Постанова

від 30.10.2019 по справі 914/1104/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2019 р. Справа №914/1104/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Кордюк Г.Т.

Мирутенка О.Л.

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 21.08.2019

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.08.2019 (м. Львів, суддя Гоменюк З.П.)

про відмову у забезпеченні позову

у справі № 914/1104/19

за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів

до відповідача-1: Приватного підприємства Спорт-Рекреація , м. Львів

до відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Львів

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю Екскомбуд , м. Львів

про визнання недійсним договору.

за участі представників :

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1 : Алексєєнко А.А. - ордер серії ЛВ № 151240 від 28.10.2019;

від відповідача-2: Фостяк О.Я. - ордер серії ЛВ № 006844 від 30.10.2019;

від відповідача-3: не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Львівської області із позовом до Приватного підприємства Спорт-Рекреація , ОСОБА_2 та ТзОВ Екскомбуд про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

06.08.2019 ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій заявник просила суд:

1). Накласти арешт на:

- нежитлове приміщення загальною площею 115,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1624031446101, номер запису про право власності: 27528136;

- нежитлове приміщення загальною площею 115,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна; 1459181046101, номер запису про право власності: 24344141.

2). Заборонити ТзОВ Екскомбуд вчиняти будь-які дії щодо виконання договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016, укладеного між Приватним підприємством Спорт-Рекреація та ОСОБА_2 за згодою ТзОВ Екскомбуд , підписувати із ОСОБА_2 будь-які документи на виконання цього договору, в тому числі надавати заяви (згоди) на реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , технічні паспорти на відповідні квартири (нежитлові приміщення) згідно додатку № 2 до акту розподілу майнових прав до договору про співпрацю від 29.07.2019, підписаних ОСОБА_2 , ТзОВ Екскомбуд , Приватним підприємством Спорт-Рекреація до набрання законної сили рішенням суду у справі № 914/1104/19.

3). Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо виконання договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016, укладеного між Приватним підприємством Спорт-Рекреація та ОСОБА_2 за згодою ТзОВ Екскомбуд , в тому числі реєструвати за собою чи іншими особами право власності на відповідні квартири (нежитлові приміщення) згідно додатку № 2 до акту розподілу майнових прав до договору про співпрацю від 29.07.2019 року, чи на підставі інших документів, підписаних ОСОБА_2 , Товариством з обмеженою відповідальністю Екскомбуд , Приватним підприємством Спорт-Рекреація до набрання законної сили рішенням суду по справі № 914/1104/19.

4). Заборонити Міністерству юстиції України, його територіальним органам, будь-яким органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (або уповноваженим ними особам або органам), будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, будь-яким нотаріусам реєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за будь-ким право власності на квартири у будинку АДРЕСА_3 за № 155 загальною площею 44,1 кв.м., № 158 загальною площею 72,2 кв.м., № 162 загальною площею 72,3 кв.м., № 168 загальною площею 65,3 кв.м., № 184 загальною площею 134,9 кв.м., № 197 загальною площею 72,4 кв.м., № 198 загальною площею 72,40 кв.м., № 203 загальною площею 64,7 кв.м., № 206 загальною площею 72,3 кв.м., № 208 загальною площею 43,9 кв.м., № НОМЕР_1 загальною площею 43,8 кв.м., а також право власності на нежитлові приміщення (комірки) у будинку АДРЕСА_3 за №XLV-36, №XLV-38, №XLV-30, №XLV-29, №XLV-18, № XLV -17, №XXXVIII-8, №XXXVIII-13, №XXXVIII-9, №XXXVIII-10, №XXXVIII-17, №XXXVIII-35.

Ухвалою Господарського суду від 08.08.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №914/1104/19.

Не погоджуючись з даною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.08.2019 скасувати та задоволити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято ухвалу з неповним з`ясуванням обставин справи. А саме апелянт зазначає, що накладення арешту на нежитлові приміщення, які набуті ОСОБА_2 на підставі договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016, необхідно для унеможливлення їх продажу добросовісному набувачу.

Також, апелянт зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова про забезпечення позову від 25.01.2019 у справі № 466/263/19 накладено арешт на нежитлові приміщення що знаходяться у АДРЕСА_3 . Апелянт стверджує, що що у випадку скасування Львівськи апеляційним судом ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 25.01.2019 про забезпечення позову, ОСОБА_1 буде позбавлена можливості захистити свої права у випадку задоволення позову у цій справі.

Крім цього апелянт зазначає, що заборона ТзОВ Екскомбуд та ОСОБА_2 вчиняти дії на виконання договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016 до набрання законної сили рішення суду у справі № 914/1104/19 не є тотожною задоволенню позовних вимог, оскільки жодним чином не охоплює застосування реституції як наслідку недійсності договору, а лише є тимчасовим обмеженням виконання договору на час розгляду справи.

Відповідачем 1 подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 30.10.2019, в якому просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.08.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апелянт явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час, місце, дату розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901010588912., про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

В позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що вона є учасником ПП Спорт-Рекреація із внеском у статутний капітал у розмірі 12500 грн, що пропорційно становить 25% від суми статутного капіталу.

20.11.2015 р. між ПП Спорт-Рекреація та ТзОВ Екскомбуд було укладено договір про співпрацю 20/11-2015 року, за яким сторони погодили, що ПП Спорт-Рекреація взамін на передачу орендованих земельних ділянок під будівництво ТзОВ Екскомбуд житлового комплексу отримує майнові права, право власності на 15% квартир, паркомісць, офісів, інших нежитлових приміщень від збудованого об`єкту.

16.02.2016 р. між ПП Спорт-Рекреація (первісним кредитором) та ОСОБА_2 (новим кредитором) за згодою ТзОВ Екскомбуд укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги і став кредитором щодо набуття майнових прав та прав власності на квартири, вбудовано-прибудовані приміщення, паркомісця тощо в розмірі 15% від збудованого об`єкту. Зазначене право вимоги виникло у первісного кредитора відповідно до договору про співпрацю 20/11-2015 від 20.11.2015, укладеного між ПП Спорт-Рекреація та ТзОВ Екскомбуд .

Предметом позовних вимог у справі №914/1104/19 є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016, укладеного між ПП Спорт-Рекреація та ОСОБА_2 за згодою ТзОВ Екскомбуд .

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 здійснив часткову реєстрацію за собою права власності на 796,20 кв.м. (житлових та нежитлових приміщень) у будинку АДРЕСА_1 а на підставі договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016, додатку до акта розподілу майнових прав до договору про співпрацю від 07.12.2017 та заяви ТзОВ Екскомбуд вих.№275 від 20.12.2018/ Також на підставі додатку №3 до акту розподілу майнових прав до договору про співпрацю від 30.07.2018 та заяви ТзОВ Екскомбуд вих.№214 від 31.07.2018 ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на 733,70 кв.м. (житлових та нежитлових приміщень) у будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Пізніше ОСОБА_2 відчужив квартири, закріплені за ним додатком до акта розподілу майнових прав до договору про співпрацю від 07.12.2017 та додатком №3 до акту розподілу майнових прав до договору про співпрацю від 30.10.2018, іншим особам, які зареєстрували за собою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на відповідні квартири.

Заявник стверджує, що на даний час за ОСОБА_2 на праві власності залишається зареєстрованим на підставі договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016 нежитлове приміщення 101 загальною площею 115,7 кв.м. та нежитлове приміщення І загальною площею 115,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

В заяві про забезпечення позову заявник стверджує, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову полягає у тому, шо подальша можливість ОСОБА_2 розпоряджатися зазначеними нежитловими приміщеннями, набутими ним згідно договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016, а також його можливість реєструвати за собою право власності на квартири, нежитлові приміщення (комірки) згідно договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016, зокрема додатку № 2 до акту розподілу майнових прав до договору про співпрацю від 29.07.2019, утруднить та зумовить неможливість виконання у майбутньому рішення суду в разі задоволення позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, оскільки фактично реєстрація та подальше розпорядження квартирами та нежитловими приміщеннями може призвести до їх реалізації, перепродажу добросовісному набувачу, а отже порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 , а також інтересів ПП Спорт-Рекреація при застосуванні наслідків реституції в разі визнання недійсним договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч.1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 16.02.2016, укладеного між ПП Спорт-Рекреація (первісним кредитором) та ОСОБА_2 (новим кредитором) за згодою ТзОВ Екскомбуд .

В заяві про забезпечення позову заявник просить суд, серед іншого, накласти арешт на нежитлове приміщення 101 загальною площею 115,7 кв.м. та нежитлове приміщення І загальною площею 115,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

Дані нежитлові приміщення були закріплені за ОСОБА_2 додатком №3 до акту розподілу майнових прав до договору про співпрацю від 30.07.2018р. і додатком до акту розподілу майнових прав до договору про співпрацю від 07.12.2017 р. відповідно, та належать йому на праві власності, що підтверджується наданими заявником інформаційними довідками з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду від 25.01.2019 у справі №466/263/19 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт: на нежитлове приміщення загальною площею 115,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1624031446101, номер запису про право власності: 27528136; та на нежитлове приміщення загальною площею 115,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна; 1459181046101, номер запису про право власності: 24344141.

Господарський суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які вже перебувають під арештом внаслідок вжиття заходів забезпечення позову іншим судом, не є доцільним, оскільки у поточного власника вказаних об`єктів відсутня можливість відчужувати їх чи іншим чином розпоряджатися ними в силу існування обтяження та наявності запису про нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже невжиття господарським судом такого заходу забезпечення позову не призведе до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В поданій заяві про забезпечення позову заявник також просить суд:

-заборонити ТзОВ Екскомбуд вчиняти будь-які дії щодо виконання договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016, укладеного між Приватним підприємством Спорт-Рекреація та ОСОБА_2 за згодою ТзОВ Екскомбуд , підписувати із ОСОБА_2 будь-які документи на виконання цього договору, в тому числі надавати заяви (згоди) на реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , технічні паспорти на відповідні квартири (нежитлові приміщення) згідно додатку № 2 до акту розподілу майнових прав до договору про співпрацю від 29.07.2019, підписаних ОСОБА_2 , ТзОВ Екскомбуд , Приватним підприємством Спорт-Рекреація до набрання законної сили рішенням суду у справі № 914/1104/19.

- заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо виконання договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016, укладеного між Приватним підприємством Спорт-Рекреація та ОСОБА_2 за згодою ТзОВ Екскомбуд , в тому числі реєструвати за собою чи іншими особами право власності на відповідні квартири (нежитлові приміщення) згідно додатку № 2 до акту розподілу майнових прав до договору про співпрацю від 29.07.2019 року, чи на підставі інших документів, підписаних ОСОБА_2 , Товариством з обмеженою відповідальністю Екскомбуд , Приватним підприємством Спорт-Рекреація до набрання законної сили рішенням суду по справі № 914/1104/19.

Щодо вказаних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до ч.11 ст.137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Задоволення позову у справі та визнання правочину недійсним призведе до тих самих наслідків, що й задоволення вищезгаданого заходу забезпечення позову - унеможливить вчинення будь-яких дій щодо виконання договору, оскільки, відповідно до вимог законодавства недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, та не може бути виконаним.

Виходячи з предмету позову у даній справі, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що в даному випадку заходи забезпечення позову є фактично тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, а тому заява про забезпечення позову в частині заборони ТзОВ Екскомбуд та ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо виконання договору про відступлення права вимоги не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

Стосовно вимоги заявника про заборону Міністерству юстиції України, його територіальним органам, будь-яким органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (або уповноваженим ними особам або органам), будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, будь-яким нотаріусам реєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за будь-ким право власності на квартири у будинку АДРЕСА_3 за № 155 загальною площею 44,1 кв.м., № 158 загальною площею 72,2 кв.м., № 162 загальною площею 72,3 кв.м., № 168 загальною площею 65,3 кв.м., № 184 загальною площею 134,9 кв.м., № 197 загальною площею 72,4 кв.м., № 198 загальною площею 72,40 кв.м., № 203 загальною площею 64,7 кв.м., № 206 загальною площею 72,3 кв.м., № 208 загальною площею 43,9 кв.м., № НОМЕР_1 загальною площею 43,8 кв.м., а також право власності на нежитлові приміщення (комірки) у будинку АДРЕСА_3 за №XLV-36, №XLV-38, №XLV-30, №XLV-29, №XLV-18, № XLV -17, №XXXVIII-8, №XXXVIII-13, №XXXVIII-9, №XXXVIII-10, №XXXVIII-17, №XXXVIII-35, колегія суддів зазначає наступне.

Як передбачено ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За відсутності предмета спору про право власності на нерухоме майно чи спору про законність дій державного реєстратора (осіб, яким делеговано повноваження щодо державної реєстрації) такі заходи забезпечення є неадекватними щодо обраного позивачем предмету спору та, в порушення ч.4 ст.137 ГПК України, неспівмірними щодо заявлених немайнових вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

Враховуючи вищезазначене суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 08.08.2019 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані та висновку місцевого господарського суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 21.08.2019 відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.08.2019 у справі № 914/1104/19 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.11.2019.

Головуючий суддя Скрипчук О.С.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Мирутенко О.Л.