Ухвала

від 16.03.2010 по справі 10-63/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Рівненської області

УХВАЛА Іменем України

16 березня 2010 року м. Рівне

Колегія суддів апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого - Полюховича О.І.

суддів - Собіни І.М., Сачука В.І.

з участю прокурора - Рогальчука К.Л.

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

слідчого - Сінельникова Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Рівненського міського суду від 4 березня 2010 року.

Цією постановою відмовлено в задоволенні подання слідчого СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Рівне, Рівненської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, що має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. Органом досудового слідства інкримінується ОСОБА_2 те, що він 10 лютого 2010 року приблизно о 12 год. 10 хв., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, по місцю свого проживання, збув за 350 грн. гр. ОСОБА_3 наркотичний засіб „каннабіс” („маріхуана”) вагою 12 грм. Окрім того, 10 лютого 2010 року, приблизно о 12 год. 20 хв. під час проведення огляду квартири АДРЕСА_2, працівниками міліції було виявлено і вилучено пять сірникових коробок в середині яких знаходилася речовина рослинного походження вагою відповідно 1,6 грм., 1,7 грм., 1,3 грм., 1,7 грм., 1,0 грм., яка згідно висновку спеціаліста № 160 від 18.02.2010 р. відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, яку ОСОБА_2 зберігав з метою збуту.

В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить постанову суду скасувати як незаконну, а матеріали направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування апеляції прокурор вказав, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна, є підстави вважати, що останній буде перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятися від слідства та суду, продовжувати займатись злочинною діяльністю.

---

Справа № 10-63\10 головуючий в 1 -й інстанції - Вихотень К.Е.

Категорія: ст. 165-2 КПК України доповідач - Полюхович О.І.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просить постанову Рівненського міського суду від 4 березня 2010 року скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд, пояснення ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_5 про залишення апеляції без задоволення, а постанови суду без зміни, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ст. 148 КПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з ч.2 ст.148 КПК України, і його належної поведінки.

В апеляції прокурора не містяться доводів щодо незаконності постанови суду, висновок суду першої інстанції нічим не спростований і ніяких доказів щодо того, що

інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків не наведено.

Органи досудового слідства в поданні не навели достатньо переконливих підстав, які дали б можливість вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 буде намагатися ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі, займатися злочинною діяльністю. Таких доводів не надали ні під час розгляду подання судом першої інстанції та в суді апеляційної інстанції. Тому доводи апеляції в цій частині не заслуговують на увагу.

Відмовляючи в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту, суд першої інстанції правильно врахував, що обвинувачений вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся і не буде ухилятися від слідства та суду, має постійне місце проживання, одружений, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, раніше не судимий.

Таким чином, суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідив всі фактичні обставини справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення. Колегія суддів підстав для скасування постанови суду не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, - У X В А Л И Л А:

Постанову Рівненського міського суду від 4 березня 2010 року щодо відмови в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту - залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення. Головуючий:

---

Судді:

---

---