Рішення

від 22.10.2019 по справі 478/300/19

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/300/19 Провадження № 2/478/158/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 року. смт Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Іщенко Х.В.,

при секретарі Луговській А.І.,

за участю відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом фермерського господарства Мир до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та усунення перешкод в користуванні майном,-

В С Т А Н О В И В:

Голова фермерського господарства Мир - ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив: визнати недійсним договір оренди земельної частки (паю), укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано 11.12.2012 року за №501, згідно сертифікату МК № НОМЕР_1 , усунути перешкоди фермерському господарству Мир (далі ФГ Мир ) (ідентифікаційний код 30451287) в користуванні земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823681100:06:000:0048, площею 4,1469 га, що знаходиться на території Веселобалківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, право оренди якої зареєстровано 13.04.2018 року, номер запису про інше речове право: 25823400, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) не чинити перешкод у користуванні зазначеною земельною ділянкою до закінчення строку дії речового права та стягнути на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 4823681100:06:000:0048, площею 4,1469 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Веселобалківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, що підтверджується даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4804472602018 від 28.02.2018 року. 21.03.2018 року між ОСОБА_2 та ФГ Мир укладено договір оренди землі №4/2018-ОЗ на 10 років та право оренди 13.04.2018 року зареєстровано державним реєстратором Казанківської РДА - Слободанюком В.О., номер запису про інше речове право: 25823400. Після реєстрації права оренди, орендована земельна ділянка була засіяна позивачем насінням соняшнику. В кінці травня 2018 року ОСОБА_1 перекультивував посіви соняшнику. За вказаним фактом Казанківським ВП 13.06.2018 року було відкрито кримінальне провадження за №12018150240000406. Свої дії ОСОБА_1 мотивував наявністю договору оренди земельної частки (паю), який було укладено між ним та ОСОБА_2 , зазначений договір за №501 було зареєстровано 11.12.2012 року термін оренди 49 років. Позивач вважає зазначений договір нікчемним тому, що після отримання 01.12.2009 року ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку, сертифікат на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 від 10.06.1996 року втратив свою силу, втратили силу і всі угоди, які укладені після 01.12.2009 року і ґрунтуються на зазначеному сертифікаті. На підставі зазначеного позивач просив задовольнити його вимоги.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи та ухвалення рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав та висловив заперечення проти позову, в яких зазначив, що користується спірною земельною ділянкою на підставі укладеного з ОСОБА_2 договору.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та висловив заперечення проти позову, в яких зазначив, що уклав договір оренди землі з ОСОБА_1 З ФГ Мир договір оренди землі не укладав, підписав папери, думаючи, що вони стосуються його працевлаштування до ФГ Мир . Папери підписував в стані алкогольного сп`яніння, не читаючи їх. Також, відповідач ОСОБА_2 надав суду письмові пояснення.

Суд, заслухавши пояснення відповідачів та дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов залишити без задоволення, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 27.11.2004 року державним нотаріусом Казанківської державної нотаріальної контори - Саяпіною І.Г., зареєстрованого в реєстрі за №1491, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 успадкували від ОСОБА_5 право на земельну частку (пай), розміром 9,29 в умовних кадастрових гектарах, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_4 002110.

ОСОБА_2 , є власником земельної ділянки площею 4.1469 га, сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823681100:06:000:0048, яка розташована на території Веселобалківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, на підставі Державного акту від 01.12.2009 ЯИ 42310, що підтверджується даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-4804472602018 від 28.02.2018 року.

Згідно договору оренди земельної частки (паю), укладеного 16.11.2012 року та зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) відділом Держкомзему у Казанківському районі за №501 від 11.12.2012 року, ОСОБА_2 передає в оренду ОСОБА_1 , земельну частку (пай) розміром 4,645 умовних кадастрових гектарів, терміном на 49 років, що підтверджується актом прийому-передачі об`єкта оренди.

Згідно договору оренди землі за №4/2018-ОЗ , укладеного 21.03.2018 року, ОСОБА_2 надає, а ФГ Мир приймає в строкове платне користування на 10 років земельну ділянку площею 4,15 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823681100:06:000:0048. Право оренди 13.04.2018 року зареєстровано державним реєстратором Казанківської РДА - Слободанюком В.О., номер запису про інше речове право: 25823400, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Вирішуючи даний спір суд враховує наступні положення чинного законодавства України.

Згідно ст.12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Суд же, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та роз`яснює у випадку необхідності їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій. Згідно ст.13 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Крім того, згідно ст.81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п.1 ч.1 ст.11 ЦК України .

За змістом ст.792 ЦК України , майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст.2 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 року за № 161- ХІV , відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених ЗК України , цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч.1 ст.6 Закону України Про оренду землі ).

Статтею 93 ЗК України та ст.1 Закону України Про оренду землі визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст.626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст.16 Закону України Про оренду землі , укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до положень ст.14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України , волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а відповідно до частини четвертої цієї статті правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

У відповідності до ч.2 ст.207 ЦК України , правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.2 ст.631 ЦК України , договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України ).

Відповідно до статі 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України , відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Закон України Про оренду землі є спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі.

Відповідно до положень ст.ст. 18 , 20 Закону України Про оренду землі у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, станом на 16.11.2012 року, укладений договір оренди землі підлягав державній реєстрації, договір оренди землі набирав чинності після його державної реєстрації.

Факт державної реєстрації договору оренди, згідно пунктів 12-13 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 , мав бути засвідчений підписом уповноваженої особи і печаткою уповноваженого органу державної влади або місцевого самоврядування, а також підтверджений занесенням відповідного запису до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Згідно договору оренди земельної частки (паю), укладеного 16.11.2012 року та зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) відділом Держкомзему у Казанківському районі за №501 від 11.12.2012 року, ОСОБА_2 передав в оренду ОСОБА_1 , земельну частку (пай) розміром 4,645 умовних кадастрових гектарів, терміном на 49 років, що підтверджується актом прийому-передачі об`єкта оренди.

ОСОБА_2 , як власник зазначеної земельної ділянки, в судовому засіданні підтвердив та не заперечував, що 16.11.2012 року уклав договір оренди належної йому земельної ділянки з ОСОБА_1 терміном на 49 років. Зазначений договір зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) відділом Держкомзему у Казанківському районі за №501 від 11.12.2012 року. Умови договору оренди ОСОБА_1 не порушувались, претензій, як орендодавець, до ОСОБА_1 , як орендаря, він не має.

Належних та допустимих доказів відсутності волевиявлення учасника правочину від 16.11.2012 року орендодавця ОСОБА_2 на його укладення взагалі, та не встановлення істотних умов правочину, позивачем суду не надано. Натомість, ОСОБА_2 , як власник зазначеної земельної ділянки, в судовому засіданні підтвердив, що з ФГ Мир договір оренди землі не укладав, підписав папери, думаючи, що вони стосуються його працевлаштування до ФГ Мир . Папери підписував в стані алкогольного сп`яніння, не читаючи їх.

Наявність дійсного договору оренди з іншим орендарем та зареєстроване право оренди на спірну ділянку фактично призводе до одночасної дійсності двох договорів оренди та, відповідно, права кожного з двох орендарів на спірну ділянку, що не вирішить спору про право оренди та не забезпечить захисту чи відновлення порушеного права позивача (постанови КГС від 30.01.2019 №902/576/17, від 23.01.2019 №902/619/17).

Таким чином позивач, зазначивши відповідачем по справі власника земельної ділянки, який в свою чергу підтвердив дійсність укладення договору оренди з ОСОБА_1 (відповідачем 2), а дійсність укладення договору з позивачем заперечив, обрав неефективний спосіб захисту права, викладений у позовній заяві, що є підставою для відмови в задоволенні вимог.

Отже, позовні вимоги щодо визнання недійсними договору оренди землі і похідні від них (усунення перешкод в користуванні майном) не можуть підлягати до задоволення, оскільки правові підстави для визнання недійсним договору оренди землі - відсутні.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

Керуючись ст.ст.141, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову фермерського господарства Мир до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та усунення перешкод в користуванні майном - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем віднести на його рахунок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне судове рішення складено 01.11.2019 року.

Суддя: