Постанова

від 11.11.2019 по справі 365/787/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 365/787/17

провадження № 61-9428св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа - Згурівська районна державна адміністрація Київської області, розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у складі судді Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Згурівська районна державна адміністрація Київської області, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його реєстрації.

Представник позивача подала до суду заяву про залишення позову без розгляду та повернення сплаченого судового збору на підставі статті 142 ЦПК України.

Представник відповідача звернувся до суду з заявою про стягнення з позивача витрат на проведення двох почеркознавчих експертиз, а саме: на замовлення відповідача - вартістю 8 000 грн та за ухвалою суду - вартістю 3 289 грн, а також витрат пов`язаних з направленням позивачу поштовим відправленням відзиву на позов.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Заяву представника позивача ОСОБА_3 про повернення сплаченого судового збору залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на проведення почеркознавчої експертизи від 27 серпня 2018 року № 5840-5842/18-32 у розмірі 3 289 грн та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для підготовки до її розгляду у розмірі 23,75 грн, а всього стягнуто 3 312,75 грн.

В іншій частині заяву представника відповідача ОСОБА_6 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного судувід 28 лютого 2019 року визнано неповажними зазначені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року залишено без руху та надано апелянту строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Київського апеляційного судувід 04 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що клопотання про поновлення строку не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об`єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вимоги ухвали Київського апеляційного судувід 28 лютого 2019 року про визнання неповажними зазначених ОСОБА_2 підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та залишення апеляційної скарги ОСОБА_2 без руху, у наданий строк не виконано, тому суд застосував положення пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що отримавши рішення суду першої інстанції, заявник не маючи відповідної юридичної освіти та спеціальних знань вирішила, що суд чітко розібрався в ситуації і підстав для оскарження судового рішення немає. Після того, вона звернулась з письмовою вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр судових експертиз Альтернатива про повернення коштів, оскільки товариством не виконані обов`язки щодо надання висновку експерта. Проте, отримавши 01 лютого 2019 року лист від Товариства з обмеженою відповідальністю Центр судових експертиз Альтернатива від 29 січня 2019 року, заявник зрозуміла, що є підстави для подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у врахуванні до складу судових витрат суми витраченої на проведення почеркознавчої експертизи у Товаристві з обмеженою відповідальністю Центр судових експертиз Альтернатива .

Отже, строк на апеляційне оскарження пропущено з об`єктивних причин, оскільки про підстави для оскарження ухвали суду першої інстанції заявнику стало відомо 01 лютого 2019 року, а тому враховуючи положення статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, пропущений строк підлягає поновленню.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Заяву представника позивача ОСОБА_3 про повернення сплаченого судового збору залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на проведення почеркознавчої експертизи від 27 серпня 2018 року № 5840-5842/18-32 у розмірі 3 289 грн та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для підготовки до її розгляду у розмірі 23,75 грн, а всього стягнуто 3 312,75 грн.

В іншій частині заяву представника відповідача ОСОБА_6 залишено без задоволення.

13 листопада 2018 року ОСОБА_2 отримала копію повного тексту вказаної ухвали суду першої інстанції.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 15 лютого 2019 року ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Згурівського районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року з посиланням на те, що про підстави для оскарження ухвали суду першої інстанції заявнику стало відомо 01 лютого 2019 року, а тому враховуючи положення статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, пропущений строк підлягає поновленню.

Ухвалою Київського апеляційного судувід 28 лютого 2019 року визнано неповажними зазначені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року залишено без руху та надано апелянту строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалу Київського апеляційного судувід 28 лютого 2019 року ОСОБА_2 отримала 16 березня 2019 року.

У зв`язку з невиконанням ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою Київського апеляційного судувід 04 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 ЦПК України і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

13 листопада 2018 року ОСОБА_2 отримала копію повного тексту ухвали Згурівського районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року.

Строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали суду першої інстанції закінчився 28 листопада 2018 року.

Разом з тим, з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_2 звернулася 15 лютого 2019 року.

Ухвалою Київського апеляційного судувід 28 лютого 2019 року апеляційний суд визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження (те, що підстави для оскарження ухвали суду першої інстанції ОСОБА_2 . стали відомі лише після отримання листа від 29 січня 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Центр судових експертиз Альтернатива ) та надав скаржнику строк для зазначення.

Разом з тим, отримавши копію ухвали Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року 16 березня 2019 року, ОСОБА_2 вимоги вказаної ухвали не виконала та заяву із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження із належними та допустимими доказами на їх підтвердження до апеляційного суду не надала.

За змістом пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд апеляційної інстанції врахував вимоги наведених норм закону, перевірив доводи ОСОБА_2 , на які вона посилалася як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження та, встановивши, що такі доводи не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а також те, що скаржник не виконала вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Доводи касаційної скарги не спростовують викладених в оскаржуваному судовому рішенні висновків з огляду на таке.

Ураховуючи те, що суд апеляційної інстанції вважав недостатніми докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження надані ОСОБА_2 , а перевірка таких доказів не належить до компетенції суду касаційної інстанції, Верховний Суд встановив, що відповідні доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

При цьому колегія суддів не вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що відповідач неправильно зрозуміла зміст судового рішення внаслідок відсутності спеціальної освіти, оскільки інтереси ОСОБА_2 також в цій справі представ представник Явон А. В., який діяв на підставі довіреності від 18 січня 2018 року, та був присутній в судовому засіданні 13 листопада 2018 року. Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, право сторони у справі на оскарження судового рішення кореспондується із її обов`язком добросовісно користуватися належними їй правами. Тому помилка сторони у справі щодо розуміння змісту судового рішення не може бути поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідного судового рішення.

Питання про поновлення строку для вчинення процесуальної дії вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк