Постанова

від 05.02.2020 по справі 904/1169/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1169/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В. Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача : Грівковська С.О., довіреність № 369 від 15.03.2019 р., адвокат;

від відповідача-1: Загреба В.С., довіреність № 1 від 05.02.2020 р., представник;

представники відповідача-2 та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 року, ухвалене колегією суддів у складі: головуючий Петренко Н.Е., судді, Мілєва І.В., Бєлік В.Г., повний текст якого складений 23.10.2019, у справі №904/1169/19

за позовом Українсько-Болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖИ", м. Дніпро

до відповідача-1: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

відповідача-2: Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі філії "Центр охорони здоров`я" Структурного підрозділу "Дніпропетровська клінічна лікарня на залізничному транспорті", м. Дніпро

про стягнення заборгованості 101 938,42 грн., з яких: переплата у сумі 72124,73 грн., 3 % річних у сумі 5038,85 грн., інфляційні втрати у сумі 24 774,84 грн. (за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3223-ОД від 10.10.2008)

ВСТАНОВИВ:

Українсько-Болгарське товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖИ" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, яке в подальшому було замінено на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Відповідач-1, Регіональне відділення) та до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра (далі - Відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі філії "Центр охорони здоров`я" Структурного підрозділу "Дніпропетровська клінічна лікарня на залізничному транспорті" (далі АТ "Українська залізниця") про стягнення заборгованості 101 938,42 грн., з яких: переплата у сумі 72124,73 грн., 3 % річних у сумі 5038,85 грн., інфляційні втрати у сумі 24 774,84 грн. за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3223-ОД від 10.10.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір оренди пролонговано з 01.04.2015 до моменту створення (реєстрації) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", але не більш ніж по 28.02.2018. Оскільки 21.10.2015 відбулась реєстрація ПАТ "Українська залізниця", то у жовтні 2015 закінчився строк дії договору. У серпні 2015 року змінився власник орендованого майна з Регіонального відділення на АТ "Українська залізниця". Таким чином, Позивач вважає, що Відповідач-1 не мав законних підстав отримувати орендну плату за договором через зміну власника орендованого майна, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про повернення передоплати за період з листопада 2015 року по лютий 2018 року включно на загальну суму 72 124,73 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 року у справі №904/1169/19 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖИ" переплату за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3223-ОД від 10.20.2008 у сумі 72 124,73 грн.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖИ" 3 % річних у сумі 5038,85 грн., інфляційні втрати у сумі 24 774,84 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та матеріалам справи, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що законодавством не передбачено, що з початком фінансово-господарської діяльності ПАТ "Українська залізниця" до останнього переходять право власності на майно, яке передане за договором оренди. Сам факт початку діяльності цього товариства не носить правовстановлюючий характер та не є підставою, згідно з якою ПАТ "Українська залізниця" набуло право власності на спірне майно.

Зазначає, що за період з 2015 року та до лютого 2018 року договір оренди не переукладався, істотні зміни до договору щодо визначення орендної плати чи зміни орендодавця до договору не вносились. Тому, навіть якщо ПАТ "Українська залізниця" зареєструвало право власності на об`єкт оренди, яким чином мала б нараховуватись орендна плата з огляду на те, що зміни до розділу 3 договору "Орендна плата" не вносились, оскільки п. 3.6 Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% на 50%. Як і не вносились зміни щодо терміну дії договору та порядку повернення майна.

Крім того, суд першої інстанції при прийнятті рішення керувався судової практикою наданою позивачем, однак, не врахував того факту, що обставини справ, які викладено в наданих позивачем судових рішеннях, суттєво відрізняються від пред`явлених позовних вимог, оскільки в даному випадку сам позивач стверджує, що між ним та ПАТ "Українська залізниця" не укладено ані нового договору, ані додаткової угоди з новим орендодавцем.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення залишити без змін. Вважає, що господарський суд всебічно, повно об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2019 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 залишено без руху з підстав неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 (у складі колегії суддів: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), судді - Дарміна М.О., Березкіної О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 у справі № 904/1169/19; за клопотанням Позивача розгляд справи призначено в судовому засіданні на 13.01.2020.

Ухвалою суду від 13.01.2020 через неявку представника Позивача розгляд справи відкладено на 05.02.2020.

В судовому засіданні 05.02.2020 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - РВ ФДМУ по Дніпропетровській області) (орендодавець) та Українсько-Болгарським Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖИ" (орендар) укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3223-ОД від 10.10.2008 (далі - Договір).

Згідно до пункту 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 30 кв. м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кедріна, 55, на першому поверсі 3-х поверхової будівлі, що перебуває на балансі ДЗ "Дорожня клінічна лікарня ст.Дніпропетровськ ДП ПЗ" (Балансоутримувач) (далі - лікарня).

За правилами пункту 3.6 даного Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні:

- 50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі 1808,7 грн.;

- 50 % балансоутримувачу у розмірі 1808,7 грн. щомісяця не пізніше 15 числа відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Разом з тим, у пункті 3.1 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786.

У пункті 3.3 Договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Цей Договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 10 жовтня 2008 до 11.09.2009 включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органами державного пожежного нагляду та узгодження Балансоутримувача, Договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі (пункт 10.1. Договору).

Актом приймання-передачі від 10.10.2008 підтверджено передачу об`єкту оренди за Договором орендарю (арк. справи 26, том №1).

Сторонами Договору укладались додаткові угоди до нього.

Так, Додатковою угодою від 05.08.2014, пункт 3.6 Договору викладено у наступній редакції:

"Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні:

50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі 1 549,94 грн.;

50 % балансоутримувачу у розмірі 1549,94 грн. щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж".

Крім того, Додатковою угодою від 05.03.2015, пункт 10.1 доповнено абзацом 2 у наступній редакції: "Цей договір пролонговано з 01.04.2015 до моменту створення (реєстрації) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", але не більш ніж по 28.02.2018".

Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запис про проведення державної реєстрації юридичної особи Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" вчинено 21.10.2015.

У період з листопада 2015 по лютий 2018 включно, орендарем здійснювалась сплата орендних платежів у відповідності до пропорцій розподілу, зазначених у пункті 3.6 Договору, тобто 50 % проіндексованої орендної плати УБ ТОВ "ЕЙНДЖИ" щомісячно перераховувало на користь орендодавця - РВ ФДМУ по Дніпропетровській області.

У період з листопада 2015 по лютий 2018 включно, позивачем відповідачу-1 сплачено орендні платежі за Договором на загальну суму 72 124,73 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які долучені до матеріалів справи, а саме:

- № 110 від 11.11.2015 на суму 986 грн. (арк. справи 36, Том № 1);

- № 132 від 28.12.2015 на суму 2 468,73 грн. (арк. справи 37, Том № 1);

- № 142 від 26.01.2016 на суму 2 490 грн. (арк. справи 38, Том № 1);

- № 154 від 12.02.2016 на суму 2 490 грн. (арк. справи 39, Том № 1);

- № 162 від 12.03.2016 на суму 2 490 грн. (арк. справи 40, Том № 1) ;

- № 184 від 20.04.2016 на суму 2 500 грн. (арк. справи 41, Том № 1);

- № 194 від 13.05.2016 на суму 2 500 грн. (арк. справи 42, Том № 1);

- № 215 від 10.06.2016 на суму 2 500 грн. (арк. справи 43, Том № 1);

- № 229 від 11.07.2016 на суму 2 490 грн. (арк. справи 44, Том № 1);

- № 246 від 15.08.2016 на суму 2 490 грн. (арк. справи 45, Том № 1);

- № 258 від 13.09.2016 на суму 2 490 грн. (арк. справи 46, Том № 1);

- № 277 від 12.10.2016 на суму 2 490 грн. (арк. справи 47, Том № 1);

- № 308 від 06.12.2016 на суму 2 420 грн. (арк. справи 48, Том № 1);

- № 315 від 14.12.2016 на суму 2 490 грн. (арк. справи 49, Том № 1);

- № 329 від 13.01.2017 на суму 2 490 грн. (арк. справи 50, Том № 1);

- № 354 від 15.02.2017 на суму 2 515 грн. (арк. справи 51, Том № 1);

- № 363 від 14.03.2017 на суму 2 540 грн. (арк. справи 52, Том № 1);

- № 379 від 12.04.2017 на суму 2 590 грн. (арк. справи 53, Том № 1);

- № 388 від 12.05.2017 на суму 2 615 грн. (арк. справи 54, Том № 1);

- № 397 від 13.06.2017 на суму 2 650 грн. (арк. справи 55, Том № 1);

- № 410 від 12.07.2017 на суму 2 700 грн. (арк. справи 56, Том № 1);

- № 428 від 14.08.2017 на суму 2 700 грн. (арк. справи 57, Том № 1);

- № 447 від 14.09.2017 на суму 2 700 грн. (арк. справи 58, Том № 1);

- № 460 від 13.10.2017 на суму 2 750 грн. (арк. справи 59, Том № 1);

- № 470 від 13.11.2017 на суму 2 700 грн. (арк. справи 60, Том № 1);

- № 476 від 16.11.2017 на суму 1 380 грн. (арк. справи 61, Том № 1);

- № 490 від 12.12.2017 на суму 2 800 грн. (арк. справи 62, Том №1);

- № 502 від 11.01.2018 на суму 2 830 грн. (арк. справи 63, Том №1);

- № 524 від 15.02.2018 на суму 2 870 грн. (арк. справи 64, Том №1).

Відповідно пункту 2.5 Договору, у разі припинення цього Договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акту приймання-передачі, копія якого надається орендарем орендодавцю у місячний термін з дати його підписання.

28.02.2018 між орендарем та балансоутримувачем складено акт повернення державного майна, який підписаний останнім без зауважень.

Листом № 54 від 15.03.2018 позивач направив відповідачу-1 екземпляр вказаного акта повернення державного майна. Крім того, згідно до зазначеного листа, позивач попросив провести усі взаєморозрахунки по Договору шляхом складання та надання акту звірки розрахунків орендної плати станом на 28.02.2018 (арк. справи 66, Том №1). Відповіді на зазначений лист відповідач не надав.

За умовами п.10.7 Договору перехід права власності на орендоване Майно третім особам, не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого Майна (його правонаступника).

Позивач пред`явив відповідачу-1 претензію від 13.02.2019 з вимогою повернути йому переплату за оренду на загальну суму 72 124,73 грн. за період з листопада 2015 по лютий 2018 включно, додавши до даної претензії акт звіряння розрахунків від 13.02.2019. Відповіді на претензію відповідачем теж не надано.

У відповіді на претензію від 26.02.2019 № 11-11-01342 РВ ФДМГУ по Дніпропетровській області повідомило, що вимоги Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖИ" про повернення коштів за Договором є безпідставними, оскільки право власності на Майно (яке є предметом Договору) до ПАТ "Укрзалізниця" не перейшло, а орендодавцем майна за Договором (на момент його дії) було саме РВ ФДМУ по Дніпропетровській області.

Разом з тим, РВ ФДМУ по Дніпропетровській області повідомило Українсько-Болгарське товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖИ" про наявність у Товариства несплаченої заборгованості з орендної плати у сумі 73,07 грн. та пені 5,38 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" № 4442-VI (який у спірних правовідносинах є спеціальним законом порівняно з загальними нормами Цивільного кодексу України), державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу Товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу Товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу Товариства.

Отже, у даному випадку саме передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, які підтверджують перехід прав та обов`язків ДП "Придніпровська залізниця" до ПАТ "Укрзалізниця".

За інформацією Лікарні у серпні 2015 був складений акт ДП "Придніпровська залізниця" (від 03.08.2015) та Зведений передавальний акт (від 18.08.2015), відповідно до яких майно, що є об`єктом оренди за Договором, передано до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця".

Тобто, з передачею державного майна у власність ПАТ "Укрзалізниця" (до статутного капіталу господарських товариств) РВ ФДМУ по Дніпропетровській області втратило повноваження щодо передачі в оренду такого державного майна, у тому числі й майна, яке є предметом Договору.

Отже, у зв`язку з переходом права власності на майно, яке є об`єктом оренди, в силу вимог закону відбулась заміна сторони у зобов`язанні, внаслідок чого до ПАТ "Укрзалізниця" перейшли права та обов`язки Орендодавця за Договором оренди №12/02-3223-ОД від 10.10.2008 з одночасним припиненням таких прав у РВ ФДМУ по Дніпропетровській області.

Крім того, у жовтні 2015 мала місце подія, з якою пов`язаний строк дії Договору - реєстрації ПАТ "Укрзалізниця". І ці дві події у підсумку позбавили Відповідача-1 права на підставах законодавства та на умовах Договору, отримувати орендну плату за Договором.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Правовідносини сторін виникли з приводу користування державним майном за договором оренди.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно з абзацами 1, 2, 5 статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам; підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 кв.м. на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов`язки за договором оренди. Сторони можуть встановити в договорі оренди, що в разі відчуження власником об`єкта договір оренди припиняється.

Статтею 770 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Відтак, зі змісту частини 2 статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 770 ЦК України вбачається, що саме наявність нового власника майна (тобто особи, якій належить право власності на майно, а не будь-яке інше речове право) визначається в якості умови переходу прав і обов`язків орендодавця.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Відповідно до ч.1 ст. 87 Цивільного кодексу України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Відповідно до публічних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація ПАТ "Українська залізниця" відбулася 21 жовтня 2015 року.

Згідно із положеннями частини 1 статті 182 і частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухоме майно, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до положень ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка діяла з листопада 2015 року по лютий 2018 року - період переплати) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що в силу частини 3 статті 4 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", який є спеціальним законом у спірних правовідносинах у співвідношенні з нормами ЦК України, внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

Разом з тим, судом помилково не враховано того, що цією правовою нормою звільняються від державної реєстрації права власності на нерухоме майно залізничного транспорту саме правопопередники ПАТ "Українська залізниця", на базі майна яких останнє створено.

Крім того, в даному випадку законодавець вказує про відсутність необхідності саме попередньої реєстрації.

Адже в подальшому в частині 2 статті 5 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" законодавець встановлює обов`язок державної реєстрації Товариством прав на нерухоме майно, зазначаючи про те, що державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу відповідача, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця".

В цій же частині 2 статті 5 вказаного Закону уточнено, що переоформлення правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу відповідача, здійснюється протягом 2-ох років з дня державної реєстрації Товариства (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №910/10903/17).

Отже, майно, передане до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", також підлягає державній реєстрації та право власності на таке майно виникає з моменту його державної реєстрації .

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №904/4125/18.

За змістом частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, постанова Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №904/4125/18 є джерелом правозастосовчої практики в розумінні частини 4 статті 236 ГПК України та має враховуватися щодо застосування норм частини 3 статті 4, частині 2 статті 5 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Зважаючи на те, що рішення та постанови судів апеляційної інстанції не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні частини 4 статті 236 ГПК України, колегія суддів вважає безпідставними посилання господарського суду на висновки, викладені у постановах Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 у справі №904/10562/17; від 25.09.2017 у справі № 912/52/17; від 29.06.2017 у справі № 904/11348/16, на які послався господарський суд.

Крім того, викладені у зазначених вище постановах судів апеляційної інстанції оціночні судження стосуються правовідносин, що виникли з інших договорів оренди за участю іншого суб`єкта господарювання - орендаря, а в силу імперативних положень частини 7 статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Передчасними також є висновки господарського суду про те, що у серпні 2015 року відбулась зміна власника орендованого майна, внаслідок чого відбулось правонаступництво ПАТ "Українська залізниця" стосовно прав та обов`язків РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, як первісного орендодавця за аналогічними договорами оренди, що нібито підтверджується постановою Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 922/1559/17, оскільки, зміст даної постанови Верховного Суду переконливо свідчить про те, що зазначеною постановою, якою справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, в дійсності не встановлювався і в силу меж касаційного перегляду справи не міг встановлюватися конкретний момент (дата) переходу до ПАТ "Українська залізниця" прав та обов`язків РВ ФДМУ по Дніпропетровській області як первісного орендодавця за договором оренди.

Верховний Суд лише погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції про правову природу додаткового договору 12.02.2016 до договору оренди від 04.06.2010 № 4624-Н укладеного між ПАТ "Українська залізниця" та ТОВ "Імпексінвест" як такого, що є договором оренди укладеним з новим власником орендованого майна.

В той же час, фактичні обставини у справі № 922/1559/17, суттєво відрізняються від пред`явлених позовних вимог, оскільки в даному випадку між Позивачем, як Орендарем та ПАТ "Українська залізниця" не укладено ані нового договору, ані додаткової угоди з новим Орендодавцем.

Таким чином, тільки за умови проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, зазначене в передавальному акті або акті оцінки (в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), у Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - в особі філії "Центр охорони здоров`я" структурного підрозділу "Дніпропетровська клінічна лікарня на залізничному транспорті", виникне право передачі його в оренду, відчуження, тощо.

Законодавством не передбачено, що з початком фінансово-господарської діяльності ПАТ "Українська залізниця" до останнього переходить право власності на майно переданого за договором оренди. Сам факт початку діяльності товариства не носить правовстановлюючий характер та не є підставою, згідно якої останній набув право власності на спірне майно.

Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 22.02.2019, право власності на орендоване майно як на момент дії договору оренди, так і на даний час, зареєстровано за державою в особі Міністерства інфраструктури України.

Отже, право власності на майно, яке було передано за договором оренди від 10.10.2008 №12/02-3223-ОД до ПАТ "Українська залізниця" не перейшло, а орендодавцем майна за договором було Регіональне відділення.

Тому висновки суду першої інстанції щодо переходу права власності на об`єкт оренди третій особі та повернення коштів за договором оренди, є безпідставними, такими, що не відповідають вимогам законодавства та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема, довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, суд першої інстанції застосовуючи норми ст. 770 Цивільного кодексу України та положення ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" при прийнятті рішення, залишив поза увагою те, що саме наявність нового власника майна (тобто особи, якій належить саме право власності на нього, а не будь-яке інше речове право) визначається в ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в якості умови переходу прав та обов`язків орендодавця. Сама по собі реєстрація юридичної особи надає останній цивільну правоздатність, тобто здатність набувати право власності, а передавальний акт, на який посилається суд першої інстанції є лише підставою для реєстрації речових прав на орендоване майно на підставі ст. 182 Цивільного кодексу України. Однак, невірне застосування вищевказаних норм судом першої інстанції призвело до порушень процесуального права.

Також, з цих же підстав, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про те, що з моменту створення ПАТ "Українська залізниця" договір оренди №12/02-3223-ОД від 10.10.2008 припинив свою дію для РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, через що Відповідач-1 втратив статус орендодавця за вказаним договором, оскільки відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Сторонами справи не оскаржується, що після проведення 21.10.2015 державної реєстрації юридичної особи Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Позивач продовжував користуватися орендованим майном, а Орендодавець не заперечував проти цього, через що договір №12/02-3223-ОД від 10.10.2008 не припинив свою дію, а був поновленим.

Оскільки відсутні підстави для повернення коштів, сплачених на виконання договору оренди у сумі 72 124,73 грн., тобто для стягнення основної заборгованості, то відсутні й підстави для стягнення 3 % річних у сумі 5 038,85 грн., інфляційних втрат у сумі 24 774,84 грн., нарахованих позивачем на суму основної заборгованості.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення заборгованості у сумі 101 938,42 грн. є безпідставним, такими, що не підтверджуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, Центральний апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п. п. 2, 3 та 4 ст. 27 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України через відмову у задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2881,50 грн необхідно стягнути з Позивача на користь Відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 у справі № 904/1169/19 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 у справі №904/1169/19 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову Українсько-Болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖИ", м. Дніпро до відповідача-1: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, відповідача-2: Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі філії "Центр охорони здоров`я" Структурного підрозділу "Дніпропетровська клінічна лікарня на залізничному транспорті", м. Дніпро про стягнення заборгованості 101 938,42 грн., з яких: переплата у сумі 72124,73 грн., 3 % річних у сумі 5038,85 грн., інфляційні втрати у сумі 24774,84 грн. (за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3223-ОД від 10.10.2008) - відмовити.

Судові витрати за подання позовної заяви покласти на позивача.

Стягнути з Українсько-Болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖИ", м. Дніпро на користь Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро 2881,50 грн судових витрат за подання апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.02.2020.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін