Постанова

від 04.11.2019 по справі 545/619/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/619/18 Номер провадження 22-ц/814/89/19Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л.І. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бондаревської С.М.,

суддів: Дорош А.І., Кривчун Т.О.,

секретар - Зеленська О.І.

за участю представника позивача - адвоката Мирка Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2018 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства МТБ Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмети іпотеки за іпотечними договорами, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство МТБ Банк звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначало, що 19 червня 2008 року між ВАТ Морський транспортний банк (правонаступником якого є ПАТ МТБ Банк ) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00007/FP6, відповідно до умов якого позивач надав останньому кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у сумі 260 343 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 13% і терміном погашення до 06 травня 2024 року включно.

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, ОСОБА_1 уклав з позивачем договір іпотеки № 00420-СР6 від 19 червня 2008 року, згідно з яким в іпотеку банку передано житловий будинок з господарськими побудовами загальною площею 207,4 кв. м та земельну ділянку площею 0,15 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

25 квітня 2012 року ОСОБА_1 уклав з позивачем іпотечний договір, яким передав в іпотеку власне майно, а саме нежитлові приміщення в АДРЕСА_2 .

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, утворилась заборгованість за кредитом та відсотками у розмірі 326 381,99 доларів США, а також заборгованість за пенею у розмірі 1 213 683,04 грн.

На підставі викладеного, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмети іпотеки: Ѕ частину житлового будинку, загальною площею 207,4 кв. м з усіма приналежностями, складовими частинами, невіддільними поліпшеннями та внутрішніми системами нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 5324085207: 07:001:0020, цільового призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1 ; Ѕ частину нежитлового приміщення, загальною площею 103,6 кв. м, з усіма приналежностями, складо-вими частинами, невіддільними поліпшеннями та внутрішніми системами нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_1 ;

та на Ѕ частину житлового будинку, загальною площею 207,4 кв. м, з усіма при-належностями, складовими частинами, невіддільними поліпшеннями та внутрішніми системами нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0,15 га за кадастровим номером 5324085207:07:001:0020 за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1 Ѕ частину нежитлового приміщення, загальною площею 103,6 кв. м, з усіма приналежностями, складовими частинами, невіддільними поліп-шеннями та внутрішніми системами нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_2 .

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2018 року позов ПАТ МТБ Банк - задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №00420-СР6 від 19 черв-ня 2008 року та Іпотечним договором від 25 квітня 2012 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №00007/FР6 від 19 червня 2008 року, укладеного Відкритим акціонерним товариством МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК , правона-ступником якого було Публічне акціонерне товариство МАРФІН БАНК , а з 05 березня 2018 року правонаступником за всіма правами та обов`язками являється Публічне акціонерне товариство МТБ БАНК та ОСОБА_1 у розмірі 326 381,99 доларів США та 1 213 683,04 грн., а саме на:

Ѕ частину житлового будинку, загальною площею 207,4 кв. м., з усіма приналеж-ностями, складовими частинами, невіддільними поліпшеннями та внутрішніми системами нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2017 року по справі №545/4172/16-ц;

Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 5324085207:07:001:0020, цільового призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1 , котра належить ОСОБА_1 на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2017 року по справі № 545/4172/16-ц;

Ѕ частину нежитлового приміщення, загальною площею 103,6 кв. м., з усіма прина-лежностями, складовими частинами, невіддільними поліпшеннями та внутрішніми систе-мами нерухомого майна, відповідно до п. 1.2. іпотечного договору, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , котрі належать ОСОБА_1 на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2017 року по справі №545/4172/16-ц;

Ѕ частину житлового будинку, загальною площею 207,4 кв. м, з усіма приналеж-ностями, складовими частинами, невіддільними поліпшеннями та внутрішніми системами нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 котрий належить ОСОБА_2 на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2017 року по справі № 545/4172/16-ц;

Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 5324085207:07:001:0020, цільового призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1 , котра належить ОСОБА_2 на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2017 року по справі № 545/4172/16-ц;

Ѕ частину нежитлового приміщення, загальною площею 103,6 кв. м, з усіма прина-лежностями, складовими частинами, невіддільними поліпшеннями та внутрішніми системами нерухомого майна, відповідно до п. 1.2. іпотечного договору, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , котрі належать ОСОБА_2 на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2017 року по справі №545/4172/16-ц.

Ухвалено звернення стягнення на предмет іпотеки здійснювати шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - незалежним експертом, на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження та Закону України Про іпотеку . Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з даним судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позову.

На апеляційну скаргу ОСОБА_1 свій відзив надало Публічне акціонерне товариство МТБ Банк , у якому, спростовуючи доводи апелянта, просило апеляційну скаргу - відхилити, а рішення районного суду - залишити без змін.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи присутній представник позивача, відповідачі, будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в судове засідання не з`явилися.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 19 червня 2008 року між ВАТ Морський транспортний банк (правонаступником якого є ПАТ МТБ Банк) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00007/FP6, відповідно до умов якого позивач надавйому кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у сумі 260 343 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 13% річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом та зі сплатою комісії за надання кредиту 0,5 % від суми кредиту і терміном погашенням до 06 травня 2016 року включно.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 00420-СР6 від 19 червня 2008 року, згідно з яким в іпотеку банку передано житловий будинок з господарськими побудовами загальною площею 207,4 кв. м та земельну ділянку площею 0,15 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1. Договору іпотеки, предметом цього договору є надання Іпотеко-давцем в іпотеку нерухомого майна та земельної ділянки зазначеного в п. 7 цього договору в забезпечення виконання власних зобов`язань перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотеко-держатель має право в разі невиконання Іпотекодавцем зобов`язань, зазначених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.

Згідно з пунктом 23 Договору іпотеки №00420-СР6 від 19 червня 2008 року, Іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог за кредитним договором і за цим договором, яке виникає у Іпотекодержателя у випадку невиконання (часткового виконання) Іпотекодавцем своїх зобов`язань перед Іпотекодержателем за Кредитним договором, у випадку невиконання (часткового виконання) Іпотекодавцем своїх зобов`язань за даним договором та в інших випадках, передбачених цим договором.

Згідно з іпотечним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ Марфін Банк від 25 квітня 2012 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №00007/FP6 від 19 червня 2008 року із всіма додатковими угодами до ОСОБА_1 в іпотеку банку передано нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору, за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальника по всіх наданих позичальнику траншах за кредитом. Перелічені вище, а також всі інші умови кредитного договору іпотекодавцю добре відомі, повністю зрозумілі і він погоджується з ними. Іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих іпотекодержателю внаслідок порушення позичальником умов кредитного договору чи порушення іпотекодавцем умов цього договору, інші вимоги, що визначаються на момент фактичного задоволення.

Згідно п. 4.1. іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку порушення позичальником будь-яких зобов`язань, що випливають з кредитного договору або порушення іпотекодавцем умов цього договору.

Відповідно до п. 4.2. іпотечного договору, у разі порушення кредитного договору та/або умов цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та позичальнику письмову вимогу про усунення порушення.

За умовами п. 4.3. іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі цього договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду. Іпотекодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв`язку з тим, що відповідачами не виконувались умови кредитного договору позивач звернувся до суду з позов про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 31 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 04 травня 2017 року, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ "МАРФІН БАНК" заборгованість за Кредитним договором №00007/FР6 від 19 червня 2008 року, що складається із заборгованості за кредитом у сумі 205 976,54 доларів США, заборгованості за відсотками у сумі 120 405,45 доларів США; заборгованості за пенею у сумі 1 213 683,04 грн., а також судові витрати /а.с. 29-31, 32-35/.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з правової позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі №73цс13, викладеній у Постанові від 04 березня 2013 року, згідно якої наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно.

Окрім цього, судом встановлено, що відповідно до рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2017 року, залишеного без змін ухвалою апеля-ційного суду Полтавської області від 10 серпня 2017 року, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства МАРФІН БАНК про поділ майна подружжя та визнання права власності на нерухоме майно; поділено по Ѕ частині та визнано за кожним з подружжя право власності на Ѕ частину нерухомого майна, що набуте спільно під час шлюбу: житлового будинку в Полтавському АДРЕСА_1 , загальною площею 207,4 кв. м; земельної ділянки загальною площею 0,15 га в АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5324085207:07:001:0020; нежитлового приміщення, загальною площею 102,4 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року рішення Полтавського районного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 10 серпня 2017 року по справі №545/4172/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ПАТ МТБ Банк , про поділ майна подружжя та визнання права власності на нерухоме майно - залишено без змін.

Судом першої інстанції встановлено, вбачається з наявних у справі доказів, що 12 лю-того 2018 року Банком направлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги щодо погашення заборгованості у якому попередили відповідачів про порушення умов кредитного договору, договору іпотеки та про те, що у разі невиконання зазначеної вимоги протягом 30 днів, Банком буде розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок загальною площею 207,4 кв. м. та земельна ділянка площею 0,15 га, що розташовані в АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення в АДРЕСА_2 , однак відповідачами вказані вимоги проігноровано /а. с. 40, 41 т. 1/.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунованості, з огляду на те, що вимоги банку відповідачами добровільно не виконані, заборгованість за кредитним договором - не сплачена.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку", в редакції чинній на час вирішення спору, у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

За змістом ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень ст. 589 ЦК України у разі не виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотеко-держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

За нормами ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 Закону визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.2. Іпотечного договору від 25 квітня 2012 року та п. 26 Іпотечного договору від 19 червня 2008 року, у разі порушення кредитного договору та/або умов цього Договору, Іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Встановивши, що 12 лютого 2018 року Банком направлялись вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо погашення заборгованості, з одночасним попередженням відповідачів про порушення умов кредитного договору, договору іпотеки та про те, що у разі невиконання зазначеної вимоги протягом 30 днів, Банком буде розпочато процедуру звернення стягнення на предмети іпотеки, а також факт ігнорування відповідачами вказаних вимог Банку, - районний суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ МТБ БАНК .

При цьому, оцінивши тривалість порушення відповідачами виконання зобов`язань за кредитним договором, зокрема з 2014 року, та, визначившись, що забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, не суперечить загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини забезпечення виконання зобов`язання, а також врахувавши загальні засади цивільного законодавства: справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті З ЦК України), - суд правомірно, вказавши на наявність правових підстав, задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

За нормами ч. 1 ст. 39 Закону України Про іпотеку , у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин № 5 від 30 березня 2012 року, резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК.

Зокрема, у ньому в обов`язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Резолютивна частина судового рішення, яке є предметом апеляційного оскарження, відповідає зазначеним вимогам.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішенням суду порушено норми Закону України Про охорону дитинства , - не можуть бути підставою для його скасування, оскільки предметом позову являється звернення стягнення на предмет іпотеки, що ґрунтується на нормах Закону України Про іпотеку , позов не стосується виселення або зняття з реєстраційного обліку в жилому будинку малолітніх дітей. Більше того, як вбачається з матеріалів справи, на час укладення договору іпотеки малолітні діти не проживали та не були зареєстровані в будинку. Всупереч умовам договору іпотеки, з боку позичальника вчинені дії стосовно їх реєстрації з метою перешкоджання іпотекодержателю здійснювати дії стосовно реалізації такого майна.

Твердження апелянта щодо неправомірності рішення суду в частині звернення стягнення на майно, належне за рішенням суду ОСОБА_2 - не є обґрунтованим з огляду на норми ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку", в редакції чинній на час вирішення спору, згідно яких, у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи право-наступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Бондаревська С.М.

Судді: Дорош А.І.

Кривчун Т.О.