Ухвала

від 14.11.2019 по справі 640/10051/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 640/10051/18 Номер провадження 11-сс/814/780/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 липня 2019 року,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст. 366 КК України

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Коростень Житомирської області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , з вищою освітою, працював на посаді головного інженера ПП «Фасад-Сервіс» та директора ТОВ «ТК Фасад-Сервіс», одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, -

відмовлено у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Згідно ухвали, слідчим управлінням ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42016221090000168, внесеному 29.08.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.1 ст.205, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, за фактом незаконного заволодіння протягом 2016-2018 років посадовими особами ПП «Фасад-Сервіс» бюджетними грошовими коштами в сумі 7 677 234 грн., виділеними на закупівлю та виконання робіт з реконструкції та будівництва майнового комплексу під ХЦПТО ДСЗ по вул. Наукова (колишня Артема), 1 в м. Дергачі Харківської області за договором підряду № Д-01 від 07.12.2016 шляхом службового підроблення офіційних документів.

27.02.2019 о 12:40 год. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст.28ч. 1 ст.366 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; у службовому підробленні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою слідчого судді Київськогорайонного суду м. Харкова від 01.03.2019 відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 1 (один) місяць 26 днів, тобто до 27.04.2019, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18.03.2019 скасовано ухвалу

слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2019 та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 з 22-00 год. до 06-00 год. наступного дня строком до 27.04.2019 та покладено обов`язки, передбачені п.п. 1,2,3,4,8 ч. 5ст. 194 КПК України.

22.04.2019 постановою першого заступника прокурора Харківської області строк досудового розслідування продовжено до п`яти місяців, тобто до 27.07.2019.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 25.04.2019 ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 25.06.2019.

Ухвалою слідчого судді Київськогорайонного суду м. Харкова від 25.06.2019, в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 відмовлено.

Підозрюваний ОСОБА_7 перебував під домашнім арештом з 18.03.2019 до 25.06.2019.

Вирішуючи клопотання слідчого, слідчий суддя вказав що стороною обвинувачення не доведено, що з початку досудового розслідування, тобто з 2016 року, ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5ст. 177 КПК України, не зменшилися та існують на даний час. Зазначає, що слідчий та прокурор посилаються на одні і ті ж обставини, а саме на міру покарання, яка у випадку визнання винуватим у вчиненні даних злочинів може загрожувати ОСОБА_7 та на суму збитків які необхідно відшкодувати. Докази на підтвердження цих обставин слідчий та прокурор подають ті ж самі, що і при обранні запобіжного заходу 18.03.2019, хоча досудове розслідування триває більше 2 років, а після пред`явлення ОСОБА_7 підозри чотири місяці, слідчий доказів на підтвердження продовження існування ризиків або з`явлення нових всупереч ч. 5ст. 132 КПК Українисуду не надав.

Окрім того, за весь час досудового розслідування та дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , останній належним чином виконував процесуальні обов`язки, дотримувався умов застосованих до нього запобіжних заходів, має соціальні зв`язки, а саме: одружений, утримує двох малолітніх дітей, раніше не судимий. Даних щодо переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та слідчого судді навіть після закінчення строку дії попереднього запобіжного заходу, не надано.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, з апеляційною скаргою звернувся прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 .

Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання із забороною залишати житло у період доби з 22 год. до 06 год. ранку.

Вказує на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 декількох кримінальних правопорушень, в тому числі особливо тяжкого та з огляду на тяжкість можливого покарання та безперешкодну можливість перетину державного кордону, вбачається ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності.

Крім того, ОСОБА_7 може бути відомо про місцезнаходження інших речових доказів, предметів, документів, які не були вилучені під час проведення слідчих дій і які останній може знищити, сховати або спотворити. Також, можливе вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень з огляду на стійкість утвореної злочинної групи, до складу якої він входив та незаконний вплив на свідків, так як він особисто знайомий з ними та іншими фігурантами даного кримінального провадження.

Вважає, що судом безпідставно не взято до уваги жодного з ризиків та необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_6 на підтримку поданої апеляційної скарги та який пояснив, що по даному кримінальному провадженню надано доступучасникам провадженнядо матеріалівдосудового розслідування; заперечення підозрюваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимогст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 2 ст.194 КПК України передбачає, що слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених уст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч.1ст.178 КПК України.

Слідчий суддя оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, дійшов до вірного висновку про відмову у його застосуванні, з чим погоджується і колегія суддів.

Так, по кримінальному провадженню № 42016221090000168, внесеному 29.08.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_7 27.02.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст.28ч. 1 ст.366 КК України.

Підозрюваному ОСОБА_7 в рамках даного кримінального провадження обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який згодом був продовжений, а саме з 18.03.2019 до 25.06.2019.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вірно встановив, що під час розгляду клопотання прокурором не надано переконливих доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених п.1.2.3.5 ч.1 ст.177 КПК України. Таких доказів не надано прокурором і під час апеляційного розгляду.

Посилання прокурора на наявність ризиків переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та/або суду та знищення, спотворення речових доказів є необґрунтованими, оскільки в матеріалах провадження відсутні дані на підтвердження порушення ОСОБА_7 , за весь час досудового розслідування, процесуальних обов`язків, покладених на нього слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а у зв`язку з тим, що проведені усі слідчі дії та матеріали провадження надані учасникам процесу для ознайомлення, ризик знищення речових доказів є неспроможним.

Слідчим суддею вірно наголошено на тому, що сторона обвинувачення протягом усього строку досудового розслідування посилається на одні і ті ж самі докази на підтвердження існування ризиків при обранні запобіжного заходу ОСОБА_7 , хоча досудове розслідування триває більше 2 років, а після закінчення дії попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту, слідчим та прокурором не надано нових доказів на підтвердження продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, як цього вимагає ч.5 ст.132 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, підстав для її скасування та зміни колегією суддів не встановлено, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 липня 2019 року, якою відмовлено у обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4