Рішення

від 07.10.2019 по справі 640/7385/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 жовтня 2019 року 11:49 № 640/7385/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., за участю секретаря судових засідань Семеняки А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-

рішення,-

за участю представників сторін:

представника позивача: Кизенко Д.О.,

представника відповідача: Кунда А.О.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить: визнати нечинним, протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №00001521402 Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 4 104 795,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно, оскільки у Податковому кодексі України відсутні положення, що встановлюють обов`язок та регулюють порядок коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку із ліквідацією контрагента, якому сплачено авансовий платіж, а відтак донарахування податковим органом грошових зобов`язань з цих підстав є неправомірним. Крім того, чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

На переконання представника позивача, твердження відповідача про необхідність коригування податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості суперечить статті 192 Податкового кодексу України.

Крім того, позивач просив врахувати, що постанова суду, якою визнано винною директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про вчинення адміністративних правопорушень, скасовано, а провадження у справі закрите у зв`язку із відсутністю у діях Уницької С.Д. директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз складу адміністративного правопорушення.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

У відзиві на адміністративний позов представник податкового органу стверджував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, що надані на перевірку оборотно-сальдові відомості по рахункам 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , 944 Сумнівні та безнадійні борги , 79 Фінансові результати за перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз віднесено до складу інших витрат 2 кварталу 2018 року суму списаної по контрагенту Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Нафто-Зеларт у розмірі 16 025 000,00 грн., що відображено у складі інших операційних витрат звіту про фінансові результати (форма №2) у рядку 2180 Інші операційні витрати .

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

У період з 28 листопада 2018 року по 11 січня 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі направлень від 28 листопада 2018 року №1933/26-15-14-02-02, №1932/26-15-02-02, №2400/26-15-42-08, від 07 грудня 2018 року №8229/26-15-14-09, від 28 листопада 2018 року №3301/26-15-14-06-04, від 12 грудня 2018 року №3055/26-15-14-03-04, відповідно до статті 20, статті 77, 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 4 квартал 2018 року на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 16 листопада 2018 року, наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 22 грудня 2018 року №18484 проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, валютного законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 18 січня 2019 року №15126-15-14-02-02/36134497.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз :

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 283 836,00 грн., в т.ч.: жовтень 2016 року - 7 167,00 грн., листопад 2016 року - 7 167,00 грн., січень 2017 року - 14 333,00 грн., лютий 2017 року - 7 167,00 грн., березень 2017 року - 7 167,00 грн., квітень 2017 року - 7 167,00 грн., травень 2017 року - 7 167,00 грн., червень 2017 року - 7 167,00 грн., липень 2017 року - 7 167,00 грн., серпень 2017 року - 7 167,00 грн., лютий 2018 року на суму 3 205 000,00 грн.;

- пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті не забезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за березень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, вересень 2017 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року;

- пункту 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, підпункту б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, рядку ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13 січня 2015 року №4, а саме подання не в повному обсязі з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб. У звітах за 4 квартал 2016 року, 1-4 квартал 2017 року, 1-3 квартал 2018 року не вірно відображено ознаку доходу, який виплачений фізичним особам згідно договорів оренди рухомого майна (треба 127 замість 106 );

- частини 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в результаті несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в серпні 2018 року.

Вказані висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз віднесло суми ПДВ до складу податкового кредиту у березні, червні, вересні 2014 року на загальну суму 3 205 000,00 грн. Водночас, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит при попередній оплаті товарів/послуг, які в межах терміну позовної давності не були поставлені, то в податковому періоді, в якому відбувається списання дебіторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при попередній оплаті непоставлених товарів/послуг.

При цьому, контролюючий орган враховував, що ухвалою господарського суду міста Києва від 05 лютого 2018 року у справі №910/32563/15 ухвалено: ліквідувати банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Нафто-Зеларт як юридичну особу в зв`язку з банкрутством; районній у місті Києві державній адміністрації за місцем знаходження банкрута провести державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нафто-Зеларт як юридичної особи та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нафто-Зеларт як юридичної особи не пізніше наступного робочого дня з дати надходження ухвали.

Перевіркою встановлено, що стан Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нафто-Зеларт 11 припинено, але не знято з обліку з 12 квітня 2018 року. Відповідно до наданих на перевірку оборотно-сальдові відомості по рахункам 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , 944 Сумнівні та безнадійні борги , 79 Фінансові результати за перевіряємий період, Товариство з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз віднесло до складу інших витрат 2 кварталу 2018 року суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості по контрагенту Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Нафто-Зеларт у розмірі 16 025 000,00 грн, що відображено у складі інших операційних витрат звіту про фінансові результати у рядку 2180 Інші операційні витрати .

На підставі акта перевірки та відображених у ньому висновків податковим органом 13 лютого 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00001521402, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4 104 795,00 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями у розмірі 3 283 836,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 820 959,00 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Легіон-Щит (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз (орендар) укладено договір оренди №250712, пунктом 1.1 у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендарю, а орендар зобов`язується прийняти у користування автомобільну газонаповнювальну компресорну станцію, що знаходиться за адресою: м. Перевальськ, вул. Кірова, 163.

Вимогами пункту 1.3 договору визначено, що автомобільна газонаповнювальна компресорна станція разом із іншим майном, надаються орендареві для торгівлі газом - метаном, газом скрапленим СПБТ та супутніми товарами.

Передача АГНКС орендодавцем та приймання його орендарем здійснюється за актом прийому-передачі, який підписують уповноважені сторони.

Відповідно до пунктів 3.1-3.3 договору, розмір орендної плати визначається сторонами у додатках до цього договору. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на рахунок орендодавця в зазначеній ним банківській установі. Оплата здійснюється не пізніше 20 числа кожного місяця відповідно до акту виконаних робіт. Розмір орендної плати, передбачений цим договором, може бути змінений за письмовою згодою сторін шляхом внесення змін до даного договору. Розрахунки між сторонами по взаємній домовленості сторін можуть бути проведені в іншій формі, не забороненій діючим законодавством України, а т.ч. шляхом поставки продукції, іншого майна, майнових прав, передачі у розрахунок цінних паперів, в т.ч. векселів, надання послуг.

На виконання даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Легіон-Щит на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз виписано податкові накладні, суми ПДВ по яким включені до складу податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз на загальну суму 78 836,00 грн.

Матеріалами справи також підтверджується, що в перевіряємий період між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Нафто-Зеларт (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз (покупець) укладено договори поставки бензину та дизпалива №240914 від 24 вересня 2014 року на загальну суму 1 800 000,00 грн., №2506 від 25 червня 2014 року на суму 2 000 000,00 грн., №250914 від 25 вересня 2014 року на суму 2 000 000,00 грн., №260914 від 26 вересня 2014 року на суму 1 600 000,00 грн., №28/03-14Н від 31 березня 2014 року на суму 4 330 000,00 грн., №31-03-14Н від 31 березня 2014 року на суму 3 900 000,00 грн., №310314НЗ від 31 березня 2014 року на суму 3 600 000,00 грн., за наслідками виконання яких по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками по даному контрагенту станом на 01 жовтня 2016 року обліковувалась дебіторська заборгованість на загальну суму 19 230 000,00 грн.

Вказана заборгованість виникла за рахунок перерахування коштів на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нафто-Зеларт за товар.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до вимог статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є: будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу (пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України).

Питання формування податкового кредиту врегульоване статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Вимогами пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Аналіз наведених норм свідчить, що у разі, якщо оплачені товари (послуги) не було отримано після закінчення терміну позовної давності, така операція на дату списання безнадійної дебіторської заборгованості не відповідає нормі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, відповідно до якого до податкового кредиту включаються суми ПДВ, сплачені/нараховані при придбанні товарів, послуг, необоротних активів. Також, у разі попередньої оплати товарів/послуг, які в межах терміну позовної давності не були поставлені, факт придбання таких товарів/послуг, як це передбачено пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України також відсутній та, відповідно, відсутнє право платника на податковий кредит за такими товарами/послугами.

Матеріалами перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз віднесло суми ПДВ до складу податкового кредиту по господарських операціях щодо поставки у березні, червні, вересні 2014 року на загальну суму 3 205 000,00 грн. При цьому, станом на 01 жовтня 2016 року обліковувалась дебіторська заборгованість на загальну суму 19 230 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов`язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 05 лютого 2018 року у справі №910/32563/15 ухвалено ліквідувати банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Нафто-Зеларт (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, будинок 57 літ. Б; код ЄДРПОУ 34763050) як юридичну особу в зв`язку з банкрутством; районній у м. Києві державній адміністрації за місцем знаходження банкрута провести державну реєстрацію припинення - Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нафто-Зеларт (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, будинок 57 літ. Б; код ЄДРПОУ 34763050) як юридичної особи та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нафто-Зеларт як юридичної особи не пізніше наступного робочого дня з дати надходження ухвали.

З 12 квітня 2018 року стан Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нафто-Зеларт припинено, але не знято з обліку.

Оскільки, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит при попередній оплаті товарів/послуг, які в межах терміну позовної давності не бути поставлені, то в податковому періоді, в якому відбувається списання дебіторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при попередній оплаті непоставлених товарів/послуг, що, як свідчать матеріали перевірки, позивачем здійснено не було.

Відтак, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 3 205 000,00 грн. та, як наслідок, податковим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Посилання представника позивача на результати судово-економічної експертизи, оформленої висновком №11907/16-45/6029/17-45 від 31 березня 2017 року не беруться судом до уваги, адже предметом вказаної експертизи були висновки акта перевірки від 19 червня 2015 року №370/1-26-50-22-03/36134497 та правовідносини позивача із, зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією Нафто-Зеларт у інший період, а саме з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року, відтак вказані висновки не мають преюдиційного значення при вирішенні даного адміністративного позову.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення виконав повністю.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, судові витрати відшкодуванню на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор Нафтогаз відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук