Постанова

від 20.02.2020 по справі 200/11126/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року справа №200/11126/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника позивача Рябка Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації Інститут добробуту тварин і правового захисту природи П`ять свобод на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року (повне судове рішення складено 27 листопада 2019 року у м. Слов`янську) у справі № 200/11126/19-а (суддя в І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Громадської організації Інститут добробуту тварин і правового захисту природи П`ять свобод до Маріупольської міської ради про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акта,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Громадська організація Інститут добробуту тварин і правового захисту природи П`ять свобод (далі - ГО П`ять свобод ) звернулась до суду з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області, в якому просила:

- визнати протиправними та не чинними положення підпункту 2.2.1 пункту 2.2, підпункту 3.3.1 пункту 3.3, та пункту 3.3 Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, затвердженої Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі .

Позов мотивований тим, що положення підпункту 2.2.1 пункту 2.2, підпункту 3.3.1 пункту 3.3, та пункту 3.3 Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, яка була затверджена Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі , якими передбачено повернення безпритульних тварин до місць їх вилову/перебування, суперечить положенням ст. 3 Європейської конвенції щодо захисту домашніх тварин №125 від 01.05.1992, а саме принципу заборони залишати домашню тварину, який розповсюджується також і на поводження з безпритульними тваринами, як на особливу категорію домашніх тварин. Також зазначено, що оскаржувані положення Концепції стосовно повернення безпритульних тварин до ареалу їх перебування, не відповідають частині першій статті 24 Закону України від 21.02.2006 № 3447-IV Про захист тварин від жорстокого поводження (далі - Закон № 3447-IV), за якою собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову, статті 7 цього Закону, якою передбачено, що умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, задовольняти їх природні потреби, а також п. 6 Порядку проведення заходів, необхідних для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку, затвердженого наказом Мінохорони навколишнього природного середовища №425 від 28.09.2010, стосовного того, що безпритульні тварини підлягають вилову. Крім того, спірні положення Концепції, щодо повернення тварин до місць їх вилову, суперечать також ст. 23 Закону № 3447-IV, якою передбачено, що вилов безпритульних (загублених, покинутих, залишених без опіки і бродячих) тварин проводиться з метою, зокрема, повернення їх володільцям. Також зазначено, що підпункт 3.3.1 пункту 3.3 Концепції, відповідно до якого не підлягають відлову тварини, які раніше були простерилізовані та повернені до попереднього місця мешкання і візуально ідентифіковані, окрім тих, що проявили агресію або виявляють ознаки небезпечних хвороб, суперечить положенням абз. 3 пункту 2.2 Інструкції про заходи щодо боротьби зі сказом тварин, затвердженої наказом Головного управління ветеринарної медицини з Держветінспекцією Мінсільгосппроду України № 5 від 15.03.1994, за яким, зокрема, всі собаки, підлягають обов`язковому щепленню проти сказу, як правило, на протязі липня-вересня кожного року.

Посилаючись на те, що метод регулювання чисельності безпритульних тварин, який закріплений Рішенням № 7/6-332, суперечить чинному законодавству та є небезпечним для життя та здоров`я безпритульних тварин, оскільки передбачає їх повернення до того середовища, яке для них є чужим та передбачає складні умови пристосування та виживання, та у таких умовах виникає реальна небезпека як для здоров`я та життя тварин, які в силу своєї домашньої природи не пристосовані до життя в таких умовах, так і для людей, для яких зростає небезпека зазнати нападу від тварин, яким не було проведене чергове щеплення від сказу, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, та визнати протиправними та нечинними положення підпункту 2.2.1 пункту 2.2, підпункту 3.3.1 пункту 3.3, та пункту 3.3 Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, затвердженої Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, що і на обґрунтування позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, з метою ефективної реалізації Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження , керуючись ст.ст. 26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , вирішено затвердити Концепцію регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі (Т.1 а.с.16).

Згідно із додатком до вищевказаного рішення міської ради № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року, затверджена Концепція регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі (далі - Концепція), відповідно до пункту 1.1 якої, остання визначає правові та організаційні основи відносин щодо регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, забезпечує участь фізичних осіб та громадських організацій у виконанні заходів, спрямованих на регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами та визначає принципові положення дій, спрямованих на зменшення чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі.

Концепція розроблена відповідно до Законів України Про захист тварин від жорстокого поводження , Про ветеринарну медицину , Про благоустрій населених пунктів , рішення міської ради від 30.09.2008 № 5/24-4315 Про затвердження Правил утримання собак, котів та інших тварин на території міста Маріуполя (пункт 1.2 Концепції).

Згідно із підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Концепції, виконання заходів з відлову, стерилізації, щеплення, профілактичних обробок від паразитів безпритульних тварин та послідуюче повернення тварин в місце вилову, окрім закладів шкільної та дошкільної освіти та лікарень та при виключенні підозри на захворювання сказом.

Згідно із пунктом 3.3 Концепції, відлов, стерилізацію з післяопераційною перетримкою, щеплення, профілактичні обробки від паразитів та повернення безпритульних тварин на місце мешкання здійснює комунальне підприємство згідно покладених на нього завдань для чого облаштовується карантинний майданчик для перебування відловлених тварин (приміщення для післяопераційної перетримки, вольєри для утримання, тренувальний майданчик для адаптації та соціалізації тварини), де тварини утримуються 7-10 діб до проведення стерилізації для з`ясування стану здоров`я тварини та 3-5 (при необхідності - до повного відновлення тварини) після операції.

Згідно із підпунктом 3.3.1 пункту 3.3 Концепції, відлову підлягають всі без винятку безпритульні тварини. Не підлягають відлову тварини, які раніше були простерилізовані та повернені до попереднього місця мешкання і візуально ідентифіковані, окрім тих, що проявили агресію або виявляють ознаки небезпечних хвороб (Т.1 а.с.17-20).

Відповідно до рішення Маріупольської міської ради від 28.09.2016 № 7/11-725 Про створення комунального підприємства Маріупольської міської ради Центр сучасного поводження з тваринами Щасливі тварини , з метою ефективної реалізації Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження , підвищення ефективності регулювання кількості безпритульних тварин в м. Маріуполь та створення сприятливих для співіснування людей і тварин, керуючись ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , вирішено створити Комунальне підприємство Маріупольської міської ради Центр сучасного поводження з тваринами Щасливі тварини (далі - КП Щасливі тварини ), затвердивши його статут (Т.2 а.с.15).

Згідно із детальною інформацією про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КП Щасливі тварини 16.01.2017 було зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ: 41083518, місцезнаходження юридичної особи: 87523, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Чукаріна, буд. 1 (Т.2 а.с.16-17).

Відповідно до статуту, метою створення і діяльності КП Щасливі тварини , є, зокрема, зменшення кількості безпритульних тварин у місті шляхом регулювання розмноження, тимчасового утримання, прилаштування до нових господарів або випуску в місце відлову; підтримання належного санітарного стану та благоустрою міста та сприяння безпечному співіснуванню людей і тварин у місті (Т.1 а.с.41-42).

Згідно із наданим позивачеві повідомленням КП Щасливі тварини № 142 від 03.06.2019, у своїй діяльності це підприємство дотримується та виконує приписи Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, затвердженої Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі , у тому числі щодо повернення тварин в місце вилову після здійснення відповідних ветеринарних процедур (Т.1 а.с.40).

Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач - ГО П`ять свобод є юридичною особою, яка зареєстрована 22.03.2019, за кодом ЄДРПОУ: 42902284, місцезнаходження юридичної особи: 61166, м. Харків, пр-т. Науки, буд. 40. Основний вид економічної діяльності - діяльність інших громадських організацій.

Відповідно до статуту Громадської організації Інститут добробуту тварин і правового захисту природи П`ять свобод затвердженого установчими зборами від 21.02.2019 року, основною метою діяльності організації є задоволення та захист спільних інтересів громадян України, іноземців, та осіб без громадянства у сфері захисту тварин від жорстокого поводження, захист тваринного світу. забезпечення добробуту тварин, охорона навколишнього природного середовища, ствердження у суспільстві прогресивної ідеї цивілізованого співіснування людей і тварин, що ґрунтується на принципах гуманізму, реалізація та поширення природоохоронних стратегій, адвокація природоохоронних реформ та розвиток громадянського суспільства (Пункт 2.1 Статуту). Згідно із п. 2.2 Статуту, організація, для досягнення своєї мети ставить перед собою такі напрями діяльності, зокрема як: захист законних інтересів своїх членів та усіх інших суб`єктів цивільних правовідносин у державних, судових і громадських органах; оскарження незаконних рішень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, в судовому порядку (Т.1 а.с.21-30).

Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відокремленого підрозділу Громадської організації Інститут добробуту тварин і правового захисту природи П`ять свобод у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43104157, місцезнаходження відокремленого підрозділу: 87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Миру, буд. 96).

Сторонами не заперечується, що від імені позивача у місті Маріуполі діє вищевказаний відокремлений підрозділ, який зареєстрований у встановленому законом порядку, та до якого надходять звернення жителів міста Маріуполь.

31.07.2019 за вих. № 641/4.2 Маріупольською міською філією ДУ Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України позивачеві була надана інформація щодо зареєстрованих випадків укусів собаками, у тому числі безпритульними, мешканців м. Маріуполя за 2013-2018 роки (Т.1 а.с.34).

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Згідно з п. 45 ч. 1 зазначеної статті, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить також прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

З пунктів 1.1, 2.1 Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, затвердженої Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі , вбачається, що остання визначає правові та організаційні основи відносин щодо регулювання чисельності безпритульних тварин у м Маріуполі, забезпечує участь фізичних осіб та громадських організацій у виконанні заходів, спрямованих на регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами та визначає принципові положення дій, спрямованих на зменшення чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі. Концепція розроблена відповідно до Законів України Про захист тварин від жорстокого поводження , Про ветеринарну медицину , Про благоустрій населених пунктів , рішення міської ради від 30.09.2008 № 5/24-4315 Про затвердження Правил утримання собак, котів та інших тварин на території міста Маріуполя .

Відповідно до ст. 16 Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження № 3447-IV від 21.02.2006 (далі - Закон № 3447-IV), регулювання чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, здійснюється методами біостерилізації або біологічно обґрунтованими методами, а в разі неможливості їх застосування - методами евтаназії.

Згідно із частиною другою статті 23 Закону № 3447-IV, вилов безпритульних (загублених, покинутих, залишених без опіки і бродячих) тварин проводиться з метою:

- повернення їх володільцям;

- регулювання їх чисельності відповідно до вимог цього Закону.

Визначення домашньої тварини наведене в абзаці третьому статті 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження", відповідно до якого, домашні тварини - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

Відповідно до абз. 5 вищевказаної статті, безпритульні тварини - це домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини.

Відповідно до статті 24 Закону № 3447-IV, собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.

Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.

Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров`я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров`ю оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування чи умертвіння.

Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах.

Вилов собак, котів та інших домашніх тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.

Вилов собак, котів та інших домашніх тварин, як правило, проводиться за відсутності сторонніх осіб із 5-ї до 7-ї години або після 20-ї години (влітку - після 22-ї години).

Виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову обов`язково утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути повернуті власникам із дозволу ветеринарної установи після пред`явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов і утримання.

Виловлені бродячі домашні тварини протягом п`яти днів з дня їх вилову утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути передані спеціалізованим організаціям за їх бажанням для передачі їх у спеціалізовані притулки.

Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні.

У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.

Власники зобов`язані протягом тридцяти днів утримувати таких тварин в ізольованому приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для огляду.

Зі змісту наведених положень Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження слідує, що цим Законом не врегульоване питання постійного утримання виловлених безпритульних домашніх тварин, бродячих домашніх тварин у разі не виявлення власника, відсутності підстав для умертвіння, визначених статтею 17 Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження .

Аналогічна правова позиція була наведена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 28 серпня 2013 року у справі № К/800/39833/13 (2а-11336/12/2670), в якій також було зазначено про те, що матеріальним законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України Про захист тварин від жорстокого поводження .

Разом з тим суд зазначає, що спірними підпунктами Концепції передбачено виконання заходів з відлову, стерилізації з післяопераційною перетримкою, щеплення, профілактичних обробок від паразитів безпритульних тварин, та повернення безпритульних тварин на місце мешкання, для чого облаштовується карантинний майданчик для перебування відловленних тварин (приміщення для післяопераційної перетримки, вольєри для утримання, тренувальний майданчик для адаптації та соціалізації тварини), де тварини утримуються 7-10 діб до проведення стерилізації для з`ясування стану здоров`я тварини та 3-5 (при необхідності - до повного відновлення тварини) після операції.

Іншими пунктами Концепції, які позивачем не оскаржуються, зокрема, п.п. 3.11.1, 3.11.2, 3.11.3 пункту 3.11, встановлено також, що після перетримки, тварини можуть бути:

передані віднайденим чи новим власникам - за письмовим погодженням з ветеринаром;

передані у притулки для тварин - за письмовим погодженням з ветеринаром;

повернуті до місця відлову, окрім закладів шкільної та дошкільної освіти та лікарень та при виключенні підозри на захворювання сказом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду, що встановлення Концепцією можливості повернення стерилізованої, щепленої, ідентифікованої тварини, в тому числі собаки, до попереднього ареалу перебування, не суперечить вимогам Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження , як матеріального закону, що регулює вказані правовідносини.

Такого ж висновку дійшов і касаційний суд при розгляді вказаної вище справи.

Щодо тверджень позивача про суперечність положень підпункту 3.3.1 пункту 3.3 Концепції, стосовного того, що не підлягають відлову тварини, які раніше були простерилізовані та повернені до попереднього місця мешкання і візуально ідентифіковані, окрім тих, що проявили агресію або виявляють ознаки небезпечних хвороб, із положенням абз. 3 пункту 2.2 Інструкції про заходи щодо боротьби зі сказом тварин, затвердженої наказом Головного управління ветеринарної медицини з Держветінспекцією Мінсільгосппроду України № 5 від 15.03.1994 року, відповідно до якого, зокрема, всі собаки, підлягають обов`язковому щепленню проти сказу, як правило, на протязі липня-вересня кожного року, наслідком чого може стати ріст небезпеки для людей зазнати нападу від тварин, яким не було проведене чергове щеплення від сказу, то суд звертає увагу позивача, що у вказаному пункті йдеться мова виключно про тварин, які раніше були простерилізовані та повернені до попереднього місця мешкання і візуально ідентифіковані, разом з тим, заборони відлову тварин, які потребують щеплення, чи його проведення, зазначений підпункт Концепції не містить. Поряд із цим пунктом 3.3 Концепції, передбачений обов`язок комунального підприємства згідно покладених на нього завдань здійснювати відлов тварин, їх стерилізацію, щеплення, тощо, без обмеження будь-якими строками.

Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Концепції, закріплено, що повернення тварин в місце вилову, окрім закладів шкільної та дошкільної освіти та лікарень, здійснюється лише при виключенні підозри на захворювання сказом.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому статтею 77 КАС України закріплено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв`язку із наведеним, враховуючи відсутність чіткого врегулювання Законом України Про захист тварин від жорстокого поводження питання постійного утримання виловлених безпритульних домашніх тварин, бродячих домашніх тварин у разі не виявлення власника, відсутності підстав для умертвіння, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що встановлення Концепцією можливості повернення стерилізованої, щепленої, ідентифікованої тварини, в тому числі собаки, до попереднього ареалу перебування, не суперечить вимогам Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження , як матеріального закону, що регулює вказані правовідносини, у зв`язку із чим, положення підпункту 2.2.1 пункту 2.2, підпункту 3.3.1 пункту 3.3, та пункту 3.3 Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі, затвердженої Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області № 7/6-332 від 08 квітня 2016 року Про затвердження Концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Маріуполі , затверджені Маріупольською міською радою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Законами України Про місцеве самоврядування в Україні та Про захист тварин від жорстокого поводження , а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Також, на думку суду, положення Концепції, якими передбачено повернення стерилізованої, ідентифікованої тварини до ареалу її перебування прийняті відповідачем з урахуванням принципу пропорційності, оскільки відповідачем наголошено, та у судовому засіданні не спростовано відсутність можливості постійного утримання виловлених безпритульних тварин в спеціально облаштованих притулках у зв`язку із їх відсутністю в достатній кількості в місті Маріуполі, що ставить під сумнів дотримання вимог ст. 7 Про захист тварин від жорстокого поводження , щодо правил/умов утримання тварин, що виключають жорстокість.

Такий висновок суду також узгоджується із принципами щодо поводження з тваринами, визначеними статтею 4 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження", зокрема, щодо забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації Інститут добробуту тварин і правового захисту природи П`ять свобод - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі № 200/11126/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 24 лютого 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук