справа №619/2124/14-ц
провадження №2/619/6/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 листопада 2019 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Жорняк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Герасименко А.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Вельковського С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ПАТ ОТП банк , ТОВ ОТП Факторинг Україна , приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, треті особи: відділ Державної реєстрації Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, приватний виконавець Кудряшов Дмитро В`ячеславович, ОСОБА_2 , про визнання частково недійсними договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору про відступлення права вимоги за іпотечними договорами,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Публічного Акціонерного товариства «ОТП Банк» , ТОВ «ОТП факторинг Україна» , Приватний нотаріус ДМНО Бондар Ірини Михайлівни,третя особа: Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги; визнання припиненим права кредитора на пред`явлення вимоги до, боржника та обов`язку боржника виконати таку вимогу кредитора за іпотечними договорами; виключення із Державного реєстру іпотек записів про обтяження іпотекою; вилучення із Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна записів про заборону відчудження.
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 16.03.2015 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 11.06.2015 зазначене заочне рішення було скасовано, справу призначено до нового судового розгляду.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 16.07.2015 провадження по цивільні справі №619/2124/14-ц було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі за позовом ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 23.08.2017 провадження по цивільні справі №619/2124/14-ц було відновлено.
Після відновлення провадження у справі до Дергачівського районного суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 із уточненими позовними вимогами до Акціонерного товариства ОТП Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, треті особи Відділ Державної реєстрації Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Приватний виконавець Кудряшов Дмитро В`ячеславович, фізична особа ОСОБА_2 , про визнання частково недійсними договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору про відступлення права вимоги за іпотечними договорами.
В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ПАТ ОТП Банк і ТОВ ОТП Факторинг Україна не могли укласти договір відступлення права вимоги від 12 листопада 2010 року за договорами іпотеки земельних ділянок №№ PML-704/009/2007/2, PML-704/009/2007/3, PML-704/009/2007/4, PML-704/009/2007/5, а приватний нотаріус ДМНО Бондар І.М. посвідчити його в Дніпропетровському міському нотаріальному окрузі не за місцем реєстрацій юридичних осіб і знаходження земельних ділянок. ТОВ ОТП Факторинг Україна не мало права на укладення договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року з ПАТ ОТП Банк стосовно вимоги за договором споживчого кредиту до боржника - фізичної особи не суб`єкта підприємницької діяльності. Окрім того, оспорюваний договір купівлі-продажу кредитного портфелю за правовою природою є не договором фінансової послуги, а договором відступлення права вимоги. ТОВ ОТП Факторинг Україна не мав і не має на цей час ліцензії на здійснення факторингових операцій, а фінансування за договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року не відбулося, ПАТ ОТП Банк відступило право вимоги за курсом НБУ на 12 листопада 2010 року розміром більше, аніж сума фінансування на 279 688 322,816 грн., тому договір відступлення права вимоги є недійсним. Оскільки основне зобов`язання є недійсним, недійсним є і забезпечувальне зобов`язання, а записи в реєстрі речових прав про обтяження земельних ділянок, що територіально знаходяться в Дергачівському районі Харківської області, підлягають вилученню.
ТОВ ОТП Факторинг Україна , у особі представника Вельковського С.В., подало відзив на позов, у якому заперечувало проти його задоволення. На обгрунтування зазначило, що Приватний нотаріус ДМНО Бондар І.М. посвідчила оспорюваний договір відступлення права вимоги за договором іпотеки земельних ділянок без порушення статті 55 ЗУ Про нотаріат , оскільки стаття 41 вказаного закону встановлює, що нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом, за винятком випадків, передбачених статтями 9, 55, 60, 65, 66, 70-73, 85, 93 і 103 цього Закону, та інших випадків, передбачених законодавством України. До передбачуваних ЗУ Про нотаріат обмежень посвідчення договору відступлення права вимоги не входить. Окрім того, оскаржувані договори відповідають вимогам чинного законодавства України, яке не обмежує передачу прав кредитора у зобов`язанні за договором факторингу категорією боржників, право вимоги до яких відступається за таким договором, а конкретизує (роз`яснює) фінансову операцію. Представник ТОВ ОТП Факторинг Україна також звертав увагу, що оскаржуваними договорами права позивача не порушуються.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, що за змістом збігаються із обгрунтуванням позову. \
Представник відповідача ТОВ ОТП Факторинг Україна Вельковський С.В. проти задоволення вимог заперечував, підтримав відзив на позов, додатково надав суду пояснення, що ТОВ ОТП Факторинг Україна за договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року в день його укладення сплатило на користь ПАТ ОТП Банк винагороду в розмірі 674 813 830,766 грн. На підтвердження сплати коштів надав суду платіжні доручення з позначкою банку про прийняття до виконання та фінансові звіти ТОВ ОТП Факторинг Україна за 2010 рік, які, на його думку, підтверджують фінансування за оспорюваним договором купівлі-продажу кредитного портфелю АТ ОТП Банк як клієнта фінансової операції. Також просив суд застосувати строки позовної давності.
Відповідач Приватний нотаріус ДМНО Бондар І.М. про день і час проведення судового засідання повідомлялася належним чином, надала суду заперечення проти позову, просила у його задоволенні відмовити з огляду на те, що нотаріальні дії вчинялися відповідно до вимог чинного законодавства, просила судове засідання провести без її участі.
Треті особи Відділ Державної реєстрації Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Приватний виконавець Кудряшов Д.В., фізична особа ОСОБА_2 про день і час проведення судового засідання повідомлялися належним чином, для участі в ньому не з`явилися, в зв`язку з чим, суд вважав за можливе провести засідання за відсутності третіх осіб.
Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
Як встановлено статтею 77 ЦПК , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Стаття 79 ЦПК України, визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Стаття 80 ЦПК вказує на те, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд зазначає, що до спірних правовідносин застосовано матеріальне законодавство зі змінами та доповненнями в редакції, яка діяла на момент їх виникнення.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 29 березня 2006 року між АКБ Райффайзенбанк Україна та ОСОБА_1 укладено договір № CL 700/1189/2006, предметом якого було надання споживчого кредиту в іноземній валюті у розмірі 23 228,00 доларів США під фіксовану процентну ставку 12 % річних зі строком остаточного повернення кредиту 25 березня 2011 року. Того ж дня на забезпечення виконання зобов`язання укладено договір застави транспортного засобу. Восьмого червня 2006 року між АКБ Райффайзенбанк Україна та ОСОБА_1 укладено договір № МL 700/492/2006, предметом якого було надання споживчого кредиту в іноземній валюті в розмірі 100 000,00 доларів США під фіксовану процентну ставку 11 % річних зі строком остаточного повернення кредиту 08 червня 2021 року. Того ж дня на забезпечення виконання зобов`язання укладено договір іпотеки предметом якого є квартира. Двадцять шостого грудня 2007 року між ЗАТ ОТП Банк , яке виступило правонаступником АКБ Райффайзенбанк Україна , та ОСОБА_1 укладено договір № МL 704/009/2007, предметом якого було надання споживчого кредиту в іноземній валюті у розмірі 215 000,00 доларів США під річну процентну ставку, встановлену договором, зі строком остаточного повернення кредиту 26 грудня 2022 року. Того ж дня на забезпечення виконання зобов`язання укладено договори іпотеки земельних ділянок, поряд з іншими, №№ РМL-704/009/2007/2, РМL-704/009/2007/3, РМL-704/009/2007/4, РМL-704/009/2007/5, що територіально знаходяться в Дергачівському районі Харківської області. Також на спосіб забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № МL 704/009/2007 між третьою особою ОСОБА_2 та ЗАТ ОТП Банк укладено договір поруки № SR-704/009/2007.
На виконання умов договорів іпотеки № РМL-704/009/2007/2, № РМL-704/009/2007/3, № РМL-704/009/2007/4, № РМL-704/009/2007/5 до Державного реєстру іпотек внесено записи про обтяження іпотекою земельних ділянок, що підтверджується відповідним витягом:
площею 0,1200 га, розташованої в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № PML-704/009/2007/2, реєстр. № 5247;
площею 0,1539 га, розташованої в АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № PML-704/009/2007/3, реєстр. № 5249;
площею 0,1513 га, розташованої в АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № PML-704/009/2007/4, реєстр. № 5250;
площею 0,1513 га, розташованої в АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № PML-704/009/2007/5, реєстр. № 5253.
До Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено записи про заборону відчуження земельних ділянок що підтверджується відповідним витягом:
площею 0,1200 га, розташованої в АДРЕСА_1 за АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № PML-704/009/2007/2, реєстр. № 5247;
площею 0,1539 га, розташованої в АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № PML-704/009/2007/3, реєстр. № 5249;
площею 0,1513 га, розташованої в АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № PML-704/009/2007/4, реєстр. № 5250;
площею 0,1513 га, розташованої в АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № PML-704/009/2007/5, реєстр. № 5253.
12 листопада 2010 року ПАТ ОТП банк , який є правонаступником ЗАТ ОТП Банк і АКБ Райффайзенбанк Україна , уклав з ТОВ ОТП Факторинг Україна договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, укладеними на забезпечення кредитних зобов`язань за вищевказаними договорами кредиту. Посвідчив вказані договори приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. За змістом договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки ПАТ ОТП Банк відступило, а ТОВ ОТП Факторинг Україна прийняло право вимоги, поряд з іншими, за кредитними договорами та забезпечувальними договорами застави/ іпотеки, укладеними з ОСОБА_1 , договором поруки, укладеним з ОСОБА_2
ТОВ ОТП Факторинг Україна на момент укладення оспорюваних договорів було зареєстровано як фінансову установу та не мало ліцензій ані з надання фінансових послуг, ані на здійснення валютних операцій. Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20 серпня 2015 року № 2023 виключено інформацію про ТОВ ОТП Факторинг Україна з Державного реєстру фінансових установ на підставі поданої заяви, анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 241 та додаток до нього від 03 грудня 2009 року, видані Товариству.
Постановою Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 2/638/25/13, провадження № 61-1583св18, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованість за кредитним договором від 26 грудня 2007 року в розмірі 224 066,08 доларів США, що в еквіваленті становить 1 772 340,28 грн. (тіло кредиту з відсотками), з яких 191 861,05 доларів США, що в еквіваленті становить 1 517 601,70 грн. - залишок заборгованості за кредитом; 32 205,03 доларів США, що в еквіваленті становить 254 738,57 грн. - несплачені відсотки за користування кредитом та 93 002,17 грн. - пеня за прострочення виконання зобов`язань, а всього 1 865 342,46 грн.
Суд не погоджується з обгрунтуванням позову в тій частині, що ТОВ ОТП Факторинг Україна не мало права на укладення договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року з ПАТ ОТП Банк стосовно вимоги за договорами споживчого кредиту до боржника - фізичної особи не суб`єкта підприємницької діяльності.
Згідно пункту 1 частини першої статті 1 Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг встановлено, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.
Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (пункт 5 частини першої статті 1 цього Закону).
Цивільний кодекс України та Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг не забороняє укладення договорів щодо передачі прав вимоги до боржників - фізичних осіб. Положення Кодексу і Закону є пріорітетними над підзаконним актом, яким є розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 квітня 2009 року № 231 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг . Окрім того, аналіз змісту пункту 1 у сукупності свідчить, що поняття набуття відступленого права грошової вимоги не обмежується, а доповнюється вчиненням операцій з фінансовими активами, що визначені пунктом 1 Розпорядження.
Таким чином, немає підстав вважати, що оспорюваний договір купівлі-продажу кредитного портфелю суперечить розпорядженню Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 квітня 2009 року № 231 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг . Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 31 липня 2019 року по справі № 758/1660/16-ц (провадження № 61-7767св18). Обґрунтування відзиву та заперечень, пояснення відповідачів у цій частині є правильними, а позов у відповідній частині безпідставним.
12 листопада 2010 року в місті Дніпропетровськ приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бондар І.М. посвідчено укладений ПАТ ОТП банк і ТОВ ОТП Факторинг Україна договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, договорами застави, перелік яких міститься в Додатку № 1 до оспорюваного договору, на що вказує посвідчувальний напис нотаріуса на договорі. За договором відступлено право вимоги, зокрема, за договорами іпотеки земельних ділянок №№ PML-704/009/2007/2, PML-704/009/2007/3, PML-704/009/2007/4, PML-704/009/2007/5, укладеними з ОСОБА_1 , що територіально знаходяться в Дергачівському районі АДРЕСА_2 , а саме: в с АДРЕСА_1 за АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_6 АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_6 АДРЕСА_4 ; в АДРЕСА_5 .
Згідно ст. 24 ЗУ Про іпотеку правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Згідно ч. 3 ст. 3 вказаного Закону права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно ч. 7 ст. 3 цього Закону державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об`єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.
Відповідно до ч. 2 п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду № 9 від 06 листопада 2011 року вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.
З Відомостей з Державного реєстру іпотек, наданих суду, вбачається, що 27 грудня 2007 року приватним нотаріусом Коробець О.М., 62302, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Сумський шлях, 155, щодо боржника за основним зобов`язанням ОСОБА_1 і розміром основного зобов`язання 215000,00 доларів США зареєстровано обтяження іпотекою, а саме:
за реєстраційним номером 6336177 земельної ділянки, адреса АДРЕСА_3 , кадастровий № 6322057603:00;000:0103, іпотекодержатель ЗАТ ОТП Банк ;
за реєстраційним номером 6336507 земельної ділянки, адреса АДРЕСА_5 , кадастровий № 6322055900:00;003:1019, іпотекодержатель ЗАТ ОТП Банк ;
за реєстраційним НОМЕР_1 6336638 земельної ділянки, адреса АДРЕСА_4 , кадастровий № 6322057603:00;000:0076, іпотекодержатель ЗАТ ОТП Банк ;
за реєстраційним номером 6336832 земельної ділянки, адреса АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , кадастровий № 6322083001:00;000:1507, іпотекодержатель ЗАТ ОТП Банк .
Отже, відомості про відступлення прав за іпотечними договорами земельних ділянок №№ PML-704/009/2007/2, PML-704/009/2007/3, PML-704/009/2007/4, PML-704/009/2007/5 до Державного реєстру прав стосовно нового іпотекодаржателя ТОВ ОТП Факторинг Україна та підстав обтяження не внесені, державну реєстрацію у встановленому законом порядку не здійснено. Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, договорами застави від 12 листопада 2010 року, підписаний ПАТ ОТП Банк і ТОВ ОТП Факторинг Україна в цій частині суд визнає неукладеним. Неукладений договір не може в судовому порядку визнаватися недійсним.
Тому,суд не розглядає позов у частині встановлення правоспроможності приватного нотаріуса ДМНО Бондар І.М. посвідчити оспорюваний договір у Дніпропетровському міському нотаріальному окрузі не за місцем реєстрацій юридичних осіб і знаходження земельних ділянок.
У частині визнання недійсним договору купівлі-продажу кредитного портфелю, укладеного 12 листопада 2010 року ПАТ ОТП банк і ТОВ ОТП Факторинг Україна стосовно відступлення права вимоги за договорами про надання кредиту №№ CL 700/1189/2006, ML 700/492/2006, ML 704/009/2007, укладеними ПАТ ОТП банк як правонаступником АКБ Райффайзенбанк Україна , ЗАТ ОТП банк , так і від свого імені, та ОСОБА_1 , суд визнає позовну вимогу обгрунтованою, яка підлягає задоволенню з наступних підстав.
Цивільне право розмежовує договори про відступлення права вимоги та договори факторингу. Вони не є аналогічними та різняться за певними критеріями: за предметом договорів, за формою вчинення договорів, за суб`єктним складом правочинів, за метою їх укладення.
Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Характерними ознаками договору факторингу є те, що: йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором);
його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги);
метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника;
відступлення права вимоги за таким договором може відбуватися виключно за плату, а його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись: у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо;
вимоги до форми такого договору визначені у ст.6 закону Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг .
Правочин, який не відповідає зазначеним ознакам, не є договором факторингу, а є правочином з відступлення права вимоги (цесії). Якщо право вимоги відступається "за номінальною вартістю" без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 13.04.2016 у справі № 910/8670/15-г (провадження № 3-226гс16), у постанові Великої палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/6659/17 та у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 591/4552/17.
За змістом ст. 3 договору купівлі-продажу кредитного портфелю продавець продає покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у Додатку 1 до цього договору), а покупець приймає такий кредитний портфель та зобов`язується сплатити на користь продавця винагороду. Про відплатний характер договору свідчать також умови пунктів 3.2., 3.3. договору купівлі-продажу кредитного портфелю.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 договору купівлі-продажу кредитного портфелю винагорода, сплачена в якості компенсації кредитного портфелю складає 395 125 507,95 гривень.
Відповідно до п. 5.2. ст. 5 договору купівлі-продажу кредитного портфелю покупець сплачує винагороду після підписання відповідного акту приймання-передачі кредитного портфелю та отримання рахунку від продавця шляхом переказу коштів на банківський рахунок продавця.
Відповідно до п. 6.2. ст. 6 договору купівлі-продажу кредитного портфелю у дату набрання чинності договору продавець зобов`язується передати покупцю всі кредитні документи та підписати акт приймання-передачі кредитного портфелю.
У якості доказів фінансування за рахунок відступлення права вимоги представником відповідачів ОСОБА_3 надано суду дві копії платіжного доручення № 985, датованих 12 листопада 2010 року, копії балансу та звіту про фінансові результати ТОВ ОТП Факторинг Україна за 2010 рік.
Згідно з п. 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Аналогічне положення містить п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, який визначає платіжне доручення як розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Водночас, розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Згідно п. 49.9.1. Податкового кодексу за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою
Платіжне доручення № 985 від 12 листопада 2010 року не є доказом зарахування суми грошових коштів на рахунок отримувача ПАТ ОТП Банк . Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26 лютого 2019 року по справі № 908/710/18. Окрім того, два примірники платіжного доручення під одним номером різняться за змістом. З одного вбачається, що доручення не прийнято банком до виконання, оскільки відсутній підпис відповідального виконавця та печатка банку. В іншому примірнику, навпаки, відсутній підпис і печатка платника. З копій балансу та звіту про фінансові результати ТОВ ОТП Факторинг Україна за 2010 рік не вбачається відображення в бухгалтерському обліку здійснення господарської операції з надання фінансової послуги за договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року. Не надано також суду квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою, що ставить під сумнів достовірність наданих суду копій балансу та звіту про фінансові результати ТОВ ОТП Факторинг Україна за 2010 рік.
Ухвалами Дергачівського районного суду Харківської області від 30.10.2018, 25.01.2019, 22.04.2019 зобов`язано АТ ОТП Банк надати суду відповідні докази отримання ним у якості винагороди суми 395 125 507,95 грн з призначенням платежу відповідно до положень ст. 5 договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року. Зобов`язано ТОВ ОТП Факторинг Україна надати суду відповідні докази перерахування ним у якості винагороди суми 395 125 507,95 грн з призначенням платежу відповідно до положень ст. 5 договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року. Відповідачі АТ ОТП Банк і ТОВ ОТП Факторинг Україна ухвалу суду не виконали. Окрім платіжного доручення жодних доказів оплати та одержання винагороди, руху коштів по банківському рахунку та обліку господарської операції з купівлі-продажу кредитного портфелю на бухгалтерських рахунках юридичних осіб суду не надали.
Тлумачення змісту договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України, свідчить про те, що сторони уклали договір цесії (відступлення права вимоги). ТОВ ОТП Факторинг Україна не здійснив фінансування ПАТ ОТП Банк Україна за рахунок відступлення права вимоги до боржника, натомість за актом приймання-передачі кредитного портфелю отримав від банку оригінали кредитних договорів, що є підтвердженням безпосереднього передання такого права. Оспорюваний договір купівлі-продажу кредитного портфелю фактично виконаний АТ ОТП Банк , оскільки банк передав кредитні договори, а ТОВ ОТП Факторинг Україна прийняв його та реалізував право вимоги до боржників, про що свідчать акт прийомо-передачі кредитних договорів і факт стягнення на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна солідарно з позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 кредитної заборгованості за Постановою Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 2/638/25/13.
Привертає до себе увагу та обставина, що Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20 серпня 2015 року № 2023 виключено інформацію про ТОВ ОТП Факторинг Україна з Державного реєстру фінансових установ на підставі поданої заяви, анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 241 та додаток до нього від 03 грудня 2009 року, видані Товариству.
Суд при тлумаченні змісту договору також враховує, що в заяві по суті справи від 20 травня 2019 року представник банку зазначив, що спірний договір від 12 листопада 2010 року є договором купівлі-продажу кредитного портфелю, до якого увійшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 Представник товариства в заяві по суті справи від 20 березня 2018 року зазначив, що спірний договір від 12 листопада 2010 року є договором купівлі-продажу кредитного портфелю метою укладення якого було безпосередньо передання ТОВ ОТП Факторинг Україна права вимоги за кредитними договорами на визначених в ньому умовах. Окрім того, суд також враховує, що у зв`язку з не розрахунком за договором купівлі-продажу кредитного портфелю ПАТ ОТП Банк не звертався до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості з ТОВ ОТП Факторинг Україна .
За змістом статті 3 договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року загальна сума заборгованості, що входить до кредитного портфелю на дату набрання чинності, складає 69 807 200,23 доларів США, 65 037 456,47 грн, 5 750 152,47 швейцарських франків, 910 106,03 євро, яку ПАТ ОТП Банк продав (відступив), а ТОВ ОТП Факторинг Україна прийняв і зобов`язався сплатити винагороду.
Відповідно до статті 5 договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року винагорода, сплачена в якості компенсації вартості кредитного портфелю, сплачується у національній валюті та складає 395 125 507,95 грн. ТОВ ОТП Факторинг Україна зобов`язалося сплатити винагороду протягом 1 календарного дня з дати отримання рахунка.
Станом на 12 листопада 2010 року курси валют та загальна сума кредитного портфелю складали:
69 807 200,23 доларів США х 7.9207 грн = 552 921 890,861 грн
5 750 152,47 швейцарських франків х 8,169974 грн = 46 978 596,1759 грн
910 106,03 євро х 10,851359 грн = 9875887,25959 грн
+ 65 037 456,47 грн = 674 813 830,766 грн
Таким чином, ПАТ ОТП Банк відступило право вимоги за кредитним портфелем і за курсом Національного банку України станом на 12 листопада 2010 року на загальну суму 674 813 830,766 грн, що перевищує суму винагороди 395 125 507,95 грн. на: 674 813 830,766 грн - 395 125 507,95 грн. = 279 688 322,816 грн.
Договір купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року як правочин відступлення права вимоги міг відбутися виключно "за номінальною вартістю" без стягнення ТОВ ОТП Факторинг Україна з банку додаткової плати. Отримання ТОВ ОТП Факторинг Україна додаткової винагороди (отримання прибутку) суперечить загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України). Оскільки ТОВ ОТП Факторинг Україна не є фінансовою установою, не має ліцензії на здійснення господарських операцій з надання фінансових послуг факторингу та за оспорюваним договором воно отримує плату у вигляді різниці між номінальною вартістю вимог до боржників, зазначеною в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю, договір купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року підлягає визнанню недійсним.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кредитні зобов`язання ОСОБА_1 повністю не виконано. Визнання в судовому порядку недійсним договору купівлі-продажу кредитного портфелю в частині відступлення права вимоги за договорами надання споживчого кредиту № CL 700/1189/2006, № МL 700/492/2006, № МL 704/009/2007 поновлює право вимоги АТ ОТП Банк до позичальника. З відомостей із Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна вбачається, що іпотекодержателем та обтяжувачем земельних ділянок за договорами іпотеки №№ PML-704/009/2007/2, PML-704/009/2007/3, PML-704/009/2007/4, PML-704/009/2007/5 є ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого виступає АТ ОТП Банк . Кредитні договори № CL 700/1189/2006, № НОМЕР_2 700/492/2006, № МL 704/009/2007 є дійсними, отже, дійсними є і забезпечувальні договори іпотеки № PML-704/009/2007/2, № PML-704/009/2007/3, № PML-704/009/2007/4, № PML-704/009/2007/5. Тому не підлягає задоволенню позовна вимога про виключення з Державного реєстру іпотек записів про обтяження іпотекою земельних ділянок і позовна вимога про вилучення із Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна записів про заборону відчудження земельних ділянок.
Стосовно посилання представника відповідачів, що оскаржувані договори не порушують прав позивача, суд зазначає наступне. За договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року відступлено право грошової вимоги за договорами надання споживчого кредиту № CL 700/1189/2006, № МL 700/492/2006, № МL 704/009/2007 в іноземній валюті. Оспорюваний договір позбавляє позичальника додаткових гарантій дотримання прав споживача банківських послуг відповідно до положень ЗУ Про захист прав споживачів з урахуванням того, що ТОВ ОТП Факторинг Україна не є банком, не має банківської ліцензії та не вправі обслуговувати та видавати споживчі кредити.
У разі отримання в позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, суд вказує, що зазначення в рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
Аналогічні правові позиції висловила Велика Палата Верховного Суду, які викладено у постанові від 23 жовтня 2019 року по справі 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19), постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18).
Заборгованість позивача ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року кредитором ТОВ ОТП Факторинг Україна обліковується в гривні, а не доларах США, про що зробив відповідну заяву представник відповідача в судовому засіданні. Таким чином, виведено з-під дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті нерухомість, що передавалася на забезпечення виконання кредитного зобов`язання в іноземній валюті. Отже, на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року ТОВ ОТП Факторинг Україна з власної ініціативи, без згоди боржника, проконвертувала валюту кредитного зобов`язання.
Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З досудової вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна № 13950 вбачається, що вона спрямована на адресу ОСОБА_1 17 червня 2011 року. З повідомлення АТ ОТП Банк № 700-12-4-3/1957 вбачається, що вона надіслана на адресу ОСОБА_1 07 вересня 2011 року. Ухвалою Дергачівського районного суду м. Харкова від 08 травня 2014 року відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ ОТП Банк , ТОВ ОТП Факторинг Україна , приватного нотаріуса ДМНО Бондар І.М. Суд не вважає слушною заяву представника відповідачів про застосування строків позовної давності, оскільки не сплила загальна позовна давність в три роки з моменту повідомлення позивача, тому така заява не підлягає задоволенню.
За таких обставин, з урахуванням доказів, наданих по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ПАТ ОТП банк , ТОВ ОТП Факторинг Україна , приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, треті особи: відділ Державної реєстрації Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, приватного виконавця Кудряшова Дмитра В`ячеславовича, ОСОБА_4 Юлії ОСОБА_5 , про визнання частково недійсними договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору про відступлення права вимоги за іпотечними договорами- задовольнити частково.
Визнати договір купівлі-продажу кредитного портфелю, укладений 12 листопада 2010 року ПАТ ОТП банк і ТОВ ОТП Факторинг Україна , в частині відступлення права вимоги за договорами про надання кредиту №№ CL 700/1189/2006, ML 700/492/2006, ML 704/009/2007, укладеними ПАТ ОТП банк як правонаступником АКБ Райффайзенбанк Україна , ЗАТ ОТП банк , так і від свого імені, та ОСОБА_1 - недійсним
Визнати договір про відступлення права вимоги, укладений 12 листопада 2010 року ПАТ ОТП банк і ТОВ ОТП Факторинг Україна , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, реєстровий № 8893, в частині відступлення права вимоги за договорами іпотеки №№ PML-704/009/2007/2, PML-704/009/2007/3, PML-704/009/2007/4, PML-704/009/2007/5, укладеними ПАТ ОТП банк і ОСОБА_1 - недійсним.
В іншій частині позов ОСОБА_1 до ПАТ ОТП банк , ТОВ ОТП Факторинг Україна , приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про визнання частково недійсними договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору про відступлення права вимоги за іпотечними договорами залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_7 ;
Відповідачі:
АТ ОТП Банк , ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: вул. Жилянська, б.43, м. Київ;
ТОВ ОТП Факторинг Україна , ЄДРПОУ 36789421, місцезнаходження: вул. Фізкультури, б.28 Д, м. Київ;
приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, місцезнаходження: вул. Центральна, б.6/9, м. Дніпропетровськ;
Треті особи:
відділ Державної реєстрації Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, місцезнаходження: площа Перемоги, буд. 5-а, м. Дергачі, Харківська область;
приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович, місцезнаходження: АДРЕСА_8 . АДРЕСА_9 буд. АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 . АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 .
Суддя О. М. Жорняк
Суд | Дергачівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2019 |
Оприлюднено | 20.11.2019 |
Номер документу | 85725209 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дергачівський районний суд Харківської області
Жорняк О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні