Постанова

від 16.03.2010 по справі 42/133

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 р. № 42/133

Вищий господарський суд Ук раїни у складі колегії судді в:

головуючого, судді Разводової С.С.(доповідач ),

суддів Плюшко І.А., Бернацької Ж .О.

розглянувши касаційну ска ргу кооперативу власників пр иміщень "Слово"

на постанову Київського апел яційного господарського суд у від 15.09.09р.

у справі № 42/133

за позовом АЕК "Київенерго"

до кооперативу власників п риміщень "Слово"

про стягнення 208454,94 грн.

За участю представників ст орін

від позивача Півень Д.О . дов.,

від відповідача Пелюк С.С . дов., Пресміцький О.А. па с-т, Малишко А.Н. пас-т

В С Т А Н О В И В:

Акціонерна енергопос тачальна компанія "Київенерг о" звернулася до господарськ ого суду м. Києва з позовною за явою про стягнення з Коопера тиву власників приміщень „Сл ово” заборгованості у розмір і 208.454,94 грн.

Рішенням господарс ького суду міста Києва від 05.05.2 009 року у справі № 42/133 (суддя П аламар П.І.) позов акціонерної енергопостачальної компані ї “Київенерго” задоволено, с тягнуто з кооперативу власни ків приміщень “Слово” на кор исть акціонерної енергопост ачальної компанії “Київенер го”158.655,08 грн. боргу, 42.917,73 грн. збитк ів внаслідок інфляції за час прострочення, 6.882,14 грн. три проц енти річних з простроченої с уми, 2.084,55 грн. витрат по оплаті д ержавного мита, 118 грн. витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 15.09.2009 року у справі № 42/133 (судді Євсіков О.О., Лосєв А. М., Шипко В.В.) рішення господар ського суду міста Києва від 05. 05.2009 року залишено без змін.

Не погоджуючись із рішення ми судів попередніх інстанці й, кооператив власників прим іщень "Слово" звернувся до В ищого господарського суду Ук раїни з касаційною скарго ю, в якій просить постанову Ки ївського апеляційного госпо дарського суду від 15.09.09р. скасу вати, а справу передати на нов ий розгляд до суду першої інс танції, посилаючись на поруш ення та невірне застосування судами норм матеріального т а процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши дов оди касаційної скарги, перев іривши правильність застос ування судами норм матеріал ьного та процесуального пра ва, колегія суддів Вищого го сподарського суду України в важає, що касаційна скарга пі длягає задоволенню з наступ них підстав.

Як встановлено госпо дарськими судами попередніх інстанцій, 1 вересня 2000 року м іж сторонами у справі було ук ладено договір № 510259 на постача ння теплової енергії у гаряч ій воді, відповідно до умов як ого позивач зобов' язався по стачати теплову енергію у ви гляді гарячої води для потре б опалення та гарячого водоп остачання до належного відпо відачу будинку по Русанівськ ій набережній, 12 у м. Києві, а ос танній - забезпечувати не пі зніше 10 числа місяця, наступно го за розрахунковим, сплату к оштів від населення за факти чно спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ К МДА, до 25 числа поточного міся ця оплачувати вартість тепло вої енергії, спожитої оренда рями.

Суд попередньої інстанці ї зазначив, що у період 01.02.2006 р. по 01.02.2009 р. у зв' язку з виходом з ла ду належного відповідачу теп лолічильника на строк понад 15 діб облік споживання теплов ої енергії за договором у спі рний період проводився згідн о з умовами п. 8 додатку № 2 до ць ого договору розрахунковим с пособом.

Пунктом 5.5 Договору вста новлено, що при відсутності п риладів обліку, або виходу йо го з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена Абонен ту, визначається, як виняток, р озрахунковим способом відпо відно до додатку № 1 “Обсяги по стачання теплової енергії”.

Згідно розділу 8 строк дії договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2000 р. та вважається пролонгован им на кожний наступний рік, як що за місяць до його закінчен ня про припинення договору н е буде письмово заявлено одн ією із сторін. Докази припине ння договору в матеріалах сп рави відсутні.

Суди зазначили, що розрахун ком, проведеним відповідно д о вимог чинного законодавств а та умов договору на підстав і даних особових карток (табу ляграм) споживання теплової енергії за лютий 2006-січень 2009 ро ків, довідкою про надходженн я коштів за спожиту теплову е нергію, підтверджується факт постачання позивачем відпов ідачу у цей період теплової е нергії за договором вартістю 618.128,83 грн. (визначеної за розрах унковим методом), а також опла ти відповідачем спожитої теп лової енергії у розмірі 459.473,75 гр н. В матеріалах справи відсут ні докази належної оплати за договором.

Враховуючи викладене, місц евий господарський суд, з яки м погодився суд попередньої інстанції, дійшов висновку п ро те, що з відповідача на кори сть позивача відповідно до п оложень ст.ст. 622, 625 ЦК України пі длягає стягненню 158.655,08 грн. борг у (618128,83-459473,75), 42.917,73 грн. збитків внасл ідок інфляції за час простро чення, 6.882,14 грн. три проценти річ них з простроченої суми.

Також, суд попередньої інст анції врахував посилання зая вника апеляційної скарги про те, що ним не отримана кількіс ть теплової енергії, встанов лена у договорі, зокрема у пер іод грудень 2008 року - січень 200 9 року. Згідно матеріалів спра ви, акти звіряння нарахувань за опалювальний період 2008-2009 рр . мають бути оформлені не пізн іше 20.06.2009 р. - центральне опален ня, та не пізніше 10.07.2009 р. - гаряч е водопостачання.

В свою чергу суди зазначили , що докази того, що сторонами було погоджено перерахунок о тримуваної енергії, як і дока зи того, що заявник апеляційн ої скарги звертався до суду з вимогами про здійснення так ого перерахунку в матеріалах справи відсутні.

Суди попередніх інстанцій встановили, що з 27.09.2007 р. додаток № 1 до Договору “Обсяги постач ання теплової енергії” не пе реукладався (не переглядався ), тобто теплове навантаження за договором № 510259 не змінювал ось.

За таких обставин, суд а пеляційної інстанцій зазнач ив, що відповідач не спростув ав обсягу переданої йому поз ивачем теплової енергії, виз наченого за розрахунковим ме тодом.

На думку суду попередньої інстанції, доводи відповіда ча щодо чинності тарифів, на п ідставі яких проведено нарах ування за поставлену на підс таві спірного договору тепло ву енергію, є необґрунтовани ми, оскільки рішення органу м ісцевого самоврядування щод о встановлення (погодження) ц ін (тарифів), видані в межах йо го компетенції.

Залишаючи поза увагою поси лання заявника апеляційної с карги на недійсність тарифів на теплову енергію, на підста ві яких здійснювались позива чем нарахування вартості спо житої теплової енергії, апел яційна інстанція виходила з того, що відповідачем не нада но жодного судового рішення, яке набрало законної сили, пр о скасування або визнання не дійсним Розпорядження КМДА в ід 30.05.2007 р. № 643, а тому АК “Київенер го”правомірно і відповідно д о умов договору застосовувал о при нарахуваннях вартості спожитої теплової енергії ви щевказане розпорядження.

Проте, колегія суддів н е може погодитись із висновк ами господарських судів попе редніх інстанцій, оскільки о станні протирічать нормам пр оцесуального і матеріальног о права, виходячи з наступног о.

Господарські суди встано вили, що листом АЕК "Київенерг о" від 04.03.09р. № 048-21-2311/510259/2 "Про затверд ження тарифів на теплову ене ргію", яким позивач обгрунтов ує розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, відпо відача повідомлено, що тариф за 1 Гкал, затвержений розпоря дженням КМДА № 643 від 30.05.07р. засто совується за період з 01.02.06р.

Таким чином, господарські с уди попередніх інстанцій не взяли до уваги те, що відпові дно до ч. 1 ст. 58 Конституції Укр аїни, закони та інші норматив но-правові акти не мають звор отної дії часі, крім випадків , коли вони пом'якшують або ска совують відповідальність ос оби.

З огляду на викладене, колег ія суддів дійшла висновку пр о те, що розрахунок суми забор гованості відповідача позив ачем здійснювався саме із за стосуванням зворотної дії у часі розпорядження КМДА, що з азначено і визнано самостійн о позивачем, проте, таке засто сування є невірним.

Предметом спору у даній спр аві є стягнення з відповідач а на користь позивача грошов их коштів за спожиту теплову енергію. Обставинами, що є іст отним є обставина про фактич ну кількість поставленої теп лової енергії та обставина п ро тариф - вартість одиниці поставленої теплової енергі ї, за яким здійснюється розра хунок заборгованості відпов ідача перед позивачем.

Проте, як підставно зазнача є заявник касаційної скарги, господарські суди попередні х інстанцій незважаючи на за яви і клопотання відповідача і порушуючи норми процесуал ьного права, не встановили як у саме кількість теплової ен ергії поставлено відповідач у за спірний період - з 01.02.06р. та 01.02.09р.; за якими тарифами здійсн ено розрахунок загального ро зміру заборгованості відпов ідача за поставлену теплову енергію за кожний окремий пе ріод і коли такий тариф діяв і змінювався.

Тобто, позивачем здійснено розрахунок заборгованості р озрахунковим способом, виход ячи із невстановленого розмі ру - кількості поставленої т еплової енергії за не визнач еними тарифами, в тому числі, з гідно тарифів за минулі пері оди, коли розпорядження про в становлення таких тарифів не існувало порушуючи ст. 58 Конс титуції України та ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасу вання або зміни рішення місц евого чи апеляційного господ арського суду або постанови апеляційного господарськог о суду є порушення або неправ ильне застосування норм мате ріального чи процесуального права.

За таких обставин справи, оскаржувані рішення суду пе ршої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції п ідлягають скасуванню, як так і, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а спр ава - передачі на новий розг ляд до суду першої інстанції .

При новому розгляді справи зазначені обставини мають з найти належну оцінку та гос подарському суду необхідно в рахувати, що рішення є законн им тоді, коли суд, виконавши вс і вимоги процесуального зако ну і всебічно перевіривши об ставини, вирішив справу у від повідності з нормами матеріа льного права, а обґрунтовани м визнається рішення, в якому повно відображені обставини , що мають значення для даної с прави, висновки суду про вста новлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відпо відають дійсності і підтверд жуються достовірними доказа ми, дослідженими в судовому з асіданні.

На підставі викладено го та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11 111, Господарського процесуаль ного кодексу України, Вищий г осподарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скар гу кооперативу власників при міщень "Слово" задовольнити.

2. Постанову Київсько го апеляційного господарськ ого суду від 15.09.09р. по справі № 42/1 33 та рішення господарського с уду м. Києва від 05.05.2009 року скасу вати.

3. Справу передати до го сподарського суду м. Києва на новий розгляд.

Головуючий, суддя С.С. Разводова

Судді І.А. Плюшко

Ж.О. Бернацька