Постанова

від 07.11.2019 по справі 804/4684/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 804/4684/17

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року

у справі №804/4684/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод"

до Офісу великих платників Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2017 р. Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- форми П від 14.07.2017 року № 0005414612 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі - 133 682 815,10 грн.,

- форми В4 від 14.07.2017 року № 0005374612 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 4 222 725,70 грн.,

- форми ПС від 14.07.2017 року № 0005364612 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі - 1020,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, тим, що позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки останні ґрунтуються на хибних висновках податкового органу. На думку позивача, враховуючи той факт, що позивачем отримано товар не за договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачена грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладання таких договорів, а також поставлений товар не передавався на відповідальне зберігання, посилання ОВПП ДФС на заниження позивачем доходу, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, в частині не відображення доходів у фінансовій звітності за рахунок не включення вартості безоплатно отриманих товарно - матеріальних цінностей від невстановлених осіб, є безпідставним та необґрунтованим.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 р. у справі № 804/4684/17 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Офісу великих платників Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Судом встановлено, що за результатами проведеної податкової перевірки контролюючим органом встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість, неправомірне заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток, що слугувало підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов`язань. Також податковим органом нараховано штрафні санкції за відмову у наданні документів для проведення перевірки. Судом встановлено, що спірну суму податкового кредиту та витрат, позивачем сформовано по взаємовідносинам з ТОВ Сталь Мет ЛТД , з приводу виконання угод постачання (концентрат магневий, шлак зварювальний, присад домений). На підставі дослідження наданих сторонами документів суд дійшов висновку, що реальний характер здійснюваних угод підтверджено належним чином сформованою первинною документацію, що й обумовило прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 р. у справі № 804/4684/17, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував наявність податкової інформації про не підтвердження по ланцюгу постачання походження товару та фактичну товарність угод по яким позивачем сформовано показники податкової звітності. Скаржник зазначає, що первинні документи не можуть вважатись первинними, оскільки обставини які ними зафіксовано є формально складеними та не відповідають дійсним обставинам справи. Так, за дослідженими ТТН за адресою пункту розвантаження товару відсутні будь які засоби для навантаження та розвантаження приданого позивачем товару, посвідчення водііїв вказані у ТТН відсутні в базах даних МВС, один з водіїв, що надавав послуги перевезення на момент здійснення вказаних перевезень - помер, тощо. Крім того скаржник вказує на те, що судом зовсім не надано оцінки тому факту, що позивач відмовився надавати документи до перевірки.

Представниками сторін надано усні та письмові пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, на підставі наказу №1146 від 25.05.2017 року Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку з 30.05.2017 року по 20.06.2017 року ПрАТ Дніпровський металургійний завод .

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки посадовими особами відповідача складено акт № 1 від 14.06.2017 року Про ненадання ПрАТ Дніпровський металургійний завод контролюючому органу оригіналів документів під час проведення перевірки .

20.06.2017 року позивачем Дніпровському управлянню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України було подано заперечення № 3078 від 19.06.2017 року на акт № 1 від 14.06.2017 року Про ненадання ПрАТ Дніпровський металургійний завод контролюючому органу оригіналів документів під час проведення перевірки .

26.06.2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби надано позивачу відповідь №34807/10/28-10-46-12 про розгляд заперечень, в якій зазначено, що висновки акту є обґрунтованими, об`єктивними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

27.06.2017 року на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 25.05.2017 року №1146 відповідачем складено Акт № 66/28-10-46-12-05393056 від 27.06.2017 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Дніпровський металургійний завод (код ЄДРПОУ 05393056) з питань правомірності формування податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість за період серпень - вересень 2016 року та податку на прибуток за 2016 рік по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ СТАЛЬ МЕТ ЛТД (ЄДРПОУ 40233391) (далі - акт № 66/28-10-46-12-05393056 від 27.06.2017 року).

Перевіркою ПрАТ Дніпровський металургійний завод з питань правомірності формування податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість за період серпень - вересень 2016 року та податку на прибуток за 2016 рік по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ СТАЛЬ МЕТ ЛТД (код за ЄДРПОУ 40233391) встановлено порушення наступних норм податкового законодавства:

1) пп. а п. 198.1, пп. 198.3 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201, п.200.2 ст. 200 з урахуванням норм п.44.1 ст. 44 ПК України Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою) внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту на загальну суму 4 222 725,7 грн., у тому числі: за серпень 2016 року - 2 284 676,72 грн., за вересень 2016 року - 1 938 048,98 грн., що призвело завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2016 року на загальну суму 4 222 725,7 грн.;

2)пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент порушення) з врахуванням пп. 14.1.13 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 цього Кодексу та абзацу другого, п`ятого ст.1, частини другої статті 3, статті 4, частини першої, другої, третьої, п`ятої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями), п.1.2, пп.2.1, 2.2, 2.4, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186, внаслідок неправомірного заниження фінансового результату до оподаткування (завищення збитку), визначеного у фінансовій звітності за звітні періоди 2016 року, що призвело до завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на загальну суму 133 682 815,10 грн., в т.ч. по періодам: за І квартал 2016 року у розмірі 16 421 898,50 грн.; за І півріччя 2016 року у розмірі 74 414 489,70 грн.; за III квартали 2016 року у розмірі 133 745 421,99 грн.; за 2016 рік у розмірі 133 682 815,10 грн.

04.07.2017 року позивачем подано через канцелярію до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби заперечення № 3270 від 03.07.2017 року на акт № 39/28-01-46-12 від 27.06.2017 року Про ненадання ПрАТ Дніпровський металургійний завод контролюючому органу оригіналів документів та їх копій при здійсненні податкового контролю .

На підставі акту № 66/28-10-46-12-05393056 від 27.06.2017 року Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС винесені податкові повідомлення - рішення форми П від 14.07.2017 року № 0005414612 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі - 133 682 815,10 грн., форми В4 від 14.07.2017 року № 0005374612 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 4 222 725,70 грн.

На підставі акту № 39/28-01-46-12 від 27.06.2017 року Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС винесено податкове повідомлення - рішення форми ПС від 14.07.2017 року № 0005364612 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі - 1020,00грн.

Не погодившись з якими, позивач звернувся до суду.

З акту перевірки вбачається, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, ґрунтуються на відсутності доказів реального характеру здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ Сталь Мет ЛТД на підставі договорів №310/2016 від 09.03.2016, №345/2016 від 11.03.2016, №594/2016 від 08.04.2016, №569/2016 від 01.04.2016, №339/2016 від 11.03.2016 року.

09.03.2016 року між Позивачем та ТОВ СТАЛЬ МЕТ ЛТД укладено договір №310/2016. Додатками (специфікаціями) № 7 від 01.08.2016 року, № 8 від 01.09.2016 року, які є частиною вищевказаного договору, сторонами визначено найменування товару (присад доменний вид 34В), технічні характеристики, кількість, ціну, умови оплати, строк поставки та умови поставки: СРТ - склад Покупця в період серпень - вересень 2016 року. Ціна присаду доменного виду 34В встановлена без ПДВ.

08.04.2016 року між позивачем та ТОВ СТАЛЬ МЕТ ЛТД укладено договір № 594/2016. Додатками (специфікаціями) № 5 від 25.05.2016 року, № 6 від 25.07.2016 року, які є частиною вищевказаного договору, сторонами визначено найменування товару (шлак зварювальний вид 36А), технічні характеристики, кількість, ціну, умови оплати, строк поставки та умови поставки: СРТ - склад Покупця. Ціна шлаку зварювального вид 36А встановлена без ПДВ.

01.04.2016 року між позивачем та ТОВ СТАЛЬ МЕТ ЛТД укладено договір №569/2016. Додатками (специфікаціями) № 6 від 30.06.2016 року, № 7 від 27.07.2016 року, які є частиною вищевказаного договору, сторонами визначено найменування товару (концентрат марганцевий), технічні характеристики, кількість, ціну, умови оплати, строк поставки та умови поставки: СРТ - склад Покупця.

ТОВ СТАЛЬ МЕТ ЛТД в липні 2016 року здійснено поставку товару за вищевказаними договорами та виписано рахунки - фактури.

Поставка товару підтверджується, видатковими накладними постачальника, оформленими відповідно до вимог ч. 2. ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , прибутковими ордерами тип. ф. М- 4, оформленого відповідно до наказу Міністерства статистики України №193 від 21.06.1996 року Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів , податковими накладними, сформованими та зареєстрованими в ЄРПН відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України. Поставка товару підтверджується звітами перезважування на автомобільних вагах Позивача, які встановлені на прохідній підприємства. Видача товару у виробництво підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів тип.ф.М-11, оформленими у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України № 14132 від 31.08.2016 року (доменний цех), № 310 від 31.08.2016 року (доменний цех), № 14161 від 30.09.2016 року (доменний цех), № 388 від 30.09.2016 року (доменний цех), (копії долучаються до матеріалів справи).

Використання в господарській діяльності підтверджується технічними звітами доменного цеху, цеху підготовки шихти в доменному цеху за серпень - вересень 2016 року (копії долучаються до матеріалів справи).

Оплату позивач здійснив 16.09.2016 року, 20.09.2016 року, 21.09.2016 року, 22.09.2016 року, 23.09.2016 року, 27.09.2016 року, 29.09.2016 року, 04.10.2016 року, 06.10.2016 року, 07.10.2016 року, 12.10.2016 року, 18.10.2016 року, 20.10.2016 року, 21.10.2016 року, 25.10.2016 року, 26.10.2016 року, 27.10.2016 року, 02.11.2016 року, 03.11.2016 року, 04.11.2016 року, 08.11.2016 року, 09.11.2016 року, 10.11.2016 року, 11.11.2016 року, 15.11.2016 року, що підтверджується банківськими виписками по платіжним дорученням.

Копії перелічених первинних документів долучено до матеріалів справи.

Так, за позицією ОВПП, завищення сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, пов`язане з неправомірним формуванням ПрАТ « ДМЗ» податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаним контрагентом, оскільки, як зазначав контролюючий орган, вказані господарські операції не мали реального характеру. Висновки про нереальність господарських операцій зроблені з огляду на наявну податкову інформацію щодо постачальника ПрАТ « ДМЗ» ; ненадання до перевірки документів, які б підтверджували факт здійснення спірних господарських документів, зокрема, сертифікатів якості на поставлений товар, товарно-транспортних накладних, які б свідчили про факт транспортування товарів від продавця до покупця; не встановлення ланцюгу постачання товару. По операціям щодо придбання ПрАТ «ЄДМЗ» робіт/послуг, СДПІ зазначає, що перевіркою не підтверджено надання робіт/послуг на адресу ПрАТ « ДМЗ» саме зазначеним контрагентом, у зв`язку з відсутністю у нього трудових та матеріальних ресурсів, відсутністю за податковою адресою та інше, що зазначено відповідачем, зокрема в додаткових поясненнях суду апеляційної інстанції .

Колегія суддів не погоджується з висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01.01.2015) прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла з 01.01.2015) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 Податкового кодексу України з урахуванням положень цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996) дія цього Закону поширюється на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому статтею 4 Закону №996 встановлено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Дослідженням цих господарських операцій встановлено відповідність змісту укладеного договору видам господарської діяльності постачальника, встановлено поставку товару, використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, відображення продавцем податкових зобов`язань з ПДВ по цим господарським операціям.

З огляду на встановлені обставини справи, які свідчать як про факт поставки товарів, оплату їх вартості (у т.ч. ПДВ), так і про використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів ОВПП про те, що господарські операції з поставки товарів не мали реального характеру.

При цьому, суд першої інстанції правильно виходив з того, що з наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість, визначено сторони господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Крім цього, суд першої інстанції правильно вказав на те, що доводи ОВПП про ненадання до перевірки сертифікатів (паспортів) якості на поставлені товари, не можуть свідчити про неправомірність формування позивачем податкового кредиту, оскільки сертифікати якості містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам, а відтак не можуть бути визнані первинними документами, у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт здійснення господарської операції, оскільки не містять у собі тих ознак, які характеризують документ як первинний.

Згідно реєстраційних документів видами господарської діяльності ТОВ «Сталь Мет ЛТД» , зокрема, є оптова торгівля металами та металевими рудами. ТОВ «Сталь Мет ЛТД» зареєстровано платником податку на додану вартість.

Встановлені обставини справи, які не заперечувались представником СДПІ у судовому засіданні, свідчать про те, що ТОВ «Сталь Мет ЛТД» нараховані податкові зобов`язання по взаємовідносинам з ПрАТ «ДМЗ» .

Таким чином, дослідженням цих господарських операцій встановлено відповідність змісту укладеного договору видам господарської діяльності постачальника, встановлено поставку товару, використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, відображення продавцем податкових зобов`язань з ПДВ по цим господарським операціям.

Щодо доводів скаржника про недоведеність транспортування товарів від продавця до покупця, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що в товарно-транспортних накладних зазначено прізвище водія ОСОБА_1 , який помер. Крім цього, згідно пояснень інших осіб, які в ТТН значиться як водії, які перевозили вантаж, вбачається, що вказані особи не завантажували товар в місці загрузки (зазначено в ТТН), а здійснювали транспортування товару лише по території ПрАТ « Дніпровський металургійний завод» та іншим адресами.

Дослідженням вказаних обставин дійсно вбачається те, що в ТТН, які стосуються транспортування присаду доменного за договором №310/2016, водієм вказано ОСОБА_1 . В той же час, позивачем надано лист ТОВ «Сталь Мет ЛТД» від 28.10.2016р. за №2810-1, яким постачальник повідомив ПрАТ « Дніпровський металургійний завод» про те, що при оформленні ТТН допущена помилка (збій програмного забезпечення), у зв`язку з чим помилково зазначено водія ОСОБА_1 замість водія ОСОБА_2 , який фактично здійснював перевезення вантажу. Той факт, що перевезення вантажу здійснював водій ОСОБА_2 підтверджується і Журналом обліку руху автотранспорту, в якому зазначено прізвище водія ОСОБА_2 та відсутні відомості про водія ОСОБА_1 Щодо пояснень водіїв, прізвища яких зазначені у Журналі обліку руху автотранспорту ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» , то у вказаних поясненнях не вказано того, що зазначені водії здійснювали перевезення вантажу лише по території ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» . Крім того, водії не заперечували фактичне транспортування товару. Що не може свідчити про нереальний характер господарської діяльності, а лише про можливе помилкове заповнення товарно-транспортної документації.

Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування та податкового кредиту.

З огляду на діюче податкове законодавство про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Крім того, слід зазначити, що законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб`єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину. Таких доказів суду не надано.

З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені доводи ОВПП не можуть бути достатньою підставою для висновків щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сталь Мет ЛТД» .

Крім того, колегія бере до уваги наявні у матеріалах справи судові рішення у справах №804/7948/16, №804/9145/16, №804/4684/17, які набрали законної сили, відповідно до яких визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення, прийняті відповідачем відносно позивача за результатами перевірка взаємовідносин позивача, зокрема , з ТОВ Сталь Мет ЛТД з питань правомірності формування податкового кредиту. Вказаними справами, розглянуті перевірки, що охоплюють періоди взаємовідносин позивача зі спірним контрагентом, що увійшли до періоду перевірки, правомірність висновків якої є предметом дослідження і в межах даної справи.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

У свою чергу Кримінальний процесуальний кодекс України не містить такої слідчої дії як опитування осіб. Єдиною процесуальною дією, під час якої відбувається збір показань є допит, який має бути проведений в рамках досудового розслідування (ст.ст.224, 225 Кримінального процесуального кодексу України).

У цей же час, жодних доказів стосовно існування будь-якого кримінального провадження щодо обставин, які були предметом під час розгляду цієї справи, відповідачем не надано.

Окрім проведення опитування водіїв, які , як зазначалось представником відповідача в судовому засіданні , були працевлаштовані у позивача, жодних інших доказів стосовно існування будь-якого правопорушення, в тому числі кримінального, чи вчинення позивачем або його контрагентами правопорушень, з боку відповідача не надано, як не надано і доказів наявності підтверджених трудових відносин між позивачем та водіями.

У відповідності до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки позивачем доведено дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також до складу витрат, надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів та робіт (послуг) для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, суд робить висновок про правомірність формування позивачем розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій із вказаними контрагентами.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними нарахування податкових зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків податкової служби щодо нереальності господарських операцій з поставки товару.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач фактично посилається на ті обставини, які встановлено перевіркою. Натомість, як зазначено вище, вказаним підставам для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з`ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 р. у справі № 804/4684/17 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 р. у справі № 804/4684/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко