Постанова

від 21.11.2019 по справі 756/7833/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 756/7833/19

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13591/2019

Головуючий у суді першої інстанції: Васалатій К.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Чобіток А.О., Оніщука М.І.

при секретарі - Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними,

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 14 червня 2019 року,

встановив:

у червні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договорів та просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірне майно, посилаючись на те, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 червня 2019 року заяву було задоволено, накладено арешт на належні ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 та гаражний бокс № НОМЕР_1 у підземному гаражі по АДРЕСА_2 ; належні ОСОБА_2 земельні ділянки та садовий будинок; належну ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_3 .

Не погоджуючись з ухвалою, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи.

ОСОБА_3 також подав до суду апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати ухвалу про забезпечення позову в частині накладення арешту на належні йому квартиру та гаражний бокс, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи.

ОСОБА_4 , не погоджуючись з ухвалою про забезпечення позову, також подав апеляційну скаргу та просив суд скасувати ухвалу в частині накладення арешту на належну йому квартиру.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_6 , представника позивача ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову, представник позивача посилався на те, що відповідачами може бути відчужене спірне майно, що призведе до утруднення рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття таких заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Такий висновок суду відповідає встановленим у справі обставинам, зроблений із дотриманням норм процесуального права.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову не було взято до уваги те, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення, а також помилково прийнято заяву про забезпечення позову без з`ясування доцільності вжиття заходів зустрічного забезпечення.

ОСОБА_3 в обґрунтування вимог апеляційної скарги також посилався на те, що судом не була взята до уваги необґрунтованість позовних вимог та зазначав, що накладаючи арешт на належні йому квартиру та гаражний бокс, суд першої інстанції порушив його права та права його членів сім`ї, які постійно проживають у спірній квартирі.

ОСОБА_4 , заявляючи вимоги про скасування ухвали про забезпечення позову в частині накладення арешту на належну йому квартиру у м.Одеса, посилався на ті самі обставини. Зазначав, що судом не врахована безпідставність позовних вимог, а накладення арешту на належну йому квартиру порушує його права, як власника.

Однак, такі доводи апеляційних скарг є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В п. 4 постанови Пленуму ВС України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 р. №9 дано роз`яснення про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом позивач просив визнати недійсними договір дарування гаражного боксу за адресою: АДРЕСА_2 від 13 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 13 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір дарування земельної ділянки за адресою: Вінницька область, Вінницький район, сільська рада Бохоницька, кадастровий номер 0520680500:01:007:0207, від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір дарування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 від 06 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір дарування жилого будинку за адресою: АДРЕСА_5 від 06 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 від 06 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ; договір дарування земельної ділянки за адресою: Вінницька область, Вінницький район, сільська рада Бохоницька, кадастровий номер 0520680500:01:007:0319, від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір дарування земельної ділянки за адресою: Вінницька область, Вінницький район, сільська рада Бохоницька, кадастровий номер 0520680500:01:007:0321, від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір купівлі-продажу гаражного боксу за адресою: АДРЕСА_2 від 02 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 02 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вказане свідчить про те, що майно, на яке було накладено арешт судом першої інстанції, є предметом спору, а тому забезпечення позову у вказаний спосіб є співмірним заявленим вимогам, а їх невжиття може утруднити виконання рішення суду, оскільки право власності на нерухоме майно, яке є предметом спору, зареєстроване за відповідачами, які можуть їх відчужити без відома та дозволу інших осіб, що призведе до утруднення виконання можливого рішення суду та подальшого ефективного захисту прав позивача.

Доводи скаржників про те, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими також не можуть бути підставою для задоволення апеляційних скарг, оскільки питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи слід позов задовольнити або в позові відмовити суд вирішує під час ухвалення рішення відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України, а не на стадії забезпечення позову.

Підстави зробити висновок про відсутність спору між сторонами на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі та забезпечення позову у суду першої інстанції також були відсутні.

Предметом спору в даному випадку є правомірність відчуження належного відповідачам, а тому накладення на нього арешту до закінчення розгляду справи по суті відповідає меті забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Враховуючи викладене, доводи, викладені в апеляційних скаргах, висновків суду не спростовують, ухвала була постановлена судом першої інстанції при дотриманні норм процесуального права, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 14 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 25 листопада 2019 року.

Головуючий

Судді