Рішення

від 18.11.2019 по справі 200/11126/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2019 р. Справа№200/11126/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Христофорова А.Б.,

за участю:

секретаря Білоусової К.С.,

представника позивача Клочка С.Г.,

представника відповідача Галигіної В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації Інститут добробуту тварин і правового захисту природи П`ять свобод до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акта, -

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Громадської організації Інститут добробуту тварин і правового захисту природи П`ять свобод до Маріупольської міської ради Донецької області в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними та нечинними положення підпункту 2.2.1 пункту 2.2, підпункту 3.3.1 пункту 3.3, та пункту 3.3 Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, затвердженої Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі .

Позов мотивований тим, що положення підпункту 2.2.1 пункту 2.2, підпункту 3.3.1 пункту 3.3, та пункту 3.3 Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, яка була затверджена Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі , якими передбачено повернення безпритульних тварин до місць їх вилову/перебування, суперечить положенням ст. 3 Європейської конвенції щодо захисту домашніх тварин №125 від 01.05.1992 року, а саме принципу заборони залишати домашню тварину, який розповсюджується також і на поводження з безпритульними тваринами, як на особливу категорію домашніх тварин. Також зазначено, що оскаржувані положення Концепції стосовно повернення безпритульних тварин до ареалу їх перебування, не відповідають частині першій статті 24 Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження № 3447-IV від 21.02.2006 року, за якою собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову, статті 7 цього Закону, якою передбачено, що умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, задовольняти їх природні потреби, а також п. 6 Порядку проведення заходів, необхідних для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку, затвердженого наказом Мінохорони навколишнього природного середовища №425 від 28.09.2010 року, стосовного того, що безпритульні тварини підлягають вилову. Крім того, спірні положення Концепції, щодо повернення тварин до місць їх вилову, суперечать також ст. 23 Закону № 3447-IV, якою передбачено, що вилов безпритульних (загублених, покинутих, залишених без опіки і бродячих) тварин проводиться з метою, зокрема, повернення їх володільцям. Також зазначено, що підпункт 3.3.1 пункту 3.3 Концепції, відповідно до якого не підлягають відлову тварини, які раніше були простерилізовані та повернені до попереднього місця мешкання і візуально ідентифіковані, окрім тих, що проявили агресію або виявляють ознаки небезпечних хвороб, суперечить положенням абз. 3 пункту 2.2 Інструкції про заходи щодо боротьби зі сказом тварин, затвердженої наказом Головного управління ветеринарної медицини з Держветінспекцією Мінсільгосппроду України № 5 від 15.03.1994 року, за яким, зокрема, всі собаки, підлягають обов`язковому щепленню проти сказу, як правило, на протязі липня-вересня кожного року.

Посилаючись на те, що метод регулювання чисельності безпритульних тварин, який закріплений Рішенням № 7/6 - 332, суперечить чинному законодавству та є небезпечним для життя та здоров`я безпритульних тварин, оскільки передбачає їх повернення до того середовища, яке для них є чужим та передбачає складні умови пристосування та виживання, та у таких умовах виникає реальна небезпека як для здоров`я та життя тварин, які в силу своєї домашньої природи не пристосовані до життя в таких умовах, так і для людей, для яких зростає небезпека зазнати нападу від тварин, яким не було проведене чергове щеплення від сказу, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, та визнати протиправними та нечинними положення підпункту 2.2.1 пункту 2.2, підпункту 3.3.1 пункту 3.3, та пункту 3.3 Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, затвердженої Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі .

У поданому до суду відзиві на адміністративний позов, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що встановлення Концепцією регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, затвердженої Рішенням Маріупольської міської ради № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року, можливості повернення стерилізованої, ідентифікованої тварини, в тому числі собаки, до попереднього ареалу перебування, не суперечить вимогам Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження , Концепція, та Рішення яким її затверджено, прийняті Маріупольською міською радою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про захист тварин від жорстокого поводження та Положення про притулок для тварин.

Зазначено, що пунктами 30,32 Положення про притулок для тварин, затвердженого Наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15.10.2010 року № 439, на виконання Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження закріплено, що безпритульні тварини, які відповідно до місцевих програм по регулюванню чисельності тварин підлягають поверненню на ареал перебування, повинні обов`язково пройти комплекс ветеринарних лікувально-профілактичних заходів, а також після проходження карантинного періоду направляються на кастрацію; Передача тварин новим власникам або до ареалу їх перебування здійснюється лише за умов проведення ідентифікації тварини та відсутності інфекційних та інвазійних захворювань, що засвідчується відповідними ветеринарними документами. Таким чином, пунктами 30,32 вказаного Положення передбачена альтернативність дій, а саме передача безпритульних тварин новим власникам або повернення на ареал їх перебування, відповідно до місцевих програм по регулюванню чисельності тварин. Відтак, положення Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі відповідає вищенаведеним положенням правового акту вищої юридичної сили, який є чинним.

Крім того зазначено, що на даний час, з урахуванням бюджетних асигнувань, на карантинному майданчику комунального підприємства Маріупольської міської ради Центр сучасного поводження з тваринами Щасливі тварини може бути розміщено лише 60 безпритульних тварин. З метою поліпшення санітарно-епідеміологічної ситуації у місті Маріуполь, МКП Щасливі тварини на даний час розробляє проект на реконструкцію нежитлових приміщень під Центр сучасного поводження з тваринами Щасливі тварини за адресою: вул. Чукаріна , 1 , вул. Новотрубна 2, 4 в м. Маріуполі , яка запланована на 2020 рік, та виконання цього проекту дозволить збільшити площу приміщень, в яких можливо бути розміщувати необхідну кількість безпритульних тварин, та у подальшому, привести окремі положення Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, затвердженої Рішенням Маріупольської міської ради № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року, у відповідність до того реального становища, в якому можливо буде утримувати набагато більшу кількість безпритульних тварин. У зв`язку із наведеним просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У поданій до суду відповіді на відзив позивачем зазначено, що Положення про притулок для тварин, затверджене Наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15.10.2010 року № 439, за сферою правового регулювання не є правовим актом вищої юридичної сили по відношенню до оскаржуваного рішення міської ради, оскільки стосується виключно притулків для тварин, а не карантинних майданчиків, про які йдеться мова у пункті 3.3 Концепції, які є спеціально обладнаними приміщеннями або частинами приміщень, що призначені для тимчасового утримання домашніх тварин у разі їх вилову чи тимчасової ізоляції, у той час як притулок, призначений для постійного утримання та догляду за тваринами. Також наголошено, що спірна Концепція за своїм змістом є нормативно - правовим актом відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України, та правової позиції Конституційного Суду України (рішення від 16.04.2009 №7-рп/2009).

Ухвалою суду від 20 вересня 2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання у справі призначено на 15 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року у задоволенні клопотань представників сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, було відмовлено.

15 жовтня 2019 року підготовче засідання у справі відкладено на 04 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 04 листопада 2019 року підготовче провадження у справі закрите, проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 18 листопада 2019 року, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

У судовому засіданні представник позивача голова Громадської організації Інститут добробуту тварин і правового захисту природи П`ять свобод Клочко С.Г., позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні з підстав наведених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача Галигіна В.М., яка діє на підставі довіреності від 15.07.2019 року № 31.6.2/28999, у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснення надала аналогічні наведеним у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, з метою ефективної реалізації Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження , керуючись ст.ст. 26,59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , вирішено затвердити Концепцію регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі ( Т. 1 а.с. 16).

Згідно із додатком до вищевказаного рішення міської ради № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року, затверджена Концепція регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі (далі - Концепція), відповідно до пункту 1.1 якої, остання визначає правові та організаційні основи відносин щодо регулювання чисельності безпритульних тварин у м Маріуполі, забезпечує участь фізичних осіб та громадських організацій у виконанні заходів, спрямованих на регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами та визначає принципові положення дій, спрямованих на зменшення чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі.

Концепція розроблена відповідно до Законів України Про захист тварин від жорстокого поводження , Про ветеринарну медицину , Про благоустрій населених пунктів , рішення міської ради від 30.09.2008 № 5/24- 4315 Про затвердження Правил утримання собак, котів та інших тварин на території міста Маріуполя (Пункт 1.2 Концепції).

Згідно із підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Концепції, виконання заходів з відлову, стерилізації, щеплення, профілактичних обробок від паразитів безпритульних тварин та послідуюче повернення тварин в місце вилову, окрім закладів шкільної та дошкільної освіти та лікарень та при виключенні підозри на захворювання сказом.

Згідно із пунктом 3.3 Концепції, відлов, стерилізацію з післяопераційною перетримкою, щеплення, профілактичні обробки від паразитів та повернення безпритульних тварин на місце мешкання здійснює комунальне підприємство згідно покладених на нього завдань для чого облаштовується карантинний майданчик для перебування відловленних тварин (приміщення для післяопераційної перетримки, вольєри для утримання, тренувальний майданчик для адаптації та соціалізації тварини), де тварини утримуються 7-10 діб до проведення стерилізації для з`ясування стану здоров`я тварини та 3-5 (при необхідності - до повного відновлення тварини) після операції.

Згідно із підпунктом 3.3.1 пункту 3.3 Концепції, відлову підлягають всі без винятку безпритульні тварини. Не підлягають відлову тварини, які раніше були простерилізовані та повернені до попереднього місця мешкання і візуально ідентифіковані, окрім тих, що проявили агресію або виявляють ознаки небезпечних хвороб (Т. 1 а.с. 17-20).

Відповідно до рішення Маріупольської міської ради від 28.09.2016 року № 7/11-725 Про створення комунального підприємства Маріупольської міської ради Центр сучасного поводження з тваринами Щасливі тварини , з метою ефективної реалізації Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження , підвищення ефективності регулювання кількості безпритульних тварин в м. Маріуполь та створення сприятливих для співіснування людей і тварин, керуючись ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , вирішено створити Комунальне підприємство Маріупольської міської ради Центр сучасного поводження з тваринами Щасливі тварини , затвердивши його статут ( Т. 2 а.с. 15).

Згідно із детальною інформацією про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комунальне підприємство Маріупольської міської ради Центр сучасного поводження з тваринами Щасливі тварини 16.01.2017 року було зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ: 41083518, місцезнаходження юридичної особи: 87523, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Чукаріна, буд. 1 ( Т. 2 а.с. 16-17).

Відповідно до статуту Комунального підприємства Маріупольської міської ради Центр сучасного поводження з тваринами Щасливі тварини , метою створення і діяльності КП Центр сучасного поводження з тваринами Щасливі тварини , є, зокрема, зменшення кількості безпритульних тварин у місті шляхом регулювання розмноження, тимчасового утримання, прилаштування до нових господарів або випуску в місце відлову; підтримання належного санітарного стану та благоустрою міста та сприяння безпечному співіснуванню людей і тварин у місті (а.с. 41-42).

Згідно із наданим позивачеві повідомленням Комунального підприємства Маріупольської міської ради Центр сучасного поводження з тваринами Щасливі тварини № 142 від 03.06.2019 року, у своїй діяльності КП Центр сучасного поводження з тваринами Щасливі тварини , дотримується та виконує приписи Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, затвердженої Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі , у тому числі щодо повернення тварин в місце вилову після здійснення відповідних ветеринарних процедур (а.с. 40).

Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач Громадська організація Інститут добробуту тварин і правового захисту природи П`ять свобод є юридичною особою, яка зареєстрована 22.03.2019 року, за кодом ЄДРПОУ: 42902284, місцезнаходження юридичної особи: 61166, м. Харків, пр.-т. Науки, буд. 40. Основний вид економічної діяльності - діяльність інших громадських організацій.

Відповідно до статуту Громадської організації Інститут добробуту тварин і правового захисту природи П`ять свобод затвердженого установчими зборами від 21.02.2019 року, основною метою діяльності організації є задоволення та захист спільних інтересів громадян України, іноземців, та осіб без громадянства у сфері захисту тварин від жорстокого поводження, захист тваринного світу. забезпечення добробуту тварин, охорона навколишнього природного середовища, ствердження у суспільстві прогресивної ідеї цивілізованого співіснування людей і тварин, що ґрунтується на принципах гуманізму, реалізація та поширення природоохоронних стратегій, адвокація природоохоронних реформ та розвиток громадянського суспільства (Пункт 2.1 Статуту). Згідно із п. 2.2 Статуту, організація, для досягнення своєї мети ставить перед собою такі напрями діяльності, зокрема як: захист законних інтересів своїх членів та усіх інших суб`єктів цивільних правовідносин у державних, судових і громадських органах; оскарження незаконних рішень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, в судовому порядку (Т. 1 а.с. 21-30).

Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відокремленого підрозділу Громадської організації Інститут добробуту тварин і правового захисту природи П`ять свобод у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43104157, місцезнаходження відокремленого підрозділу : 87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т. Миру, буд. 96).

Сторонами не заперечується, що від імені позивача у місті Маріуполі діє вищевказаний відокремлений підрозділ, який зареєстрований у встановленому законом порядку, та до якого надходить звернення жителів міста Маріуполь.

31.07.2019 року за вих. № 641/4.2 Маріупольською міською філією ДУ Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України позивачеві була надана інформація щодо зареєстрованих випадків укусів собаками, у тому числі безпритульними, мешканців м. Маріуполя за 2013-2018 роки (а.с. 34).

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Згідно з п. 45 ч. 1 зазначеної статті, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить також прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

З пунктів 1.1, 2.1 Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, затвердженої Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі , вбачається, що остання визначає правові та організаційні основи відносин щодо регулювання чисельності безпритульних тварин у м Маріуполі, забезпечує участь фізичних осіб та громадських організацій у виконанні заходів, спрямованих на регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами та визначає принципові положення дій, спрямованих на зменшення чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі. Концепція розроблена відповідно до Законів України Про захист тварин від жорстокого поводження , Про ветеринарну медицину , Про благоустрій населених пунктів , рішення міської ради від 30.09.2008 № 5/24- 4315 Про затвердження Правил утримання собак, котів та інших тварин на території міста Маріуполя .

Відповідно до ст. 16 Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження № 3447-IV від 21.02.2006 року (далі - Закон № 3447-IV), регулювання чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, здійснюється методами біостерилізації або біологічно обґрунтованими методами, а в разі неможливості їх застосування - методами евтаназії.

Згідно із частиною другою статті 23 Закону № 3447-IV, вилов безпритульних (загублених, покинутих, залишених без опіки і бродячих) тварин проводиться з метою:

- повернення їх володільцям;

- регулювання їх чисельності відповідно до вимог цього Закону.

Визначення домашньої тварини наведене в абзаці третьому статті 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження", відповідно до якого, домашні тварини - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

Відповідно до абз. 5 вищевказаної статті, безпритульні тварини - це домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини.

Відповідно до статті 24 Закону № 3447-IV, собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.

Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.

Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров`я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров`ю оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування чи умертвіння.

Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах.

Вилов собак, котів та інших домашніх тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.

Вилов собак, котів та інших домашніх тварин, як правило, проводиться за відсутності сторонніх осіб із 5-ї до 7-ї години або після 20-ї години (влітку - після 22-ї години).

Виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову обов`язково утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути повернуті власникам із дозволу ветеринарної установи після пред`явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов і утримання.

Виловлені бродячі домашні тварини протягом п`яти днів з дня їх вилову утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути передані спеціалізованим організаціям за їх бажанням для передачі їх у спеціалізовані притулки.

Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні.

У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.

Власники зобов`язані протягом тридцяти днів утримувати таких тварин в ізольованому приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для огляду.

Зі змісту наведених положень Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження слідує, що цим Законом не врегульоване питання постійного утримання виловлених безпритульних домашніх тварин, бродячих домашніх тварин у разі не виявлення власника, відсутності підстав для умертвіння, визначених статтею 17 Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження .

Аналогічна правова позиція була наведена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 28 серпня 2013 року у справі № К/800/39833/13 (2а-11336/12/2670), в якій також було зазначено про те, що матеріальним законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України Про захист тварин від жорстокого поводження .

Разом з тим суд зазначає, що спірними підпунктами Концепції передбачено виконання заходів з відлову, стерилізації з післяопераційною перетримкою, щеплення, профілактичних обробок від паразитів безпритульних тварин, та повернення безпритульних тварин на місце мешкання, для чого облаштовується карантинний майданчик для перебування відловленних тварин (приміщення для післяопераційної перетримки, вольєри для утримання, тренувальний майданчик для адаптації та соціалізації тварини), де тварини утримуються 7-10 діб до проведення стерилізації для з`ясування стану здоров`я тварини та 3-5 (при необхідності - до повного відновлення тварини) після операції.

Іншими пунктами Концепції, які позивачем не оскаржуються, зокрема, п.п. 3.11.1, 3.11.2, 3.11.3 пункту 3.11, встановлено також, що після перетримки, тварини можуть бути:

передані віднайденим чи новим власникам - за письмовим погодженням з ветеринаром;

передані у притулки для тварин - за письмовим погодженням з ветеринаром;

повернуті до місця відлову, окрім закладів шкільної та дошкільної освіти та лікарень та при виключенні підозри на захворювання сказом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення Концепцією можливості повернення стерилізованої, щепленої, ідентифікованої тварини, в тому числі собаки, до попереднього ареалу перебування, не суперечить вимогам Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження , як матеріального закону, що регулює вказані правовідносини.

Щодо тверджень позивача про суперечність положень підпункту 3.3.1 пункту 3.3 Концепції, стосовного того, що не підлягають відлову тварини, які раніше були простерилізовані та повернені до попереднього місця мешкання і візуально ідентифіковані, окрім тих, що проявили агресію або виявляють ознаки небезпечних хвороб, із положенням абз. 3 пункту 2.2 Інструкції про заходи щодо боротьби зі сказом тварин, затвердженої наказом Головного управління ветеринарної медицини з Держветінспекцією Мінсільгосппроду України № 5 від 15.03.1994 року, відповідно до якого, зокрема, всі собаки, підлягають обов`язковому щепленню проти сказу, як правило, на протязі липня-вересня кожного року, наслідком чого може стати ріст небезпеки для людей зазнати нападу від тварин, яким не було проведене чергове щеплення від сказу, то суд звертає увагу позивача, що у вказаному пункті йдеться мова виключно про тварин які раніше були простерилізовані та повернені до попереднього місця мешкання і візуально ідентифіковані, разом з тим, заборони відлову тварин які потребують щеплення, чи його проведення, зазначений підпункт Концепції не містить. Поряд із цим пунктом 3.3 Концепції, передбачений обов`язок комунального підприємства згідно покладених на нього завдань здійснювати відлов тварин, їх стерилізацію, щеплення, тощо, без обмеження будь-якими строками.

Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Концепції, закріплено, що повернення тварин в місце вилову, окрім закладів шкільної та дошкільної освіти та лікарень, здійснюється лише при виключенні підозри на захворювання сказом.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому статтею 77 КАС України закріплено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв`язку із наведеним, враховуючи відсутність чіткого врегулювання питання постійного утримання виловлених безпритульних домашніх тварин, бродячих домашніх тварин у разі не виявлення власника, відсутності підстав для умертвіння ЗУ Про захист тварин від жорстокого поводження , суд приходить до висновку, що встановлення Концепцією можливості повернення стерилізованої, щепленої, ідентифікованої тварини, в тому числі собаки, до попереднього ареалу перебування, не суперечить вимогам Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження , як матеріального закону, що регулює вказані правовідносини, у зв`язку із чим, положення підпункту 2.2.1 пункту 2.2, підпункту 3.3.1 пункту 3.3, та пункту 3.3 Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, затвердженої Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі затверджені Маріупольською міською радою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Законами України Про місцеве самоврядування в Україні та Про захист тварин від жорстокого поводження , а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Також, на думку суду, положення Концепції, якими передбачено повернення стерилізованої, ідентифікованої тварини до ареалу її перебування прийняті відповідачем з урахуванням принципу пропорційності, оскільки відповідачем наголошено, та у судовому засіданні не спростовано відсутність можливості постійного утримання виловлених безпритульних тварин в спеціально облаштованих притулках у зв`язку із їх відсутністю в достатній кількості в місті Маріуполі, що ставить під сумнів дотримання вимог ст. 7 Про захист тварин від жорстокого поводження , щодо правил/умов утримання тварин, що виключають жорстокість.

Такий висновок суду також узгоджується із принципами щодо поводження з тваринами, визначеними статтею 4 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження", зокрема, щодо забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Громадської організації Інститут добробуту тварин і правового захисту природи П`ять свобод (місцезнаходження: 61166, м. Харків, проспект Науки, 40, ЄДРПОУ: 42902284) до Маріупольської міської ради Донецької області (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, 70, ЄДРПОУ: 33852448) про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акта - відмовити.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 18 листопада 2019 року.

Повний текст рішення складений та підписаний 27 листопада 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров