Рішення

від 11.11.2019 по справі 910/11853/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2019Справа № 910/11853/19

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо"

про стягнення 76845,56 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" про стягнення 76845,56 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно виконав зобов`язання за договором №П/Т-181082/НЮ від 15.06.2018, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 48384,24 грн. та штраф у розмірі 28461,32 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на те, що у справі № 910/11853/19 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

24.09.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив, у якому він заперечив проти задоволення позову з підстав того, що виконання робіт у визначений договором термін було об`єктивно неможливим, оскільки відповідач звернувся до позивача з листами, у яких просив надати технічні умови на електропостачання об`єктів, а також продовжити терміни виконання робіт шляхом укладання додаткової угоди, оскільки строк проходження державної комплексної експертизи займає 90 календарних днів, однак, позивачем вчасно не було погоджено робочі питання від яких залежало виконання договору.

23.10.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що доводи викладені відповідачем у відзиві є необґрунтованими, оскільки, отримання необхідний технічних умов та містобудівних обмежень виконує підрядник, однак, протягом строку, встановленого календарним планом робіт, відповідач не звертався до позивача щодо видачі йому технічних умов. Про існування листа № 0831/04 від 31.08.2019, так як й інших листів про які відповідач пише у відзиві, позивачу стало відомо після отримання їх копій разом з відповіддю відповідача на претензію позивача № 1031/01 від 31.10.2018.

Разом з відповіддю на відзив 23.10.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про поновлення строку для подання відповіді на відзив, у якій позивач вказує, що останнім днем встановленого строку для подачі відповіді на відзив був вихідний день, тому відповідь на відзив було направлено до суду в перший робочий день, що слідував після вихідного дня.

Так, суд зазначає, що з наданих позивачем доказів вбачається, що відзив на позов було отримано ним 15.10.2019, відтак, останнім (п`ятим) днем строку для подачі відповіді на відзив, встановленим в ухвалі суду від 09.09.2019 є 20.10.2019, тобто, вихідний день.

Як встановлено приписами ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч. 7 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Так, оскільки, 21.10.2019 позивач направив відповідь на відзив засобами поштового зв`язку, тобто в перший робочий день після 20.10.2019, строк на подачу відповіді на відзив не є пропущеним.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив та відповідачем у відзиві, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2018 за результатами проведеної тендерної процедури № UA-2018-04-27-000055-а між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо (підрядник, відповідач) укладено договір № П/Т-181082/НЮ (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору підрядник зобов`язується за завданнями замовника виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: Реконструкція системи опалення будівель ВП Локомотивне депо Гребінка м. Гребінка, вул. Локомотивна 2, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх відповідно до умов даного Договору.

Термін здачі робіт по договору визначається календарним планом робіт, що становить невід`ємну частину Договору (додаток №1).

Приймання і оцінка проектно-кошторисної документації здійснюється згідно акту здачі - приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість за цим договором визначається згідно зі зведеним кошторисом (додаток №2), який становить невід`ємну частину Договору і складає: 406 590,23 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 67 765,04 грн.

Згідно з п. п. 3.1, 3.3 Договору строк здачі робіт за договором визначається календарним планом робіт, що становить невід`ємну частину Договору (додаток №1); перелік документації, що підлягає оформленню і видачі підрядником замовнику, визначений завданням на проектування (Додаток № 3).

При завершенні робіт підрядник надає замовнику акт здачі - приймання виконаних робіт (п. 3.5 Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено обов`язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати рахунки за виконані роботи та приймати роботи згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт.

У свою чергу підрядник зобов`язаний виконувати роботи у строки встановлені договором (п. п. 5.3.1 Договору).

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. п. 8.1, 8.3 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання в`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торговою промисловою палатою.

Згідно з п. 10.5 Договору істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. ч. 4, 5 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі .

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині оплати до повного виконання зобов`язань (п. 9.1 Договору).

Судом встановлено, що сторонами було підписано та скріплено їх печатками Календарний план робіт (Додаток № 1 до Договору № П/Т-181082/НЮ від 15.06.2018), відповідно до якого початком робіт є момент підписання Договору, а датою закінчення робіт є 31.08.2018.

Також, сторонами було підписано та скріплено їх печатками Зведений кошторис роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: Реконструкція системи опалення будівель ВП Локомотивне депо Гребінка м. Гребінка, вул. Локомотивна 2 (Додаток № 2 до Договору № П/Т-181082/НЮ від 15.06.2018) та Завдання на проектування роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: Реконструкція системи опалення будівель ВП Локомотивне депо Гребінка м. Гребінка, вул. Локомотивна 2 (Додаток № 3 до Договору № П/Т-181082/НЮ від 15.06.2018), які є невід`ємною частиною Договору № П/Т-181082/НЮ від 15.06.2018, про що зазначено в п. 11.1 цього договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно виконав зобов`язання за договором №П/Т-181082/НЮ від 15.06.2018, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 48384,24 грн. та штраф у розмірі 28461,32 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо було укладено договір № П/Т-181082/НЮ від 15.06.2018, відповідно до якого підрядник зобов`язується за завданнями замовника виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: Реконструкція системи опалення будівель ВП Локомотивне депо Гребінка м. Гребінка, вул. Локомотивна 2, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх відповідно до умов даного Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору строк здачі робіт за договором визначається календарним планом робіт, що становить невід`ємну частину Договору (додаток №1).

Судом було встановлено, що сторони підписали та скріпили їх печатками Календарний план робіт (Додаток № 1 до Договору № П/Т-181082/НЮ від 15.06.2018), відповідно до якого початком робіт є момент підписання Договору, а датою закінчення робіт є 31.08.2018.

Разом з тим, роботи, передбачені Договором були виконані 28.12.2018, що підтверджується Актом прийому-передачі робіт № 11121 від 28.12.2018, тобто, з порушенням строку, визначеного календарним планом робіт, що в свою чергу і стало підставою звернення позивача до суду.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що виконання робіт у визначений договором термін було об`єктивно неможливим, оскільки відповідач звернувся до позивача з листами (зокрема листами за вих. № 0831/04 від 31.08.2018 та вих. № 0831/07 від 31.08.2018), у яких просив надати технічні умови на електропостачання об`єктів, а також продовжити терміни виконання робіт шляхом укладання додаткової угоди, оскільки строк проходження державної комплексної експертизи займає 90 календарних днів, однак, позивачем вчасно не було погоджено робочі питання від яких залежало виконання договору.

Так, суд зазначає, що пунктом 24 Завдань на проектування роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: Реконструкція системи опалення будівель ВП Локомотивне депо Гребінка м. Гребінка, вул. Локомотивна 2 (Додаток № 3 до Договору № П/Т-181082/НЮ від 15.06.2018) передбачено, що отримання необхідних технічних умов та містобудівних обмежень виконує підрядник. Узгодження проекту та отримання позитивного висновку ДП Укрдержбудекспертиза виконує підрядник. Офіційні платежі щодо узгодження проектної документації виконує підрядник.

Згідно з п. 10.5 Договору істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. ч. 4, 5 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі .

Пунктом 4 частини 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Позивач стверджує, що копії листів щодо погодження додаткового строку було отримано ним лише з відповіддю на претензію вих. № 1031/01 від 31.10.2018. Відповідачем доказів направлення зазначених листів позивачу та доказів їх отримання позивачем суду не надано.

Відтак, матеріали справи не містять доказів погодження додаткового строку на виконання робіт за договором № П/Т-181082/НЮ від 15.06.2018, або доказів виникнення обставин непереборної сили, які в свою чергу унеможливили виконання робіт за договором у встановлений строк, з огляду на що, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором № П/Т-181082/НЮ від 15.06.2018 є обґрунтованими.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як передбачено положеннями частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 31.08.2018 по 27.12.2018 включно (119 днів), однак, враховуючи, що строком закінчення робіт за договором є 31.08.2018, а датою фактичного виконання робіт є 28.12.2018, період за який нараховується пеня становить 118 днів (з 01.09.2018 по 27.12.2019 включно).

Зробивши перерахунок пені за період, що становить 118 днів, враховуючи, що вартість робіт складає 406590,23 грн., суд зазначає, що стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 47977,65 грн., відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 48384,24 грн підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 47977,65 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, враховуючи, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язань понад 30 днів, суд зазначає, що розрахунок позивача є обґрунтованим, тому, позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 28461,32 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код: 31445803) на користь Акціонерного товариства Українська Залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код: 40075815) пеню у розмірі 47977 (сорок сім тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн 65 коп., штраф у розмірі 28461 (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят одну) грн 32 коп. та судовий збір у розмірі 1910 (одна тисяча дев`ятсот десять) грн 84 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева