Ухвала

від 12.03.2020 по справі 904/1169/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/1169/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Українсько-Болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙНДЖИ

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020

у справі № 904/1169/19

за позовом Українсько-Болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙНДЖИ (далі - ТОВ ЕЙНДЖИ , скаржник)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Фонд);

до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Дніпра (далі - Управління)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Центр охорони здоров`я Структурного підрозділу Дніпропетровська клінічна лікарня на залізничному транспорті (далі - АТ Українська залізниця ),

про стягнення заборгованості 101 938, 42 грн., з яких: 72 124,73 грн. - переплата, 5 038,85 грн. - 3% річних та 24 774,84 грн. - інфляційні втрати (за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 10.10.2008 №12/02-3223-ОД),

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ЕЙНДЖИ 25.02.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 904/1169/19, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 у справі № 904/1169/19 залишити в силі.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ ЕЙНДЖИ , Касаційний господарський суд доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

У березні 2019 року ТОВ ЕЙНДЖИ звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фонду та до Управління, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - АТ Українська залізниця про стягнення заборгованості 101 938,42 грн. за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 10.10.2008 №12/02-3223-ОД (далі - Договір).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір пролонговано з 01.04.2015 до моменту створення (реєстрації) Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , але не більш ніж по 28.02.2018. Оскільки 21.10.2015 відбулась реєстрація ПАТ Українська залізниця , то у жовтні 2015 закінчився строк дії договору. У серпні 2015 року змінився власник орендованого майна з Регіонального відділення Фонду на АТ Українська залізниця . Таким чином, Позивач вважає, що Фонд не мав законних підстав отримувати орендну плату за Договором через зміну власника орендованого майна, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про повернення передоплати за період з листопада 2015 року по лютий 2018 року включно на загальну суму 72 124,73 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 у справі №904/1169/19 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 рішення місцевого господарського суду скасовано повністю, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

Скасовуючи рішення суду попередньої інстанції, Центральний апеляційний господарський суд виходив з того, що оскільки право власності на спірне орендоване майно як на момент дії Договору, так і на даний час, зареєстровано за державою в особі Міністерства інфраструктури України, а, отже, право власності на спірне майно до ПАТ Українська залізниця не перейшло, орендодавцем майна за Договором і наділі виступає Регіональне відділення Фонду. А тому відсутні правові підстави вважати, що даний Договір припинив свою дію для Фонду у зв`язку із створенням АТ Українська залізниця , та як наслідок відсутні підстави для повернення коштів, сплачених на виконання умов Договору оренди.

При ухваленні оскаржуваної постанови Центральний апеляційний господарський суд врахував правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 910/10903/17, від 04.06.2019 у справі № 904/4125/18.

ТОВ ЕЙНДЖИ , не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, оскільки остання прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. А саме спірні правовідносини слід вирішувати з огляду на приписи пункту 4 частини першої статті 5 Закону України Про Фонд державного майна України , статті 1, частини першої статті 4 Закону України Про управління об`єктами державної власності , частиною першою статті 4 Закону України Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування та умовами Додаткової угоди щодо меж пролонгації Договору, оскільки підстави для заміни сторони у зобов`язанні виникли не у зв`язку зі зміною власника, а у зв`язку з вибуттям майна із сфери управління Фонду державного майна України в силу приписів Закону та у зв`язку з настанням події, до якої було укладено Договір. Також скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував у спірних правовідносинах частину четверту статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

ТОВ ЕЙНДЖИ вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та просить Суд відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 904/4125/18.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в даній справі є стягнення 101 938, 42 грн., а, отже, ціна позову у справі № 904/1169/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України .

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.

Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи у контексті судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У касаційній скарзі відсутні посилання на текст судового рішення, де заявникові незрозумілі висновки, які можна неоднозначно тлумачити і які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Також наведені скаржником доводи щодо необхідності відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 904/4125/18 та застосованого Центральним апеляційним господарським судом в оскаржуваному судовому рішенні, не знайшли свого належного правового обґрунтування.

Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі та до переоцінки доказів, які були здійсненні судом апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 Справа Леваж Престасьон Сервіс проти Франції (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Інші підстави, передбаченні статтею 293 ГПК України, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як суду права, малозначні справи, скаржником не наведені.

Враховуючи викладене, а також те, що касаційна скарга ТОВ ЕЙНДЖИ не містить доводів, зважаючи на які, суд міг би визнати, що рішення суду касаційної інстанції за наслідками розгляду цієї скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №904/1169/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Українсько-Болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙНДЖИ на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі №904/1169/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос