Постанова

від 04.11.2019 по справі 303/5403/16-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/5403/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 листопада 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Кожух О.А., Кондора Р.Ю.

з участю секретаря судового засідання: Чучка Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвент на рішення Мукачівського міськрайонного суду ухваленого 23 травня 2019 року головуючим суддею Кость В.В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвент до ОСОБА_1 , де третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

встановила :

У лютому 2015 року ПАТ Банк Форум звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки посилаючись на те, що 03 жовтня 2008 року між ПАТ Банк Форум та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого останній надано кредит у розмірі 45 000 доларів США зі сплатою 14 % річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 02 жовтня 2018 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором, 03 жовтня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за яким відповідач передав в іпотеку банку належне йому на праві власності майно, а саме: житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Позичальник не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим станом на момент подання заяви утворилася заборгованість у розмірі 71 068,33 долари США та 114 939,92 грн.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 03.10.2007 звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та вирішити питання по судовим витратам.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 02.11.2016 року позов ПАТ Банк Форум , задоволено.

У березні 2019 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про перегляд вказаного заочного рішення.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 28.03.2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Скасовано заочне рішення від 02.11.2016 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 28.03.2019 року замінено сторону ПАТ Банк Форум на його правонаступника ТзОВ Фінансова компанія Інвент .

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23.05.2019 року в задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення ТзОВ Фінансова компанія Інвент подало апеляційну скаргу, в які просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, вказує, що суд безпідставно скасував заочне рішення від 02.11.2016 року, про перегляд якого ОСОБА_1 звернувся через 2 роки та 5 місяців з дня ухвалення. Посилається на те, що згідно рішень ЄСПЛ в справах Брумареску проти Румунії , Трух проти України , Олександр Шевченко проти України , Пономарьов проти України , сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Вказує, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, однак не вживав жодних заходів щодо отримання інформації про стан відомого йому провадження. Крім того, копію заочного рішення відповідач отримав 04.12.2018 року, про що розписався на довідковому листі до справи. Крім того при скасуванні заочного рішення судом порушено принцип змагальності, оскільки ТзОВ Фінансова компанія Інвент було позбавлено можливості подати заперечення на заяву про скасування заочного рішення. При цьому судом незважаючи на те, що суду було відомо про перехід до апелянта прав вимоги за кредитним договором, суд первинно розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення і тільки після цього залучив ТзОВ Фінансова компанія Інвент як правонаступника позивача, чим фактично позбавив його можливості реалізувати належні йому процесуальні права. Вважає, що висновки Мукачівського міськрайонного суду про те, що звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, нарахування пені та відсотків є помилковими, оскільки пунктом 2.5. кредитного договору передбачено іншу домовленість, яка допускає нарахування процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості. При цьому суд не врахував висновки Верховного Суду в постанові від 13.12.2008 по справі №913/11/18. Щодо висновку суду про пропуск строків позовної давності, то вказує, що суд протиправно прийняв як доказ до уваги вимогу ПАТ Банк Форум про дострокове погашення заборгованості від 2012 року, яка була долучена до заяви про перегляд заочного рішення, всупереч ч. 9 ст. 83 ЦПК України, не була направлена позивачу. Оригінал такої вимоги не передавався ПАТ Банк Форум правонаступнику ТзОВ Фінансова компанія Інвент та викликає сумніви в її достовірності. Відповідачем не було надано доказів отримання чи вручення такої вимоги, що унеможливлює застосування строків позовної давності. Також долучена копія вимоги не була належним чином засвідчена. Вказує, що наявність рішення про стягнення боргу не припиняє кредитні правовідносини та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. При цьому п.5.5. кредитного договору визначено іншу тривалість позовної давності для звернення іпотекодержателя до суду, що не обмежується певним строком.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступні доводи.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦПК України (тут і надалі в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено, що 03 жовтня 2008 року між Акціонерним комерційним банком Форум , правонаступником якого є ПАТ Банк Форум та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0578/08/26-СLZv (а.с.11-12), на підставі якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії на споживчі цілі з лімітом кредитування 45000 доларів США, строком до 02.10.2018 року, а Позичальник зобов`язалася щомісячно здійснювати погашення частини кредиту та процентів встановлених згідно з Договором.

25.05.2010 року між Банком та ОСОБА_2 були укладені Додаткові договори №1 та №2 до кредитного договору, за умовами яких сторони внесли зміни щодо погашення кредиту та процентів (а.с.13).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та відповідачем ОСОБА_1 03.10.2008 був укладений також іпотечний договір, на підставі якого відповідач надав в іпотеку Банку належне йому на праві власності майно, а саме: житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.14, 15).

04.04.2012 року ПАТ Банк Форум було надіслано вимогу ОСОБА_2 про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором від 03.10.2008 № 0578/08/26-СLZv (а.с.72).

Згідно наданого банком розрахунку, за ОСОБА_2 станом на момент звернення до суду рахується заборгованість по сплаті тіла кредиту, нарахованих відсотків за його користування, а також нарахованих штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, а саме: 29617,17 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 741738,24 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 11249,73 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 281740,45 гривень - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, 29395,44 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 736185,19 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 805,99 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 20185,37 грн. - поточна сума заборгованості за нарахованими процентами, 38871,59 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 973507,63 грн. - пеня з розрахунку 0,2% в день за простроченим кредитом та процентами та 5000,00 гривень - штраф за порушення умов п.3.3.7 Кредитного договору (а.с.5-10).

Відповідно до договору від 22 листопада 2018 року, укладеного між ТзОВ Фінансова компанія Інвент та ПАТ Банк Форум відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором від 03 жовтня 2008 року, укладеним з ОСОБА_2 , та передача прав за договором іпотеки від 03 жовтня 2008 року, укладеним з ОСОБА_1 (а.с.82-92).

Отже, у силу ст. ст. 512, 514 ЦК України ПАТ Банк Форум відступило, а ТзОВ Фінансова компанія Інвент прийняло право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, укладеними 03 жовтня 2008 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і стало новим кредитором боржників.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки банк звертався з позовом про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, по якому ухвалено рішення від 08.04.2013 (справа №303/783/13-ц), то після цього він не вправі нараховувати відсотки та пеню. В іншій частині вимог, суд відмовив через пропуск строку позовної давності, пославшись на те, що пред`явивши вимогу у 2012 році, банк змінив строк виконання основного зобов`язання.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується й колегія апеляційного суду, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ( Позика ) глави 71 ( Позика. Кредит. Банківський вклад ), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України , якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу .

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на строк до 02 жовтня 2018 року, включно.

Відтак, у межах строку кредитування до 02 жовтня 2018 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами кожного місяця. Починаючи з 02 жовтня 2018 року, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування, що узгоджується також з графіком погашення кредиту та відсотків.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тобто, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України , яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий же правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, у лютому 2013 році ПАТ Банк Форум вже звертався до ОСОБА_2 з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого ухвалено рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08.04.2013 (справа №303/783/13-ц). Дане судове рішення є у вільному доступі на сайті ЄДРСР за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81914175 , а отже суд вправі посилатися на нього.

Отже, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, починаючи з лютого 2013 року банк не вправі був нараховувати відсотки та пеню. Як вірно вказано судом першої інстанції банк вправі лише ставити питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки стосовно розміру заборгованості, визначеної вказаним судовим рішенням. Отже суд вірно виходив з того, що вимоги в частині стягнення відсотків та пені, нарахованих після лютого 2013 року, є безпідставними.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про помилковість застосування судом вказаного вище правового висновку Великої Плати ВС, оскільки умовами кредитного договору не встановлено іншої домовленості сторін щодо порядку нарахування відсотків після закінчення строку кредитного договору.

Згідно п.2.5. кредитного договору (на який посилається апелянт) сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. Тобто, даний пункт договору містить лише загальну фразу щодо сплати процентів у межах строку кредитування (що співпадає із строком кредитного договору), однак не містить жодних умов щодо можливості нарахування відсотків після спливу строку кредитування, як і порядку такого нарахування. Посилання апелянта при цьому на постанову Верховного Суду України від 13.12.2008 року по справі №913/11/18 є недоречним, оскільки фактичні обставини даної справи є відмінними. У справі №913/11/18 ВС України давав тлумачення п.2.7.2.-2.7.3. договору, який є відмінним за змістом від п.2.5 кредитного договору № 0578/08/26-СLZv. Зокрема було чітко визначено порядок нарахування відсотків за методом факт/факт та те, що відсотки нараховуються за період з першого дня видачі кредиту …. по останній день повернення позичальником кредиту. Пункт 2.5 кредитного договору № 0578/08/26-СLZv подібних умов не містить, а зазначена в ньому загальна не конкретизована фраза не може бути розцінена як визначена сторонами домовленість про сплату відсотків після закінчення строку дії кредитного договору.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовуються рішення суду в цій частині та підлягають відхиленню.

Також суд вірно відмовив у іншій частині вимог через спливу строку позовної давності.

Судом вірно встановлено, що 04.04.2012 року банк надсилав письмову вимогу ОСОБА_2 про дострокове погашення кредиту і цим самим змінив строк виконання основного зобов`язання.

При цьому, даючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо долучення копії такої довідки до матеріалів справи, апеляційний суд зазначає, що відповідна копія була долучена ОСОБА_1 до заяви про перегляд заочного рішення, що узгоджується з ч. 7 ст. 285 ЦПК України. Норма ч. 9 ст. 83 ЦПК України ( на яку посилається апелянт) містить загальне правило щодо необхідності надсилання копії доказів, які подаються, іншим учасникам справи. Водночас приписи ст. 285 ЦПК України, яка регулює порядок подачі заяви про перегляд заочного рішення та є спеціальною в даному випадку, визначено лише щодо долучення до заяви про перегляд заочного рішення доказів на які посилається заявник, і не встановлено обов`язку надсилати такі докази іншим учасникам справи. Отже, при долученні до матеріалів справи як доказу вказаної копії вимоги не було порушено норми ЦПК України.

Крім того, апеляційний суд констатує, що факт направлення банком ОСОБА_2 у квітні 2012 року вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором встановлений рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 08.04.2013 року по справі №303/783/13-ц, а звідси, такий факт не підлягає доведенню. Всі доводи апеляційної скарги щодо оспорення такого факту, сумнівів щодо достовірності вимоги, факту отримання ОСОБА_2 вимоги, належного її засвідчення, є фактично намаганням апелянта заперечити обставини, які встановлені судовим рішенням. Що набрало законної сили, що не допускається в силу приписів ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Отже, апеляційний суд відхиляє всі доводи апеляційної скарги, які стосуються вимоги від 04.04.2012 року про дострокове погашення заборгованості.

Таким чином, оскільки банк у квітні 2012 року змінив строк виконання основного зобов`язання, і з цього часу до моменту пред`явлення позову пройшло більше трьох років, то суд вірно відмовив у задоволенні іншої частини вимог (крім вимог про стягнення відсотків та пені, нарахованих після лютого 2013 року) через сплив строків позовної давності.

Доводи апеляційної скарги про те, що наявність судового рішення не припиняє зобов`язання сторін підлягають відхилення, оскільки сплив строків позовної давності є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог незалежно від їх обґрунтованості.

Безпідставним є й посилання апелянта на те, що п. 5.5. іпотечного договору визначено іншу тривалість позовної давності для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки даним пунктом лише визначено право Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Отже, даним пунктом іпотечного договору встановлено лише загальне право на звернення до суду, однак таким не визначено жодних конкретних строків позовної давності. А тому, вказаний пункт іпотечного договору не може бути розцінений як домовленість сторін про збільшення строків позовної давності в розумінні ст. 259 ЦК України. Твердження ж апелянта про визначення позовної давності без обмеження певним строком не суперечить змісту інститут позовної давності.

З огляд на викладене апеляційний суд відхиляє всі доводи апеляційної скарги, які стосуються пропуску позовної давності.

Щодо скасування судом заочного рішення від 02.11.2016 апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

В матеріалах справи відсутні належні докази отримання відповідачем ОСОБА_1 копії заочного рішення від 02.11.2016 року, а наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.60) не може братися до уваги, оскільки в ньому не зазначено повної адреси адресата ОСОБА_1 (вказано лише м. Мукачево). Твердження апелянта про отримання копії рішення відповідачем 04.12.2018 року є помилковим, оскільки відповідний запис відсутній на довідковому листі до справи, а зазначення такої недоведеної інформації в ухвалі суду від 28.03.2019 року є лише опискою, що не впливає на правильність вирішення процесуального питання. За таких обставин суд правомірно поновив строк для подання заяви про перегляд заочного рішення у відповідності до ч. 3 ст. 284 ЦПК України.

Щодо посилання апелянта на відповідні рішення ЄСПЛ, то слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду. Наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення на ім`я ОСОБА_1 (а.с.49, 59) не можуть братися до уваги, оскільки в них не зазначено повної адреси проживання адресата ОСОБА_1 (вказано лише м. Мукачево). Отже не можна беззаперечно стверджувати про те, що ОСОБА_1 було відомо про дане судове провадження, а тому, посилання апелянта на відповідні рішення ЄСПЛ є помилковим.

Стосовно порушення принципу змагальності, яке апелянт вбачає в тому, що суд не надав можливості апелянту подати заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, а також, що первинно розглянув заяву ОСОБА_1 і лише потім замінив сторону (Банк) правонаступником (апелянтом), апеляційний суд зазначає наступне.

Нормами Глави 11 ЦПК України, яка регулює порядок заочного розгляду справи, не передбачено такого поняття як заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, як і не встановлено обов`язку суду надавати іншим учасникам справи строк для подання такого заперечення. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині не ґрунтуються на приписах ЦПК України.

Апеляційний суд констатує, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення подана 12.03.2019 оку (згідно штемпелю вхідної кореспонденції суду), а заяву ТзОВ Фінансова компанія Інвент про заміну сторони правонаступником подана пізніше - 25.03.2019 року, і на той момент заява ОСОБА_1 вже була призначена до розгляду на 28.03.2019. Обидві заяви суд розглянув у один день - 28.03.2019, що не суперечить правилам ЦПК України. При цьому, суд діючи у відповідності до хронології подання заяв, правомірно первинно розглянув заяву ОСОБА_1 , яка була подана раніше.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо порушення принципу змагальності сторін є неспроможними.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1, ст., ст. 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвент , залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 травня 2019 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 08 листопада 2019 року.

Суддя-доповідач

Судді