Ухвала

від 05.11.2019 по справі 915/2003/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

05 листопада 2019 року Справа № 915/2003/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали заяви позивача про забезпечення позову у справі

за позовом: Фермерського господарства «Рубін» (адреса зазначена позивачем: код ЄДРПОУ 20883869, 57543, Миколаївська обл., Очаківський р-н, с.Солончаки, вул.Молодіжна, буд.6; адреса представника - адвоката Рехлецького Р.В.: АДРЕСА_1 )

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м.Миколаїв, пр.-т Миру, буд.34, код ЄДРПОУ 39825404)

третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача : Кам`янська сільська рада Очаківського району Миколаївської області (57520, Миколаївська область, Очаківський район, с. Кам`янка, вул.. Очаківська, 36/1)

про оскарження наказу про припинення права користування земельною ділянкою та визнання права постійного користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «Рубін» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №3 від 17.09.2019 (вх.№14656/19), в якій просить суд:

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12.03.2019 №1556/0/14-19-СГ про припинення права постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 43,00 га, наданої громадянину України ОСОБА_1 , посвідченого державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №190, розташовану в межах території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області та віднесення вказаної земельної ділянки до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області;

- визнати за Фермерським господарством «Рубін» , ЄДРПОУ: 20580070 (адреса: 57543, Миколаївська область, Очаківський район, с.Солончаки, вул.Молодіжна, 6), право постійного користування на земельну ділянку площею 43,00 га, розташовану в межах на території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, на підставі рішення виконкому Кам`янської сільської ради народних депутатів Очаківського району Миколаївської області від 18.05.1993 №18.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2003/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 08.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 11 листопада 2019 року о 11:00.

04.11.2019 позивач звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову шляхом арешту земельної ділянки з кадастровим номером 4825181200:01:000:1123, площею 43 га, розташованої у Очаківському районі Миколаївської області на території Кам`янської сільської ради.

Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.

Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.4 Постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006р. №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Предметом позову у справі №915/2003/19 є визнати недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12.03.2019 №1556/0/14-19-СГ про припинення права постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення та визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4825181200:01:000:1123.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається наступне.

Згідно повідомлення відділу в Очаківському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 13.08.2019 №1096/163-19 земельну ділянку з кадастровим номером 4825181200:01:000:1123 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на неї на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Витяг з офіційного вебсайту Держгеокадастру України за адресою http://www.torgy.dazru.gov.ua/auction/lot-card/41731 свідчить про те, що земельну ділянку з кадастровим номером 4825181200:01:000:1123 організатором земельних торгів - Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області виставлено на аукціон №21617 як лот №41731 для продажу прав користування - оренди терміном на 7 років.

Отже, на думку позивача, без застосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки, у подальшому виконати ухвалене у справі рішення буде неможливим.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Враховуючи предмет та підстави позову, а також те, що як встановлено судом, з наданих позивачем доказів в обґрунтування забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, дії відповідача спрямовані на реалізацію права користування на спірну земельну ділянку, що, в свою чергу, може свідчити про реальне здійснення дій щодо розпорядження спірним майном, невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4825181200:01:000:1123, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача.

На підставі вищенаведеного, суд вважає заяву позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню

Відповідно до ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.

Враховуючи відсутність в розпорядженні суду належних доказів можливості завдання застосованими заходами забезпечення позову збитків відповідачеві, суд не вирішує питання зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву позивача (вх. №16954/19 від 04.11.2019) про забезпечення позову у справі - задовольнити.

2.Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4825181200:01:000:1123, площею 43 га, розташовану у Очаківському районі Миколаївської області на території Кам`янської сільської ради.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.11.2019.

4. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

5. Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

6.Ухвала може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

7. За даною ухвалою:

стягувач: Фермерське господарство «Рубін» (код ЄДРПОУ 20883869, 57543, Миколаївська обл., Очаківський р-н, с.Солончаки, вул.Молодіжна, буд.6),

боржник: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м.Миколаїв, пр.-т Миру, буд.34, код ЄДРПОУ 39825404).

8. Примірник ухвали з гербовою печаткою негайно надіслати заявнику та управлінню державної реєстрації департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20).

9. Ухвалу надіслати відповідачу, третій особі.

Суддя В.О.Ржепецький