Постанова

від 09.09.2009 по справі 12/331

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09.09.2009 р. 17:10 № 12/331

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Рудик Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 , про скасування постанови,

встановив:

Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва із позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 , про скасування постанови.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Роєнка Романа Володимировича про накладення штрафу від 22.04.2008 року ВП №4318400. Позовні вимоги представник позивача обґрунтовував тим, що Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи не може виконати постанову Корольовського районного суду м. Житомира з незалежних від нього підстав, а тому оскаржувана постанова є неправомірною і підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, зазначив що постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відповідності до вимог законодавства України. Крім того, наполіг на відмові у задоволенні позову у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Третя особа - ОСОБА_1 про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, свого представника до суду не направив, жодних пояснень до суду не надав.

Суд, вислухавши учасників процесу та дослідивши докази по справі, встановив наступне.

Корольовським районним судом м. Житомира винесена постанова від 04.06.2007 року у справ за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про визнання права на пенсію та зобов`язання вчинити певні дії, якою позов ОСОБА_1 задоволено.

Корольовським районним судом міста Житомира видано виконавчий лист від 18.06.2007 року.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження № 4318400 по виконанню виконавчого листа Корольовського районного суду м. Житомира від 18.06.2007 р. про зобов`язання Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи призначити пенсію ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до п. б ч. 1 ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ`з 01.02.2004 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2008 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду до 06.08.2007 року.

Рішення суду, у встановлений державним виконавцем строк, позивачем не виконано.

15.08.2007 року державним виконавцем було направлено вимогу, якою зобов`язано боржника виконати рішення суду.

04.10.2007р., 20.12.2007р. державним виконавцем були повторно направлені вимоги, якими зобов`язано боржника невідкладно виконати рішення суду та попереджено про відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця, а саме про застосування штрафних санкцій.

У зв`язку з тим, що Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи не виконало рішення Корольовського районного суду міста Житомира, державний виконавець відповідно до положень статті 87 Закону України Про виконавче провадження`застосував до боржника штрафні санкції та 22.04.2008р. виніс постанову про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн.

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 04.06.2007 року у справ за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про визнання права на пенсію та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2008 року заяву Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2008 року постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 04.06.2007 року залишено без змін.

Таким чином, враховуючи положення ст. 254 КАС України, станом на 17.07.2008 року постанова Корольовського районного суду м. Житомира від 04.06.2007 року набрала законної сили, а тому є обов`язковою до виконання.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що рішення суду ухвалене іменем України є обов`язковим до виконання на всій території України.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень КАС України даний спір відноситься до окремих категорій адміністративних справ.

Стаття 181 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України Про виконавче провадження`постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.

Тому, враховуючи вищезазначені норми закону, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право на звернення до суду із даним позовом з моменту отримання оскаржуваної постанови.

Згідно відмітки на супровідному листі до постанови про накладення штрафу, наданої позивачем, оскаржувана постанова отримана ним 13.05.2008р., а позов подано до суду лише 20.06.2008р.

Отже, постанова державного виконавця оскаржена із пропуском строку, зазначеного у ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 87 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно з ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наполіг на відмові у задоволенні позову у зв`язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду.

Керуючись ч. 1 ст. 100 та п. 1 ч. 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за доцільне відмовити позивачеві у задоволенні позову у зв`язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку із пропущенням строку звернення до суду.

Разом з тим, заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідач діяв в межах своїх повноважень і своїми діями не порушив положення Закону України Про виконавче провадження .

Згідно із ч.1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження`примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України Про виконавче провадження`державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ч. 1 ст. 87 Закону України Про виконавче провадження`у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Тому суд приходить до висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про накладення штрафу, діяв на підставі та у спосіб, передбачений положеннями Закону України Про виконавче провадження .

Отже, твердження позивача є необґрунтованими.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в суді обґрунтував свою позицію з посиланням на порушення позивачем строку звернення до суду.

Натомість представник позивача вмотивованих доводів на підтвердження позову та поважності причин пропуску строку звернення до суду не навів, тому клопотання представника про поновленні строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Як вже зазначалось, пунктом 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Проблема виконання судових рішень є однією з головних проблем у системі правосуддя України. Це підтверджує той факт, що переважна більшість рішень Європейського Суду з прав людини проти України стосується питання невиконання судових рішень. Так, наприклад, звертається увага на рішення у справах Войтенко проти України, Жовнір проти України, Шмалько проти України, Ромашов проти України, Півень проти України тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.86, 99-100, 159-163 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні позову Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи -відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Цвіркун Ю.І.