Постанова

від 11.11.2019 по справі 11/101

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2019 р. Справа № 11/101

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,

Суддів: Галушко Н.А., Матущак О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача - Биркович О.І .

від відповідача (скаржника) - Волошин Л.Я.

розглянувши апеляційну скаргу Воловецької районної ради, б/н від 30 серпня 2019 року

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 21 серпня 2019 року (підписана 28.08.2018 року), суддя Ремецькі О .Ф.

про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 11/101

за позовом Фізичної особи - підприємця Олашина Василя Степановича, м. Ужгород

до відповідача Воловецької районної ради, смт. Воловець, Воловецький район, Закарпатська область

про стягнення 161 586 грн.

в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21 серпня 2019 року у справі №11/101 відмовлено у задоволенні заяви Воловецької районної ради про визнання наказу Господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2019 року у справі №11/101 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду мотивована тим, що наказ Господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2019 року у справі №11/101 видано судом на виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 10 березня 2010 року та з урахуванням висновків, викладених у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2018 року у цій справі. Судом встановлено, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 10 березня 2010 року не відповідає вимогам, які характеризують виконавчий документ.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Воловецька районна рада звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 21 серпня 2019 року у справі №11/101 та прийняти нове рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2019 року у справі №11/101. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції помилково вказав у оскаржуваній ухвалі про те, що остання не підлягає оскарженню, чим надав перевагу іншій стороні у справі. Крім того, зазначає, що мирова угода є виконавчим документом та не потребує видачі на її виконання судового наказу. Посилаючись на ст.328 ГПК України, апелянт просить визнати наказ у цій справі таким, що не підлягає виконанню, а також просить зупинити виконання спірного наказу.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2019 року (головуючий суддя Дубник О.П., судді: Галушко Н.А. та Матущак О.І.) відкрито апеляційне провадження у справі №11/101 за апеляційною скаргою Воловецької районної ради на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 21 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року розгляд апеляційної скарги призначена на 23 жовтня 2019 року.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Дубник О.П., розпорядженням керівника апарату суду №978 від 22 жовтня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл апеляційної скарги у справі №11/101.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 жовтня 2019 року справу №11/101 розподілено колегії суддів: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), Галушко Н.А. та Матущак О.І.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2019 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 11 листопада 2019 року, у зв`язку із зміною складу суду, про що було невідомо позивачу.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 21 серпня 2019 року у справі №11/101 та прийняти нове судове рішення, яким задоволити заяву позивача та визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2019 року у цій справі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 18 жовтня 2019 року). Зокрема, зазначав, що ухвала суду від 10 березня 2010 року, якою затверджено мирову угоду, боржником так і не виконана, поряд з тим, така не містить усіх реквізитів виконавчого документа, відтак, судом правомірно видано наказ, який підлягає обов`язковому виконанню.

У відповіді на відзив (б/н від 05.11.2019 року) Воловецька районна рада також посилається на судові рішення у справі №5008/650/2012, якими встановлено, що мирова угода затверджена ухвалою суду у цій справі, яка є виконавчим документом. Вважає помилковою видачу місцевим господарським судом спірного наказу.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10 березня 2010 року у справі №11/101 за позовом ФОП Олашина В.С. до Воловецької районної ради про стягнення 161 586 грн., затверджено мирову угоду, за умовами якої Воловецька районна рада зобов`язалась сплатити ФОП Олашину В.С. 155 327 грн. боргу до 01 квітня 2010 року та відшкодувати судові витрати, а саме: 1 615 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 7 675 грн. витрат на правову допомогу адвоката. При цьому, ФОП Олашин В.С. відмовився від стягнення інфляційних витрат, трьох відсотків річних, а також частково (в розмірі 50%) відмовився від відшкодування понесених ним витрат на правову допомогу адвоката по даному процесу в сумі 7 675 грн.

Відтак, за умовами мирової угоди, відповідач зобов`язався сплатити позивачу 164 853 грн. - до 01 квітня 2010 року.

02 червня 2010 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області відкрито виконавче провадження №19526639 з виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 10 березня 2010 року у справі №11/101 та надано боржнику строк - до 09 червня 2010 року для добровільного виконання виконавчого документа.

Постановами старшого державного виконавця від 23 червня 2010 року та від 13 серпня 2010 року на боржника накладено штрафи (340 грн. та 680 грн. - відповідно).

27 грудня 2010 року виконавче провадження №19526639 зупинено на підставі п.1 ч.1 ст.38 ЗУ Про виконавче провадження , у зв`язку з поданням до Господарського суду Закарпатської області заяви про зміну способу й порядку виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05 січня 2011 року у справі №11/101 задоволено заяву Головного управління юстиції у Закарпатській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби про зміну способу і порядку виконання ухвали суду від 10.03.2010 року. Змінено спосіб і порядок виконання ухвали суду від 10.03.2010 року шляхом стягнення з Воловецької районної ради (смт. Воловець, вул. Пушкіна, 8, код: 22094438) на користь Олашина Василя Степановича ( АДРЕСА_1 , код: НОМЕР_1 ) суми 155327 грн. основного боргу, а також 1615 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 7675 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу адвоката.

14 січня 2011 року постановою державного виконавця поновлено виконавче провадження з виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 10 березня 2010 року у справі №11/101.

26 січня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 485,30 грн.

Поряд з тим, 26 січня 2011 року державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04 лютого 2011 року у справі №11/101 задоволено заяву Воловецької районної ради про відстрочку виконання ухвали суду від 10.03.2010 року у справі №11/101 строком на 6 місяців та відстрочено виконання вказаної ухвали до 21 липня 2011 року.

Постановою державного виконавця від 15 лютого 2011 року зупинено виконавче провадження №19526639, зважаючи на надану судом відстрочку виконання ухвали суду.

01 серпня 2011 року виконавче провадження №19526639 поновлено.

31 серпня 2011 року державним виконавцем звернено стягнення на кошти на рахунках боржника, з приводу чого винесено постанови про арешт коштів боржника.

23 вересня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження (відсутність у боржника майна), однак вказана постанова скасована постановою начальника ППВР ВДВС ГУЮ від 02 листопада 2011 року та винесено постанову про відновлення виконавчого провадження (ч.1 ст.51).

З цих підстав ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03 листопада 2011 року у справі №11/101 припинено розгляд скарги ФОП Олашина В.С. на дії органу ДВС щодо повернення виконавчого документа стягувачу.

Поряд з тим, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2011 року у справі №11/101 скасовано ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05 січня 2011 року та відмовлено в задоволенні заяви Головного управління юстиції у Закарпатській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби про зміну способу і порядку виконання ухвали суду від 10.03.2010 року.

29 грудня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (п.11 ч.1 ст.49 ЗУ Про виконавче провадження ), оскільки виконати рішення без участі боржника неможливо, з огляду на що виконавче провадження закінчено, а виконавчий документ - повернено до суду, що його видав.

Зважаючи на наведені вище обставини, ФОП Олашин В.С. звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Воловецької районної ради про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення з відповідача 169 798,59 грн. боргу та 4 954,59 грн. - 3% річних.

Так, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08 серпня 2012 року у справі №5008/650/2012 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Воловецької районної ради на користь ФОП Олашина В.С. 164 853 грн. по укладеній мировій угоді (в тому числі 155 327 грн. борг та 9 526 грн. у відшкодування судових витрат), частково суму 3% річних - 4 659,81 грн. та 1 560 грн. - у часткове відшкодування сплаченого судового збору. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 січня 2013 року у справі №5008/650/2012 рішення Господарського суду Закарпатської області від 08 серпня 2012 року скасовано в частині задоволення позову. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 4 659,81 грн. - 3% річних. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 164 853 грн. - припинено. В решті рішення залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 23 травня 2013 року у справі №5008/650/2012 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 січня 2013 року залишено без змін.

В подальшому ФОП Олашин В.С звернувся до Господарського суду Закарпатської області з заявою про зміну порядку виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 10.03.2010 року у справі №11/101 в частині зобов`язання Воловецької районної ради сплатити на користь фізичної особи-підприємця Олашина В.С. суми 164853,00 грн. з добровільного на примусовий та видачу судового наказу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11 березня 2016 року у справі №11/101 (яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 травня 2016 року) відмовлено в задоволенні заяви ФОП Олашина В.С. про зміну порядку виконання мирової угоди у справі №11/101. Судові рішення мотивовані тим, що зміна порядку виконання виконавчого документа можлива лише в межах строку для пред`явлення такого документа до виконання.

У травні 2018 року ФОП Олашин В.С. звернувся до Господарського суду Закарпатської області з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та просив суд: поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого документу - ухвали Господарського суду Закарпатської області від 10 березня 2010 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03 липня 2018 року у справі №11/101 відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Олашин Василя Степановича про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа (мирової угоди) від 10.03.2010 року у справі №11/101.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2018 року змінено мотивувальну частину ухвали Господарського суду Закарпатської області від 03 липня 2018 року у справі №11/101. У вказаній постанові судом встановлено, що ухвала про затвердження мирової угоди не містить всіх реквізитів як виконавчий документ, а саме: не зазначено строку пред`явлення її до виконання, як обов`язкового реквізиту виконавчого документа.

Поряд з тим, у червні 2018 року ФОП Олашин В. С. звернувся до місцевого господарського суду із скаргою на дії ДВС про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, однак, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29 липня 2019 року закрито провадження з розгляду вказаної скарги.

Одночасно, 18 липня 2019 року ФОП Олашин В.С. звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про видачу наказу на виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 10 березня 2010 року у справі №11/101.

19 липня 2019 року місцевий господарський суд видав наказ на примусове виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 10 березня 2010 року у справі №11/101 про стягнення з Воловецької районної ради на користь приватного підприємця Олашина Василя Степановича суму боргу 155 327 грн. та судові витрати, а саме: державне мито в сумі 1 615 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. та витрати на правову допомогу адвоката 7 675 грн.

26 липня 2019 року Воловецька районна рада подала до місцевого господарського суду заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2019 року у справі №11/101. Заява мотивована тим, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 10 березня 2010 року про затвердження мирової угоди у справі №11/101 є виконавчим документом, відтак, винесення додатково наказу на її виконання є неправомірним.

Відповідно до ч.1 ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч.2 ст.328 ГПК України).

Заявник вважає, що спірний наказ видано судом помилково, оскільки ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.

Відповідно до ст.115 ГПК України (в редакції, чинній на момент винесення ухвали про затвердження мирової угоди) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно з ч.2 ст.3 ЗУ Про виконавче провадження (чинного на момент затвердження мирової угоди) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

В силу положень ст.19 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції від 16.02.2010 року) у виконавчому документі повинні бути зазначені: зокрема, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з ухвали Господарського суду Закарпатської області від 10 березня 2010 року у справі №11/101, якою затверджено мирову угоду, така (ухвала) не містить даних щодо строку пред`явлення вказаної ухвали, як виконавчого документа, до виконання, у зв`язку з чим, відхиляються доводи заявника, що зазначена ухвала є виконавчим документом та відповідає вимогам, що ставляться до виконавчих документів . Вказане встановлено також у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2018 року у цій справі.

Поряд з цим, судом встановлено, що з часу затвердження мирової угоди, за умовами якої Воловецька районна рада зобов`язалася сплатити до 01 квітня 2010 року ФОП Олашину В.С. - 164 853 грн., і до моменту видачі судом першої інстанції наказу у цій справі (19 липня 2019 року) районною радою не виконано добровільно обов`язку щодо сплати заборгованості, відтак, підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - відсутні.

Статтею 326 ГПК України (чинним на цей час) передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

При цьому, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Право на виконання судового рішення є невід`ємною гарантією відновлення порушеного права позивача та складовою судового захисту його прав.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 10 березня 2010 року у справі №11/101, якою затверджено мирову угоду, підлягає обов`язковому виконанню, а порушене право ФОП Олашина В.С. на отримання коштів підлягає захисту, шляхом видачі наказу на виконання вказаної ухвали.

Одночасно, колегія суддів не знайшла підстав для зупинення виконання за наказом Господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2019 року у справі №11/101, яке (виконання) здійснюється Управлінням державної казначейської служби України у Воловецькому районі Закарпатської області, у зв`язку з чим, клопотання скаржника з цього приводу не підлягає задоволенню.

Щодо зазначення судом в оскаржуваній ухвалі, що остання не підлягає оскарженню, то колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ч.4 ст.328 ГПК України ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (п.23).

Відтак, ухвала Господарського суду Закарпатської області від 21 серпня 2019 року у справі №11/101, винесена за результатами розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку, при цьому, зазначення судом в оскаржуваній ухвалі протилежного, не може бути підставою для скасування ухвали та не вплинуло на можливість заявника реалізувати своє право на апеляційне оскарження такої ухвали, що підтверджується ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2019 року, якою відкрито апеляційне провадження у справі №11/101 за апеляційною скаргою Воловецької районної ради на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 21 серпня 2019 року.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання наказу Господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2019 року у справі №11/101 таким, що не підлягає виконанню, у відповідності до ст.328 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Слід зазначити, що скаржниками не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, відтак, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Судовий збір, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.255, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 328 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 21 серпня 2019 року у справі №11/101 залишити без змін, а апеляційну скаргу Воловецької районної ради - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 18 листопада 2019 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Матущак О.І.