Ухвала

від 12.05.2020 по справі 910/11853/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розстрочення виконання судового рішення

м. Київ

12.05.2020Справа №910/11853/19

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" пророзстрочення виконання судового рішення у справі №910/11853/19 за позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" простягнення 76 845,56 грн.

Суддя Бойко Р.В. Представники учасників господарського процесу в судове засідання 05.05.2020 не з`явилися, у зв`язку з чим суд вирішив за можливе розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" про розстрочення виконання судового рішення в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/11853/19 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" про стягнення 76 845,56 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020, у справі №910/11853/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" на користь Акціонерного товариства "Українська Залізниця" пеню у розмірі 47 977,65 грн., штраф у розмірі 28 461,32 грн. та судовий збір у розмірі 1 910,84 грн.

12.03.2020 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

17.04.2020 через відділ діловодства суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/11853/19.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" мотивована тим, що у зв`язку з запровадженням в Україні карантинних заходів та встановленням ряду заборон, які сприяють збитковій діяльності підприємства, відповідач позбавлений можливості своєчасно виконувати свої зобов`язання, в тому числі за судовими рішеннями. А тому, звертаючись до суду із даною заявою, відповідач просив суд розстрочити виконання судового рішення по справі №910/11853/19 від 04.03.2020 на 11 платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 у справі №910/11853/19 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" про розстрочення виконання судового рішення призначено на 05.05.2020.

05.05.2020 засобами електронної пошти від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли пояснення, в яких стягувач заперечує проти задоволення заяви боржника, у зв`язку з тим, що заявником не надано жодних підтверджуючих документів про зупинення його діяльності або про її збитковість, а також на підтвердження наявності форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), що ускладнюють або взагалі унеможливлюють виконання судового рішення не надано відповідний сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою.

В судове засідання 05.05.2020 стягувач та боржник явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про розгляд заяви були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку представників стягувача та боржника в судове засідання 05.05.2020 та скорочені строки, встановлені ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення (протягом 10 днів), суд вважає за можливе розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання судового рішення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити та розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Положення ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, ухвала про розстрочення виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право розстрочити виконання рішення суду.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду боржник посилається на запровадження карантинних заходів та встановлено ряд заборон в Україні, які призвели до збиткової діяльності підприємства, зв`язку з чим боржник був змушений призупинити свою діяльність.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012. Конституційного суду України по справі №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12. Конституційного суду України по справі №11-рп/2012).

Аналогічну позицію наведено в рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 по справі №1-7/2013.

Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, то обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення по справі №910/11853/19, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) на всій території України запроваджено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №338-р від 25.03.2020 (зі змінами) "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 22.05.2020.

12.03.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020, у справі №910/11853/19 видано наказ про примусове виконання судового рішення.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 набрало законної сили напередодні запровадження карантину, а наказ на примусове виконання рішення у даній справі було видано в той же день, що і запроваджено карантин в Україні (12.03.2020), а відтак у суду відсутні підстави вважати, що подання боржником заяви про розстрочення виконання рішення є спробою уникнути виконання рішення з формальних підстав.

Положеннями пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни введено низку заборон, які, зокрема, поширюються на боржника.

Варто відзначити, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" неодноразово подавало клопотання про відкладення судових засідань в інших судових справах, які перебувають на розгляді Господарського суду міста Києва, мотивовані запровадженням карантину в Україні, вказуючи на винятковість таких обставин.

Режим надзвичайної ситуації, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2, на думку суду, є надзвичайною подією, яка унеможливлює здійснення господарської діяльності у звичайному режимі, що свідчить про наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, через які істотно ускладнюється виконання судового рішення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо".

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Щодо заперечень стягувача про ненадання боржником доказів, які б підтверджували обставини зупинення його діяльності або її збитковості, суд зазначає, що запровадження в Україні карантинних заходів та встановлення ряду заборон, які негативно впливають на здійснення господарської діяльності багатьох підприємств, є загальновідомою обставиною, яка не підлягає доказуванню.

Крім того, судом також враховано, що предметом стягнення за рішенням від 11.11.2019 у справі №910/11853/19 є штрафні санкції, які позивач просив застосувати до відповідача за допущення прострочення виконання останнім своїх негрошових зобов`язань. Тобто, такі кошти не є очікуваними для стягувача в рамках виконання спірних господарських зобов`язань за договором, а тому розстрочення їх отримання жодним чином не змінює те, на що стягувач очікував вступаючи у договірні правовідносини з боржником.

Оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що розстрочення виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану сторін.

За приписами ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

В свою чергу, що за змістом поданої заяви боржник просить суд розстрочити виконання судового рішення по справі №910/11853/19 від 04.03.2020 на 11 платежів.

Зі змісту поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" заяви вбачається, що в прохальній частині заявник помилково зазначив дату судового рішення, яке просив розстрочити, вказавши дату постанови Північного апеляційного господарського суду. Однак, суд вважає, що така технічна помилка (04.03.2020 замість 11.11.2019) не змінює змісту та суті вимог заявника.

Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

При цьому, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, але розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, враховуючи дату ухвалення рішення суду - 11.11.2019 та положення ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, у суду наявні правові підстави розстрочити зазначене рішення не більше як на шість місяців, а саме - до 11.11.2020.

При цьому, приймаючи до уваги середньо-статистичні показники тривалості виконавчого провадження з виконання рішень суду, суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення на півроку рівними платежами сприятиме дотриманню справедливого балансу між інтересами сторін, який, зокрема, полягає у можливості боржника виконати свої зобов`язання перед стягувачем без ризику банкрутства (обумовленого рядом обмежень у здійсненні господарської діяльності під час дії карантину, а відтак і зменшенням (відсутністю) доходів). Натомість розстрочення рішення суду надасть можливість стягувачу у нетривалий проміжок часу одержати виконання від боржника рішення суду без ускладнень, які можуть виникнути у разі погіршення фінансового становища відповідача, яке в свою чергу може призвести до його банкрутства.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" підлягає частковому задоволенню в частині розстрочення виконання судового рішення на шість місяців.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 86, 232, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №910/11853/19 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №910/11853/19 щодо стягнення на користь Акціонерного товариства "Українська Залізниця" пені у розмірі 47 977,65 грн., штрафу у розмірі 28 461,32 грн. та судового збору у розмірі 1 910,84 грн. до 11.11.2020 зі сплатою боргу згідно наступного графіку:

- до 11.06.2020 - 13 058,30 грн.;

- до 11.07.2020 - 13 058,30 грн.;

- до 11.08.2020 - 13 058,30 грн.;

- до 11.09.2020 - 13 058,30 грн.;

- до 11.10.2020 - 13 058,30 грн.;

- до 11.11.2020 - 13 058,31 грн.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Суддя Р.В. Бойко