Постанова

від 06.11.2019 по справі 903/135/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року Справа № 903/135/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Саврій В.А.

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

позивача: Рашко В.Г. адвокат

відповідача: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД" на рішення Господарського суду Волинської області від 01.07.2019 у справі № 903/135/19 (суддя Якушева І. О., м.Луцьк, повний текст складено 05.07.2019)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС-ТРЕЙД", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД", м. Луцьк

про стягнення 81 296 740,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» звернулося до Господарського суду Волинської області з позовною заявою №64 від 12.02.2019 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Трейд» 81 296 740,13 грн., з них: 80 217 647,93 грн. основного боргу, 802 176,48 грн. інфляційних втрат, 276 915,72 грн. 3% річних.

2. На обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів № 04/07 щодо повного та своєчасного розрахунку за переданий товар.

3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.07.2019 у справі № 903/135/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» 80 217 647 грн. 93 коп. суми попередньої оплати, 663 421 грн. 92 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. У задоволенні позову про стягнення 802 176 грн. 48 коп. збитків, завданих інфляцією, 276 915 грн. 72 коп. процентів річних відмовлено.

4. Рішення господарського суду мотивоване тим, що оскільки відповідач одержав суму попередньої оплати, але не передав товару у встановлений договором строк, у позивача виникло право вимагати повернення сплачених за товар коштів в розмірі 80 217 647,93 грн., на які товар не було передано. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 80 217 647,93 грн. підлягає до задоволення.

5. Стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не є грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, а тому застосування позивачем частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних є необґрунтованим. З огляду на викладене, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 802 176,48 грн. збитків, завданих інфляцією, 276 915,72 грн. процентів річних.

ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

6. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Волинської області від 01.07.2019 у справі №903/135/19 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

7. Зазначає, що як на підставу своїх позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 81 296 740,13 грн., позивач посилається на Генеральний договір поставки нафтопродуктів №04/07, зазначаючи, що в рахунок договірних відносин за договором 2018 року позивач сплатив відповідачу за 80 217 647,93 грн., а відповідач не поставив товару, внаслідок чого й виникла заборгованість у вказаному розмірі. При цьому у прохальній частині зазначено: «Прошу: 1. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ТРЕЙД» з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОГ ТРЕЙД» основний борг в сумі 80 217 647,93 грн. (вісімдесят мільйонів двісті сімнадцять тисяч шістсот сорок сім гривень, 93 коп.)

8. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 193, 216-217 ГК України та на статті 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України.Разом з тим, згідно оскаржуваного рішення вирішено: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вог Трейд (Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька. З ї ї ЄДРПОУ 19337044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Статус-Трейд (Київ, вул. Мечникова, 2А, код ЄДРПОУ 41115387) 80 217 647 грн. 93 коп. суми попередньої оплати, 663 421 грн. 92 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.»

9. Однак, жодних клопотань про зміну позовних вимог від позивача не надходило, процесуальні документи по справі (ухвали суду) не містять проведення таких дій.

10. Також, скаржник відзначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ТРЕЙД» не направляло відмову від прийняття виконання, та/або вимогу про відшкодування збитків, як це передбачено ч. 3 ст. 612 ЦК України та ч. 2 ст. 220 ГК України.

11. З врахуванням викладеного, скаржник вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 80 217 647,93 грн. заборгованості, оскільки такі кошти, у випадку перерахування за договором поставки, який сторонами був узгоджений у 2018 році, вправі вимагати від ТОВ «ВОГ ТРЕЙД» виконання договору в натурі, або ж відмовитися від виконання такого договору в натурі та вимагати повернення коштів в якості збитків за ст. 612 ЦК України. Вищенаведені дії позивач не здійснив, зазначивши заявлену суму як заборгованість, не встановив правову природу заявлених коштів з посиланням на норми права.

12. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД" на рішення Господарського суду Волинської області від 01.07.2019 у справі № 903/135/19.

ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.

13. На адресу суду 19.08.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС-ТРЕЙД" надійшов відзив в якому просить суд апеляційну скаргу ТОВ « ВОГ ТРЕЙД » залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 01.07.2019 року у справі №903/135/19 без змін.

14. На адресу суду 18.09.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД" надійшло клопотання в якому просить суд зупинити провадження у справі №903/135/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС-ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД" про стягнення 81 296 740,13 грн. до вирішення та набранням законної сили рішенням по господарській праві №910/12056/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС-ТРЕЙД" про визнання недійсним генерального договору поставки нафтопродуктів №04/07 від 04.07.2018(а.с.197-198 т.1).

15. В судовому засіданні 18.09.2019 адвокат відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ТРЕЙД» не направляло відмову від прийняття виконання, та/або вимогу про відшкодування збитків, як це передбачено ч. З ст, 612 ЦК Украі?ни та ч. 2 ст. 220 ГК Украі?ни. З врахуванням викладеного, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 80 217 647,13 грн. заборгованості, оскільки такі кошти, у випадку перерахування за договором поставки, якии? сторонами був узгоджении? у 2018 році, вправі вимагати від ТОВ «ВОГ ТРЕЙД» виконання договору в натурі, або ж відмовитися від виконання такого договору в натурі та вимагати повернення коштів в якості збитків за ст. 612 ЦК України. Вищенаведені дії позивач не здійснив, зазначивши заявлену суму як заборгованість, не встановив правову природу заявлених коштів з посиланням на норми права.

16. В судовому засіданні 18.09.2019 адвокат позивача апеляційну скаргу заперечила в повному обсязі з підстав викладених у відзиві та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Зазначила, що положеннями статтей 612, 665 ЦК України не встановлено обов`язку кредитора подавати боржнику відмову від прии?няття виконання. Позиція ТОВ ВОГ ТРЕЙД щодо необхідності направлення вимоги від прии?няття виконання, та /або вимоги про відшкодування збитків, як це передбачено ч.З ст. 612 ЦК Украі?ни та ч.2 ст. 220 ГК Украі?ни, це є лише його власним припущенням, яке не підтверджується та відповідно не закріплено в жодному нормативному правову акті, а отже не може прии?матись судом до уваги та відповідно не може виступати як підстава для скасування оскаржуваного рішення. Звернула увагу суду апеляціи?ноі? інстанціі?, що ТОВ СТАТУС-ТРЕЙД зверталось до відповідача з вимогою поставити товар, проте ТОВ ВОГ ТРЕЙД в порушення як договірних зобов`язань так і відповідно положень чинного законодавства, ігнорувало законні та обґрунтовані вимоги. Крім того, якщо відповідач так дуже хотів виконати своі? договірні зобов`язання, то відповідно у нього були взагалі відсутні перешкоди для цього, навіть і під час розгляду даноі? справи в суді першої інстанції, проте апелянтом нічого такого зроблено не було, що відповідно підтверджує протиправність діи? відповідача відносно ТОВ СТАТУС-ТРЕЙ?Д .

17. Стосовно твердження відповідача, що рішення підлягає скасуванню на тій підставі, що позивач в своїй позовній заяві в прохальній частині вказав - стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТАТУС-ТРЕЙ?Д з Товариства з обмеженою відповідальністю ВОГ ТРЕЙ?Д основний борг в сумі 80 217 647 (вісімдесят мільйонів двісті сімнадцять тисяч шістсот сорок сім) грн. 93 коп., тоді як суд в резолютивній частині рішення зазначив - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вог Трейд (Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 19337044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Статус-Трейд (м. Киі?в, вул. Мечникова, 2А, код ЄДРПОУ 41115387) 80 217 647 грн. 93 коп. суми попередньої оплати , 663 421 грн. 92 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. В даному випадку, на думку позивача взагалі є незрозумілою позиція відповідача, оскільки так і не вказано, яких саме порушення норм матеріального та процесуального права допустив Господарський суд Волинської області. Крім того, є необгрунтованою та безпідставною позиція ТОВ ВОГ ТРЕЙД щодо неможливості називати заборгованість з повернення попередньоі? оплати - сумою основного боргу. В даному випадку, ніяких порушень норм чинного законодавства немає, а всі ці доводи апелянта це лише и?ого власним вільним трактуванням, які не мають жодного правового обґрунтування, а отже не заслуговують на увагу. Отже, представник позивача вважає, що судом першої інстанції було прии?нято правомірне та обґрунтоване рішення про стягнення з відповідача 80 217 647,93 грн. суми попередньоі? оплати та 663 421,92 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

18. Заслухавши пояснення адвокатів сторін в судовому засіданні 18.09.2019 та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегією суддів запропоновано адвокату позивача надати письмові пояснення щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі та у зв`язку з необхідністю надати учасникам справи строк для врегулювання спору мирним шляхом вирішено оголосити перерву в судовому засіданні до 07.10.2019 до 11:00 години, про що адвокатів сторін попереджено у судовому засіданні під підпис.

19. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №903/135/19 до 11:00 год. 07 жовтня 2019 року.

20. На адресу суду 26.09.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС-ТРЕЙД" надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі. Зазначає, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі це лише засіб для затягування розгляду даної справи та просить відмовити в задоволенні клопотання ТОВ ВОГ ТРЕЙД про зупинення провадження у справі №903/135/19.

21. Після перерви у судовому засіданні о 11:00 год. 07.10.2019 адвокат відповідача підтримав подане клопотання про зупинення провадження у даній справі.

22. Адвокат позивача в судовому засіданні 07.10.2019 заперечив щодо задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі з мотивів викладених в запереченнях, які надійшли на адресу суду 26.09.2019.

23. Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

24. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

25. При цьому пов`язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта - шоста статті 75 ГПК України).

26. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

27. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

28. Так колегія суддів відзначає, що у справі №903/135/19 вирішується питання щодо стягнення суми попередньої оплати за генеральним договором поставки нафтопродуктів №04/07 від 04.07.2018, укладеного між позивачем та відповідачем, в той час як предметом спору у справі №910/12056/19 є визнання генерального договору поставки нафтопродуктів №04/07 від 04.07.2018 недійсним.

29. Отже, з огляду на предмет позову у справі №903/135/19 наявні у матеріалах справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного спору.

30. Колегія суддів відзначає, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №910/12056/19, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи.

31. Відповідно до статті 269 ГПК України обов`язком суду апеляційної інстанції є перевірка законності та обґрунтованості прийнятого місцевим судом рішення зі справи, тоді як подальше, можливе, визнання недійсним генерального договору поставки нафтопродуктів №04/07 від 04.07.2018 та набрання цим рішенням суду законної сили (у разі настання такої обставини) може бути підставою лише для перегляду судових рішень з даної справи за нововиявленими обставинами.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.06.2019 у справі №910/12694/18.

32. При цьому, судова колегія відзначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18.

33. Враховуючи вищевикладене колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №903/135/19 до набрання законної сили рішенням по господарській праві №910/12056/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС-ТРЕЙД" про визнання недійсним генерального договору поставки нафтопродуктів №04/07 від 04.07.2018.

34. Після оголошення колегією суддів результатів розгляду клопотання про зупинення провадження у справі №903/135/19, адвокатом відповідача подано клопотання про відвід колегії суддів. Просить суд прийняти дану заяву про відвід судової колегії до розгляду. З підстав викладених у даній заяві вирішити питання щодо відводу судової колегії у складі головуючого судді Гудак А.В., суддів Саврій В.А., Олексюк Г.Є. у справі №903/135/19.

35. Колегія суддів, розглянувши клопотання ТОВ "ВОГ ТРЕЙД" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Гудак А.В., суддя Саврій В.А., суддя Олексюк Г.Є. від розгляду апеляційної скарги у даній справі, не знайшла підстав для її задоволення. У зв`язку з чим ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.10.2019 апеляційне провадження у даній справі зупинено до вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Гудак А.В., судді Саврій В.А., судді Олексюк Г.Є. у даній справі та передано справу №903/135/19 для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Гудак А.В., судді Саврій В.А., судді Олексюк Г.Є. на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеного у порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.

36. Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2019 року (суддя Миханюк М.В.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Гудак А.В., суддя Саврій В.А., суддя Олексюк Г.Є. у справі №903/135/19 - відмовлено.

37. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №903/135/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД" на рішення господарського суду Волинської області від 01.07.2019 у справі № 903/135/19 та розгляд апеляційної скарги призначено на 06 листопада 2019 року.

38. 04.11.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Вог Трейд подано клопотання про відвід головуючої судді Гудак А.В. від розгляду справи №903/135/19.

39. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 подання Товариством з обмеженою відповідальністю Вог Трейд клопотання про відвід головуючого судді Гудак А.В. у справі № 903/135/19 визнано зловживанням процесуальними правами. Залишено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Вог Трейд про відвід головуючого судді Гудак А.В. від розгляду справи № 903/135/19 без розгляду. Попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю Вог Трейд , що у випадку продовження зловживання процесуальними правами апеляційним судом будуть застосовані до нього заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 Господарського процесуального кодексу України.

40. В судовому засіданні 06.11.2019 адвокат позивача просить суд апеляційну скаргу ТОВ «ВОГ ТРЕЙД» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 01.07.2019 року у справі №903/135/19 без змін.

41. В судове засідання 06.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД» свого представника не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлене належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем 15.10.2019 за штрихкодовим ідентифікатором 3300103256067(а.с. 16 т.2), причини неявки суду не повідомлено.

42. Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

43. Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

44. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

45. Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД» .

46. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

47. Заслухавши пояснення адвокатів Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС-ТРЕЙД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД" в судових засіданнях 18.09.2019, 07.10.2019 та адвоката позивача 06.11.2019, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 01.07.2019 у справі № 903/135/19 залишити без змін, виходячи з наступного.

ІV. Мотивувальна частина постанови.

48. Як вбачається з матеріалів справи, 04 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вог Трейд» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» (покупець) було укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів №04/07(а.с. 11-14 т.1).

49. Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені в додатках до даного договору, в подальшому товар, а покупець зобов`язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

50. Згідно з пунктом 2.1. договору товар постачається покупцю почастково (товарними партіями) автомобільним транспортом на умовах - FСА (Інкотермс - 2010) - завантажено в автомобільний транспорт покупця з резервуарів нафтобаз. Адреси резервуарів нафтобаз вказуються сторонами в додатках до даного договору.

51. Товар за даним договором може постачатись на умовах СРТ (Інкотермс - 2010) - перевезення оплачене за реквізитами вказаними покупцем, про що зазначається сторонами в додатках до даного договору.

52. Датою поставки вважається дата видаткової накладної на товар.

53. Об`єми та строки поставок кожної окремої партії товару узгоджуються сторонами додатково в додатках до даного договору (пункт 2.2. договору).

54. Ціна за одиницю виміру кількості товару погоджується сторонами в додатках до даного договору. Ціна товару включає податки та обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України (пункт 3.1. договору).

55. Пунктом 4.2. договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем на умовах 100% попередньої оплати, протягом робочого (банківського) дня виставлення продавцем рахунку на оплату товару покупцю.

56. Згідно з пунктом 5.1. договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем: при поставці товару на умовах FСА - в місці завантаження товару у наданий покупцем транспорт; при поставці товару на умовах СРТ - в місці вивантаження товару, вказаному у відповідному додатку.

57. На виконання умов генерального договору поставки нафтопродуктів №04/07 від 04.07.2018 року сторонами було підписані додатки до договору, в яких вказувались асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та його вартість. Крім цього, у вказаних додатках було передбачено й умови поставки та місце вивантаження товару.

58. Додатками № 1,2,3,4 до договору поставки нафтопродуктів №04/07 від 04.07.2018 сторони передбачили, що продавець зобов`язаний поставити товар (дизельне паливо, бензин А-92) до 01.10.2018 року з моменту повної оплати вартості товару покупцем, додатками № 5,6,7,8,9,10,11,12,13 сторони передбачили, що продавець зобов`язаний поставити товар (дизельне паливо, бензин А-92, бензин А-95) до 31.12.2018 року з моменту повної оплати вартості товару покупцем.

59. ТОВ «Статус-Трейд» свої зобов`язання в частині здійснення 100% попередньої оплати за товар виконало в повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок ТОВ «Вог Трейд» 204 683 758,33 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень: №30490 від 04.07.2018 на суму 1 000 000,00 грн.; №30570 від 05.07.2018 на суму 5 000 000,00 грн; №30491 від 04.07.2018 на суму 20 388 000,00 грн.; №30824 від 12.07.2018 на суму 13 120 000,00 грн; №30904 від 17.07.2018 на суму 10 941 569,10 грн.; №31134 від 23.07.2018 на суму 5 300 190,00 грн.; №31075 від 20.07.2018 на суму 5 325 000,00 грн.; №31076 від 20.07.2018 на суму 5 275 011,80 грн.;, №31597 від 27.07.2018 на суму 2 673 980,00 грн.; №31956 від 31.07.2018 на суму 32 900 000,00 грн; №32129 від 06.08.2018 на суму 45 715 000,01 грн., №33862 від 30.08.2018 на суму 25 000 000,26 грн.; №33861 від 30.08.2018 на суму 15 000 000,00 грн.; №35002 від 18.09.2018 на суму 8 445 000,16 грн; №35369 від 25.09.2018 на суму 8 600 006,50 грн. (а.с. 28-40 т.1).

60. Поряд з цим, відповідач свої зобов`язання в частині поставки товару виконав частково.

61. Так, відповідно до додатку № 1 від 04.07.2018 відповідач повинен був поставити товар на суму 21 388 000 грн., однак поставив товар на суму 2 875 081,65 грн., 15 000 000 грн. попередньої оплати було повернуто позивачу; на 3 512 918,35 грн. товару не було поставлено.

62. Відповідно до додатку № 3 від 12.07.2018 відповідач повинен був поставити товар на суму 13 120 000 грн., однак поставив на суму 1 437 103,50 грн., 8 000 000 грн. попередньої оплати було повернуто позивачу; на 3682 896,50 грн. товару не було поставлено.

63. Згідно додатку № 4 від 17.07.2018 відповідач повинен був поставити товар на суму 10 941 569,10 грн., поставив на суму 2 998 798,05 грн., 3 000 000 грн. попередньої оплати було повернуто позивачу; на 4 942 771,05 грн. товару не було поставлено.

64. Відповідно до додатку № 5 від 20.07.2018 відповідач повинен був поставити позивачу товар на суму 5 325 000 грн., однак поставив на суму 641 225,80 грн.; на 4 683 774,20 грн. товару не було поставлено.

65. Згідно додатку № 6 від 20.07.2018 відповідач повинен був поставити товар на суму 5 275 011,80 грн., однак поставив на суму 1 513 901,40 грн.; на 3761 110,40 грн. товару не було поставлено,

66. Відповідно до додатку № 7 від 23.07.2018 відповідач повинен був поставити товар на суму 5 300 190 грн., однак поставки не здійснив, суму попередньої оплати в розмірі 4 000 000 грн. повернув позивачу; на 1 300 190 грн. товару поставлено не було.

67. Згідно додатку № 10 від 06.08.2018 відповідач повинен був поставити позивачу товар на суму 45 715 000 грн., однак поставки не здійснив зовсім, суму попередньої оплати в розмірі 44 426 019,50 грн. повернув позивачу; на 1288 980,51 грн. товару не поставив.

68. Відповідно до додатків № 11 від 30.08.2018 відповідач повинен був поставити позивачу товар на суму 40 000 000,26 грн., № 12 від 18.09.2018 відповідач повинен був поставити позивачу товар на суму 8 445 000,16 грн., № 13 від 25.09.2018 відповідач повинен був поставити товар на суму 8 600 006,50 грн., однак за вказаними додатками відповідач поставки не здійснив, попередньої оплати не повернув.

69. Всього відповідачем не було виконано зобов`язання та не було передано товару на загальну суму 80 217 647,93 грн.

70. Позивачем 09.01.2019 на адресу відповідача направлено претензію-вимогу №08 від 08.01.2019 з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 80 217 647,93 грн. на яку не було поставлено товар(а.с.61-64 т.1).

71. Однак, відповідач не надав позивачу відповіді на його вимогу та коштів не повернув.

72. Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з відповідача основного боргу (попередньої оплати) в сумі 80 217 647 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 276 915 грн. 72 коп., 802 176 грн. 48 коп. інфляційних втрат.

73. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

74. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо здійснення поставки товару відповідно до умов генерального договору поставки нафтопродуктів №04/07 від 04.07.2018 року.

75. Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

76. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК України).

77. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

78. Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

79. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

80. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

81. Згідно з частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

82. Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

83. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

84. Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

85. Згідно з частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

86. Стаття 663 ЦК України визначає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

87. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

88. Приписами статті 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору.

89. Відповідно до частини 1 статті 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

90. Статтею 525 ЦК України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

91. Згідно п. 4.2 генерального договору поставки нафтопродуктів №04/07 від 04.07.2018, розрахунки за товар здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати, протягом робочого (банківського) дня виставлення продавцем рахунку на оплату товару покупцю.

92. Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Статус-Трейд» свої зобов`язання в частині здійснення 100% попередньої оплати за товар виконало в повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок ТОВ «Вог Трейд» 204 683 758,33 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень: №30490 від 04.07.2018 на суму 1 000 000,00 грн.; №30570 від 05.07.2018 на суму 5 000 000,00 грн; №30491 від 04.07.2018 на суму 20 388 000,00 грн.; №30824 від 12.07.2018 на суму 13 120 000,00 грн; №30904 від 17.07.2018 на суму 10 941 569,10 грн.; №31134 від 23.07.2018 на суму 5 300 190,00 грн.; №31075 від 20.07.2018 на суму 5 325 000,00 грн.; №31076 від 20.07.2018 на суму 5 275 011,80 грн.;, №31597 від 27.07.2018 на суму 2 673 980,00 грн.; №31956 від 31.07.2018 на суму 32 900 000,00 грн; №32129 від 06.08.2018 на суму 45 715 000,01 грн., №33862 від 30.08.2018 на суму 25 000 000,26 грн.; №33861 від 30.08.2018 на суму 15 000 000,00 грн.; №35002 від 18.09.2018 на суму 8 445 000,16 грн; №35369 від 25.09.2018 на суму 8 600 006,50 грн. (а.с. 28-40 т.1).

93. Позивачем 09.01.2019 на адресу відповідача направлено претензію-вимогу №08 від 08.01.2019 з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 80 217 647,93 грн. на яку не було поставлено товар(а.с.61-64 т.2).

94. Проте, відповідач свої зобов`язання в частині поставки товару виконав частково, перерахованих грошових коштів в якості попередньої оплати в сумі 80 217 647,93 грн. за непоставлений товар в добровільному порядку не повернув.

95. Положеннями ч. 1 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

96. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар в установлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

97. Оскільки матеріалами справи підтверджується й сторонами не заперечується факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару, сплачені позивачем кошти в розмірі 80 217 647,93 грн. попередньої оплати за генеральним договором поставки нафтопродуктів №04/07 від 04.07.2018 відповідно повинні бути йому повернуті відповідачем на підставі ст. 693 ЦК України.

98. Разом з тим, колегія суддів звертається до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/23070/17 з посиланням на ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 та п. 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України зазначено, що: господарський суд при ухваленні судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

99. Отже, невизначення у позовній заяві точного нормативного характеру повернення попередньої оплати, яку позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення як основну заборгованість, не спростовує встановленого законом права позивача на повернення суми попередньої оплати на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

100. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 80 217 647,93 грн. попередньої оплати за генеральним договором поставки нафтопродуктів №04/07 від 04.07.2018 на підставі ст. 693 ЦК України, які доведено позивачем належними та допустимими доказами, не спростовано відповідачем, відтак є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

101. Водночас, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання скаржника на те, що позивач неправомірно звернувся з позовною вимогою про стягнення попередньої оплати, оскільки в даному випадку позивач вправі вимагати від ТОВ «ВОГ ТРЕЙД» виконання договору в натурі, або ж відмовитися від виконання такого договору в натурі та вимагати повернення коштів в якості збитків за ст. 612 ЦК України, враховуючи наступне.

102. Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

103. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання умов укладеного генерального договору поставки нафтопродуктів №04/07 від 04.07.2018, позивачем сплачено на користь відповідача в якості передоплати за товар загалом 204 683 758,33 грн, проте не було отримано від відповідача товар на суму передоплати в розмірі 80 217 647,93 грн.

104. При цьому, припис частини 2 статті 693 ЦК України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку непоставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

105. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

106. Частина 2 статті 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права, що і було реалізовано позивачем.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18, від 27.08.2019 у справі №911/1958/18.

107. Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17, умовою застосування частини 2 статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

108. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

109. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

110. Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

111 . Таким чином, колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції при вирішенні спору застосовано частину 2 статті 693 ЦК України, що призвело до ухвалення рішення, яке відповідає нормам матеріального права.

112. Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 802 176,48 грн. інфляційних нарахувань (за період з 02.01.2019 по 12.02.2019) та 276 915, 72 грн. 3% річних (за період 02.01.2019 по 12.02.2018), колегія суддів зазначає наступне.

113. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

114. Приписами статті 625 Цивільного кодексу України, передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов`язання.

115. Грошові зобов`язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов`язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України і статтею 174 Господарського кодексу України.

116. Згідно із частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

117. Грошовим зобов`язанням, відповідно до ст. ст. 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України є виражене в грошових одиницях зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка відповідно має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

118. Натомість, стягнення з відповідача суми боргу, що становить попередню оплату за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплачених коштів особою, яка неналежно виконала свої зобов`язання за договором по поставці нафтопродуктів.

119. За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

120. При цьому, колегія суддів враховує положення пункту 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 №14, де зазначено, що обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов`язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов`язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.

121. Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2014 у справі № 3-90гс14 виклав правову позицію, про те, що стягнення з продавця суми попередньої оплати, перерахованої за договором купівлі - продажу, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

122. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

123. Отже, повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов`язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України.

Вказану правову позицію викладено Верховним Судом в постановах від 07.03.2018 у справі № 910/23585/16, від 20.11.2018 у справі № 916/75/18, від 17.10.2018 у справі № 923/1151/17.

124. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача 802 176,48 грн. інфляційних нарахувань (за період з 02.01.2019 по 12.02.2019) та 276 915, 72 грн. 3% річних (за період 02.01.2019 по 12.02.2018) є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

125. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

126. Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

127. Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

128. У відповідності до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

129. Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

130. Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

131. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

132. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 01.07.2019 у справі № 903/135/19 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

133. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 01.07.2019 у справі №903/135/19 без змін.

2. Справу №903/135/19 повернути Господарському суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "08" листопада 2019 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Олексюк Г.Є.