Постанова

від 12.11.2019 по справі 138/434/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/434/19

Провадження № 22-ц/801/2120/2019

Категорія: 22

Головуючий у суді 1-ї інстанції Лисенко Т. Ю.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Войтка Ю.Б.,

суддів Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 червня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Лисенко Т.Ю. у м. Могилів-Подільський Вінницької області, зі складенням його повного тексту 26 червня 2019 року,

у справі № 138/434/19 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки з незаконного володіння,

встановив:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес (далі - СТОВ Прогрес ) про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що згідно з договором оренди землі б/н від 01.12.2016 ОСОБА_2 передала СТОВ Прогрес в оренду земельну ділянку площею 2,4107 га, кадастровий номер 0522686800:01:000:0267, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, що належить ОСОБА_2 на праві власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 18.10.1999. Строк дії вказаного договору становить 25 років.

15.12.2016 державним реєстратором Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Тавалікою О.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32949751 та здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки згідно з вказаним вище договором оренди.

Разом з тим, ОСОБА_2 , яка є матір`ю позивача, померла ще 25.07.2009 і не могла бути стороною вказаного вище договору оренди. За таких підстав відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України представник позивача просив визнати недійним договір оренди землі б/н від 01.12.2016 щодо земельної ділянки площею 2,4107 га, кадастровий номер 0522686800:01:000:0267, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, сторонами якого вказані ОСОБА_2 та СТОВ Прогрес . Також просив скасувати проведену на підставі даного договору державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки, здійснену 15.12.2016 державним реєстратором Могилів-Подільської районної державної адміністрації Тавалікою О.М. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32949751 від 15.12.2016).

Крім того, позивач є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 і 02.02.2018 зареєструвала право власності на спірну земельну ділянку, яку успадкувала після смерті матері. Представник позивача вважає, що внаслідок визнання договору оренди землі недійсним подальше використання відповідачем належної позивачу земельної ділянки є незаконним, а тому відповідно до статей 387, 388 ЦК України просив суд витребувати з незаконного володіння СТОВ Прогрес на користь позивача спірну земельну ділянку.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 червня 2019 року позов задоволено частково.

Позов ОСОБА_1 до СТОВ Прогрес в частині заявленої вимоги про скасування державної реєстрації задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,4107 га, кадастровий номер 0522686800:01:000:0267, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, здійснену на підставі договору оренди землі б/н від 01 грудня 2016 року державним реєстратором Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Тавалікою Ольгою Миколаївною, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 грудня 2016 року, індексний номер 32949751.

У позові ОСОБА_1 до СТОВ Прогрес в частині заявлених вимог про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки з незаконного володіння - відмовлено.

Стягнуто з СТОВ Прогрес на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в сумі 768 грн. 40 коп.

Судові витрати у виді судового збору в сумі 1536 грн. 80 коп. покладено на ОСОБА_1

Додатковим рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 31 липня 2019 року стягнуто з СТОВ Прогрес на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2561 грн 33 коп.

Судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5122 грн 66 коп. покладено на ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі представник відповідача СТОВ Прогрес Кравчук С.А. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки відповідач категорично не погоджується з таким рішенням.

Апеляційна скарга мотивована тим, що виходячи з норм чинного законодавства, яке діяло на момент прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора про реєстрацію іншого речового права оренди, державним реєстратором Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Тавалікою О.М. вимоги чинного законодавства не порушено, рішення прийняте у відповідності до процедури та порядку, визначених Законом України № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 з наступними змінами.

Окрім того, при аналізі матеріалів витребуваної реєстраційної справи, суд неправильно встановив, що представником СТОВ Прогрес Пинзарем І.В. подана заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на спірну земельну ділянку, оскільки підставою прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за позивачем, стали подані ним заява про державну реєстрацію іншого речового права оренди та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із кадастровим номером 0522686800:01:000:0267 за № НВ-0505449142016 від 01.12.2016, виданий відділом Держгеокадастру у Могилів-Подільському районі Вінницької області. Даний факт підтверджується відповіддю державного реєстратора Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Таваліки О.М. № 48/12-20 від 15.07.2019, а також зазначено в рішенні Вінницького окружного адміністративного суду Вінницької області по справі №802/1122/18-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до державного реєстратора Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Таваліки О.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - СТОВ Прогрес про визнання протиправним та скасування рішень.

В даному випадку, державний реєстратор при прийнятті рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди за СТОВ Прогрес допустив описку в прийнятому рішенні, а саме, вказавши рік укладення договору замість 2015 - 2016. СТОВ Прогрес звернувся до державного реєстратора Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Таваліки О.М. із заявою про виправлення цієї помилки, яка на підставі останньої у відповідності до вимог статті 26 Закону України № 1952-ІV внесла зміни до запису та виправила описку.

Представник позивача ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зазначив, що Законом України № 1952-ІV розмежовано права, які підлягають реєстрації, а саме, державна реєстрація права власності та речових прав, похідних від такого права, зокрема право оренди (суборенди) земельної ділянки. Відповідно до норм частини третьої статті 10 Закону України № 1952-ІV, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав та документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що реєстрація права оренди земельної ділянки за договором оренди землі, укладеним 01.12.2015 між ОСОБА_2 та СТОВ Прогрес та із одночасною реєстрацією права власності за фізичними особами, державним реєстратором проведено без дотримання вимог чинного законодавства, внаслідок чого порушено законні права та інтереси позивача.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з вимогами статті 327 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН від 18.10.1999 ОСОБА_2 передана у приватну власність земельна ділянка площею 2,41 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Згідно з договором оренди землі б/н від 01.12.2015 ОСОБА_2 передала СТОВ Прогрес в строкове платне володіння та користування земельну ділянку площею 2,4107 га, кадастровий номер 0522686800:01:000:0267, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно з копією Свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.02.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 139, ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,4107 га, кадастровий номер 0522686800:01:000:0267, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. Право власності позивача на дану земельну ділянку 02.02.2018 зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до загальних положень цивільно-процесуального законодавства суд повинен з`ясувати обставини, які пов`язані саме з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини. При цьому факти підстави позову, які підведені під гіпотезу певної норми матеріального права, вказують на юридичну природу спірних правовідносин, що являються предметом позову.

Позивач повинен зазначити і довести підставу позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов`язує свою матеріально-правову вимогу.

Якщо позовні вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог, то такі вимоги мають розглядатися в одному провадженні, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою.

Звертаючись до суду із позовом, позивач посилалася на те, що оспорений договір оренди ОСОБА_2 не укладала та не підписувала, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, тому висловлювати своє волевиявлення на укладення правочину не могла. Просила правочин визнати недійсним, оскільки волевиявлення учасника правочину має бути вільним, відповідати його внутрішній волі (ст. 203 ЦК України). З підстав недійсності правочину просила скасувати його державну реєстрацію та витребувати земельну ділянку з незаконного володіння відповідача.

Натомість, суд першої інстанції вдався в дослідження обставин, що лежать за межами підстави позову, тобто в дослідження того, чи дотримався державний реєстратор порядку вчинення реєстраційних дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Так, враховуючи, що позивачем та його представником не доведений факт існування договору оренди землі б/н від 01.12.2016, а також те, що визнання договору недійсним у разі його нікчемності законом не передбачено, суд прийшов до висновку, що в позові в частині вимоги про визнання недійним договору оренди землі б/н від 01.12.2016 слід відмовити.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки нікчемність такого правочину не встановлена законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).

Статтею 208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі.

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Частиною першою статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Судом було встановлено, а відповідачем не спростовано того, що оспорюваний договір оренди землі б/н від 01.12.2012, укладений від імені ОСОБА_2 , нею не підписувався, отже зазначений договір був укладений без волевиявлення ОСОБА_2 , а тому даний договір є недійсним на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України (аналогічного висновку дійшов й Верховний Суд в постанові № 624/694/16-ц від 14.02.2018р.)

Висновки суду про те, що ОСОБА_2 не підписувала оспорюваний договір оренди землі базуються на наступному.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи примірнику Договору, датою його укладання зазначена 01.12.2016.

Однак, як встановлено судом, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Отже, оспорюваний правочин було складено після припинення правоздатності ОСОБА_2 , а тому зазначена особа не могла бути стороною вказаного договору і не могла підписати спірний договір оренди землі.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично-значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення.

Суд першої інстанції вказав на те, що позивачем та його представником не доведений факт існування договору оренди землі б/н від 01.12.2016, проте до такого висновку суд прийшов з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Судом встановлено, що у ОСОБА_1 був відсутній примірник оскаржуваного договору, а про існування такого договору позивач дізналася з інформаційної довідки № 112755270 від 04.02.2018.

Проте судом встановлено, що договір б/н від 01.12.2016, про який йдеться в позовні заяві ОСОБА_1 , є договором б/н від 01.12.2015 за учасниками, предметом і за умовами цих договорів.

Суд першої інстанції формально підійшов до вирішення спору, оскільки в даному випадку, державний реєстратор при прийнятті рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди за СТОВ Прогрес допустив описку в прийнятому рішенні, а саме, вказавши рік укладення договору замість 2015 - 2016.

За змістом статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК України. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК України.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 28.03.2018 (справа № 755/16157/15-ц).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном таке введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно або усунення обмежень в його користуванні (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Апеляційний суд прийшов до висновку, що право ОСОБА_1 підлягає поновленню в обраний нею спосіб, а саме шляхом визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі, витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідача, а також скасування державної реєстрації вказаного договору оренди землі.

З огляду на вказане не можуть вважатися законними й обґрунтованими висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову та відсутність правових підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 01.12.2015 та витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

Згідно з п. 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене апеляційна скарга відповідача підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 141, п. в п. 4 частини першої статті 382 ЦПК України, апеляційний суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Позивач понесла наступні витрати: 2 305, 20 грн. судового збору за подання позову, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 684,00 грн.

Зважаючи на те, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес задовольнити частково .

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 червня 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 31 липня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки з незаконного володіння задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 01 грудня 2015 року, сторонами якого зазначено ОСОБА_2 та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Прогрес щодо земельної ділянки кадастровий номер 0522686800:01:000:0267, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,4107 га, що розташована на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 0522686800:01:000:0267, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,4107 га, що розташована на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, здійснену на підставі договору оренди землі б/н від 01 грудня 2015 року державним реєстратором Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Тавалікою Ольгою Миколаївною, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 грудня 2016 року, індексний номер 32949751.

Витребувати з незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес на користь ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0522686800:01:000:0267, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,4107 га, що розташована на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес (код ЄДРПОУ 03731721) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати у виді судового збору в сумі 2 305 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 к., а також судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 к.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 15 листопада 2019 року.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді І. В. Міхасішин

І. М. Стадник