Рішення

від 18.11.2019 по справі 420/5404/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5404/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Проніної В.М.

представника відповідача Соломяного В .С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у відкритому судовому засіданні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу держаного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Відділу держаного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області №01-07/17 від 05.07.2019р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Липач О.О. №01-07/49 від 18.07.2019р., якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 статті 96 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200,00 грн. Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позов обґрунтовано наступним .

По перше: перевірка мала проводитися у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а всі документи мали складатися у її присутності.

Натомість, документи, складені Відповідачем під час позапланової перевірки, не містять інформації про присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Здійснивши розгляд справи без належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та за відсутності останньої під час проведення перевірки відповідачем грубо порушено зазначені вище норми чинного законодавства.

У порушення ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення від 05.07.2019 року не зазначено: 1) час вчинення адміністративного правопорушення; 2) пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, при складенні Протоколу позивачу не роз`яснено права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, відмітки у Протоколі вчинені не були (підпис відсутній).

У порушення ст. 283 КУпАП у Постанові по справі про адміністративне правопорушення №01-07/49 від 18.07.2019р не зазначено: 1) дату та час вчинення адміністративного правопорушення; 2) технічний засіб, яким здійснено фотозапис.

У документах, складених відповідачем за результатами позапланової перевірки, не зазначено підстав визнання позивача забудовником об`єкта будівництва, оскільки власниками квартири АДРЕСА_2 , що була самовільно реконструйована та об`єднана з квартирою АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20.07.2006р. №255 в рівних долях є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Саме ОСОБА_6 зверталась до Чорноморської міської ради Одеської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на якій розміщено прибудову до будинку та гараж, за результатом розгляду якого отримала рішення про відмову №410/13-?ІІ від 01.03.2019р. Отже, висновки, що про те що ОСОБА_5 є забудовником не можуть бути обґрунтованими.

По друге:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 05.07.2019р. його складено за порушення ч. 8 ст. 39 Закону України 3038-VІ Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011, та п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України №461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 13.04.2011 р., які набрали чинності у 2011 році, та не діяли на час завершення будівництва - до 2006 року.

Разом з тим, відповідальність, яку визначено відповідачем за встановлені правопорушення передбачено ч. 9 статті 96 КУпАП, яка до 10.06.2017р. взагалі не передбачала адміністративну відповідальність за вказані в протоколі правопорушення. Зміни до вказаної статті набрали чинності лише з 10 червня 2017р. на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017р.

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі не було враховано вимоги ст. 58 Конституції України, яка зазначає що закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, що кореспондується з частиною другою ст. 8 КУпАП.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

По третє :

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП вина є обов`язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

У зв`язку з викладеним, позивач вважає необгрунтованими дії відповідача щодо застосування до нього адміністративної відповідальності, тобто такими що прийняті без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Адже відсутність правовстановлюючого документу на право користування земельною ділянкою, на якій розміщено спірний об`єкт реконструкції є обмеженням власника об`єкту реконструкції щодо усунення адміністративного правопорушення виявленого під час позапланової перевірки, виходячи з того, що дії, щодо усунення правопорушення залежать від низки юридично значущих заходів та відповідних рішень органів виконавчої влади, що приймаються поза межами впливу заявників.

Відповідно до Розпорядження Малодолинської сільської адміністрації Іллічівської міської ради від 08.12.2003 р. №155 про надання погодження на надання земельної ділянки під гараж по АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 погоджено надання земельної ділянки площею 0,012 га під гараж.

Однак, згідно рішення Чорноморської міської ради №410/13-?ІІ від 01.03.2019р. Чорноморська міська рада Одеської області вирішила відмовити ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0218 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно припису №01-07/17 від 05.07.2019р про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивача зобов`язано усунути виявлені порушення в строк до 05 вересня 2019 року.

Однак, всупереч вищевказаному припису, 18 липня 2019 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області прийнято постанову №01-07/49, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 статті 96 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200,00 грн.

У зв`язку із чим, позивач вважає, що оскаржувана постанова №01-07/49 від 18.07.2019 року є незаконною, оскільки у відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідачем застосовано адміністративну відповідальність без дотримання строків усунення порушення містобудівного законодавства згідно припису №01-07/17 від 05.07.2019р., не дотримуючись ст. 10 КУпАП щодо визначення вини адміністративної відповідальності як обов`язкової умови для притягнення до відповідальності.

По четверте : При розгляді справи відповідачем не враховано вимоги ст. 38 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Під час проведення позапланової перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до технічного паспорту виготовленого КП БТІ м. Іллічівська 28.08.2006 р. інв. № 3631, реєстровий №ПРС 2-81-92 ПРС 2-81-93 будівництво було завершено до 2006 року. При цьому, відповідач притягнув позивача до відповідальності лише у липні 2019 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Крім того, при накладенні стягнення згідно загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановлених ст. 33 КУпАП, враховується майновий стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідачем при накладення стягнення не враховано майновий стан особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Так, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України, останнім місяцем отримання фактичного заробітку був травень 2018 р. Таким чином, вже більше року позивач не отримує дохід, що не було враховано відповідачем при накладенні адміністративного стягнення.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 18.09.2019 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАСУ).

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником відповідача 24.09.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 68003 03657272.

04.10.2019 року за вхід. № 36230/19 за підписом представника відділу ДАБК В.С. Соломяний (за довіреністю), надано відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

1)Позивача притягнуто лише за одне правопорушення (експлуатація) так як було враховано вимоги ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Позивач вказує на порушення принципу незворотності дії в часі вказуючи, що Закон України Про регулювання містобудівної діяльності набрав чинності в 2011 році, а будівництво завершилось у 2006 р. тому обов`язку вводити в експлуатацію не було, і порушення не може трактуватись як триваюче.

Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передував Закон України Про планування і забудову територій від 20.04.2000р. та по суті один закон вийшов на заміну іншого.

В Законі України Про планування і забудову територій в редакції від 2006 року міститься стаття 22 за приписами якої встановлено, місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення питань розташування, надання дозволу на будівництво об`єктів містобудування, надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття цих об`єктів в експлуатацію, а також порядок здійснення контролю за містобудівною діяльністю.

Як вбачається з наведеної норми закону, позивач зобов`язаний був отримати відповідний дозвіл на будівництво, мати проектну документацію та ввести будинок в експлуатацію ще до моменту існування Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , не виконання вказаних дій є нічим іншим а ніж триваючим правопорушенням. Обов`язок по введенню в експлуатацію новоствореного об`єкту нерухомості є імперативною нормою, якогось виключення або розширеного тлумачення не існує.

Вирішуючи питання про зворотну дію закону у часі слід виходити з характеру правовідносин, а не характеру правопорушення. Триваючим правопорушенням у листі Міністерства Юстиції України визначаються правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку.

Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не належним чином. Тобто, неправомірне будівництво чи неправомірна експлуатація об`єкта починається з того моменту, коли замовник будівельних робіт зобов`язаний був звернутись до органів Держархбудконтролю з метою проходження відповідних реєстраційно-дозвільних процедур. Триваючий характер цього правопорушення полягає у тому, що будівництво виконується або об`єкт експлуатується безперервно певного часу з порушенням норм будівельного законодавства.

Днем виявлення правопорушення органами Держархбудконтролю є день складання акту перевірки відповідного суб`єкта містобудування, що унормовано пунктами 16-17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою КМУ №553 від 23.05.2011р., за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно- будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Зафіксувавши правопорушення, посадові особи відділу ДАБК як то передбачено пунктами Порядку № 553 в останній день перевірки склали акт, протокол та припис.

За для ознайомлення з документами та підпису позивач не прибув до відділу ДАБК, тому працівниками відділу ДАБК складені за результатом перевірки документи направлені рекомендованим листом з повідомленням як то передбачає абз. 3 п. 21 Порядку №553 (лист №01-10/279 від 08.07.2019р.)

09.07.2019р. позивач прибув до відділу ДАБК та отримав повторно копії вказаних документів. В протоколі про адміністративне правопорушення поставив підпис в графі про ознайомлення особи її прав яка притягається до адміністративної відповідальності, що спростовує доводи Позивача проте, що начебто йому права не роз`яснювались. Також, а ні акт перевірки ані протокол не містять жодних зауважень Позивача, додаткових пояснень або клопотань від Позивача не надходило. При розгляді постанови про адміністративне правопорушення доводів викладених в позовній заяві не наводилось, зокрема що Позивач не являється забудовником.

Те що реконструйованою квартирою володіє в рівних долях позивач та його дружина ОСОБА_6 не звільняє позивача від відповідальності. ОСОБА_6 в момент огляду об`єкту була відсутня, тому притягувати її до відповідальності не має підстав, адже п. 9 Порядку №553 прямо зобов`язує Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Позивач є співвласником реконструйованого майна відповідно його і було притягнуто до відповідальності, адже саме Позивач був присутній при перевірці.

Крім того, свідоцтвами про право власності від 20.07.2006р. за №255 на АДРЕСА_2 належить в рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , свідоцтвом від 20.07.2006р. за №256 право власності на АДРЕСА_1 належить лише ОСОБА_1 .

В матеріалах справи складеної працівниками відділу ДАБК існує розпорядження Малодолинської сільської адміністрації №155 від 08.12.2003р. Про надання погодження на надання земельної ділянки під гараж по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 , що спростовує його доводи про відношення до будівництва гаражу, посилаючись на відмову Чорноморської міської ради у задоволенні клопотання його дружини про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Згідно технічного паспорту наданого Позивачем, гараж побудований у 2006 році та враховуючи, що саме Позивачу Малодолинська адміністрація погоджувала виділення земельної ділянки, слід дійти висновку що працівники відділу ДАБК вірно встановили обставини самовільного будівництва, що висловлено в матеріалах перевірки.

Крім означеного, опосередкованим визнанням своєї провини слугує звернення Позивача від 26.07.2019р. (вх.№1-Б-17330 від 26.07.2019р.) на ім`я міського голови з клопотанням про відстрочення сплати штрафу на два місяці по постанові №10-07/49 від 18.07.2019 р.

2) Щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності до спливу терміну виконання вимог припису.

Дане твердження є безпідставним, адже порушення передбачає певну юридичну відповідальність, при цьому припис це вимога посадової особи виправити це порушення з датою повідомлення про виправлення та у разі невиконання вимог припису передбачено додаткові адміністративні наслідки. Таким чином, маємо підстави вважати, що Позивачем зроблено хибні висновки щодо вимог містобудівного законодавства внаслідок чого є претензія до відділу ДАБК.

Також що закидається у провину, начебто при розгляді справи не дотримано вимоги ст. 283 КУпАП, а саме: в постанові не зазначено дату та час вчинення адміністративного правопорушення та технічний засіб яким здійснено фото фіксацію.

Вказані відомості мають міститись лише у постановах по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів.

При цьому ст. 283 КУпАП містить вичерпний перелік вимог до постанови по справі про адміністративне правопорушення. Усі наведені у 283 статті КУпАП критерії відображено в оскаржуваній постанові.

21.10.2019 р. за вхід. № 38550/19 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована наступним.

Щодо посилань на зворотну дію закону у часі:

Відповідач, досліджуючи питання зворотної дії закону у часі посилається на лист Міністерства юстиції України без номера та дати, що за змістом трактує дії особи з будівництва та експлуатації об`єкта будівництва з порушенням норм будівельного законодавства як такі, що мають триваючий характер. Однак, висновків про належне або безпідставне застосування відповідних норм закону до спірних правовідносин вищевказані дослідження не містять. Крім того будь - який лист Міністерства юстиції України не встановлює норми права, та за своєю правовою природою носить роз`яснювальний та/або рекомендаційний характер.

Відповідно до п. 17 цього Порядку справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб, а відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Так, примірник протоколу про адміністративне правопорушення від 05.07.2019 р., врученого позивачу під розписку 09.07.2019 року не містить дати розгляду - 18.07.2019р., та часу розгляду-11 год 00 хв. натомість містить дату розгляду - 12.07.2019р.

Лист відділу ДАБК вих. № 01-10/270 від 08.07.2019 р. направлений поштою я отримав 25.09.2019р. (інформація про відстеження поштового відправлення УКРПОШТИ №6800303592545).

Таким чином, відповідачем не дотримано процедури Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06 квітня 1995 року та сповіщення про місце і час розгляду справи відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.

Щодо висновків відповідача відносно опосередкованого визнання моєї вини:

За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є безумовно визначення вини. Таким чином, за відсутності дій щодо оскарження постанови про накладення штрафу на час звернення з клопотанням про його розстрочення моє звернення до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 26.07.2019 з клопотанням про відстрочення сплати штрафу моєї вини не доводить. Крім того, нормами КУпАП причинний зв`язок між визнанням вини та сплатою штрафу не встановлено, отже висновки відповідача є хибними та надуманими.

Більш того, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Тобто, доведення невинуватості не покладається на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, саме особа, яка притягає особу до адміністративної відповідальності повинна довести її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

30.10.2019 р. за вхід. № ЕП/8280/19 через канцелярію суду надійшли заперечення в порядку ст. 164 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Відділом ДАБК на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 05.06.2019 р. № 01-05/80 в період з 21.06-05.07.2019р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті суб`єктом містобудування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Копію направлення отримано 21.06.2019 р. ОСОБА_1 про, що наявний підпис і відмітка копію отримав (а/с. 93).

За результатами перевірки складено акт перевірки №80 від 05.07.2018р. яким зафіксовано порушення:

ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності реконструкція квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 шляхом об`єднання в одну квартиру загальною площею 65,9 кв.м з частковим захопленням коридору загального користування І площею 10,2 кв.м будівництво прибудови літ а будівництво гаражу літ Г без проектної та дозвільної документації;

ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.12 постанови КМУ №461 від 13.04.2011р. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів реконструйована квартира та збудований гараж не прийнятті в експлуатацію, але експлуатуються (а/с. 83-88).

05.07.2019 року складено Протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статей 254, 255 та 256 КУпАП стосовно ОСОБА_1 за порушення ч. 8 ст. 39 Закону №3038-??І та п. 12 ПКМУ № 461.

В графі пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності зазначено: пояснення надам додатково .

Особі, що притягається до відповідальності повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 18.07.2019 р. об. 11:00 год. у приміщенні відділу ДАБК ВК Чорноморської МР в Одеській області.

Другий примірник отримав 09.07.2019 р. ОСОБА_1 про, що наявний підпис і відмітка копію отримав .

Також, наявний запис в останні день перевірки не з`явився, направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням ОД ПАТ УКРПОШТА 08.07.2019 р №6800303592545 (а/с. 89-90).

05.07.2019 року складено Припис №01-07/17 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагається повідомити відділ ДАБК ВК Чорноморської МР в Одеській області до 05.09.2019 року про виконання припису.

Примірник припису отримано 09.07.2019 р. ОСОБА_1 , про що наявний підпис і відмітка копію отримав .

Також, наявний запис в останні день перевірки не з`явився, направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням ОД ПАТ УКРПОШТА 08.07.2019 р №6800303592545 (а/с. 91-92).

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Повноваження Відділу держаного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, КУпАП, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до пунктів 7, 12, 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 533), під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з положеннями пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 533, акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснено контроль.

Згідно з положеннями пункту 19 Порядку № 533 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 533 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Пунктом 21 Порядку № 533 передбачено, що у разі, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі №153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17.

Судом встановлено, що позивачем реконструйована квартира та збудований гараж не прийнятті в експлуатацію, але експлуатуються . Встановлене не заперечувалось позивачем безпосередньо в судовому засіданні.

Згідно з положеннями частини дев`ятої статті 96 КУпАП експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту статті 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 244-6 КУпАП Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об`єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), 97, частини третя - п`ята статті 152-1, стаття 188-42).

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною першою статті 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У статті 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Як встановлено судом, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за здійснення експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, про що винесено постанову № 01-07/49 від 18 липня 2019 року.

Механізм здійсненням прийнятих в експлуатацію, об`єктів будівництва встановлений Законом № 3038 -VІ та Постановою КМУ № 461.

Відповідно до ст. 26 Закону № 3038 -VІ забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Приписами ст. 31 Закону № 3038-VІ проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Частиною 8 ст. 32 Закону № 3038-VІ під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Стосовно доводів позивача про дотримання процесуальних вимог КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, судом не встановлено порушень процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та порушень процедури розгляду цих матеріалів.

Так, щодо доводів позивача про неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів складених під час проведення позапланового заходу, встановлено:

Під час перевірки з виїздом на місце встановлено що за адресою: АДРЕСА_1 розташовано багатоквартирний двоповерховий житловий будинок. Власником квартири АДРЕСА_1 (площею 24.9 кв.м). відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20.07.2006 р. №256 є ОСОБА_1 .

Власниками в рівних долях квартири АДРЕСА_2 (площею 31.5 кв.м .) відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20.07.2006р. № 255, є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Власниками зазначених квартир самовільно без дозвільних документів виконана реконструкція квартирАДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 шляхом об`єднання в одну квартиру загальною площею 65.9 кв.м. з частковим захопленням коридору загального користування літ І площею 10.2 кв.м. та будівництвом прибудови літ, а . Також, на прибудинковій території збудовано гараж літ Г що підтверджено Фотофіксаиію та технічним паспортом виготовлений .

КП БТІ м. Іллічівська від 28.08.2006р. інв. №3631. реєстр. №ПРС 2-81-92 ПРС 2-81-93, Право власності на кв. АДРЕСА_2 до реконструкції не надано. В зазначеному технічному паспорті власниками реконструйованої квартири вказано:

ОСОБА_5 ( вірно по батькові - ОСОБА_5 ) дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;

ОСОБА_6 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

ОСОБА_5 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідно до ч.8 ст. 32 Закону № 3038 -VІ визначено клас наслідків СС1. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відділу ДАБК не подавалось, відомості щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або повідомлення про початок виконання будівельних робіт за зазначеною адресою відсутні отже, будівництво відбувається самочинно без відповідних дозвільних документів.

Відповідно технічного паспорту виготовленого КП БТІ м. Іллічівська від 28.08.200бр інв.№3631. реєстр. №ПРС 2-81-92 ПРС 2-81-93, будівництво було завершено до 2006р. Рік побудови не зазначено.

За результатами встановленого ОСОБА_1 та ОСОБА_6 порушено ч.5. ст.26. Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Реконструйована квартира та збудований гараж не прийняті в експлуатацію але експлуатуються, що підтверджено фотофіксацією та є порушенням ч.8 ст. 39 Закону № 3038-VІ та п.1. ПКМУ № 461.

Відповідно Розпорядження Малодолинської сільської адміністрації Іллічівської міськради від 08.12.2003р. №155 про надання погодження на надання земельної ділянки під гараж по АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_1 , погоджено надання земельної ділянки площею 0.012 га під гараж, але на теперішній час земельна ділянка не оформлена, що підтверджено рішенням Чорноморської міської ради від 01.03.2019р. №410/13-VII.

Щодо обов`язку проведення перевірки в присутності особи, яка притягається.

Згідно інформації що міститься у розділі ІV Особи, які беруть участь проведенні заходу державного нагляду (контролю) Акту № 80 від 05.07.2019 р. - ОСОБА_1 був присутній.

Щодо доводів позивача, що при розгляді справи не з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП)

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Об`єкт адміністративного правопорушення - це те, на що воно посягає.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення - це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення.

Вона містить у собі передусім такі ознаки, як:

- власне протиправне діяння - дія чи бездіяльність (більшість адміністративних правопорушень скоюється у формі протиправного діяння);

- шкідливі наслідки діяння,

- причинний зв`язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили;

- час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.

Протиправне діяння є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони, всі ж інші ознаки є факультативними.

Суб`єктами адміністративних правопорушень можуть бути деліктоздатні фізичні та юридичні особи, які вчинили певні правопорушення.

Суб`єктивна сторона - це комплекс ознак, що характеризують внутрішню сторону правопорушення.

До ознак, які характеризують суб`єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Вина - це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.

З огляду на вказане, а також приймає до уваги вчинені посадовими особами відділу ДАБК ВК Чорноморської міської ради в Одеській області дії в ході проведення позапланового заходу, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме: користування самочинно збудованим гаражем під літ. Г без введення в експлуатацію та оформлення правовстановлюючих документів.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_6 22.11.2018 року зверталась до Чорноморської міської ради Одеської області з метою отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 0218 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку .

Рішення № 410/13-VІІ від 01.03.2019 року ОСОБА_6 відмовлено у наданні дозволу і зазначено:

За інформацією управління архітектури та містобудування Чорноморської міської ради Одеської області, генеральним планом м. Чорноморська, який затверджено рішенням Чорноморської міської ради від 26.12.2014 року № 566-VІ Про затвердження генерального плану м. Чорноморська Одеської області в цілому , земельних ділянок у межах норм безоплатної передачі у власність, встановлених статтею 121 Земельного кодексу України, на території Чорноморської міської ради Одеської області не передбачено.

Земельна ділянка, яка зазначена у заяві та відображена у схемі, є частиною прибудинкової території багатоквартирного будинку за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1 .

Враховуючи рекомендації постійної комісії з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання заявника у зв`язку з невідповідністю наданої заяви вимогам статті 42 Земельного кодексу України та генеральному плану м. Чорноморська, на підставі статей 12, 42, 116, 118, 121 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Щодо не врахування вимоги ст. 38 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш, як через два місяці з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, процес самовільного будівництва будинків або споруд, експлуатація самовільного будівництва тощо), припиняються виконанням регламентованих обов`язків, якщо ці обов`язки ще можливо виконати. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності), увесь час безперервно скоює правопорушення (яке можливо припинити) у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків, які ще можливо виконати.

Зміст наведеної норми свідчить, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення пов`язується з днем його виявлення лише у випадку вчинення триваючого правопорушення.

Для правильного вирішення цього питання необхідно з`ясувати чи у межах строків, визначених ст. 38 КУпАП, позивача піддано адміністративному стягненню.

По перше :

підставою для проведення позапланового заходу слугувало звернення гр. ОСОБА_9 вх. № 1-С-1292 від 30.05.2019 р.

По друге :

відповідно до Розпорядження Малодолинської сільської адміністрації Іллічівської міської ради від 08.12.2003 р. № 155 про надання погодження на надання земельної ділянки під гараж по АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 погоджено надання земельної ділянки площею 0,012 га під гараж.

По третє :

досліджені документи, а саме: технічний паспорт виготовлений КП БТІ м. Іллічівська від 28.08.2006 р. інв. №3631. реєстр. № ПРС 2-81-92 ПРС 2-81-93, в якому вказано, що будівництво було завершено до 2006р. Рік побудови не зазначено.

В свою чергу приписами ст. 26 Закону № 3038 - VІ забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації , що породжує, в свою чергу обов`язок визначений законом, а саме:

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

З вказаного, суд приходить до висновку, що позивач з моменту побудови до 2006 , як зазначено в поданих документах на протязі більше ніж 13 років ухилявся від обов`язку встановленого законом ввести в експлуатацію та оформити правовстановлюючі документи на гараж під літ Г .

Статтею 68 Конституції України, встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності .

Отже, суд приходить до висновку, що правопорушення виявлено за наслідками проведеного позапланового заходу, підставою якому слугувало звернення ОСОБА_9 вх. № 1-С-1292 від 30.05.2019 р., а отже, відповідно до приписів ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення накладено з дня його виявлення, за наслідками проведеного позапланового заходу.

Крім того, слід зазначити, що встановлений приписами ст. 26 Закону № 3038 - VІ обов`язок слугував підставою, для вимоги у приписі: надати право установчі документи та ввести в експлуатацію самочинно збудований на прибудинковій території гараж літ Г або звільнити зазначену земельну ділянку шляхом знесення гаражу літ Г .

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, суд вважає, що відповідач при формуванні висновків, складанні Акту перевірки, прийнятті Припису№ 01-07/49 від 05.07.2019 р., Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 01-07/49 від 18.07.2019 р. діяв на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Керуючись ст. ст. 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу держаного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про визнання протиправними та скасування постанови та припису - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , телефон: ( НОМЕР_3

Відділ держаного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області - адреса: вул. Миру, буд. 33, м. Чорноморськ, Одеська область, 68003, ЄДРПОУ 272061583104057043, телефон: (04868) 5 00 80

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.