Ухвала

від 18.11.2019 по справі 904/1169/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18.11.2019 м.Дніпро Справа № 904/1169/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі

головуючого судді: Іванова О.Г. - доповідач

перевіривши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 року, ухвалене колегією суддів у складі: головуючий Петренко Н.Е., судді, Мілєва І.В., Бєлік В.Г., повний текст якого складений 23.10.2019, у справі №904/1169/19

за позовом Українсько-Болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖИ", м. Дніпро

до відповідача-1: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

відповідача-2: Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі філії "Центр охорони здоров`я" Структурного підрозділу "Дніпропетровська клінічна лікарня на залізничному транспорті", м. Дніпро

про стягнення заборгованості 101 938,42 грн., з яких: переплата у сумі 72124,73 грн., 3 % річних у сумі 5038,85 грн., інфляційні втрати у сумі 24 774,84 грн. (за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3223-ОД від 10.10.2008)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 року у справі №904/1169/19 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖИ" переплату за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3223-ОД від 10.20.2008 у сумі 72 124,73 грн.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖИ" 3 % річних у сумі 5038,85 грн., інфляційні втрати у сумі 24 774,84 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та матеріалам справи, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, суд вважає необхідним залишити її без руху, з огляду на наступне.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, пунктом 2 частини 3 цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру заявник має сплатити 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2019 року - 1921 гривні, з 1 липня - 2007 гривня, з 1 грудня - 2102 гривня. При цьому, визначальним для сплати судового збору є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом саме на 01 січня календарного року.

Згідно матеріалів справи, Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з бюджету переплати за договором оренди в сумі 72 124,73 грн, 3% річних в сумі 5038,85 грн, інфляційні втрати в розмірі 24 774,84 грн, всього в розмірі 101 938,42 грн., з яких вірно обчислений та сплачений судовий збір в сумі 1921 грн за платіжним дорученням № 728 від 21.03.2019 (а.с.17, т.1).

Таким чином, за подання апеляційної скарги апелянт мав сплатити судовий збір у сумі 1921,00грн х 150%= 2881,50 грн. за наступними реквізитами Центрального апеляційного господарського суду:

Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку (IBAN): UA988999980000034318206082003

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

Наявність відомчої ознаки: "82" Апеляційні господарські суди

Відповідачем-1 (скаржником) вказаний судовий збір сплачений не був, відповідних доказів апеляційна скарга не містить, як і відсутнє посилання на наявність таких доказів у додатку до апеляційної скарги, натомість, окремим додатком заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що Регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях є бюджетною організацією та сплату судового збору здійснює через Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, а фінансування та матеріально-технічне забезпечення Фонду здійснюється за рахунок коштів державного бюджету; відповідно до виписки Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на рахунку Регіонального відділення по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", по якому здійснюється оплата судового збору, кошти відсутні.

В той же час, скаржник зауважує, що відповідно до п. 3.3 постанови Пленуму від 21.02.2013 №7 Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Згідно п. 3.4 постанови Пленуму від 21.02.2013 №7 Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Аналіз вказаної правової норми дає підстави зазначити, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб`єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб`єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору, відносяться лише фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянт не є фізичною особою, а предмет позову не становить захист вище перелічених категорій прав, отже, зазначена норма Закону до скаржника не може бути застосована; крім того, підстави, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки.

При цьому посилання скаржника на п.3.3, 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" суд вважає хибним, оскільки вказані роз`яснення стосувались редакції ст.8 Закону України "Про судовий збір", до внесення в неї змін, якими був зменшений перелік осіб, яким може бути надано відстрочення (розстрочення) сплати судового збору або звільнено від такої сплати, а також Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла до 15.12.2017.

Суд зауважує, що нормами Господарського процесуального кодексу України (в ред. з 15.12.2017) не передбачене право суду прийняти скаргу та в подальшому стягнути належний до сплати за її подачу судовий збір з апелянта.

Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та сплатити судовий збір у сумі 2881,50 грн.

У разі, якщо відповідач-1 не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України.

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 у справі №904/1169/19 (колегія суддів у складі: головуючий Петренко Н.Е., судді, Мілєва І.В., Бєлік В.Г.) залишити без руху.

2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: сплатити судовий збір у сумі 2881,50 грн.

3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/

Головуючий суддя О.Г. Іванов