Ухвала

від 21.11.2019 по справі 757/43667/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 757/43667/16-ц

провадження № 61-19593ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року та постанову Верховного Суду від 09 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року та постанову Верховного Суду від 09 вересня 2019 року, на підставі статті 405 ЦПК України. До касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 405 ЦПК України, якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами глави 2 (Касаційне провадження) ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року залишено касаційну скаргу без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме надіслати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду 20 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року.

Заява мотивована тим, що постановою Верховного Суду від 09 вересня

2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року залишено без змін. ОСОБА_1 не був присутній під час касаційного розгляду даної справи. Представник ОСОБА_1 - адвокат Бельмас Л. О. отримав копію постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року в районному суді лише 28 жовтня 2019 року. В матеріалах справи № 757/43667/16-ц відсутні докази отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови апеляційного суду до 28 жовтня 2019 року, а також відсутні докази отримання ОСОБА_1 копії ухвали Верховного Суду від 22 січня

2019 року про відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 . На підтвердження вказаного заявником додано копію заяви про видачу рішення із розпискою, копії матеріалів даної справи (а.с. 45-51, 70-74 тому № 2).

Згідно з частинами другою-третьою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Заява ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року підлягає задоволенню, оскільки причини пропуску цього строку є поважними.

Касаційна скарга ОСОБА_1 в частині оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження в цій частині оскарження ОСОБА_1 постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження постанови Верховного Суду від 09 вересня 2019 року

слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 36 та пункту 1 частини першої статті 44 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Також з набуттям чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Враховуючи викладене, чинним ЦПК України не передбачено повноважень Верховного Суду щодо перегляду судових рішень Верховного Суду, ніж в порядку частини першої статті 423 ЦПК України, де визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу в частині оскарження постанови Верховного Суду від 09 вересня 2019 року на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження в цій частині слід відмовити.

Керуючись статтями 390, 394, 395, 405 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження постанови Верховного Суду

від 09 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування, відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року.

Відкрити касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року.

Витребувати з Печерського районного суду міста Києва цивільну справу

№ 757/43667/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та додані до неї документи, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило