Ухвала

від 12.11.2019 по справі 552/5438/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/5438/19

Провадження № 1-кс/552/3964/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , адвоката- ОСОБА_4 , розглянувши клопотання начальника третього відділу РКП СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Начальник третього відділу РКП СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області майор податкової міліції ОСОБА_3 звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором про накладення арешту на майно.

Своє клопотання обґрунтовуючи тим, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області розслідується кримінальне провадження №42019170000000043 від 23.04.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та інші невстановлені особи організували та надавали ФОП ОСОБА_8 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) та іншим суб`єктам господарської діяльності послуги по незаконному переміщенню товарно-матеріальних цінностей через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Такі дії зазначених осіб спричинили несплату митних та інших обов`язкових платежів до Державного бюджету в особливо великих розмірах. Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 сприяють умисному ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах суб`єктам господарської діяльності реального сектору економіки.

Крім цього, встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_8 , перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та користуючись при здійсненні фінансово-господарської діяльності послугами афілійованого суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Мода Торг» (код ЄДРПОУ 42361747), власником та службовою особою якого є батько ОСОБА_8 ОСОБА_9 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ), а також перевищивши річний ліміт доходу під час здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року, ухилився від сплати єдиного податку в сумі 2 775 000 грн. та за період з 01.01.2019 року по 31.08.2019 року податку на додану вартість у сумі 8 333 333 грн., всього на загальну суму 11 108 333 грн., що є особливо великим розміром.

В ході досудового розслідування встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_8 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та користуючись при здійсненні фінансово-господарської діяльності послугами афілійованого суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Мода Торг» (код ЄДРПОУ 42361747), власником та службовою особою якого є батько ОСОБА_8 ОСОБА_9 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ), а також перевищивши річний ліміт доходу під час здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року, ухилився від сплати єдиного податку в сумі 2 775 000 грн. та за період з 01.01.2019 року по 31.08.2019 року податку на додану вартість у сумі 8 333 333 грн., всього на загальну суму 11 108 333 грн., що є особливо великим розміром.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_8 є фактичним власником торгівельної мережі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яка позиціонує себе в якості всеукраїнської мережі мультибрендових магазинів одягу і взуття та здійснює діяльність під однойменною торгівельною маркою. Магазини вказаної мережі розташовані в місті Києві, а також на території Полтавської, Сумської, Київської та Житомирської областей.

Проведеними заходами встановлено, що одяг та взуття, які реалізовуються у вказаній торгівельній мережі, завозяться (імпортуються) із країн Європейського Союзу та Китаю та розмитнюються по заниженій митній вартості з використанням підконтрольного СГД ТОВ «Мода Торг» (код ЄДРПОУ 42361747, м. Київ, засновником та службовою особою є ОСОБА_9 ). В подальшому, ввезений товар реалізовується через мережу магазинів з торгівельною націнкою 100%, документально ж його реалізація відображається з мінімальною торговою націнкою на підконтрольних ОСОБА_8 фізичних осіб-підприємців.

Ввезені на митну територію речі реалізовуються через підконтрольну ОСОБА_8 торгівельну мережу «TARDI OUTLET» без відображення по бухгалтерському та податковому облікам як за готівку із застосуванням нефіскальних касових апаратів, так і з використанням еквайрінгу «Райфайзен Банк Аваль» та платіжної системи «Приват 24». Одяг та взуття, які не реалізувалися в роздрібній торгівельній мережі та неліквідний товар реалізовуються через «інтернет-магазини» «Kasta», «LeBoutique», «Rozetka», готівкові кошти від реалізації яких в подальшому передаються ОСОБА_8 без відображення даних операцій по бухгалтерському та податковому обліках.

Одяг та взуття, який реалізовується у вказаних вище магазинах без відображення по бухгалтерському та податковому обліках, завозиться з країн Європейського Союзу (Італія, Німеччина, країни Балтії, тощо) через територію Польщі та ввозиться на митну територію України вантажним автомобільним транспортом групою осіб, які на замовлення ОСОБА_8 , використовуючи власні корупційні зв`язки, організували незаконне переміщення товарів через пункт пропуску «Шегині», який входить до складу митного посту «Мостиська» Львівської митниці ДФС з приховуванням від митного контролю та як наслідок без сплати обов`язкових митних платежів. Встановлено, що вказані громадяни на території Польщі в с.Медика Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства використовують склад №89 (розміщений поруч з адресою 37-732 Медика 405А), на якому здійснюють розфасування отриманого товару від постачальників з країн Європейського Союзу. Із вказаних складських приміщень для подальшого незаконного переміщення через державний кордон у пункті пропуску «Шегині» товар транспортується до складських приміщень, розташованих на території Мостиського району Львівської області.

В подальшому, із вказаних складських приміщень відбувається завантаження транспортних засобів замовників продукції, при цьому на товар надаються фальсифіковані товарно-супровідні документи, а транспортні засоби опломбовуються з метою унеможливлення перевірки його кількості та якості під час транспортування до складу замовника. Крім цього, відправлення товару здійснюється із використанням кур`єрських служб доставки вантажів.

10.10.2019 року на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 03.10.2019 року проведено обшук житлових приміщень та надвірних споруд за адресою реєстрації та місця проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти в іноземній та національній валюті в загальній сумі 287 044 (двісті вісімдесят сім тисяч сорок чотири) доларів США, 221 980 (двісті двадцять одна тисяча дев`ятсот вісімдесят) євро, 7 190 (сім тисяч сто дев`яносто) польських злотих та 36 000 (тридцять шість тисяч) гривень.

11.10.2019 року зазначені грошові кошти визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.

Так, встановлено, що ОСОБА_5 працює на посаді начальника сектору кадрового забезпечення Яворівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області та відповідно до ЗУ «Про запобігання корупції» є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та зобов`язаний декларувати власний майновий стан відповідно до даного Закону, де відображати достовірні відомості.

Так, відповідно до декларації, поданої за звітний період 2018 року останнім задекларовано готівкових коштів, отриманих у спадщину від померлого батька сумі 200,0 тис. Євро, 150,0 тис. дол. США, готівкові кошти в сумі 740,0 тис.грн., 10,0 тис. Євро, 10,0 тис. дол. США. Дана сума грошових коштів є значно меншою тієї, яка була виявлена та вилучена в ході проведеного обшуку. В той же час, в 2017 році останнім задекларовано готівкових коштів у власності батька в сумі: 300,0 тис.грн., 20,0 тис.дол. США, 15,0 тис. Євро., яка є значно меншою навіть порівняно з задекларованими в 2018 році.

Крім цього, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави отримано ухвалу про тимчасовий доступ до відомостей із центральної бази за формою 1-ДФ про суми виплачених доходів батьку ОСОБА_5 ОСОБА_10 за період з 01.01.1998 р. по теперішній час, згідно якої встановлено, що ОСОБА_5 фактично отримував доходи у вигляді заробітної плати з 1998 року по 2012 рік, працюючи на державних підприємствах, серед яких: Державне господарство «Мостиський», ДП «Ліктрави», при цьому загальний сукупний дохід за вказаний період у вигляді заробітної плати склав близько 60,0 тис.грн.

Також, встановлено, що батько ОСОБА_5 ОСОБА_10 з 2012 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, та перебував на спрощеній системі оподаткування та відповідно до законодавства як платник податків декларував та подавав до органу Державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку податкові декларації як ФОП. Так, відповідно до даних декларацій ОСОБА_10 офіційно декларує дохід в сумі: в 2014 році 97,2 тис.грн., в 2015 р. 118,2 тис.грн, в 2016 р. 131,6 тис.грн., в 2017 р. 123,4 тис.грн. Сукупний дохід останнього в період 2014-2017 років склав 470,4 тис.грн.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Адвокат ОСОБА_4 з клопотанням не погодився та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення слідчого, адвоката, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до положень ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2ст.170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2ст.170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2ст.170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2ст.170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В обґрунтування необхідності накладення арешту слідчий вказав, що вище зазначені речові докази та наявні інші матеріали кримінального провадження в своїй сукупності підтверджують причетність ОСОБА_5 до незаконного переміщення товарно-матеріальних цінностей через митний кордон України.

Разом з тим в судовому засіданні встановлено і дану обставину не заперечували сторони судового процесу, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області розслідується кримінальне провадження №42019170000000043 від 23.04.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Крім того, вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України не дають слідчому судді підстав для накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_5 .

Також судом встановлено, що нормою ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримі¬нально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В даному випадку, органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення за ч.З ст.212 КПК України, тобто умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів.

Відповідно, речовим доказом (відповідно до ст.98 КПК України), в даному провадженні можуть бути матеріальні об`єкти, які були знаряддям ухилення від сплати податків, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема подія ухилення від сплати податків, час, місце, спосіб, форма вини, мотив, вид і розмір шкоди та інше..(ст.91 КПК України).

В свою чергу, вилучені під час обшуку грошові кошти не являються зна¬ряддям вчинення кримінального правопорушення за ст.212 КК України, не зберегли на собі його сліди, та не містять жодних відомостей які повинні, відповідно до вимог КПК Уркаїни, встановлюватись під час досудового розслідування щодо умисного ухилення від сплати податків.

Необхідно зазначити, що слідчий у своєму клопотанні не зазначає з якою метою необхідно накласти арешт на грошові кошти, та не надає будь-якого пояснення щодо можливості використання вилучених грошових коштів як доказів у даному кримінальному провадженні, що відповідно до ст.173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні даного клопотання.

Частиною 5 статті 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснених на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Частиною 6 статті 173 КПК України встановлено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий, суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

В судовому засідання було встановлено, що слідчий після проведення обшуку не звертався до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, вилучені під час обшуку, а тому в силу ст.169 КПК України, ч.5 ст.171 КПК України вони підлягають негайному поверненню особі, у якої їх було вилучено.

Отже, аналізуючи всі надані докази слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 170-171 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити начальнику третього відділу РКП СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про накладення арешту.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1