Постанова

від 24.03.2010 по справі 5/311-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2010 р.                                                           Справа № 5/311-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  (доповідач),  

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. № 648С/3-7 на рішення господарського суду Сумської області від 11.02.10 по справі № 5/311-09

за позовом ОСОБА_1, м. Суми

до ТОВ "Торгівельна фірма "Магазин "Славутич", м. Суми

про зобов'язання вчинити дії -

встановила:

В листопаді 2009 р. позивач –ОСОБА_1, м. Суми звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд зобов’язати відповідача –ТОВ Торгова фірма «Магазин «Славутич», м. Суми провести аудиторську перевірку фінансової звітності товариства за 2008 р. з залученням професійного аудитора, не пов’язаного майновими інтересами з товариством та його учасниками, з посиланням на те, що позивач є учасником ТОВ «Торгова фірма «Магазин «Славутич», м. Суми, на протязі тривалого проміжку часу не володіє інформацією про діяльність товариства, а останнє ухиляється від проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства, в т.ч. на відповідну вимогу позивача.

Рішенням господарського суду Сумської області від  11.02.2010 р. (суддя Гудим В.Д.) по справі № 5/311-09 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано з тих підстав, що позивач при зверненні до суду не надав доказів звернення з відповідними вимогами про проведення аудиторської перевірки до загальних зборів товариства, тоді як відповідно до статуту ТОВ «Торгова фірма «Магазин «Славутич», визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів є виключною компетенцію загальних зборів товариства та ін.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно не взяв до уваги той факт, що позивач, як учасник ТОВ Торгова фірма «Магазин «Славутич», м. Суми, має право на підставі ст. 146 ЦК України вимагати від останнього проведення аудиторської перевірки. При цьому, позивач також зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції стосовно ненадання доказів звернення до товариства з вимогами про проведення аудиторської перевірки. Як вказує позивач, такими доказами є його заява від 05.10.09 р. на ім’я ТОВ Торгової фірми «Магазин «Славутич», м. Суми, надіслана як на юридичну адресу так і на домашню адресу його керівника та ін.

Відповідач відзиву чи пояснення по скарзі не надав.

Сторони в судове засідання своїх представників не направили.

Однак, неявка представників сторін в даному випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, позивач є учасником ТОВ «Торгівельна фірма «Магазин «Славутич». Розмір його внеску відповідно до залучених до матеріалів справи статуту товариства та витягу з ЄДРПОУ становить 21,5 %.

При зверненні до господарського суду з позовом по даній справі позивач вказував на те, що в нього протягом тривалого часу відсутня будь-яка інформація про діяльність ТОВ «Торгівельна фірма «Магазин «Славутич», в зв’язку з чим, він 10.11.09 р. звернувся до товариства з заявою в якій з посиланням на ст. 146 ЦК України просив провести аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства за 2008 рік з залученням до її проведення професійного аудитора (аудиторської фірми) не пов’язаного майновими інтересами з товариством або з будь-яким його учасником.

Як зазначив позивач, відповіді на дане звернення він від товариства не отримав, в зв’язку з чим, 23.11.09 р. звернувся до господарського суду з позовом по даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позивач при зверненні до суду не надав доказів звернення з відповідними вимогами про проведення аудиторської перевірки до загальних зборів товариства, тоді як відповідно до статуту ТОВ «Торгова фірма «Магазин «Славутич», визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів є виключною компетенцією загальних зборів товариства.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, при цьому суд безпідставно дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову з певних підстав. Разом з тим, прийняте по справі рішення підлягає залишенню без змін також з інших підстав та мотивів, не зазначених судом в оскаржуваному рішенні.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчить прийняте по справі рішення, в ньому суд першої інстанції безпідставно зазначив про направлення позивачем заяви про проведення перевірки на ім’я директора ТОВ «Торгова фірма «Магазин «Славутич». Зазначені обставини спростовуються самою заявою, яка була надана заявником на ім’я не особисто директора товариства, а на ім’я ТОВ «Торгова фірма «Магазин «Славутич».

Разом з тим, Законом України «Про звернення громадян», крім іншого, врегульовано питання реалізації громадянами України наданого їм права на звернення до визначеного даним законом кола суб’єктів (в т.ч. підприємств та організацій) з метою відстоювання  своїх  прав  і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Зокрема ст. 7 зазначеного закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у  встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, зверненні, не входять до їх  повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення  не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той  же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Таким чином, висновки господарського суду про відмову в задоволенні позову з підстав ненадання позивачем доказів звернення  з відповідними вимогами про проведення аудиторської перевірки безпосередньо до загальних зборів товариства є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.

Разом з тим, поданий позивачем позов в будь-якому випадку не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Ст. 116 ЦК України передбачено, що учасники господарського товариства крім іншого мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом  одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Відповідно до п. 7.1.5 залученого до матеріалів справи статуту ТОВ «Торгова фірма «Магазин «Славутич»(дійсність якого в даній редакції сторонами під час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечувалася), учасник товариства має право одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому цим статутом та загальними зборами учасників товариства, знайомитися з даними бухгалтерського обліку та звітності, протоколами загальних зборів учасників.

Ст. 146 ЦК України передбачено, що контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється у порядку, встановленому статутом та законом. Загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю можуть формувати органи, що здійснюють постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу. Порядок створення та повноваження контрольного органу встановлюються загальними зборами учасників товариства. Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, встановлених статутом і законом товариства, може призначатися аудиторська перевірка. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється статутом товариства і законом. На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками. Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Відповідно до п. 6.4.5 статуту ТОВ «Торгова фірма «Магазин «Славутич», визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контролюючих органів є виключною компетенцією загальних зборів.

Разом з тим, статут ТОВ «Торгова фірма «Магазин «Славутич», в ньому не передбачено порядку та строків проведення аудиторської перевірки  на вимогу учасників товариства.

Враховуючи факт неврегульованості даного питання статутом, в даному випадку слід виходити з розумних строків, необхідних для розгляду та виконання таких вимог компетентним органом господарського товариства (п. 2.25 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14)

При визначенні розумного строку на розгляд товариством поданої позивачем заяви колегія суддів виходить з того, що відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»звернення громадян розглядаються і вирішуються  у  термін  не  більше одного  місяця від  дня їх надходження.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, вирішення питання щодо проведення аудиторської перевірки відносяться до компетенції загальних зборів учасників товариства.

При цьому, суд враховує, що ч. 2-5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі  неплатоспроможності  товариства, а також у будь-якому   іншому   випадку,   якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає  загроза значного скорочення статутного (складеного) капіталу. Загальні  збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності  більш  як  20 відсотками голосів, мають право  вимагати  скликання  позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Однак, як свідчать матеріали справи, заява про проведення аудиторської перевірки була подана позивачем 10.11.09 р. (про що свідчать залучені до матеріалів справи копії поштового чеку та опису вкладення а.с. 16), а позовна заява по даній справі про спонукання відповідача до проведення такої перевірки була подана 23.11.09 р. (про що свідчить штамп господарського суду на цій заяві), тобто в межах строку, який визначений законом для вирішення відповідного питання компетентними органами, в т.ч. директором, як виконавчим органом товариства, який отримавши від позивача відповідну заяву був зобов’язаний у встановлений строк вжити відповідних заходів, та загальними зборами товариства, до компетенції яких віднесено вирішення спірного питання.

Крім того, доказів отримання від відповідача відмови від проведення аудиторської перевірки, відмови в скликанні зборів учасників товариства, тощо позивач суду не надав.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з позовом по даній справі права останнього в розумінні ст. ст. 116, 146 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»не можуть вважатися такими, що є порушеними відповідачем. Зазначені обставини є підставою для відмови в задоволенні позову.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги позивача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв’язку з ненаданням доказів порушення відповідачем його прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду частково відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, і воно підлягає залишенню без змін з інших підстав та мотивів, не означених судом в оскаржуваному рішенні.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 11.02.2010 р. по справі № 5/311-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Повний текст постанови підписано 25.03.2010 р.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді                                                                      

24.03.2010