Ухвала

від 28.11.2019 по справі 537/3163/19

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 537/3163/19

Провадження № 2-з/524/108/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: Головуючого - судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря - Воблікової І.О., представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до ТОВ "Комфорт пошук", ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопа Олександра Едуардовича, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ципко Тетяни Анатоліївни, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовського Анатолія Григоровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання договору купівлі-продажу адміністративно-господарської будівлі недійсним та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень та відповідних записів про право власності, іпотеку та обтяження ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до ТОВ "Комфорт пошук", ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопа О.Е., приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ципко Т.А., приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовського А.Г., про визнання договору купівлі-продажу адміністративно-господарської будівлі недійсним та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень та відповідних записів про право власності, іпотеку та обтяження.

26 листопада 2019 року ОСОБА_3 подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення заборони усім суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації відчуження права власності на адміністративно-господарську будівлю з майданчиком для виставки-продажу автотехніки, площею 541,8 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування , міни, іпотеки, передачі в оренду, тощо та вчиняти будь-які інші дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на це майно.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є власниками транспортного засобу Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Він, ОСОБА_3 , постійно залишав транспортний засіб на автостоянці за адресою: м.Кременчук, вул. Вадима Пугачова, 8-д, що належала ТОВ Автотехспорт . 19.12.2018 транспортний засіб було викрадено. На даний час триває досудове розслідування кримінального провадження. 21.06.2019 після скасування арешту, накладеного ухвалою суду, ТОВ Автотехспорт продано адміністративну будівлю ОСОБА_5 .. На їх думку, такі дії ТОВ Автотехспорт є навмисними та вчиненими з метою уникнення звернення стягнення на майно товариства у разі задоволення позову про стягнення з нього коштів. 13.11.2019 ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу адміністративно-господарської будівлі з майданчиком для виставки-продажу автотехніки в АДРЕСА_1 , за яким право власності на нерухоме майно перейшло до ТОВ Р-БУД ПЛЮС . Дана обставина свідчить про продовження здійснення відповідачами умисних та недобросовісних дій спрямованих на подальше відчуження нерухомого майна з метою уникнення виконання можливого рішення суду на їх, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , користь та на термінову необхідність у забезпеченні даного позову.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про забезпечення позову та просив її задовольнити.

Представник приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопа О.Е., проти задоволення заяви заперечував. Вказав, що на його думку підстави для забезпечення позову на даний час відсутні.

Інші учасники в судове засідання не з`явились.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали заяви, встановив наступне.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року визначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У відповідності до змісту п.4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.

Підставами для забезпечення позову є те, що невжиття судом заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тобто дії суду із обрання та застосування відповідних заходів забезпечення позову, спрямовуються на забезпечення можливості в подальшому реально виконати рішення суду та захистити права особи, яка звернулась до суду за захистом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Таких висновків дійшов Верховний Суд в складі Касаційного цивільного суду в постанові від 26 грудня 2018 року по справі 369/7793/17(провадження 61-11274св18).

Суд приймає до уваги те, що по суті забезпечення позову є сукупністю процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог в майбутньому.

Вказане, на переконання суду, свідчить про те, що як забезпечення позову судом повинні вживатись не будь-які заходи, які на думку особи, яка звертається із заявою є необхідними, а лише ті, які зможуть забезпечити реальне виконання рішення суду у разі задоволення позову та тим самим ефективний захист прав особи, яка звернулась за захистом.

В даній справі суд вважає за необхідне звернути увагу на поведінку відповідача по справі - ОСОБА_5 , зокрема те, що продаж майна, яке є предметом оскаржуваних позивачами правочинів, відбувся після відкриття провадження по справі.

Крім того, на думку суду, неодноразове відчуження об`єкта нерухомого майна, яке є предметом оскаржуваних позивачами правочинів, призводить до виникнення нових підстав для судового захисту, що свідчить про те, що рішення суду по справі у разі задоволення позову не забезпечить ефективний захист прав та інтересів позивача. Про існування вказаної обставини свідчить, зокрема, наявна в матеріалах справи заява позивачів про збільшення позовних вимог та залучення третьої особи.

Суд враховує те, що заборона на вчинення реєстраційних дій щодо відчуження нерухомого майна є найменш обтяжливими заходом забезпечення позову, та в даному випадку зможе забезпечити ефективний захист прав особи, яка звернулась за захистом.

Отже, приймаючи до уваги те, що на даний час між сторонами існує реальний спір, з урахуванням поведінки відповідачів, а саме неодноразове відчуження нерухомого майна, яке є предметом оскаржуваних позивачами правочинів, а також з метою попередження потенційних труднощів для ефективного захисту прав особи, яка звернулась за захистом, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Однак, суд враховує те, що суб`єкти, уповноважені на здійснення реєстраційної діяльності не наділені правом на укладання договорів, а тому суд вважає за можливе частково задовольнити заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та заборонити усім суб`єктам, уповноваженим на здійснення реєстраційної діяльності, вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових права та обтяжень(окрім тих, що накладені судовим та державними органами), в тому числі щодо відчуження права власності на адміністративно-господарську будівлю з майданчиком для виставки-продажу автотехніки, площею 541,8 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1857084453104.

Керуючись ст.ст.151-154 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити усім суб`єктам, уповноваженим на здійснення реєстраційної діяльності, вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових права та обтяжень(окрім тих, що накладені судовим та державними органами), в тому числі щодо відчуження права власності на адміністративно-господарську будівлю з майданчиком для виставки-продажу автотехніки, площею 541,8 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1857084453104.

В іншій частині вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Д.Андрієць