Постанова

від 21.11.2019 по справі 757/53640/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 757/53640/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/14779/2019

Головуючий у суді першої інстанції: Батрин О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Чобіток А.О., Оніщука М.І.

при секретарі - Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва про визнання права власності,

за зустрічним позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва до ОСОБА_1 , треті особи: Орган самоорганізації населення Будинковий комітет Вулиця Інститутська, 15/5 , Печерська районна в м.Києві державна адміністрація, Київська міська рада про виселення та зобов`язання вчинити дії

та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парламент до ОСОБА_1 , треті особи: Орган самоорганізації населення Будинковий комітет Вулиця Інститутська, 15/5 , Печерська районна в м.Києві державна адміністрація, Київська міська рада про витребування майна із чужого незаконного володіння,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року,

встановив:

у листопаді 2016 року позивач звернулась до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просила визнати за нею право власності на переплановану шляхом приєднання приміщення АДРЕСА_1 .

Третя особа із самостійними вимогами ОСББ Парламент у квітні 2017 року звернулась до суду із зустрічним позовом, у якому просила витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 приміщення АДРЕСА_1 .

У вересні 2017 року із зустрічним позовом також звернувся відповідач КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва та просив суд виселити ОСОБА_1 із приміщення № АДРЕСА_1 та зобов`язати поновити планування жилого приміщення.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 04 червня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 за заявою її представника ОСОБА_2 було залишено без розгляду.

04 червня 2019 року представник КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 , посилаючись на те, що в ході розгляду справи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно безпідставно було внесено зміни щодо площі спірної квартири шляхом приєднання до неї приміщення НОМЕР_1. Враховуючи викладене, заявник зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_1 квартиру, до якої було приєднано площу вказаного приміщення, може призвести до утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року заяву було задоволено, накладено арешт на належну ОСОБА_1 квартиру.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просив ухвалу суду скасувати, а у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2. та представника третьої особи ОСН Будинковий комітет Вулиця Інститутська, 15/5 - Ластовченка О.М.,дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову представник КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва посилався на те, що 25 травня 2019 року позивачу стало відомо про те, що в ході розгляду спору з приводу нежилого приміщення АДРЕСА_1 ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на нього шляхом включення його до площі належної їй квартири АДРЕСА_1 . Вказував, що ОСОБА_1 може відчужити належну їй квартиру, в тому числі і безпідставно приєднане нежиле приміщення, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог про зобов`язати ОСОБА_5 поновити планування жилого приміщення.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року заяву було задоволено, накладено арешт на належну ОСОБА_1 квартиру.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог заявника. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В п. 4 постанови Пленуму ВС України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 р. №9 дано роз`яснення про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можутьбути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що належна відповідачу квартира не є предметом спору, а тому накладення на неї арешту призводить до порушення її прав, як власника. Однак, такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Як вбачається з виділених матеріалів справи, предметом спору в даному випадку є нежиле приміщення АДРЕСА_1 .

Позивач КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва при зверненні до суду з позовом про виселення та зобов`язання ОСОБА_1 поновити планування спірного приміщення посилався на те, що у серпні 2015 року ним було виявлено, що ОСОБА_1 самовільно приєднала до належної їй квартири спірне приміщення НОМЕР_1 шляхом демонтування перегородки між квартирою та нежилим приміщенням, а також демонтування дверей та закладення дверного отвору цегляною кладкою. Враховуючи те, що вказані дії ОСОБА_1 , на думку позивача, були вчинені без відповідної правової підстави, просив суд виселити її з нежилого приміщення та зобов`язати поновити його планування.

З наданої до суду першої інстанції Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 23 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Несмашною О.С. було зареєстровано зміни об`єкта нерухомого майна - належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 . З вказаної довідки вбачається, що площу квартири з 67 кв.м. було змінено на 87 кв.м.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції безпідставно було накладено арешт на всю належну ОСОБА_1 квартиру не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, оскільки спірне приміщення зареєстроване як складова частина квартири, а не як самостійний об`єкт нерухомого майна. ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на спірне нежиле приміщення шляхом включення його до площі належної їй квартири.

Доводи скаржника про те, що позивачем не було доведено те, що існує реальна загроза утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну відповідачу квартиру, також не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позву, оскільки квартира, на яку було накладено арешт судом першої інстанції, включає в себе і площу спірного приміщення НОМЕР_1, яке є предметом спору, а тому забезпечення позову у вказаний спосіб є співмірним заявленим вимогам, а їх невжиття може утруднити виконання рішення суду, оскільки право власності на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_1 , яка може його відчужити без відома та дозволу інших осіб, що призведе до утруднення виконання можливого рішення суду та подальшого ефективного захисту прав позивача.

Не можуть бути підставою для скасування ухвали суду і пояснення представника апелянта про те, що ОСОБА_1 зареєстрована у даній квартирі разом зі своїми неповнолітніми дітьми та не має наміру її відчужувати. Відсутність доказів на підтвердження наявності намірів відповідача відчужити спірне майно не свідчить про те, що до закінчення розгляду справи по суті ОСОБА_1 не скористається своїм правом розпорядження ним, що призведе до неможливості виконання рішення суду про зобов`язання ОСОБА_1 поновити планування квартири та спірного нежилого приміщення у випадку зміни його власника.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

Також суд звертає увагу на те, що заява КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва про забезпечення позову дійсно не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення, що є підставою для повернення заяви заявнику. Разом з тим, таке порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення питання по суті та не може бути підставою для скасування законної ухвали про забезпечення позову.

Крім того, ОСОБА_1 не позбавлена права звернутись до суду із обґрунтованою заявою про вжиття заходів зустрічного забезпечення в порядку ст. 154 ЦПК України.

Положеннями ст. 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Враховуючи наведене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2019 року.

Головуючий

Судді