Рішення

від 12.11.2019 по справі 461/2501/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/2501/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_1 , адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 20.06.2015 року органом Російської Федерації ФСМ 77208) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування запису про державну реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , з врахуванням заяви про зміну предмета позову /а.с.73-75/, просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_4 та повернути її у власність ОСОБА_1 . Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА_2 (індексний номер 46454312 від 12.04.2019, номер запису про право власності 31163737).

В обгрунтування поданого позову та заяви про зміну предмета позову, позивач покликається на те, що 19.10.1994 батькові позивача - ОСОБА_3 Львівською міською адміністрацією видано свідоцтво № 29708 про право власності на квартиру по АДРЕСА_5 , загальною площею 58,1 кв. м.

06.03.1998 ОСОБА_3 склав заповіт на користь ОСОБА_1 , згідно якого все майно спадкодавця, в тому числі, квартира по АДРЕСА_5 , заповідається ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

04.08.2003 державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Кіріловою Т.М. ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, в тому числі, на квартиру по АДРЕСА_5 .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1208836 від 11.08.2003, квартира по АДРЕСА_5 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.02.2019 право власності на квартиру по АДРЕСА_5 зареєстроване за підприємством Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФІЛАКТИКА (49083, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 37/11, код ЄДРПОУ 25534576, тел. +38 (098) 1760906) державним реєстратором Павлишин Назаром-Павлом Андрійовичем.

Підставою реєстрації права власності зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна від 18.12.2017, виданий ОСОБА_1 і гр. ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Прокоф`євою О.Ю., а також протокол Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІЛАКТИКА , виданий 18.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом Прокоф`євою О.Ю.

Оскільки ОСОБА_1 не відчужував належну йому квартиру на користь інших осіб, то позивач звернувся до Галицького Відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

14.03.2019 Галицьким ВП ГУ НП у Львівській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140050001213.

Оскільки нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 вибуло з володіння власника ОСОБА_1 поза його волею, тому що він не здійснював волевиявлення, спрямованого на передачу права власності на це майно, не був стороною договорів купівлі-продажу, дарування щодо цього майна, не вчиняв жодних дій, які б свідчили про намір продати дане майно та не уповноважував жодних осіб з приводу продажу майна, то таке майно підлягає витребуванню від ТОВ Профілактика на користь ОСОБА_1 .

Крім цього, ОСОБА_1 стало відомо про те, що 12 квітня 2019 року о 18:47:53 год. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж Оленою Анатоліївною перереєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2019 № 117 право власності на квартиру АДРЕСА_4 (індексний номер 46454312, номер запису про право власності 31163737) за ОСОБА_2 .

Таким чином, відповідачем у справі є ОСОБА_2 , а це є підставою для зміни предмета позову.

При цьому, змінюючи предмет позову, позивач зберігає первісні підстави позову та доповнює їх новими обставинами, що не є одночасною зміною предмета та підстав позову.

Ухвалою суду від 10.04.2019 р. у справі відкрито провадження та призначено до підготовчого судового розгляду. /а.с.42/

Ухвалою суду від 10.04.2019 р. накладено арешт шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам - як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вносити зміни та відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав на квартиру АДРЕСА_4 .

У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовлено. /а.с.43-45/.

Ухвалою суду від 07.05.2019 р. витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж О.А. інформацію про вчинення нотаріальної дії. /а.с.57-59/.

Ухвалою суду від 15.08.2019 р. у справі закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду. /а.с.123-124/.

Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить такі задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

Суд вважає, що справу можливо слухати у її відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Суд встановив, що 19.10.1994 батькові позивача - ОСОБА_3 Львівською міською адміністрацією видано свідоцтво № НОМЕР_2 про право власності на квартиру по АДРЕСА_5 , загальною площею 58,1 кв. м.

06.03.1998 ОСОБА_3 склав заповіт на користь ОСОБА_1 , згідно якого все майно спадкодавця, в тому числі, квартира по АДРЕСА_5 , заповідається ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

04.08.2003 державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Кіріловою Т. М. ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, в тому числі, на квартиру по АДРЕСА_5 .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1208836 від 11.08.2003, квартира по АДРЕСА_5 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.02.2019 право власності на квартиру по АДРЕСА_5 зареєстроване за Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФІЛАКТИКА (49083, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 37/11, код ЄДРПОУ 25534576) державним реєстратором Павлишин Назаром-Павлом Андрійовичем.

Підставою реєстрації права власності зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна від 18.12.2017, виданий ОСОБА_1 і гр. ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Прокоф`євою О.Ю., а також протокол Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІЛАКТИКА , виданий 18.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом Прокоф`євою О.Ю.

12.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Галицького Відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

14.03.2019 Галицьким ВП ГУНП у Львівській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140050001213.

Постановою від 14.03.2019 ОСОБА_1 залучено потерпілим, вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки та проведено допит.

Встановлено, що документи, які стали підставою для реєстрації права власності на квартиру за ТОВ Профілактика , містять ознаки посвідчення їх приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Прокоф`євою О. Ю. Зокрема, на акті приймання-передачі нерухомого майна від 18.12.2017 міститься запис зі штампом, печаткою та підписом від імені приватного нотаріуса Прокоф`євою О.Ю. про справжність підпису, в тому числі, ОСОБА_1 і перевірку його особи.

З метою отримання документів, на підставі яких було відчужено квартиру на користь ТОВ Профілактика на адресу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Прокоф`євої О. Ю. представником позивача було скеровано адвокатський запит з проханням надати копії таких документів.

У відповідь на адвокатський запит приватний нотаріус Прокоф`єва О. Ю. листом вих. № 51/01-16 від 18.04.2019 повідомила, що нею подана заява про злочин до Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 18.04.2019. У заяві про злочин вих. № 50/01-16 приватний нотаріус вказала, що вона не здійснювала жодних нотаріальних дій щодо квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_5 .

17.12.2017 ОСОБА_6 не працювала та знаходилась за кордоном, що підтверджується наказом про відпустку № 8/17 від 06.12.2017, сторінкою із книги Справа № 01-12 Книга реєстрації наказів з адміністративно-господарських питань , листом приватного нотаріуса від 06.12.2017 начальнику ГТУЮ у Дніпропетровській області про відпустку нотаріуса та сторінкою із книги Справа № 01-24 Журнал реєстрації вихідних документів .

Таким чином, суд встановив, що приватний нотаріус Прокоф`єва О. Ю. не посвідчувала документів, що стали підставою для реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ Профілактика .

В ході розгляду справи судом, 12.04.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О.А. перереєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 (індексний номер 46454312, номер запису про право власності 31163737) за ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2019 № 117, укладеного між ТОВ Профілактика (продавцем) та ОСОБА_2 (покупцем).

Отже, спірне нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 вибуло з володіння власника ОСОБА_1 поза його волею, адже він не здійснював волевиявлення, спрямованого на передачу права власності на це майно, не був стороною правочинів щодо цього майна, не вчиняв жодних дій, які б свідчили про намір відчужити дане майно та не уповноважував жодних осіб з приводу продажу майна.

В подальшому, в ході судового розгляду ТОВ Профілактика відчужило спірну квартиру на користь ОСОБА_2 .

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості набуває щодо нього всі правоможності власника. Факт володіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Вказана позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц.

За змістом ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 зазначено, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 вибуло з володіння власника ОСОБА_1 поза його волею, тобто він не здійснював волевиявлення, спрямованого на передачу права власності на це майно, не був стороною будь-якого правочину щодо цього майна, не вчиняв жодних дій, які б свідчили про намір відчужити дане майно та не уповноважував жодних осіб з приводу продажу майна.

Верховний суд у постанові від 30.01.2018 у справі № 756/5793/15-ц, не відступаючи від правових позицій Верховного суду України, викладених упостановах: № 6-107 цс 12 від 7 листопада 2012 року, № 6-348 цс 15 від 10 червня 2015 року, № 6-67 цс 15 від 13 травня 2015 року зазначив, що оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Таким чином, квартира, що розташована за адресою АДРЕСА_5 підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Щодо вимоги позивача про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 зазначено, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння є таким рішення і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Отже, рішення суду про витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 є достатнім та ефективним способом захисту та забезпечить відновлення порушеного права.

Керуючись ст.ст.247, 258, 259, 263 -265, 351-355 ЦПК України, ст.ст.321, 387, 388 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_1 , адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 20.06.2015 року органом Російської Федерації ФСМ 77208) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування запису про державну реєстрацію права власності, задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_4 та повернути її у власність ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 20.06.2015 року органом Російської Федерації ФСМ 77208, адреса проживання: АДРЕСА_7 ).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст судового рішення складений 22.11.2019 р.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.