Рішення

від 25.11.2019 по справі 922/2855/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2019 р. Справа № 922/2855/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Джерелій В.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом 1) ОСОБА_1 , м. Куп`янськ, Харківська обл . , , 2) Фермерського господарства " Щербаченка Олександра Володимировича ", с. Лісна Стінка, Куп`янський р.-н, Харківська обл. до Головнjuj управління Держгеокадастру у Харківської області про визнання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі укладеною за участю представників сторін:

1-го позивача - не з`явився;

2-го позивача - Курило М.І. (довіреність б/н від 19.08.2019);

відповідача - Щербак Т.М. (довіреність № 32-20-0.14,2-17/62-19 від 03.1.2019).

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , м. Куп`янськ (1-й позивач) та Фермерське господарство " Щербаченка Олександра Володимировича ", с. Лісна Стінка, Куп`янський р.-н, Харківська обл. (2-й позивач) звернулись до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (відповідач), в якій просять суд визнати Додаткову Угоду про внесення змін до договору оренди землі від 13 лютого 2015 року між;

1) громадянином України ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Купянським МРВ УМВС України в Харківській області від 06.08.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), що мешкає за адресою АДРЕСА_3 ;

2) Фермерським господарством Щербаченка О.В. (код ЄДРПОУ 39731149) в особі Голови господарства - ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту;

3) Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822), в особі керівника Головного управління, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 року № 21 зі змінами;

укладеною в наступній редакції

ДОДАТКОВА УГОДА

про внесення змін до договору оренди землі від 13 лютого 2015 року (з додатковою угодою укладеною 01 червня 2016 року) та зареєстрованого у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:

- 05 березня 2015 року кадастровий номер 6323783700:01:000:0197, номер запису про інше речове право 8974193;

- 05 березня 2015 року, кадастровий номер 6323786500:04:000:0129, номер запису про інше речове право 8973117,

- 05 березня 2015 року, кадастровий номер 6323786500:04:000:0137, номер запису про інше речове право 8973688;

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822), в особі керівника Головного управління, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 року № 21 зі змінами який надалі іменується СТОРОНА 1.

Громадянин України ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Куп`янським МРВ УМВС України в Харківській області від06.08.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), що мешкає за адресою АДРЕСА_3 , який надалі іменується СТОРОНА 2.

Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича (код ЄДРПОУ 39731149) в особі Голови господарства ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту, який надалі іменується СТОРОНА З

(в подальшому разом іменуються СТОРОНИ , а окремо - СТОРОНА )

В зв`язку з тим, що відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, земля надавалась громадянину України ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства і ОСОБА_1 створив та зареєстрував юридичну особу Фермерське господарство в Статут якого вніс вказані в Договорі земельні ділянки, сторони уклали дану Додаткову угоду до Договору про наступне:

1. В порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою, СТОРОНИ домовилися про заміну СТОРОНИ 2 на СТОРОНУ 3 як зобов`язану та управнену сторону у Договорі.

2. СТОРОНА 1 підтверджує згоду на заміну СТОРОНИ 2 на СТОРОНУ 3 в Договорі в порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою.

3. Заміна СТОРОНИ за цією Додатковою угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору, окрім тих, що пов`язані із заміною СТОРОНИ 2 на СТОРОНУ 3.

4. Усі спори, що виникають з цієї Додаткової угоди або пов`язані з нею, вирішуються шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку.

5. Строк дії цієї Додаткової угоди відповідає строку дії Договору.

6. Ця Додаткова угода складена при повному розумінні СТОРОНАМИ її умов та термінології, українською мовою у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із СТОРІН.

Місцезнаходження сторін:

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в особі керівника Головного управління, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 року № 21 зі змінами; місцезнаходження юридичної особи: вул. Космічна, 21, 2-й під`їзд, 8, 9 поверх, м. Харків, 61145; код ЄДРПОУ 39792822; Керівник

---

;

Громадянин України ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Куп`янським МРВ УМВС України в Харківській області від 06.08.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); місцезнаходження фізичної особи: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_1

---

;

Фермерське господарство Щербаченка О.В. в особі Голови господарства - ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту; місцезнаходження юридичної особи: Село Лісна Стінка, Куп`янського району, Харківської області, 63754; ЄДРПОУ 39731149; ОСОБА_1

---

;

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на приписи Закону України "Про фермерське господарство" та зазначають, що ОСОБА_1 згідно з укладеним з Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області договором оренди від 13.02.2015 року отримав у оренду земельні ділянки для створення та ведення фермерського господарства, після чого ним було створене Фермерське господарство " Щербаченка Олександра Володимировича ", яке було зареєстроване у відповідності до норм законодавства України, до статуту якого було внесено названі земельні ділянки, і на даний час саме Фермерське господарство провадить свою діяльність на орендованій громадянином України ОСОБА_1 земельних ділянках. Однак, в зв`язку з тим, що орендарем в договорі оренди від 13.02.2015 року зазначено громадянина ОСОБА_1 , відповідно сплачувати орендну плату та набути статус платника єдиного податку 4-ї групи (спеціальна група для сільськогосподарських товаровиробників) на підставі ч. 4. п. 4 ст. 291 Податкового кодексу України Фермерське господарство " Щербаченка Олександра Володимировича " не може. Позивачі вказують, що з метою усунення зазначеного недоліку, вони звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з пропозицією укласти додаткову угоду про зміну орендаря в договорі з громадянина ОСОБА_1 на Фермерське господарство " Щербаченка Олександра Володимировича ", проте отримали від нього лист про відмову в укладанні такої угоди. Вказані дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області позивачі вважають незаконними, та просять названу додаткову угоду вважати укладеною.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2019 позовну заяву ОСОБА_1 та Фермерського господарства " Щербаченка Олександра Володимировича " залишено без руху; визначено способи усунення недоліків позовної заяви та встановлено строк для їх усунення.

ОСОБА_1 на Фермерське господарство " Щербаченка Олександра Володимировича " звернулися до суду з заявами (вх. № 21421 від 09.09.2019; вх.. №21644 від 11.09.2019) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2019 зазначену позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.10.2019.

Протокольними ухвалами від 07.10.2019 та від 21.10.2019 підготовче судове засідання відкладалось.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надало суду відзив на позовну заяву (вх.. № 23326 від 30.09.2019) в якому просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскільки одним з позивачів у даній справі є фізична особа, відповідно даний позов не підлягає розгляду в господарських судах. Відповідач вказує, що відповідно до ст. 8 Закону України Про фермерське господарство , Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича після його державної реєстрації набуло лише право користування земельними ділянками, які були надані в оренду його засновнику - ОСОБА_1 з метою ведення фермерського господарства, і права вимагати внесення змін до договорів щодо зміни орендодавця останній в силу положень ст. ст. 116, 124, 125 ЗК України та ст. 16 Закону України Про оренду землі не може. Відповідач наполягає на тому, що позивачі при зверненні до суду з даним позовом не довели наявність з боку відповідача порушеного права, на захист якого подано позов. Відповідач зазначає, що оскільки Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича не є стороною договору оренди від 13.02.2015, відповідно останній не може ініціювати питання про внесення змін до нього. Відповідач вказує, що проект додаткової угоди в редакції позовної заяви на його адресу не надходило, а тому підстави для визнання її укладеною в цій редакції, на думку відповідача, відсутні.

Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича надало суду пояснення на відзив (вх.. № 25111 від 21.10.2019) в яких просить суд заявлений позов задовольнити, посилаючись на те, що згідно з висновками, викладеними в Постанові Великої палати Верховного суду в постанові від 13.03.2018 по справі № 348/992/16-ц, спір у даній справі підлягає розгляду в господарських судах; що правова позиція щодо необхідності укладання додаткової угоди про зміну орендаря підтверджується і податковою консультацією Державної фіскальної служби України в якій вказано про неможливість включення до податкової декларації платника єдиного податку 4 групи площ земельних ділянок без передачі фізичною особою права користування цими земельними ділянками до фермерського господарства; що відповідач своїми діями щодо ухилення від укладання додаткової угоди перешкоджає позивачам у праві користування земельними ділянками за цільовим призначенням.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області правом на надання заперечень в порядку та строк, встановлений ухвалою від 12.09.2019 не скористався.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2019.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2019 розгляд справи відкладено на 25.11.2019 за відповідним клопотанням представника Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича .

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою (вх.. № 28393 від 22.11.2019) в якій просить суд:

1. Поновити строк та залучити до матеріалів справи докази укладання тристоронніх Додаткових угод та докази надання згоди на укладення договорів суборенди земельних ділянок додані до цієї заяви.

2. Вважати технічною помилкою описку у прохальній частині позову та вважати правильним 13 лютого 2015 року .

3. Надати оцінку наданим документам.

4. Розглянути справу без його участі та задовольнити позов в усіх заявлених вимогах.

Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича також звернулося до суду з письмовими поясненнями (вх.. № 28392 від 22.11.2019) в яких просить суд вважати технічною помилкою описку у прохальній частині позову та вважати правильним 13 лютого 2015 року .

В даних заяві та письмових поясненнях позивачі зокрема зазначають, що згідно з Законом України Про фермерське господарство користувачем земельних ділянок після реєстрації фермерського господарства є не фізична особа, а саме юридична особа-фермерське господарство, але це користування повинно бути відповідним чином зареєстроване відповідно до Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і лише в цьому разі фермерське господарство стане користувачем земельних ділянок з усіма правами та обов`язками. Позивачі вказують, що в даному випадку зазначене можливо лише в разі укладення тристоронньої додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 13 лютого 2015 року між орендодавцем Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, Громадянином України ОСОБА_1 та Фермерським господарством Щербаченка Олександра Володимировича та її реєстрації відповідно до зазначеного вище Закону України, що також відповідає вимогам Податкового кодексу України. Позивачі звертають увагу суду на те, що у наданій їм відповіді відповідач не заперечує проти укладання такої додаткової угоди, проте своїми діями фактично перешкоджає позивачам у використанні орендованого майна за цільовим призначенням. Окремо позивачі наголошують на тому, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області укладає аналогічні тристоронні додаткові угоди про заміну орендаря з іншими суб`єктами господарювання (докази чого надають), проте відмовляється укладати таку угоду з позивачами. Зазначені дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області позивачі вважають дискримінаційними по відношенню до них, що є порушенням їх конституційних прав, та неналежним урядуванням з боку вказаного державного органу.

На судове засідання 25.11.2019 прибули представники 2-го позивача та відповідача.

Представник 2-го позивача просить суд заявлений позов задовольнити.

Представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити.

1-й позивач на судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в заяві (вх.. № 28393 від 22.11.2019) просить суд розглядати справу за його відсутності.

Оскільки неявка на судове засідання 1-го відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 22.01.2015 № 122-СГ, між громадянином України ОСОБА_1 , як орендарем, та Головним управлінням Держземагенства у Харківській області, як орендодавцем, укладено договір оренди землі від 13.02.2015 року (а. с. 14-26) відповідно до умов якого (п. 1) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населених пунктів Лісностінківської та Сеньківської сільських рад на території Куп`янського району Харківської області.

Згідно з п. 2 договору, в оренду передаються земельні ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля) загальною площею 98,0597 га., а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером 6323783700:01:000:0197 площею 59,1989 га.;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6323786500:04:000:0137 площею 23,4904 га.;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6323786500:04:000:0129 площею 15,3704 га.;

Відповідно до п. 14 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Право оренди відповідно до ст. 6 Закону України Про оренду землі зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2015 року, реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 550462063237, 550414163237 та 550432163237.

01.06.2016 року до вказаного Договору оренди між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області укладено додаткову Угоду (а.с. 28-29), відповідно до умов якої сторони виклали п. 5 та п. 9 Договору у новій редакції, а підпункт перший пункту 30 та підпункт третій пункту 36 виключили.

Додаткова Угода також була зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Матеріали справи також свідчать про те, що у відповідності з наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 22.01.2015 № 122-СГ, умовами Договору оренди землі (п. 14) та нормами чинного законодавства України ОСОБА_1 було створено Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича , головою якого є ОСОБА_1 .

Згідно зі статутом останнього (а. с. 36-51), землі фермерського господарства складаються із земельних ділянок, що використовуються Фермерським господарством на умовах оренди, в т.ч. за договором оренди землі б/н від 13.02.2015

З моменту створення, Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича провадить свою діяльність в т.ч. на землі, орендованій ОСОБА_1 за договором оренди землі б/н від 13.02.2015.

Як зазначає ОСОБА_1 , він, як громадянин, отримав для ведення фермерського господарства земельні ділянки, зареєстрував фермерське господарство, вніс вказані земельні ділянки до статуту фермерського господарства як землі фермерського господарства, користування землями здійснює фермерське господарство, проте виконувати умови договору та нести податкові зобов`язання він повинен як громадянин України - фізична особа, оскільки стороною у договорі оренди вказано його, як громадянина України - фізичну особу ОСОБА_1

ОСОБА_1 вказує, що внаслідок зазначених обставин, він не може набути статут платника єдиного податку 4-ї групи (спеціальна група для сільськогосподарських товаровиробників) відповідно до ч. 4. п. 4 ст. 291 Податкового кодексу України, на підтвердження чого надав Податкову консультацію Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області № 2661/ІПК/20-40-12-03-21 від 11.06.2019, надану останньою на відповідне звернення Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича з цього приводу.

З метою усунення зазначених обставин, набуття статусу платника єдиного податку 4-ї групи, та на виконання вимог Закону України Про фермерське господарство , ОСОБА_1 , Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (як правонаступника Головного управління Держземагентства у Харківській області) з заявою б/н від 18.04.2019 (а.с. 55-56) в якій просили останнього укласти додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 13.02.2015 в якій замінити орендаря з громадянина України ОСОБА_1 на Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича . До зазначеної заяви її заявниками було додано відповідний проект додаткової угоди від 01.06.2016 підписаної ОСОБА_1 та головою Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича .

У відповідь, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надіслало лист від 15.05.2019 № Юр-4835/0-3180/0/95-19 (а.с. 57-58) в якому вказало на відсутність в нього підстав для внесення змін в т.ч. до договору оренди землі б/н від 13.02.2015 оскільки Земельний кодекс України, Закон України Про фермерське господарство та Закон України Про оренду землі не містять норм щодо обов`язковості укладання додаткових угод про зміну орендодавця.

Вказані дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_1 на Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича вважають незаконними, та при зверненні до суду з позовом по даній справі просять названу додаткову угоду вважати укладеною. Крім того, ОСОБА_1 на Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича вказують, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області зайняло стосовно них дискримінаційну позицію, оскільки аналогічні за правовим змістом додаткові угоди про заміну орендаря з фізичної особи на створене нею фермерське господарство ним укладаються з іншими суб`єктами господарювання.

Надаючи з урахуванням вищевикладеного правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 6 цього ж закону передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтями 13-14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування зокрема громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з вимогами ч. 1-2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Статтями 125-126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, ЗК України врегульовано загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Однак відносини пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього закону) У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Згідно з преамбулою Закону України Про фермерське господарство цей Закон визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України. Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

Згідно з ч. 1-2 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство (станом на 06.04.2015 коли було створено Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича ), Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Згідно з вимогами ст. ст. 5, 7, 8 названого закону, право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Оскільки у спірних правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативним актом, а ЗК України - загальним, при вирішенні даного спору застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства встановлені Законом України Про фермерське господарство .

Зазначене спростовує доводи відповідача стосовно відсутності правових підстав на укладання додаткової угоди до договору на підставі ст. ст. 116, 124, 125 ЗК України.

До того ж, згідно зі ст. 32 Закону України Про фермерське господарство , держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів фермерського господарства.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про фермерське господарство землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Згідно з ч. 1 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 отримавши в оренду земельні ділянки в т.ч. згідно з умовами договору б/н від 13.02.2015 в відповідності до вищевказаних положень закону та договору створив та зареєстрував юридичну особу - Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича , до статутного якого в якості земель, на яких останнє проводить свою діяльність, включив земельні ділянки, отримані згідно з умовами вказаного вище договору оренди.

Предметом спору по даній справі є захист права ОСОБА_1 та створеного ним Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича на користування (оренду) земельними ділянками державної форми власності шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до існуючого договору оренди землі б/н від 13.02.2015, оскільки фактичне користування отриманими за договором землями здійснює фермерське господарство, проте виконує умови договору та несе податкові зобов`язання за користування земельними ділянками громадянин України ОСОБА_1 , оскільки стороною у договорі оренди вказано саме його, а не створене ним фермерське господарство. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є правонаступником Головного управління Держземагентства у Харківській області, та як орендар і розпорядник землями, на відповідне звернення ОСОБА_1 та створеного ним Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича з заявою від 18.04.2019 та доданою до неї проектом додаткової угоди в добровільному порядку відмовилося від укладання такої додаткової угоди.

Статтею 12 Закону України Про фермерське господарство та статтею 31 ЗК України, визначено склад земель фермерського господарства, до яких віднесено: земельні ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельні ділянки, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельні ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Законодавцем не віднесено земельні ділянки, що використовуються громадянами - членами фермерського господарства на умовах оренди - до складу земель фермерського господарства, на відміну від земельних ділянок, що використовуються самим фермерських господарством.

Однак, системний аналіз положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство свідчить, що після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює саме фермерське господарство, а не громадянин, якому земля надавалась для створення господарства.

Відтак, у правовідносинах щодо користування земельними ділянками отриманими ОСОБА_1 за договором оренди землі б/н від 13.02.2015, після реєстрації ним Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича , в силу Закону відбулася фактична заміна орендаря (користувача) з громадянина ОСОБА_1 на юридичну особу - Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича створену ОСОБА_1 в т.ч. на виконання умов вказаного договору та з метою користування отриманими в оренду земельними ділянками.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.03.2018року по справі № 348/992/16-ц.

Однак, це користування повинно бути відповідним чином зареєстроване відповідно до Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і лише в цьому разі фермерське господарство стане користувачем земельних ділянок з усіма правами та обов`язками. В даному випадку це можливо лише в разі укладення тристоронньої додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 13.02.2015 між орендодавцем - Головним управлінням держгеокадастру у Харківській області, Громадянином України ОСОБА_1 та Фермерським господарством Щербаченка Олександра Володимировича та її реєстрації відповідно до зазначеного вище Закону України.

Вказане свідчить про правомірність доводів ОСОБА_1 та Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича про можливість укладання такої додаткової угоди.

Суд також зазначає, що зазначену правову позицію підтримує і сам відповідач по відношенню до інших суб`єктів господарювання - фізичних осіб орендарів та створених ними фермерських господарств, а саме, укладаючи з ними відповідні тристоронні договори про заміну орендодавців, про що свідчать додані позивачами для залучення до матеріалів справи копії таких тристоронніх додаткових угод.

До того ж, відповідно до змісту пп. 14.1.235 ПК України четверта група спрощеної системи оподаткування - це особлива група, на якій можуть перебувати лише сільськогосподарські товаровиробники. Це може бути юридична особа, незалежно від організаційно-правової форми, або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції (групи 1-24 УКТ ЗЕД) та/або розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у т.ч. власно виробленої сировини на давальницьких умовах, і здійснює операції з її постачання.

Для перебування на єдиному податку 4 групи сільськогосподарським товаровиробникам потрібно, аби в наявності були земельні ділянки сільськогосподарського призначення, оскільки саме сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду є об`єктом обкладення єдиним податком, а базою оподаткування - нормативна грошова оцінка такої землі.

Податкові зобов`язання зі плати за землю обчислюються з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу) на підставі даних Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу), а також на підставі договору оренди земельної ділянки (ст. 288 Податкового кодексу).

Однак, враховуючи те, що Податковим кодексом не передбачено інших підстав для обчислення плати за землю, а право оренди на земельну ділянку за договором оренди земельної ділянки від 13.02.2015 оформлено на фізичну особу, то платником орендної плати за таку земельну ділянку має бути фізична особа. Зазначене унеможливлює включення площ земельних ділянок які є предметом договору до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Статтею 126 Земельного кодексу передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Вищенаведені вимоги також передбачені ст. 6 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

До того ж, ст. 17 вказаного закону також передбачено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Таким чином, тільки за наявності документів, що підтверджують передачу фізичною особою права користування земельними ділянками (права оренди та/або суборенди) до фермерського господарства, виникає можливість включення площ таких земельних ділянок до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Вказаної позиції дотримується Головне управління Державної фіскальної служби України у Харківській області в податковій консультації № 2661/ІПК/20-40-12-03-21 від 11.06.2019 наданій на відповідне звернення Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича з цього приводу.

В даному випадку це також можливо в разі укладення тристоронньої додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 13.02.2015 між орендодавцем - Головним управлінням держгеокадастру у Харківській області, Громадянином України ОСОБА_1 та Фермерським господарством Щербаченка Олександра Володимировича про заміну орендаря та її реєстрації відповідно до зазначених вище Законодавчих актів України.

Згідно з частиною 3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Частиною 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору.

Пунктом 3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про оренду землі , зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, визначений законом порядок звернення з приводу укладання додаткової угоди про заміну орендаря Громадянином України ОСОБА_1 та Фермерським господарством Щербаченка Олександра Володимировича дотримано, а саме направлено на адресу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області заяву від 18.04.2019 з доданим до неї проектом додаткової угоди, яку останній в добровільному порядку укладати відмовилося.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не надало суду доказів неможливості укладання такої додаткової угоди в т.ч. з в зв`язку з відсутністю відповідних правових підстав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог ОСОБА_1 та створеного ним Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 13.02.2015 про заміну орендодавця з ОСОБА_1 на Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича , в редакції зазначеній в прохальній частині позовної заяви (з урахуванням описки про яку зазначили позивачі як таку, що потребує виправленню при винесенні рішення), та зумовлює прийняття судом відповідного рішення про задоволення заявленого позову.

Крім того, при прийнятті даного рішення суд також зазначає та враховує наступне.

Згідно з положенням Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 15 від 04.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є державним органом який має значний обсяг повноважень в т.ч. щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 42 Конституції України передбачає, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно зі ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У вказаних статтях Конституції закріплено принцип рівності в правах всіх громадян. Рівність в правах - це перш за все однаковість, тобто рівність прав людини і громадянина у всіх і кожного; однаковість основних прав і свобод кожної людини; рівність їх юридичного статусу, насамперед рівність їх основних (конституційних) прав та юридичних обов`язків.

Юридична рівність означає, що до однойменних суб`єктів не можуть застосовуватися будь-які розрізнення, винятки, обмеження чи переваги з огляду на певні їхні властивості. Юридичне розуміння, передбачає рівність у правах, у процедурах, стартових можливостях, правилах гри, тощо. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.

Статтею 5 Земельного кодексу України зокрема передбачено, що земельне законодавство базується на принципі забезпечення гарантій прав на землю та забезпеченні рівності прав на землю.

Статтею 6 Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні , зокрема передбачено, що відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Між тим, в пунктах 70,71 цього рішення ЕСПЛ оперує принципом належного урядування як багатоаспектним принцип, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов`язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси, під цивільними правовідносинами, згідно усталеної практики ЄСПЛ, розуміються всі правовідносини відмінні від кримінальних. Понад це на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок .

Однак, як свідчать матеріали справи, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області спочатку згідно з листом від 15.05.2019 відмовляючи ОСОБА_1 та створеному ним Фермерському господарству Щербаченка Олександра Володимировича в укладанні додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 13.02.2015 про заміну орендодавця, а потім в процесі розгляду даної справи заперечуючи проти можливості укладання такої угоди, при цьому в процесі здійснення своєї діяльності укладає в аналогічних правовідносинах аналогічні за правовим змістом тристоронні додаткові угоди про заміну орендаря в договорі оренди з фізичної особи - на створене нею фермерське господарство.

Крім того, як свідчать матеріали справи Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надає дозволи на укладання між фізичною особою - орендарем та створеним нею фермерським господарством договорів суборенди про передачу фермерському господарству предмета оренди - земельної ділянки, тобто допускає зміну користувача в договорі.

Доказом цього слугують надані позивачами копії 5 тристоронніх додаткових угод, укладених з різними фізичними та юридичними особами в різний час, а також копія наказу Головне управління Держгеокадастру у Харківській області та укладеного на його підставі договору суборенди.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Головне управління Держгеокадастру в Харківській області в своїй діяльності усвідомлюючи можливість укладання тристоронніх угод про зміну орендаря, не забезпечило рівне відношення до всіх осіб, які зверталися до нього з заявами про таких укладання додаткових угод, а саме, з формальних причин відмовило ОСОБА_1 та створеному ним Фермерському господарству Щербаченка Олександра Володимировича в укладанні такої угоди, тобто в своїй діяльності не забезпечило належного урядування, порушило конституційний принцип рівності всіх осіб, оскільки не забезпечило рівних можливостей в реалізації суб`єктами господарювання, які уклали з ним договір оренди земельних ділянок, своїх прав на користування земельними ділянками в певний спосіб надаючи в цьому питанні привілеї одним особам, та відмовляючи в реалізації своїх прав іншим особам.

Зазначене також свідчить про можливість укладання вказаної додаткової угоди та свідчить про обґрунтованість заявленого в межах даної справи позову.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд керується ст. 123, 126, 129 ГПК України, та такі витрати покладає на відповідача. Як наслідок, з останнього на користь кожного з позивачів підлягає стягненню по 960,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати укладеною Додаткову Угоду про внесення змін до договору оренди землі від 13 лютого 2015 року між;

1) громадянином України ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Куп`янським МРВ УМВС України в Харківській області від 06.08.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), що мешкає за адресою АДРЕСА_3 ;

2) Фермерським господарством Щербаченка О.В. (код ЄДРПОУ 39731149) в особі Голови господарства - ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту;

3) Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822), в особі керівника Головного управління, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 року № 21 зі змінами;

в наступній редакції

ДОДАТКОВА УГОДА

про внесення змін до договору оренди землі від 13 лютого 2015 року (з додатковою угодою укладеною 01 червня 2016 року) та зареєстрованого у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:

- 05 березня 2015 року кадастровий номер 6323783700:01:000:0197, номер запису про інше речове право 8974193;

- 05 березня 2015 року, кадастровий номер 6323786500:04:000:0129, номер запису про інше речове право 8973117,

- 05 березня 2015 року, кадастровий номер 6323786500:04:000:0137, номер запису про інше речове право 8973688;

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822), в особі керівника Головного управління, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 року № 21 зі змінами який надалі іменується СТОРОНА 1.

Громадянин України ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Куп`янським МРВ УМВС України в Харківській області від06.08.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), що мешкає за адресою АДРЕСА_3 , який надалі іменується СТОРОНА 2.

Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича (код ЄДРПОУ 39731149) в особі Голови господарства ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту, який надалі іменується СТОРОНА З

(в подальшому разом іменуються СТОРОНИ , а окремо - СТОРОНА )

В зв`язку з тим, що відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, земля надавалась громадянину України ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства і ОСОБА_1 створив та зареєстрував юридичну особу Фермерське господарство в Статут якого вніс вказані в Договорі земельні ділянки, сторони уклали дану Додаткову угоду до Договору про наступне:

1. В порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою, СТОРОНИ домовилися про заміну СТОРОНИ 2 на СТОРОНУ 3 як зобов`язану та управнену сторону у Договорі.

2. СТОРОНА 1 підтверджує згоду на заміну СТОРОНИ 2 на СТОРОНУ 3 в Договорі в порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою.

3. Заміна СТОРОНИ за цією Додатковою угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору, окрім тих, що пов`язані із заміною СТОРОНИ 2 на СТОРОНУ 3.

4. Усі спори, що виникають з цієї Додаткової угоди або пов`язані з нею, вирішуються шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку.

5. Строк дії цієї Додаткової угоди відповідає строку дії Договору.

6. Ця додаткова угода складена при повному розумінні СТОРОНАМИ її умов та термінології, українською мовою у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із СТОРІН.

Місцезнаходження сторін:

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в особі керівника Головного управління, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 року № 21 зі змінами; місцезнаходження юридичної особи: вул. Космічна, 21, 2-й під`їзд, 8, 9 поверх, м. Харків, 61145; код ЄДРПОУ 39792822; Керівник

---

/підпис/;

Громадянин України ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Купянським МРВ УМВС України в Харківській області від 06.08.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); місцезнаходження фізичної особи: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_1

---

/підпис/;

Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича в особі Голови господарства - ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту; місцезнаходження юридичної особи: Село Лісна Стінка, Куп`янського району, Харківської області, 63754; ЄДРПОУ 39731149; ОСОБА_1

---

/підпис/;

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (адреса: м. Харків, вул. Космічна, 21, 2-й під`їзд, 8, 9 поверх; код ЄДРПОУ 39792822) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Куп`янським МРВ УМВС України в Харківській області 06.08.2002 року; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 960,50 грн. судового збору.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (адреса: м. Харків, вул. Космічна, 21, 2-й під`їзд, 8, 9 поверх; код ЄДРПОУ 39792822) на користь Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича (адреса: Харківська обл., Куп`янський район, с. Лісна Стінка; код ЄДРПОУ: 39731149) 960,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "28" листопада 2019 р.

Суддя О.І. Байбак