Постанова

від 21.11.2019 по справі 756/7833/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 756/7833/19

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13591/2019

Головуючий у суді першої інстанції: Васалатій К.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Чобіток А.О., Оніщука М.І.

при секретарі - Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року,

встановив:

у червні 2019 року позивач ТОВ ФК Веста , який змінив назву на ТОВ ФК Інвестохіллс Веста , звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договорів.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року у справі було відкрито провадження.

Не погоджуючись з ухвалою, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_6 , представника позивача ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 березня 2015 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Київська Русь заборгованість за кредитним договором в розмірі 207 095 850 грн. 09 коп. 12 березня 2019 року право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ ФК Веста .

Позивач зазначав, що відповідачем ОСОБА_1 було укладено ряд договорів про відчуження належного їй майна, які він вважає фіктивними та спрямованими на уникнення відповідальності за виконання своїх зобов`язань зі сплати заборгованості.

У зв`язку з цим позивач просив визнати недійсними договір дарування гаражного боксу за адресою: АДРЕСА_1 від 13 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_2 від 13 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір дарування земельної ділянки за адресою: Вінницька область, Вінницький район, сільська рада Бохоницька, кадастровий номер 0520680500:01:007:0207, від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір дарування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 від 06 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір дарування жилого будинку за адресою: АДРЕСА_3 від 06 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_4 /3 від 06 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ; договір дарування земельної ділянки за адресою: Вінницька область, Вінницький район, сільська рада Бохоницька, кадастровий номер 0520680500:01:007:0319, від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір дарування земельної ділянки за адресою: Вінницька область, Вінницький район, сільська рада Бохоницька, кадастровий номер 0520680500:01:007:0321, від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір купівлі-продажу гаражного боксу за адресою: АДРЕСА_1 від 02 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 від 02 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Звертаючись з даним позовом до Оболонського районного суду м. Києва, позивач посилався на те, спір виник з приводу декількох об`єктів нерухомого майна, а тому має бути розглянутий за місцезнаходженням майна, вартість якого є найвищою.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року у справі було відкрито провадження.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана з дотримання вимог процесуального закону, а перешкоди для відкриття провадження відсутні.

Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.

У своїй апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що основна частина майна, з приводу якого заявлено вимоги, знаходиться у Вінницькій області, а тому справа Оболонському районному суду м.Києва не підсудна. Однак, такі доводи скаржника є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Частиною 3 ст. 30 ЦПК України встановлено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Посилання скаржника на те, що основна частина майна, а саме - земельні ділянки та жилий будинок, знаходиться у Вінницькій області не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги. В даному випадку спір виник з приводу декількох об`єктів нерухомого майна, а не з приводу об`єкту майна, яке розташоване на території декількох адміністративно-територіальних одиниць, а тому спір має розглядатись за місцезнаходженням об`єкту спірного майна, вартість якого є найвищою, а не за місцезнаходженням більшості об`єктів нерухомого майна, як вважає відповідач.

При зверненні до суду з позовом позивачем було надано розрахунок орієнтовної ринкової вартості спірного майна. З вказаного розрахунку вбачається, що вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2 є найвищою.

Суд звертає увагу на те, що ні позивачем при зверненні до суду з позовом, ні відповідачем при зверненні до суду з апеляційною скаргою не було надано доказів на підтвердження реальної вартості спірного нерухомого майна. Разом з тим, підстави для передачі справи на розгляд до іншого суду на стадії прийняття позовної заяви до розгляду у суду першої інстанції були відсутні, оскільки спірна квартира розташована у будинку, збудованому у 2001 році, та має значну площу. Будь-яких доказів про те, що вартість іншого спірного майна є вищою, ніж вартість квартири в Оболонському районі м.Києва, відповідачем ОСОБА_1 до суду не надано.

Позивач не є власником спірного майна та позбавлений доступу до нього для проведення його оцінки, а ЦПК України не зобов`язує позивача надавати докази реальної вартості майна, з приводу якого заявлено позовні вимоги, для вирішення питання про визначення підсудності спору.

Крім того, слід зазначити, що відповідач не позбавлена права звернутись до суду першої інстанції з клопотанням про передачу справи на розгляд до іншого суду у порядку ст. 31 ЦПК України, якщо надасть належні докази на підтвердження того, що реальна вартість спірного майна не відповідає заявленій при зверненні до суду з позовом.

Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Враховуючи викладене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, рішення було ухвалено судом першої інстанції при дотриманні норм матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 25 листопада 2019 року.

Головуючий

Судді