернутий ОСОБА_3 ОСОБА_1

Підстав для стягнення інших зазначених в позові сум на користь ОСОБА_1 немає, тому що авансовий платіж не тотожний завдатку і не є способом забезпечення зобов’язання, доказів спричинення матеріальної шкоди ОСОБА_3 ОСОБА_1 не надано, так само як і доказів стягнення моральної шкоди (не доведено спричинення цієї шкоди, наявність підстав для вимог про її стягнення, тому що наявними договірними зобов’язаннями між сторонами відповідальність за завдану моральну шкоду передбачена не була).

ОСОБА_3 також не надано доказів обгрунтованості його вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Наявність боргових зобов’язань з боку ОСОБА_3 перед комунальними службами не є підставою для пред’явлення ним вимог про стягнення на свою користь цієї заборгованості з ОСОБА_1

Сам факт наявності такої заборгованості не є підтвердженням зобов’язань у ОСОБА_1 перед відповідними організаціями сплачувати нараховані ними суми.

Доказів того, що саме з вини ОСОБА_1 було пошкоджено майно ОСОБА_3 у суду немає, тому що ніяких документів, які б підтверджували передачу майна ОСОБА_3 ОСОБА_1, стан цього майна немає.

Звернення ОСОБА_1 до суду за захистом свого порушеного права не може бути розцінено судом як спричинення моральної шкоди ОСОБА_3, оскільки такий спосіб захисту прямо передбачений законом.

Керуючись ст.. ст.. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.. ст.. 16, 22, 23, 570, 571, 655, 1166, 1167 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) грн., 51 (п’ятдесят одна) грн.. судового збору, 30 (тридцять грн..) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 4081 (чотири тисячі вісімдесят одна) грн..

В іншій частині позову відмовити за недоведеністю. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до

ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.