Рішення

від 02.12.2009 по справі 2-284/09

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська

м. Кам`янське, вул. Ігнатія Ясюковича, 5, 51925, (05692) 3-06-73

Справа 2-284/09 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2009 року

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Л.І. Стасовської, при секретарі О.В. Бардадим,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товарної біржі „Дніпродзержинська" про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнанні права власності, а також за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , товарної біржі „Дніпродзержинська", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2007 року позивачка звернулась до суду із зазначеною позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнанні права власності на нерухоме майно. В обґрунтування позову позивачка вказала,що 09 лютого 2001 року на товарній біржі Дніпродзержинська вона придбала за договором купівлі-продажу нерухомого майна житловий будинок А-1, розташований на земельній ділянці 495 кв.м, жилою площею 50.1 кв м. , сарай (літ.Б-1),вбиральня (літ.В-1), № 2-4 огорожа, № 5 водопровід, № 6 зливна яма, 1 тротуар, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Договір зареєстрований на товарній біржі "Дніпродзержинська" 09.02. 2001 р. за № 249. 11/25 житлового будинку належали продавцю ОСОБА_5 на підставі Договору дарування частини жилого будинку, виданого 21.12.2000 р. приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кір`як С.А. та 14/25 житлового будинку належали ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15.06.1993 р. державним нотаріусом Першої Дніпродзержинської держнотконтори Полянським Ю.М.

Коли позивач придбала нерухоме майно на біржі, то не знала до теперішнього часу, що їй необхідно звернутися до бюро технічної інвентаризації м. Дніпродзержинська за видачею документа про право власності на придбане нею нерухоме майно, але зараз їй потрібно мати документи про право власності на будинок. Будучи власником придбаного нею житлового будинку, вона не може оформити документи на право власності і тому за захистом свого права вона змушена звернутися до суду та просила суд винести рішення про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ,дійсним, визнати за нею право власності на вказане нерухоме майно та зобов`язати обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за нею право власності на вищевказане нерухоме майно.

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , товарної біржі „Дніпродзержинська", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, про визнання прав

власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,вказавши в позові, що ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, вказавши що вона уклала 09.02.2001 року договір купівлі-продажу буд. АДРЕСА_1 у ОСОБА_3 - 11\25 частин та у ОСОБА_6 14\25 частин вказаного нерухомого майна та цей договір укладено на товарній біржі Дніпродзержинська . ОСОБА_2 вважала, що даний договір є недійсним, оскільки ОСОБА_6 не могла бути стороною по даному договору, так як вмерла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть. При житті іі тітка ОСОБА_6 склала 31.03.1993 року заповіт, посвідчений першою Дніпродзержинською нотаріальною конторою, яким заповіла свою частину будинку - 14/25 їй. Цей заповіт не змінювався та не скасовувався, вона на цей час є спадкоємцем за заповітом, однак не отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки не подала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний термін, але є такою, що фактично прийняла спадщину, так як користувалася земельною ділянкою, на якій розташовано 14/25 будинку та підтримувала будинок у належному стані, що підтверджується довідкою вуличного комітету, тому просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та визнати за нею право власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

В подальшому ОСОБА_2 уточнила свої позовні вимоги та вказала, що у своєму позові як на підставу вимоги про визнання за нею права власності на частину домоволодіння вона посилається на факт фактичного прийняття після смерті ОСОБА_6 спадщини. Але у прохальної частині свого позову вона не поставила питання про встановлення факту прийняття нею спадщини. Позивач просила суд відновити строк звернення до суду та встановити факт прийняття нею спадщини у вигляді 14/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6 .

В подальшому позивач ОСОБА_2 уточнила свої позовні вимоги, притягнула в якості відповідача за зазначеним позовом ОСОБА_4 та з якості третьої особи Дніпродзержинську філію КБ Приватбанк , обгрунтувавши свій уточнений позов тим, що 26.02.2008 року під час розгляду справи, відповідач за її позовом ОСОБА_1 продала спірне майно відповідачу ОСОБА_7 , який взяв кредит у третьої особи по цій справі Дніпродзержинської філії КБ Приватбанк , надавши нерухоме майно у заставу. Позивачка вважала укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу нерухомого майна таким, що повинен бути визнаний недійсним, як укладений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки ОСОБА_1 придбала 14/25 частин спірного домоволодіння незаконно, оскільки на час укладення угоди продавець ОСОБА_6 померла ще 12.06.1996 року та не могла укладати вказаний договір, а наступний продаж ОСОБА_1 частки житлового будинку відповідачу ОСОБА_4 порушує її законні права, порушує її право власності, тому просила суд додатково витребувати частину спірного житлового будинку з незаконного володіння ОСОБА_4 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та відповідач за позовом ОСОБА_2 не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали та просили в його задоволенні відмовити з мотивів, які вказані в її позові, свій позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Представник відповідача ТБ „Дніпродзержинська, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Суд розглядає справу за відсутності відповідачів по даній справі відповідно до вимог ст.ст. 169, 224-228 ЦПК України.

Представник третіх осіб ОКП Дніпродзержинське БТІ та Дніпродзержинської філії КБ Приватбанк в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та її представника, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, а позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 09 лютого 2001 року на товарній біржі Дніпродзержинська позивачка придбала у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 нерухоме майно, а саме житловий будинок А-1, який розташований на земельній ділянці 495 кв.м., житловою площею 50,1 кв.м., та знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується, договором купівлі-продажу від 09.02.2001 року, реєстровий № 249.

Договір було зареєстровано на товарній біржі "Дніпродзержинська" 09.02.2001 року за № 249 та в договорі зазначено, що 11/25 частин житлового будинку належать продавцю ОСОБА_3 на підставі договору дарування частини житлового будинку, виданого 21.12.2000 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кір`як С.А. та 14/25 частини житлового будинку належать ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15.06.1993 р. державним нотаріусом Першої Дніпродзержинської держнотконтори Полянським Ю.М., що підтверджується договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог ст. 227 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути нотаріально посвідченим, якщо однією зі сторін є громадянином.

Недотримання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору, згідно зі ст. 48 ЦК УРСР, який існував на момент укладання договору.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), якщо сторони домовились по всім суттєвим вимогам договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, однак одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може признати такий договір дійсним. В такому випадку подальше нотаріальне посвідчення договору не потрібне.

Однак, в зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_1 не з`явилася до суду, суд залишає її позов без розгляду на підстав ст.. 207 п. З ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, договір купівлі-продажу від 09.02.2001 року, укладений на товарній біржі "Дніпродзержинська" 09.02.2001 року за № 249 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_6 підлягає визнанню недійсним частково в частині купівлі ОСОБА_1 у ОСОБА_6 14/25 частин АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_6 не могла укладати вказану угоду, оскільки як вбачається зі свідоцтва про смерть зона померла ще 12.06.1996 року, тому відповідно до ст.. 48 ЦК України (в редакції 1963 року), який діяв на час укладення угоди, вказана угода є недійсною.

Навпаки, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , товароної біржі Дніпродзержинська , ОСОБА_5 про визнання за нею права власності на спірне домоволодіння в порядку спадкування за заповітом є таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданих позивачем ОСОБА_2 доказів, вона фактично є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія наданого заповіту на її ім`я. Вона фактично вступила в управління спадковим майном, що підтверджується також довідкою голови вуличного комітету, тому відповідно до ст. . 549 ЦК України в редакції 1963 року є такою, що прийняла спадщину, що виразилося в тому, що вона ремонтувала будинок та доглядала за земельною ділянкою, на якій він розташований.

Таким чином, факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6 знайшов своє підтвердження матеріалами справи.

В частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд вважає їх такими, що є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу від 26 лютого 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спірного домоволодіння - АДРЕСА_1 ,а саме в п. 1.4. договору, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Моїсеєнко В.М., ОСОБА_1 як продавець вказала, що дане домоволодіння під арештом та забороною не перебуває та щодо нього не ведуться судові спори, що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 знала, що в провадженні Заводського районного суду м. дніпродзержинська перебуває її справа щодо визнання рева власності та позов ОСОБА_2 щодо недійсності укладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_6 договору купівлі-продажу спірного домоволодіння та не мала права відчужувати дане

спірне домоволодіння ОСОБА_4 , та не повідомила останнього про існування спору щодо даного будинку.

Відповідно до п. 10, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК , застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, стороною недійсного правочину, шляхом подання індикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації,за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ).

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1)було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2)було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3)вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 не мала права відчужувати спірне нерухоме майно ОСОБА_4 , суд ввважає, що ОСОБА_4 повинен повернути спірне нерухоме майно - житловий будинок за АДРЕСА_1 належному власникові - ОСОБА_2 , спірне майно вибуло з володіння ОСОБА_2 всупереч її волі.

Згідно зі ст.. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 в доход держави підлягають стягненню судові витрати по справі по сплаті судового збору в сумі 1520 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 90 грн., які недоплачені позивачкою ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 було сплачено 179.95 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 27, 31, 57, 60, 88, 215, 223, 224-228 ЦПК України, ст.ст. 47, 48, 227, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 388 ЦК України (в редакції 2003 року),суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товарної біржі „Дніпродзержинська" про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнанні права власності, залишити без розгляду.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , товарної біржі „Дніпродзержинська", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу від 09 лютого 2001 року, який було зареєстровано на товарній біржі Дніпродзержинська , між ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме житлового будинку А-1, який розташований на земельній ділянці 495 кв.м., житловою площею 50,1 кв.м., та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та зареєстрований в реєстрі за № 249, - недійсним.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, а саме 14/25 частин житлового будинку А-1, який розташований на земельній ділянці 495 кв.м., житловою площею 50,1 кв.м., та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 14/25 частин житлового будинку А-1, який розташований на земельній ділянці 495 кв.м., житловою площею 50,1 кв.м., та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та передати вказане нерухоме майно належному власникові ОСОБА_2 .

Зобов`язати ОКП Дніпродзержинське БТІ зареєструвати право власності на нерухоме майнона ім`я ОСОБА_2 , а саме житловий будинок А-1, який розташований на земельній ділянці 495 кв. м., житловою площею 50,1 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , шляхом внесення змін в реєстр про право власності. Попередню реєстрацію на вказане домоволодіння на ім`я ОСОБА_4 на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судові витрати по справі по сплаті судового збору в сумі 1520 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 90 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з отримання його копії.

ОСОБА_8 Л.І. Стасовська