Рішення

від 12.11.2019 по справі 922/2589/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2589/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Волевському Л.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояжор" (61000, м. Харків, вул. Жутівська, 118) 3-тя, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Печенізьку районну державну адміністрацію Харківської області (62801, Харківська область, смт. Печеніги, вул. Незалежності, 48) про скасування рішення про державну реєстрацію за участю представників:

від позивача - Прядко Л.В., довіреність №08-02/1720/2-19 від 06.06.2019

від відповідача - Леонова Т.О., ордер № ХВ № 889 від 17.05.2019

від третьої особи - не прибув

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояжор" про скасування рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. від 18.06.2019 (індексний номер 47394896) про державну реєстрацію змін до об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта 145224363101). Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається зі суми сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 24.09.2019 о 10:00. Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Печенізьку районну державну адміністрацію Харківської області.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 24.09.2019 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 07.10.2019 об 11:00.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2019 задоволено клопотання представника позивача про продовження строку підготовчого провадження та на підставі ч.3 ст.177 ГПК України суд продовжує строк підготовчого провадження та на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 28.10.19 о 12:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.10.19 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2019 о 12:00.

Позивач у судове засідання 12.11.2019 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити та скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. від 18.06.2019 (індексний номер 47394896) про державну реєстрацію змін до об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта 145224363101). Судові витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача.

Відповідач у судове засідання 12.11.2019 з`явився, проти позову заперечив повністю, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судове засідання 12.11.2019 не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, про розгляд справи повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №027708 третій особі.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 12.11.2019 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення учасників справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 34/08 Товариству з обмеженою відповідальністю "Іннтект" надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,42 та по вул. Жутівській. 118 (Жовтневий район) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-1 . Однак зазначене рішення залишилось нереалізованим.

Інспекцією на підставі наказу Інспекції № 1 від 11.04.2016 та звернення ОСОБА_1 від 26.05.2019 (направлення № 434-Н від 20.04.2016) проведено позапланову перевірку на об`єкті: Об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 (термін перевірки з 04.06.2019 до 18.06.2019).

Відповідно до деталізованої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Реєстр) щодо об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1452243363101) нежитлова будівля літ. А-1 загальною площею 352,4 кв.м. по АДРЕСА_1 Харкові на праві приватної власності належала відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Вояжор" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояжор" від 23.11.2017.

Так, за актом приймання - передачі передано було лише одну нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 352,4 кв.м.

У подальшому, відповідачем проведені нові роботи з будівництва навісу літ. Б-1 , навісу літ. Г-1 та навісу літ. Д-1 до нежитлової будівлі літ. А-1 за вказаною вище адресою.

В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація про прийняття до експлуатації нежитлової будівлі літ. А-1 з побудованими навісом літ. Б-1 , навісу літ. Г-1 та навісу літ. Д-1 по АДРЕСА_1 (щодо нового будівництва навісів та про готовність до експлуатації об`єкта).

Отже, до Реєстру 18.06.2019 зареєстровані наступні зміни: до нежитлової будівлі літ. А-1 площею 352,4 кв.м. за вищевказаною адресою додані навіс літ. Б-1 , навіс літ. Г-1 та навіс літ. Д-1 .

Оскаржувану реєстраційну дію проведено державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним Сергієм Володимировичем (індексний номер рішення: 47394896, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1452243363101).

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що самочинно побудовані навіси літ. Б-1 , літ. Г-1 , літ. Д-1 внесені до Реєстру без дотримання порядку прийняття об`єктів нерухомого майна до експлуатації.

Зміни внесені до Реєстру на підставі довідки від 25.04.2019 № 106, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ" та технічного паспорту від 25.04.2019, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ".

Інших документів для внесення змін до Реєстру державному реєстратору не надавалось.

При цьому, позивач наголошує на тому, що реєстрація змін до об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1452243363101) по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові з додаванням навісів літ. Б-1 , літ. Г-1 та літ. Д-1 взагалі проведена без будь - яких правових підстав.

Викладене, на думку позивача, свідчить про те, що право власності зареєстроване за відповідачем на не прийняті в експлуатацію об`єкти будівництва, в порушення норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

Водночас, позивач зазначає про те, що за вимогами ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, позивачем наголошено на тому, що у зв`язку з проведеною реєстраційною дією, спірні будівельні об`єкти набули статусу нерухомого майна в обхід порядку прийняття будівельних об`єктів в експлуатацію, у зв`язку з чим, на теперішній час міська рада позбавлена можливості вжиття будь-яких заходів державного архітектурно-будівельного контролю по відношенню до спірних навісів.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується повністю, в обґрунтування своїх заперечень посилається зокрема на те, що наявні у відповідача документи щодо проведення спірної державної реєстрації не містять інформації щодо дати та індексного номеру рішення про внесення змін, яке оскаржується позивачем в судовому порядку.

Спірне рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Зоткіна С.В. від 18.06.2019 р. (індексний номер 47394896) позивачем до позову не додане.

Споруджені відповідачем навіси літ. Б-1 , літ. Г-1 , літ. Д-1 не потребують дозволів на початок будівництва та не підлягають прийняттю в експлуатацію по закінченню будівництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.10.2017 № 406, тоді як позивач вважає споруджені відповідачем навіси самочинним будівництвом (через відсутність дозвільних документів на початок будівництва), право власності на які зареєстровано без прийняття збудованих об`єктів в експлуатацію.

Крім того, відповідач вважає, позивач не обґрунтував порушення його прав, захисту яких вимагає в судовому порядку, адже зведення відповідачем некапітальних споруд - навісів літ. Б-1 , літ. Г-1 , літ. Д-1 в межах земельної ділянки для обслуговування основної будівлі - літ. А-1 ніяким чином не порушує права позивача як власника земельної ділянки.

Позивач вважає, що проведення державної реєстрації змін до об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1452243363101 (реєстрація права власності на навіси за розумінням позивача) позбавило позивача можливості вжити заходи державного архітектурного контролю по відношенню до спірних навісів, тому твердження позивача про неможливість здійснення державного архітектурно-будівельного контролю спростовується складеним позивачем за результатами проведеної перевірки актом № 434/461-А від 20.06.2019 р., який є у позивача, але до позову не доданий.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За визначенням ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення та запису; надалі - Закон №1952-ІV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закон №1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 вказаного Закону №1952-ІV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Статтею 31 Закону №1952-ІV встановлено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Згідно з ДБН А.2.2-3-2014, нове будівництво - це будівництво будинків, будівель, споруд. їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва. Реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

В силу вимог ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності« проведенню державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна має передувати прийняття його до експлуатації.

Порядок прийняття об`єктів будівництва до експлуатації визначений ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності« .

Частиною 2 статті 18 Закону №1952-ІV визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У частині обов`язку реєстрації права власності виключно на ті об`єкти будівництва, які прийняті до експлуатації (за винятком випадків, визначених ст. 31 Закону), Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень повністю відповідає вимогам Закону.

Відповідно до пункту 41 Порядку, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

При цьому, документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Підсумовуючи наведене, можна дійти до висновку, що для державної реєстрації права власності на новозбудований або реконструйований об`єкт до державного реєстратора надається документ, що підтверджує прийняття такого об`єкту до експлуатації.

Однак, є лише одне виключення. Так, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992 та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав (для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність).

Навіть для державної реєстрації права власності на об`єкт будівництва, право на який визнано за рішенням суду, згідно п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, об`єкт приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Частиною 1 статті 18 Закону визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

З урахування наведених норм законодавства, а також обставин у даній справі, у даному разі у забудовника відсутній документ, що підтверджує прийняття спірного об`єкту до експлуатації, а отже, реєстрація прав на нього проведена з порушенням вимог діючого законодавства, що є порушенням ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , згідно вимог якої проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок виключно у наступному порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних:

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Тобто, зареєструвавши право власності на спірні навіси, відповідач фактично оминув законодавчо встановлену процедуру будівництва, чим позбавив контролюючі органи можливості будь-якого реагування.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Таким чином, рішення державного реєстратора від 18.06.2019, індексний номер: 47394896 про державну реєстрацію змін до об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А-1" по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 145224363101) є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Водночас, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про віднесення побудованих навісів літ. Б-1 , літ. Г-1 , літ. Д-1 в нежитловій будівлі літ. А-1 по АДРЕСА_1 до тимчасових (некапітальних) споруд, які не потребують вводу в експлуатацію, при цьому звертає увагу останнього на таке.

Порядок оформлення права власності на нерухоме майно регулюється Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон) від 01.07.2004 (зі змінами та доповненнями) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №1127), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (зі змінами та доповненнями).

За твердженнями відповідача, побудовані навіси літ. Б-1 , літ. Д-1 та літ. Г-1 у нежитловій будівлі літ. А-1 за вказаною адресою не є капітальними спорудами, тому відносяться до тимчасових споруд, що не потребують попереднього отримання дозвільних документів на будівництво та подальше введення їх в експлуатацію.

У випадках, передбачених законодавством України, встановлено необхідність проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Саме з проведенням такої державної реєстрації пов`язується момент виникнення права власності на нерухоме майно.

Так. ч. 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав. їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331, ч. 4 ст. 334 ЦК України, ч. З ст. З Закону).

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Аналогічне визначення міститься у статті 2 Закону.

Визначення нерухомого майна у ст. 181 ЦК України є узагальненим та характеризує нерухоме майно за трьома основними ознаками, які повинні бути притаманні тому чи іншому об`єкту при визначенні його належності до нерухомого майна, а саме:

- розташування на земельній ділянці:

- переміщення неможливе без його знецінення;

- переміщення неможливе без зміни його призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Аналогічне визначення тимчасової споруди закріплене також у п. 1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 № 244, згідно якого тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Інших визначень поняття "тимчасова споруда" діюче законодавство не містить.

Згідно ч. 4 ст. 5 вказаного Закону не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Відповідно до даних технічного паспорту на нежитлову будівлю літ. А-1 по АДРЕСА_1 , виготовленого ТОВ НТБ Київ станом на 25.04.2019, у розділі характеристика будинку, господарських будівель та споруд зазначена наступна інформація:

- нежитлова будівля літ. А-1 : фундамент - з/бетон. покрівля - шифер, підлога - бетон;

- навіс літ. Б-1 фундамент - металеві стовпи, покрівля - метал, підлога - бетон;

- навіс літ. Г-1 фундамент - металеві стовпи, покрівля - метал, підлога - бетон;

- навіс літ. Д-1 фундамент - металеві стовпи, покрівля - метал, підлога - бетон.

Таким чином, спірні навіси мають фундамент та вимощені з використанням бетону, що робить неможливим їх вільне переміщення без знецінення.

Окремо суд звертає увагу на те, що у разі, якщо і спірні навіси є тимчасовими (некапітальним) спорудами, як про це неодноразово наголошував відповідач, то спірні навіси взагалі не мали реєструватись в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як це визначено вимогами ч. 4 ст. 5 Закону.

Посилання відповідача на п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію є безпідставними, оскільки вказаний пункт застосовується виключно щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

Також суд визнав необґрунтованими аргументи відповідача про відсутність порушень містобудівного законодавства за результатами проведення позапланової перевірки згідно акту № 434/461-А від 20.06.2019, оскільки посилання відповідача на акт № 434/461-А від 20.06.2019 є безпідставним, з огляду на таке.

Оскаржуване рішення про внесення змін до об`єкту (реєстраційний номер 1452243363101), яким до нежитлової будівлі літ. А-1 додані навіси літ. Б-1 , літ. Д-1 , літ. Г-1 по вул. АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , державним реєстратором прийняте 18.06.2019.

Тобто, оскаржуване рішення вчинено до моменту складення вищевказаного акту.

Також, суд звертає увагу на те, що перевірка проводиться виключно щодо об`єктів, будівництво яких триває в момент перевірки.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011№ 553 (далі - Порядок № 553).

У даному разі, із обставин справи вбачається, що 02.05.2019 р. до Інспекції надійшло письмове звернення ОСОБА_1 з приводу порушення вимог містобудівного законодавства по АДРЕСА_1 .

Згідно з абз. 6 п. 7 Порядку № 553 визначено, що підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до абз. 2 п. 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Перевірка проведена у період з 04.06.2019 по 20.06.2019.

Відповідно до порядку передбаченого п. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у Інспекції відсутні повноваження перевіряти об`єкти будівництва після проведення державної реєстрації прав на нього.

Окремо суд звертає увагу на оформлений за результатами перевірки Акт № 434/461-А від 20.06.2019, на який неодноразово посилався відповідач в обґрунтування своїх заперечень (т.с. І а.с. 75-79).

Із тексту згаданого Акту вбачається, що Інспекцією питання щодо дотримання містобудівного законодавства не розглядалося, про що зазначено у розділі VI Акту Перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) . У графі відповіді на питання у всіх рядках стоїть відмітка про те, що питання не розглядалося .

Вказане може свідчити про те, що станом на момент складення Акту в Реєстрі вже були зареєстровані відомості про спірні навіси і тим самим державою визнано право власності на них. У такому випадку, перевірка обмежується порівнянням зареєстрованих прав на об`єкт з його фактичною конфігурацією.

З урахуванням наведеного, вчинивши оскаржувану реєстраційну дію, за наслідками якої визнано та підтверджено набуття речових прав на нерухоме майно на території міста Харкова, чим фактично легалізовано самочинне будівництво, було порушено інтереси міської ради, яка, в свою чергу має здійснювати делеговані повноваження державного архітектурно-будівельного контролю та засвідчувати готовність об`єктів будівництва до експлуатації.

Необґрунтовані й доводи відповідача щодо ненадання позивачем до суду спірного рішення державного реєстратора Зоткіна С.В. від 18.06.2019 (індексний номер рішення 47394896).

Вказане рішення у Харківській міській раді не може обліковуватися, оскільки воно видається замовнику послуги, що передбачено п. 22 Порядку № 1127, проте це не спростовує доводів міської ради, що таке рішення відображене в Реєстрі, інформація з якого міститься у матеріалах справи (т.с. І а.с. 30-31).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про повне задоволення позовних вимог Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояжор" про скасування рішення державного реєстратора від 18.06.2019 (індексний номер 47394896) про державну реєстрацію змін до об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А-1" по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 145224363101).

Розподіл судових витрат.

З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи висновки господарського суду про задоволення позову, витрати зі сплати судового збору у даному разі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. від 18.06.2019 (індексний номер 47394896) про державну реєстрацію змін до об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А-1" по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 145224363101).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояжор" (61000, м. Харків, вул. Жутівська, 118, код ЄДРПОУ 32337545) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "20" листопада 2019 р.

Суддя Є.М. Жиляєв