Ухвала

від 10.03.2020 по справі 478/300/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 березня 2020 року

м. Київ

справа №478/300/19

провадження № 61-3194ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 січня 2020 року в цивільній справі за позовом Фермерського господарства Мир до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі та усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23 січня 2020 року рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2019 року скасовано. Визнано недійсним спірний договір оренди земельної ділянки та усунено перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

14 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 січня 2020 року , в якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Частиною третьою статті 4 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року №460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Даний закон набрав чинності 08 лютого 2020 року. Касаційна скарга надіслана засобами поштового зв`язку 14 лютого 2020 року, тобто, після набрання чинності вказаним законом, а відтак під час вирішення питання про прийняття даної касаційної скарги до розгляду суду слід керуватися положеннями процесуального законодавства, чинного станом на день подання касаційної скарги.

Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.

Для касаційних скарг, поданих після 08 лютого 2020 року, законодавцем встановлений новий порядок подання та підстави звернення особи з касаційною скаргою до суду.

Право на касаційне оскарження та підстави касаційного оскарження судових рішень визначені положеннями статті 389 ЦПК України.

Цивільний процесуальний закон містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги, за умови дотримання яких касаційна скарга може бути прийнята судом касаційної скарги до розгляду (стаття 392 ЦПК України).

Зокрема, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У даній справі ОСОБА_1 оскаржує в касаційному порядку постанову суду, право на касаційне оскарження якої передбачене пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України судові рішення підлягають касаційному оскарженню виключно у таких випадках:

1. якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2. якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3. якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4. якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Так заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, проте, не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оскільки неоформлена відповідно до вимог, встановлених процесуальним законодавством для касаційної скарги.

Відтак, скаржнику для усунення недоліків, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень. Тобто, заявнику слід чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги .

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

За правилами частини першої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що виконання вищезазначеної судом умови щодо оформлення касаційної скарги необхідне для подальшого розгляду касаційної скарги Верховним Судом.

Крім того, за подання касаційної скарги не сплачений судовий збір.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До касаційної скарги долучено оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1800 грн.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

За правилами частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позовна заява, подана до суду у 2019 році, містила вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні майном.

Відповідно до статті 4 даного закону в редакції, чинній на момент звернення з позовом, за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору дорівнює 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про державний бюджет на 2019 рік станом на 01 січня 2019 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1972 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3842 грн (1972х2=3842).

За правилами статті 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору дорівнює 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги.

Таким чином, за подання касаційної скарги на судове рішення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 7684 грн.

З урахуванням суми сплаченого судового збору у розмірі 1800 грн скаржнику необхідно доплатити 5884 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд.055) .

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не сплачений судовий збір та касаційна скарга за формою та змістом не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 січня 2020 року залишити без руху .

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Калараш